Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Історія походження монголів та феномен їх експансії у XIII ст..
|
Лекція 1. Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи і політична трансформація Русі.- 4 год. 1240 рік вважають поворотним моментом в історії Східної Європи, оскільки саме тоді монголи захопили в зруйнували м. Київ , що призвело до остаточного занепаду Київської Русі , а натомість розпочався період панування монголів : утворення Монгольської імперії від північного Китаю та Маньчжурії на тихоокеанському узбережжі, через Монголію та південний Сибір до Центральної Азії і Каспійського моря аж до південно - західних кордонів Русі. Історія походження монголів та феномен їх експансії у XIII ст..: Питер Франкопан. Шелковый путь.Дорога таней, рабов, идей и религий.-Москва,2018. Раздел 9. Путь в ад.-С.180-222. Михайло Єльніков. Золотоординські часи на українських землях. –К.,2008. Н.А.Рощина. Загадки истории.Чингисхан. –Харьков, Фолио, 2017. У кінці XI ст.. монголи були одним із чисельних кочових племен , що жили на північному кордоні Китаю і Степового світу. Створена згодом упродовж XIІІ ст. Монгольська імперія ( з 1207) початкове своє ядро мала територію південного Сибіру – Байкальський і Алтайський його регіони , де проживали племена найманів, керіїти , татари, баяти, кияти, хамат-монголи, хатагіни, меркіти,ойрати, хорі-тумати, киргизи, буряти. Згідно однієї версії найман у перекладі з монгольської означає чисельник вісім з огляду, що таке імя мав один із притоків Катуні – р.Найми , де прибічники монгольського походження найманів і розташовують їх прабатьківщину.Більшість дослідників історії монголів, включно з Л.Гумільовим , який виклав цю концепцію у роботі «В поисках вымышленного царства». Наймани : Згідно іншої версії, тюркської, наймани – вихідці з об’єднання восьми огузьких племен – «сегіз-огузов», самоназву яких монголи переклали на свою мову як наймани ( від числа вісім - обєднання восьми племен). Так, уйгурські рунічні надписи VIII ст.. містять згадку про «сегіз-огузів» та «тогуз- татари» , які виокремилися від уйгурського кагана Моянчура . Вперше наймани згадаються у китайських літописах таки того VIII ст.. як плем’я, що мешкає на південь від озера Байкал. Вперше наймани, як самоназва племені, згадуються у « Сокровенном сказании монголов , як доказ монгольського походження народу. Однак імена цих найманів є тюркськими. До початку XIII ст.. різниця в способі життя у кочівників найманів і самих монголів не простежується, оскільки наймани живуть за монгольським звичаєм. Окрім найманів, за монгольськими законами у цей же час жили і інші племена : керіїти, онгути, тангути, які теж вже називалися монголами. Так, сучасні наймани Казахстана генетично тісно пов’язані з жителями Внутрішньої і Східної Монголії. Допускають, що після включення найманів у склад імперії Чингізхана, вони отримали свого монгольського предка по чоловічій лінії і стали монголами. А до монгольського вторгнення наймани знаходилися під владою Уйгурського каганата, який у 840 році розпався після нападу киргизів і на його основі виник Киргизький каганат. Який у свою чергу обєднав у своєму складі всі кочові народи Центральної Азії. За етнічним складом це були різні племена , яких згуртував кочовий спосіб і писемність на основі койне, яке буле введено ще за уйгурів. Китайці називали їх «цзубу» , або кочівники. Які для китайців стали проблемою з ХІ- ХІІ до ст.., здійснюючи експансію на китайську імперію Ляо. У той же час (ХІІ ст.) наймани заснували свою державу, яка була на Алтаї , західній Монголії і східному Казахстані. З ними ворогували їх сородичі кереїти, що встигли теж створити свою державу. Однак найманському Інанч-Більге-Буку-хану вдалося зберегти свою державу і навіть посадити на кереїтський трон свого ставленника. Однак згодом кереїти вступили у союз з монголами, вдавшись до спільного наступу і перемогли найманську державу у 1204 році. Розгромлені наймани у 1206 році відступили до гір Алтаю разом із союзними їм меркітами , а затим з боями відступили у Семиріччя. Знайшовши притулок у державі кара-киданей. Однак Чингізхан йшов за ними по п’ятам і вбивши хана найманів Кучлука , змусив їх таки визнати владу Великого хана. жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|