Державна ветеринарна та фітосанітарна служба україни державна фітосанітарна інспекція закарпатської області

Популяція мишоподібних гризунів у області послаблена через несприятливі для розвитку погодні умови – аномально жарке і сухе літо 2015 року, надмірна зволоженість у другій половині зимового періоду 2015-16рр.

У осінній період 2015 року чисельність гризунів поступово відновлювалась після складних умов літньої вегетації, особливо зростала чисельність колоній у багаторічних насадженнях та посівах багаторічних трав, де проводили обробітки родентицидами. Миші поступово заселяли також посіви озимих культур і в листопаді – на початку грудня на окремих площах були проведені захисні заходи. Протягом зимового періоду періодично випадала велика кількість опадів, що призводило до перезволоження ґрунту у посівах озимих культур і призвело до часткової загибелі мишей. Тому на даний час чисельність колоній у посівах озимих зернових у ріпаку є невисокою. Проте, із встановленням теплої погоди (стабільний перехід середньодобових температур через +5˚С) та зниженням зволоженості ґрунту миші мігруватимуть на посіви із місць резервацій у пошуку їжі, там розмножуватимуться та розселятимуться. Зважаючи на їх здатність до швидкого збільшення чисельності за сприятливих погодних умов та наявності достатньої кормової бази, необхідним є постійний фітосанітарний нагляд за розвитком популяції мишоподібних гризунів перш за все у посівах озимих культур, а також у садах, посівах багаторічних трав.

При виявленні надпорогової (3-5 і більше жилих колоній на гектарі) чисельності мишей, для боротьби з ними застосовують препарати: антимиша принада 2-3 пакетики в нору, капкан принада №1 1,5-2,5кг/га, крисолов принада 10-20г на нору, смерть щурам№1 1пакет на нору, Рат кіллер супер, принада 5-10кг/га; бромакем, ПР 20-30гр/5м.кв., шторм 0,005% брикети – 0,7-1,5 кг/га. Безпечним для свійських тварин та довкілля є застосування біологічного препарату бактероденцид по 2г в нору.

Протягом зимового періоду перезимівля озимих зернових відбувалась задовільно, негативних для рослин явищ не спостерігалось, мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння нижче критичної не знижувалась, негативний вплив на зимостійкість рослин мали перепади температурного режиму із чергуванням аномально високих температур з їх різким зниженням. Погодні умови сприяли також перезимівлі інфекційного запасу грибкових хвороб на уражених з осені посівах. В осінній період було зафіксовано проявлення септоріозу на пшениці, гельмінтоспоріозів на ячмені. Із встановленням стабільного температурного режиму розвиток хвороб продовжуватиметься. На перезволожених площах можливе ураження рослин кореневими гнилями. При температурі 12˚С і відносній вологості повітря 60-100% у добре розкущених, загущених посівах можливий розвиток борошнистої роси на відростаючому листі.

Із встановленням середньодобових температур 8-10˚С відроджуватимуться злакові попелиці і за умов теплої, помірно вологої погоди розмножуватимуться.

У осередках поширення хлібної жужелиці при середньодобових температурах 9-10˚С розпочнеться живлення личинок, що може призвести до утворення плішин. Для запобігання цього необхідно обстежити повторні посіви озимої пшениці та ячменю і при виявленні ознак пошкодження личинками жужелиці – зрідження посівів, змочалені рослини, доцільно провести ґрунтові розкопки для встановлення чисельності личинок. У осередках високої чисельності личинок (понад 3-4 екз./кв.м) під час весняного кущення посіви обприскують осередково або всуціль альфагардом, к.е.0,15л/га, дурсбаном, к.е.1-1,5л/га, нурелом Д, к.е., нортоном, к.е.1л/га, шаманом,КЕ 1л/га, іншими дозволеними інсектицидами.

Оздоровчі міроприємства озимих розпочинають ранньовесняним підживленням азотними добривами, що активізує ріст рослин, підвищує стійкість до шкідливих організмів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.

У весняний період важливого значення має підготовка насіннєвого матеріалу до посіву ярих зернових культур, з обов’язковим протруєнням фунгіцидними протруювачами (вітавакс, вінцит, раксіл Ультра, ламардор, кінто Дуо, дерозал інші дозволені), за потреби при виявленні високої чисельності ґрунтових шкідників за 1-5 днів до сівби доцільне використання інсектицидних протруювачів (рубіж, круїзер) або комплексних фунгицидно-інсектицидних протруювачів юнта Квадро, селест Топ.

У садах області, особливо занедбаних, достатній запас зимуючих стадій шкідників (гусениці плодожерок, листокруток, яйця попелиць, кліщів, медяниць, довгоносики, щитівки, інші), та зимуючий запас інфекції хвороб у опалому листі, уражених пагонах, бруньках, муміфікованих плодах. Враховуючи задовільні для перезимівлі запасу шкідливих організмів погодні умови взимку, це створить сприятливі передумови для розвитку та поширення їх під час вегетаційного періоду.

У ранньовесняний період у садах шкодитимуть, пошкоджуючи спочатку бруньки, пізніше бутони, листки, садові довгоносики – яблуневий квіткоїд, букарка, казарка. При досягненні середньодобових температур +6˚С жуки пробуджуються і починають живитися бруньками. При середньодобових температурах повітря +8˚С розпочнуть живлення гусениці листокруток – брунькової, плодової, сітчастої. Під час набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться плодові кліщі, попелиці.

У весняний період для зменшення запасу шкідливих організмів важливим є проведення комплексу агротехнічних заходів. Це насамперед обрізка дерев із зняттям та знищенням зимуючих гнізд та яйцекладок шкідників. Важливе значення має видалення гілок, уражених хворобами, муміфікованих плодів. Хімічний захист саду розпочинається у березні під час набрякання бруньок при температурі не нижче +4˚С обробітком із застосуванням препарату 30В за норми 40л/га, препарату 30-Д, КЕ у рекомендованих нормах, який доцільно проводити раз в два-три роки для обмеження чисельності плодових кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок. Сорти, які сильно уражуються паршею, обробляють 3% бордоською рідиною.

У виноградниках проводять обрізку із подальшим вивезенням та знищенням обрізаної лози, що значно зменшує зимуючий запас шкідників та хвороб. Для зниження запасу шкідників (кліщі, листокрутки можна провести обробіток препаратом 30В,к.е. за норми 12-36 л/га.

В.о.начальника-голова комісії

з реорганізації О.В.Демчинський

Булеца К.В.