Цілі: змусити громадян відчути відповідальність за територію проживання у спробах утримати злочинність.
Стратегії: департамент поліції використав основний автомобільний план для „щеплення” цього відчуття географічної відповідальності, стабілізуючи одягнених у форму патрульних офіцерів в 83 різних базових районах патрулювання у всьому місті. Було удосконалено програму Сусідської взаємодопомоги на підставі базового автомобільного плану з тим, щоб принести профілактику у кожну домівку, комбінуючи намагання поліції, ЗМІ та груп сусідів. Пізніше поліція змінила філософію управління до децентралізації, встановивши командну політику, з 65 команд, які склалися з персоналу у уніформі та слідчих, якими керував лейтенант. Інші ініційовані програми: Поліцейсько – громадські ради, Поліцейсько – церковні ради, Організація помічників поліції, Програма дослідників, Група поліцейських та поліцейський резерв.
29. Анті-кримінальна громадська програма (Вест Ковіна, Каліфорнія, США).
Стратегії: використовуючи план, програму було використано для крадіжок, дитячої злочинності, угонів, наркотиків, безпеки молоді та прав підлітків. Освітні програми проводилися у всіх шкільних районах за підтримки громадського телебачення. Програму було розпочато наприкінці 1970 – х років, через 10 років програму було розширено і поліцейські повинні були розповсюджувати інформацію мешканцям та комерційним компаніям у відповідних районах. Крадіжки з домівок були у центрі програми як найбільша проблема, так що Сусідська програма направила листи з попередженням у кожну домівку у цільовому районі. Ці листи містили пояснення того, як поліція та громадяни почнуть працювати разом для розповсюдження буклетів з безпеки домівок, організовувати перевірку заходів безпеки, розробляти операцію „Документ”. Програма зустрічей сусідів закликала мешканців взяти участь у зустрічах з поліцейськими. Фінансову підтримку здійснив Клуб молодих жінок західної Каліфорнії.
30. Мобільний громадський патруль (Мортон Грув, Іллінойс, США)
Цілі: залучити громадян до профілактики злочинності.
Стратегії: волонтери проходять 8 годинне навчання, вислуховуючи лекції, дивлячись фільми та складаючи залік. Після ознайомлення з правилами та отримання документів їх зараховано до громадського патрулю. Патруль був ефективний у допомозі поліцейським патрулям, у яких волонтери пильнували за підозрілими ситуаціями. Волонтери заповнювали звіти про результати та повідомляли поліцію, якщо необхідно через Інтернет до бази волонтерів, яка передає дані у поліцейський департамент. Усі звіти та журнали, які було заповнено базою поверталися до поліцейської дільниці. Щотижневий бюлетень та сайт повідомляв мешканців про розташування спеціальних патрулів. Їх місцезнаходження визначалося Бюро з профілактики злочинів, базуючись на даних кримінальної статистики. Громадські патрулі також видають спеціальні листівки для повідомлення мешканців про наявні проблеми, наприклад, кинуті відчиненими гаражні ворота.
31. Громадській підрозділ з попередження злочинів (Округ Скотт, Міннесота, США).
Цілі: сформувати громадський підрозділ з попередження злочинів.
Стратегії: шість начальників поліції з 6 громад округа сформували Раду з правоохоронних питань округа Скотт для управління підрозділом попередження злочинів. Всі офіцери підрозділу попередження злочинів були одягнені у сірі брюки та блакитні куртки та їздили на спеціально маркірованих автомобілях з тим, щоб звертати на себе увагу. У їх обов’язки входило відвідання бізнес – структур та запровадження операції „Документ” (збір даних про власників майна та внесення до бази даних). Вони також готували презентації з попередження крадіжок з магазинів, контролю вандалізму, попередження злочинів за допомогою електронних платіжних засобів, попередження крадіжок з проникненням, контроль злочинів персоналу та зниження кількості випадків насильницьких злочинів, таких як зґвалтування. Потім програму було розповсюджено і на школи. Офіцери підрозділу взаємодії з громадськістю проводили профілактичні перевірки на місцях проживання та офісах. Офіцер у формі супроводжував членів команди у більшості заходів і згідно рапортів вони працювали гармонійно.
32. Сільський підрозділ з попередження злочинності за допомогою радіостанцій (Беллевіль, Іллінойс, США).
Цілі: початковою ціллю було зниження випадків вандалізму, спричинених врожаю повнопривідними автомобілями, а потім програму було розширено.
Стратегії: Південно – західна комісія з правоохоронних питань штату Іллінойс запропонувала превентивне навчання для громадян та офіцерів поліції одночасно. Громадяни навчалися протягом одного дня, а поліцейські – протягом п’яти. Потім громадяни патрулювали місцевість на власних автомобілях, зв’язуючись з Департаментом шерифа по радіо т а повідомляли про випадки знищення посівів.
33. Програма сигналізування про злочини (Стаффорд, округ Манахоукін, Нью – Джерсі, США).
Цілі: з метою посилити здатність поліцейського персоналу підрозділу з попередження злочинів, поліцейський департамент розпочав програму сигналізування про злочини з метою комбінування намагань поліції та громадськості.
Стратегії: першим кроком стала вимога до громадян заповнити аплікаційну форму та бути готовим до надання допомоги у профілактиці злочинів. Кожний, хто заповнив форму отримав ідентифікаційну карту з ідентифікаційним номером (QR - кодом), яку вони могли використати для повідомлення про злочин, підозрілу діяльність чи при поданні скарги. Громадяни можуть залишатися анонімними з тим, щоб уникнути помсти та з метою підвищення рівню повідомлень про злочини. Медичну інформацію можна внести на оборотній бік карти, з метою допомоги літнім громадян. Експертиза програми продемонструвала підвищення рівню повідомлень та поліпшення відносин поліцією та громадськості.
34. Підрозділ роботи з громадськістю (Буффало, Нью – Йорк, США).
Цілі: підтримати співробітництво поліції та громадськості у попередженні злочинів.
Стратегії: спочатку комісаром поліції було організовано Комітет громадських стосунків. Потім було організовано курс навчання за участю місцевої Комісії по стосункам з громадами та поліцейського департаменту, який був розроблено для відкриття комунікації між поліцією та громадянами. Потім було організовано підрозділ стосунків поліції та громадськості за допомогою фінансування з федерального бюджету. Підрозділ організував Окружні громадські ради у кожному з 14 округів. Крім того було засновано міську організацію, яка складається з представників Окружних громадських рад, а також представники міськради та поліції, для формування загальноміських завдань. До завдань увійшли: профілактичні програми, спрямовані на попередження крадіжок, грабежів, операції з ідентифікації та сусідська взаємодопомога. Також по одному офіцеру від кожного округу було спеціально призначено для виконання завдань, які безпосередньо здійснюють зв’язки з громадськістю, працюючи з Окружними громадськими радами.
35. Піші патрулі у „спальних” районах (Каламазу, Мічиган, США).
Цілі: попередження злочинів, виявлення та затримання злочинців та покращення відносин поліції та громадськості.
Стратегії: програма Пішого патрулювання „спальних” районів розмістила піші патрулі у щільно заселених районах міста. Програму було ініційовано на вимогу громадськості через громадські зустрічі та поліцейські опитування. Федеральний департамент США з питань житлового – комунального господарства та міського розвитку профінансував спочатку 6 офіцерів поліції. Результатами програми стали: зниження рівня крадіжок, збільшення кількості повідомлень про злочини та поліпшення відносин міліції та населення. Громадяни були переконані у успіху програми та відмітили, що готові сплачувати додаткові податки на подальше утримання цієї ініціативи.
36. Програма „зупини та поговори” (Корал Гейблз, Флорида, США).
Цілі: беручи до уваги неможливість покрити пішими патрулями географічну територію, начальник поліції запровадив програму „зупини та поговори” з метою заохочення комунікації між поліцією та громадянами.
Стратегії: кожний поліцейський повинний був витрачати 10 хвилин кожного часу патрулювання на бесіди з місцевими мешканцями, бізнесменами та студентами відносно їх бачення проблем злочинності у місті.
37. Волонтери виказують своє ставлення до зміни часів (Колорадо Спрінгз, Колорадо, США).
Цілі: залучити волонтерів з усіх вікових та соціально – економічних груп для розширення поліцейських спроб.
Стратегії: приблизно 100 волонтерів пройшли навчання у поліцейському департаменті, як у ході служби так і у класах. Наприклад, команда з надання допомоги літнім жертвам проходить регулярне навчання кожні 3 місяці з таких технік як кризове втручання, комунікаційні навички та надання порад. Потім повно оплачуваний координатор волонтерської служби призначає їх у всі основні бюро, включаючи оперативні (контроль дорожнього руху, грабежі, наркотики, підлітків, виявлення шахрайства, утікачі і та інш.), Служби підтримки (підтримка жертв, попередження злочинів, священики, команда допомоги літнім жертвам, волонтери з допомоги молоді і та інш.) Служби по персоналу (комунікації, утримання офісу і та інш.).
38. Патрулі з охорони кварталів (округ Анне Арундел, Міллерсвіль, Меріленд, США).
Цілі: ліквідувати підґрунтя для скоєння злочинів.
Стратегії: патрулі з охорони кварталів керувалися та складалися з громадян у всьому окрузі, працюючи з 19.00 по 03.00 ранку, використовуючи патрулювання, спостереження та перевірки безпеки. Громадські патрулі були спеціально одягненні та використовували радіо для зв’язку з друг другом. Офіцери здійснювали періодичні візити до патрулів під час несення служби для підтримки контактів та комунікації.
39. Всебічна програма з попередження злочинності за участю громадян та поліції (Еванстон, Іллінойс, США).
Цілі: забезпечити стабільне партнерство між громадянами та поліцією з тим, щоб знизити частоту цільових злочинів, зниження страху перед злочинністю та підвищити рівень громадської безпеки.
Стратегії: для мешканців поліція провела опитування з питань безпеки, ідентифікацію та забезпечила населення інформацією про попередження злочинів використовуючи систему 911. До колективних стратегій увійшли: сусідська допомога, програма для літніх людей, електронний вісник „Тривога”, а також профілактичний комітет мешканців кварталу. Для комерційних структур програма запровадила для пішого патрулювання дільничних офіцерів. Дільниці було визначено за допомогою аналізу кримінальної статистики. Офіцери проводили опитування з проблем безпеки та розповсюджували „пакунки” з попередження злочинів. Поліція також проводила уроки профілактики в школах міста.
40. Організація сусідської допомоги за допомогою ріелторів (Кіпр, Каліфорнія, США).
Цілі: знизити рівень злочинності у проблемних районах.
Стратегії: працюючи з ріелторами, їх попросили допомогти у організації 221 групи сусідської допомоги у проблемних кварталах (в одному з районів було зафіксовано зниження рівня злочинності на 58% за 6 місяців). Поки ріелтори координували свої дії, поточне керівництво здійснювалося дільничними капітанами і поліцейські часто відвідували зустрічі для розповсюдження інформаційних пакетів. Поліція також видавала раз на 2 місяці Вісник кварталу, який розповсюджували серед населення дільничні капітани. Поліція також забезпечувала оприлюднення вдалих результатів через веб-сайт.
41. Спільне патрулювання/прикордонні патрулі (Ель Пасо, Техас, США).
Цілі: зменшити рівень злочинності та затримати незаконних мігрантів. Стратегії: Поліція Ель Пасо попередньо запропонувала пішій патруль у діловому центрі міста, потім вони об’єдналися з патрулями Федеральної служби з охорони державного кордону для забезпечення та координації заходів для зниження рівню злочинності та затриманню нелегальних мігрантів. Патрулі працювали між 10.00 та 18.00 загальною кількістю 7 патрулів одночасно. За 4 місяці було затримано 4500 нелегальних мігрантів та здійснено 575 затримань злочинців. Експертиза продемонструвала, що програма була не тільки більш ефективною, але й менш коштовною, аніж поодинокі спроби.
42. Повернення до обслуговування кварталів (Тампа, Флорида,США).
Цілі: повернутися до стратегій, які використовують тіснішу взаємодію між поліцією та громадськістю у минулому для утримання злочинності.
Стратегії: поліція м. Тампа запровадила систему секторного патрулювання, експериментальну програму, яка використовувалася у одному з районів міста. Офіцерів було призначено у патрульні команди, які постійно закріплювалися за окремими територіями. Командуючі секторами були вільними у розміщенні та розстановці персоналу по патрулям, але радилися з керівниками команд. У кожному кварталі було встановлено поліцейський офіс, який працював 18 годин на день. Від всіх співробітників вимагалося знання усіх організацій у їх секторі. Напівпіші патрульні дільниці були встановлені біля домівок городян (використовуючи малі автомобілі). Результати продемонстрували зниження рівня злочинності та поліпшення громадських стосунків.
43. Комбінований селективний патруль (Північний Сент – Пол, Міннесота, США).
Цілі: зробити офіцера видимим для населення (покращенні стосунки населення з поліцією) та для злочинців (як для втримання, так і для викриття злочинів у подальшому).
Стратегії: після отримання федерального гранту, департамент поліції встановив піші патрульні дільниці, які були непостійними для офіцерів. Розроблені патрульні стратегії, були розподілені між автомобільними та пішими патрулями, тобто „селективний патруль” призначався в залежності від природи та розмаху злочинної діяльності. Консультант аналізував кримінальну статистику та розробляв зони очікування, узгоджував їх з шефом поліції так, щоб автомобільні чи піші патрулі були призначені у відповідні зони.
Спеціалізовані програми Програми, орієнтовані на молодь.
Пропозиція з навчання щодо дотримання закону (Нью – Йорк, Нью – Йорк, США).
Цілі: навчити молодь дотримуватися законів та порядку та протидіяти явній нестачі поваги до влади, яку демонструють діти.
Стратегії: функціонери програми організовували відвідання місцевих поліцейських відділків для викладачів також як семінари для поліцейських та викладачів так, щоб вони могли узнати один про одного.
Програма „Батьки кварталу” (Порт Гуенем, Каліфорнія, США).
Цілі: боротьба з на нападами на дітей.
Стратегії: дану програму було адаптовано з програми попередження нападів на дітей, яку було використано в Омаха, Небраска, де батьки об’єдналися з поліцією. Батьки – учасники пройшли поліцейський скрінінг, отримали квартальну картку для наклеювання на вікна, яка попереджує дітей, що цей будинок – безпечне сховище, якщо їх хтось дістає, а також батьки були проінструктовані про необхідність швидкого повідомлення в поліцію про такі випадки.
Проект „Люди та закон” (Лінкольн, Небраска, США).
Цілі: навчити молодь поважному ставленню до правоохоронних органів.
Стратегії: програму було започатковано Молодіжною Комерційною Палатою та сфокусовано на наступному. Було оголошено конкурс на отримання місячної зарплатні на повну ставку для виплати дільничному офіцеру. Переможець отримає 25 000 доларів облігаціями, фотографію з презентацією, святкову вечерю для офіцера та його сім’ї у ресторані. Кандидатів номінував департамент поліції. Вісник було розповсюджено на сайті, в школах, серед членів програми „Люди та закон”, у правоохоронних органах Лінкольна, опубліковано Палатою протягом навчального року, а також вийшли друком короткі інформаційні статті про діяльність місцевих правоохоронних органів. Програма „Люди та закон” на приватні пожертвування ($2 дорослі та $1 діти) встановили премію у $125 для найбільш талановитого старшокласника школи за його план кар’єри правоохоронця.
Субота в поліції (Стоктон, Каліфорнія, США).
Цілі: впроваджувати позитивне ставлення молоді до поліції.
Стратегії: відділ громадських стосунків розробив детальну програму для роботи з второкурсниками, тому що з ними легко працювати та багато життєвих ставлень формуються саме у цьому віці. Підлітки відвідували навчальні заняття у поліцейському відділку по суботах. Серед запланованих заходів: фільми з молодіжних проблем, презентації підрозділів з застосування зброї та кінологічного відділу, використання радару, безпека в Інтернеті і та інш. Кожної суботи один підліток виграє „лотерею” на патрулювання з сержантом у не маркірованій машині протягом вікенду.
Цілі: генерувати порозуміння, дружбу та психологічний контакт між школярами та заступниками шерифів Лос – Анжелесу.
Стратегії: як на вимогу шкіл або з ініціативи заступника шерифу, школа „всиновлює” окремого заступника шерифа. Це значить, що він проводить час у школі з дітьми у неформальному спілкуванні, так щоб вони змогли дізнатися один про одного краще. Загалом у програмі прийняло участь 96 шкіл.
У мішені підлітки - правопорушники (Сан – Леонардо, Каліфорнія, США).
Цілі: змінити зневажливе ставлення до поліцейських серед правопорушників підлітків.
Стратегії: попередньо Програма студентських турів, яка також залучала молодь для участі у нічних патрулях, яки працювали з правослухняною молоддю, але результати продемонстрували, що ця ініціатива не мала впливу на проблемні персони громади. Замість цього новий проект відбирав підлітків правопорушників (за вироком суду вони проходили курс пробації вдома). Ціль - відбирати хлопчаків, які є „лідерами” серед їх однолітків. Важливим аспектом цієї програми стало також те, що ці хлопчаки не ставали агентами й могли підтримувати свій статус серед однолітків. Хлопчики патрулювали одну ніч на тиждень з офіцерами, яки виказали побажання залучити їх патрулювання. Програма керувалася комітетом, включаючи окружного офіцера з пробації, патрульного, керівника відділку поліції з молодіжної злочинності, а також клінічного психолога. Результати продемонстрували ентузіазм з боку молоді й офіцерів; також використовувалася допомога офіцера з пробації та психолога.
Молодіжні банди та поліція (Філадельфія, Пенсільванія, США).
Цілі: розрядити насильницьку атмосферу у стосунках між молодіжними бандами та поліцією.
Стратегії: район Тіога Філадельфійської громадської молодіжної ради за допомогою гранту від Компанії Сірс Робак, разом з Філадельфійським поліцейським департаментом організували серії нічних зустрічей у місцях за межами району (громадський центр, банк, комп’ютерна компанія), для обговорення питань ворожого ставлення до поліцейських з боку членів молодіжних банд. Запрошені офіцери з поліцейських підрозділів (відділ молодіжних банд та боротьби з незаконним обігом наркотиків), яки мали найбільшу можливість увійти у контакт з молодіжними бандами. Наступною фазою стала „Молодь та поліція – живемо разом”, де 25 молодиків відвідали конференцію у центрі за декілька міль від міста. Темою конференції стало „Визначення мужності”, яка проходила за допомогою дискусій, спортивних заходів, рольових ігор і та інш. Протягом спільного вікенду, дівчата з Тога були запрошені на дискотеку. Зворотна реакція стала позитивною як з боку, поліції, так і з боку представників молодіжних банд.
Робота Мічиганської поліції з молоддю (Поліція штату Мічиган, США).
Цілі: залучити офіцерів поліції штату у роботу у расово – змішаних школах, які розташовано поблизу урбаністичних центрів.
Стратегії: спочатку програма була обмежена відділом шкільної освіти Бічер Північний Флінт, потім програму було розповсюджено також і на Бентон Харбор. Один офіцер по зв’язкам з громадськістю поліції штату у кожній школі організував офіс по роботі з шкільними радниками та по розслідуванню злочинів, які скоюються у/навколо шкіл, а також для надання допомоги іншим офіцерам у розслідуваннях злочинів за участю студентів, зареєстрованих у цій школі, або злочинів скоєних проти учнів. Офіцер повинний був дотримуватися правил внутрішнього розпорядку шкіл. Офіцер також надавав допомогу у консультуванні, проводив зустрічі з учнями, працював у якості ресурсної особи, спілкувався з батьками, коли необхідно, вів справи на учнів, які перебували у нього на бесідах, а також діяв як офіцер по зв’язках з місцевими групами.
Цілі: зменшити проблеми між поліцією та учнями старших класів (загострилися після закриття парку та кубла поліцією).
Стратегії: офіцер по роботі з молоддю спочатку проводив зустрічі з викладачами, а також з іншими зацікавленими особами у старший та середній школах. Поліція потім встановила „штучний бюст” вчителя середньої школи, також після організували довгу бесіду поліцейських та вчителів, протягом якої також обговорювалося питання закриття парку.
Патруль з нагляду за правопорушниками (Вашингтон, США).
Цілі: підвищити ступінь участі громади у роботі шкіл та рекреаційних установ одночасно з програмою попередження злочинів.
Стратегії: Підрозділ по роботі з молоддю столичного департаменту поліції запровадив 30-ти денну програму, у рамках якої було організовано патруль для підсилення боротьби з прогулами, а також у районах з високим рівнем злочинності з особливим акцентом на молодь. Прогульники були повернені до шкіл, про що були повідомлені відповідальні офіцери, а також батьки. Рівень підліткової злочинності значно знизився, так що було прийнято рішення про розширення та залучення Департаменту дозвілля громадських шкіл, Програми допомоги дітям, які опинилися в біді та групи, яка працює над зниженням рецидивної злочинності, працюючи з батьками. Разом було запроваджено програму „Увага! Авто!”, у рамках якої по радіо передавали описання викрадених автомобілів, злочин, у якому дуже часто беруть участь неповнолітні.
Громадська ресурсна програма для молоді (Плізант Хіл, Каліфорнія, США)
Цілі: втримання молодіжної злочинності та вживання наркотиків.
Стратегії: для половини населення району віком до 21 року, підліткова злочинність було великою проблемою, а також було організовано жодної спроби до обмеження наркоспоживання. Місцевий департамент поліції запровадив нову посаду для координації роботи правоохоронних органів з цього напрямку. 3- х річна програма було профінансована міською радою та грантом від неурядового фонду. 2 патрульних офіцери було призначено на посади офіцерів по зв’язкам зі школами, з регулярною роботою безпосередньо у школах. Вони провели багато програм (наркотики, велосипедний патруль і та інш.) та використовували психіатра на вимогу місцевої молоді (з’ясували з результатів огляду поліцейського департаменту). Також було рекрутовано 2 жінки у якості помічників, які консультували студентів по всім питанням: від контролю народжуваності до наркотиків. У тижневій газеті у спеціальній колонці помічники відповідали на запитання молоді. Усі заходи з програми під час реалізації мали намір координувати спроби різних громадських груп з наркотичних проблем.