Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
На середину XIV ст. цей улус був під контролем роду Киятів,з якого походив Мамай
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
| На середину XIV ст. цей улус був під контролем роду Киятів,з якого походив Мамай. Цей же князь, вочевидь, очолював улус. Саме тут у плавнях знаходилася його столиця, відома
На XVI ст. як «городок Мамаев Сарай»181, а сучасним археологамяк городище Великі Кучугури чи Кінські Води182, яке згідно з теорією А. Григор’єва мало назву «Орда»183. З цього часу улус з провінційного починає набувати статусу столичного. Так, протягом двадцяти років існування «Мамаєвої Орди» саме тут перебував її політичний центр. Характерно, що Токтамиш, взявши під контроль всю державу, періодично відкочовував у цей регіон. В документах . періодично зазначається, що пасовиська вздовж Орелі, а також між цією річкою і Ворсклою, були поживними і придатними для випасу худоби цілий рік. Пасовиська на Самарі, особливо по її правому берегу, більшу частину року могли прогодувати велику кількість коней і овець. Що ж до питної води, то нею ці терени були забезпечені достатньо протягом року. Питання впливу Ногаєвої війни 1299–1301 рр. і чуми 1352 р. залишається відкритим. Напередодні битви на Ворсклі 1399 р. в «Самаро-Орельському» улусі перебувала орда Тимур-Кутлука. За часів протистояння ВКЛ і Золотої Орди (Едигея) на цих теренах надовго не міг закріпитися ніхто. У 20-х рр. улус контролювався Улуг-Мухаммедом і він щорічно прикочовував сюди184. Пізніше цю область на двадцять років привласнив Саїд-Ахмат. Після його поразки 1455 р. вона відійшла до Київського князівства, але навряд чи могла уникати вторгнень тієї чи іншої орди. 1395 р. улус було понищено військом Тамерлана.Частина населення знову відійшла на Правобережжя, і на цей раз назавжди189. Проте про повне запустіння регіону мова не йшла. Так, наприклад, на початку XV cт. генуезька родина Сенарга викупила у татар фортифіковане містечко Леріки-Локум Іліціс, стародавнє Олешшя190. З цього факту видно, що тут продовжують мешкати люди, функціонує господарське життя, розвиваються власницькі відносини, без яких не відбувся б сам факт купівлі-продажу. В ході протистояння Вітовта і Едигея край міг втратити більшість населення, але за часів Саїд-Ахмата, очевидно, відбувається зростання кількості людей. Невипадково Менглі-Гірей так вперто вимагав повернення «Семенових людей».-с.260 жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|