Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах
Б. Міжнародні документи, пов’язані з окупацією півострова
жүктеу/скачать 8.76 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією
- Резолюція Генеральної Асамблеї ОО́Н про підтримку територіальної цілісності України №68/262
- Резолюція № 1988 (2014) ПАРЄ «Останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів»
- В. Відеоматеріали. Адреса
- Сергій Вікторович Кокурін
- Карачеевський Станіслав Володимирович
Б. Міжнародні документи, пов’язані з окупацією півострова. Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї–міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України. Витяг з Меморандуму
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією– угода між Російською Федерацією і Україною, де закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємного зобов’язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного, був підписаний 31 травня 1997 р., ратифікований 14 січня 1998 р., вступив в дію 1 квітня 1999 р. Витяг з Договору Стаття 2. Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов’язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність наявних між ними кордонів. Резолюція Генеральної Асамблеї ОО́Н про підтримку територіальної цілісності України №68/262була прийнята 27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН відкритим голосуванням країн-членів ООН, 100 з яких висловилися «за», 11 — «проти», а 58 країн «утримались». Це засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально для розгляду питання збройної окупації Росією території України, а саме – Кримського півострова. Авторами цьогодокументу виступили Німеччина, Канада, Коста-Ріка, Литва, Польща та Україна. Згодом до співавторства долучилася ще велика кількість країн, серед яких Австралія, Австрія, Бельгія, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Швеція, Туреччина, Великобританія, США, Ісландія, Італія, Японія, Норвегія та інші. Територіальна цілісність України Текст Резолюції: Генеральна Асамблея, знову підтверджуючи першочергове значення Статуту Організації Об’єднаних Націй у справі сприяння утвердженню верховенства права в відносинах між державами, посилаючись на передбачені у статті 2 Статуту зобов’язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосуванням проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами, також посилаючись на свою резолюцію 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, в якій вона схвалила Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, і знову підтверджуючи закріплені в ній принципи про те, що територія держави неповинна бути об’єктомзазіхання іншої держави в результаті погрози силою або її застосуванням і що будь-яка спроба, спрямована на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності держави або країни, або їхньої політичної незалежності, несумісна з цілями і принципами Статуту, посилаючись далі на Заключний акт Конференції з безпеки і співробітництва в Європі, підписаний у Гельсінкі 1 серпня 1975, Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року ( Будапештський меморандум ), Договір про дружбу , співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року і Алматинську декларацію від 21 грудня 1991 року, підкреслюючи важливість підтримки в Україні всеохоплюючого політичного діалогу, який відображає розмаїттясуспільних настроїв і забезпечує участь у ньому представників всіх частин України, вітаючи безперервні зусилля Генерального секретаря і Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також інших міжнародних і регіональних організацій на підтримку деескалації ситуації, що стосується України, відзначаючи, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною, підтверджує свою прихильність до суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її визнаних на міжнародному рівні кордонів, закликає всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності України, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою погроз силою, або інших, незаконних способів, наполегливо закликає всі сторони негайно приступити до мирного врегулювання ситуації щодо України шляхом прямого політичного діалогу, виявляти стриманість, не вдаватися до односторонніх дій і войовничої риторики, які можуть підсилити напруженість, і повноцінно брати участь у міжнародних посередницьких зусиллях. вітає зусилля Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших міжнародних і регіональних організацій щодо надання Україні допомоги в захисті прав всіх громадян України, зокрема прав осіб із числа меншин; підкреслює, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь 16 березня 2014, як той, який не має законної сили,не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополь; закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-які зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на основі вищезгаданого референдуму і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б розуміти як визнання будь-якого таким чином зміненого статусу. 
Мапа, що показує результати голосування за Резолюцію: За Проти Утрималися Відсутні Крим Резолюція № 1988 (2014) ПАРЄ «Останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів» від 9 квітня 2014 р. – Парламентська Асамблея Ради Європи підтверджує легітимність нового керівництва України, закликає здійснити судову і конституційну реформу, провести позачергові парламентські вибори і побороти корупцію. ПАРЄ також не визнає анексії Криму і закликає Росію вивести війська з Криму (включаючи Чорноморський флот) і відвести війська з кордонів України. Витяг з Резолюції 14. Асамблея висловлює жаль, що демократичні зміни в Україні були затьмарені подіями в Криму. Асамблея рішуче засуджує дозвіл Ради Федерації Росії на застосування військової сили в Україні, російську військову агресію і подальшу анексію Криму, що є явним порушенням міжнародного права, в тому числі Статуту Організації Об’єднаних Націй, Хельсінкського акту ОБСЄ та Статуту і основних принципів Ради Європи. 15. На думку Асамблеї, жоден з аргументів, використаних Російською Федерацією, щоб виправдати власні дії, не ґрунтується на фактах і доказах. Не було ані встановлення ультраправими контролю над центральним урядом у Києві, ані безпосередньої загрози для прав російської етнічної меншини в країні, зокрема в Криму. Враховуючи, що ані сепаратизм, ані ідея входження до складу Російської Федерації не були поширені в політичному порядку денному АР Крим і не мали широкої підтримки серед місцевого населення до російської військової інтервенції, Асамблея вважає, що прагнення до відокремлення та інтеграції до складу Росії було спровоковано і підбурено владою Російської Федерації, під прикриттям військової інтервенції. 16. Так званий «референдум», який був організований в Криму 16 березня 2014 року, не відповідаєКонституціям Криму і України. Крім того, повідомлення про явку на референдум та його результати неправдоподібні. Отже, як результати референдуму, так і незаконна анексія Криму Російською Федерацією, не мають юридичної сили і не визнаються Радою Європи. Асамблея підтверджує свою рішучу підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. У зв’язку з денонсацією Російською Федерацією угод, укладених з Україною в 1997 році, про розміщення Чорноморського флоту в Криму, Асамблея закликає Росію вивести свої війська з Криму негайно. Під час роботи з документами доцільно поставити питання: Коли документ був укладений, написаний? У який час створювався документ? Звернути увагу на: 1) події, історичні факти, які згадуються у документі; 2) авторів документа; 3) орган, що уклав документ; 4) джерело, в якому опублікований документ. В. Відеоматеріали.
Г. Світлини Таблиця світлин, які знаходяться у додатках
Д. Люди. Активні окупаційні дії в Криму з боку Російської Федерації призвели до загибелі людей. Також були зафіксовані випадки викрадення та тортури. Жоден з цій випадків не був розслідуваний, а винні не понесли покарання. АметовРешатМедатович(крим. ReşatMedatoğluAmetov, нар. 24 січня 1975 – † 15 березня 2014, Земляничне, Україна]) — український громадянин кримськотатарського походження, був закатований невідомими поблизу Білогірська під час окупації Криму у 2014 року 
Останній раз його бачили 3 березня 2014 на проукраїнському мітингу в центрі м. Сімферополь, де він проводив одиночний пікет проти окупації Криму Росією на площі Леніна біля будівлі Ради міністрів Криму. Є відео, які свідчать, що люди, одягнені у камуфляжну форму, повели активіста в невідомому напрямку 15 березня Р. Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне Білогірського району. На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв’язаноскотчем, а поряд з ним лежали наручники. Встановити особи вбивць не вдалося. 18 березня РешатаАметова поховали на міському кладовищі м. СімферопольАбдал. Через його смерть сиротами лишилися троє дітей.
Сергій, який перебував під час штурму на спостережній вежі автопарку частини, загинув від пострілу снайпера з прямим влученням у серце. У м. Сімферополь у нього залишилися мама, 4-річний син та вагітна дружина Олена. Указом президента України № 599/2014 нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
6 квітня 2014 року близько 23:45 був застрелений молодшим сержантом Чорноморського флоту РФ Євгеном Зайцевим двома пострілами впритул з автомату АК-74. Інцидент стався на території офіцерського гуртожитку в селищі міського типу Новофедорівка (Сакський район). Причиною конфлікту могла стати «особиста неприязнь». У Міністерстві оборони України спростували інформацію, розповсюджену російською стороною задля виправдання вбивці, про те, що С. Карачевський перебував у нетверезому стані. Поховання відбулось 11 квітня 2014 у м. Бердянськ. У загиблого залишилися дружина та двоє дітей. У січні 2016 для сім’ї Станіслава Карачевського була придбана квартира в центрі Миколаєва.
Зник зранку 9 березня 2014 р. Разом з головою Піклувальної ради Української школи-гімназії в Сімферополі Анатолієм Ковальським українського активіста викрали на сімферопольському залізничному вокзалі представники «самооборони Аксьонова». Із спогадів А.Щекуна – Пережив жахливі часи, такого, не дай Бог, комусь таке пережити. Били, катували, електрику підключали, лупили по спині. Випитували, чи пов’язаний з «Правим сектором», хто фінансує, хто керує... В принципі, все витримав, сили волі вистачило. Крім того, знущалися деякі охоронці, стріляли у руки і ноги з пневматичної зброї. Не давали їсти, інколи й пити. Було дуже, дуже важко. Але й були люди, яким ще гірше діставалося. Із спогадів А.Ковальського – Тримали в обласному військкоматі, в підземеллі, де сауна. Води не було абсолютно, умови однозначно тваринячі. Сидіти було ніде, лежали прямо на підлозі, пилюка, бруд. Я навіть не думав, що так можна ставитися в наш час до людей. Ми ж не якісь злочинці. 20 березня 2014 року були звільнені разом з шістьма українцями, що також перебували у полоні сепаратистів. Відбувся обмін полоненими на підступах села Чонгар Херсонської області, кордон з АР Крим. жүктеу/скачать 8.76 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|
