Міністерство аграрної політики України
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Розділ 3. ПРЯДИВНІ 3.1. Льон-довгунець Народногосподарське значення
| Контрольні питання
Історія походження картоплі. Господарське значення культури. Ботанічна характеристика картоплі. Морфологічна будова. Господарськоцінна частина рослини: що вона собою являє, її морфологія. Відношення картоплі до факторів життя. Оптимальні параметри основних екологічних факторів для картоплі. Класифікація сортів картоплі за біологічними особливостями та господарським призначенням, назвіть відомі вам сорти. Попередник картоплі в сівозміні. Вимоги культури до ґрунту та особливості основного обробітку. Удобрення картоплі. Підготовка насінного матеріалу та посадка картоплі. Хімічні заходи боротьби зі шкодочинними організмами. Агротехнічні заходи догляду за насадженнями в досходовий та післясходовий періоди. Збирання урожаю та підготовка до нього. Основні відмінності технології вирощування насінної картоплі від продовольчої. Особливості сучасних технологій вирощування картоплі на прикладі „голландської технології”. Розділ 3. ПРЯДИВНІ 3.1. Льон-довгунець Народногосподарське значення Технічні тканини виготовляють, як правило, із волокна вищого ґатунку. Їх широко використовують в автомобільній, гумовій, взуттєвій та інших галузях промисловості. Із лляного волокна виготовляють також привідні паси та потужні рукави. Лляні побутові тканини – скатертини, серветки, рушники, полотно для постільної і нижньої білизни, літніх костюмів (рогожка, канва), меблеві і портретні – відрізняються красою й міцністю і йдуть як на задоволення індивідуальних потреб населення, так і на забезпечення громадських їдалень, лікарень і т. д. Із мішкової і пакувальної тканини (з короткого лляного волокна) виготовляють тару для борошно-млинової, тютюнової та інших галузей промисловості і сільського господарства. Значну кількість льоноволокна переробляють в скручені нитки, використовуючи для в’язання рибальських сіток, пошиття шкіряних виробів тощо. Отримана при переробці льону побічна продукція також застосовується в народному господарстві. З короткого волокна (паклі) виготовляють мотузки, шпагат для в’язальних апаратів сільськогосподарських машин, її також широко використовують як обтиральний, пакувальний чи конопаточний (при будівлі дерев’яних споруд) матеріал. Лляна костриця (розім’ята деревина стебел) використовується на льонозаводах як висококалорійне паливо, теплова здатність якого становить 3800 Ккал/кг. Окрім цього, вона може використовуватись як сировина для виготовлення паперу, целюлози, термоізоляційних і звукоізоляційних плит та інших матеріалів. З 1 т лляної костриці можна одержати наступну кількість різної продукції: 0,5 т картону, 250 літрів етилового технічного спирту, 80 кг смоли, 40 кг оцтової кислоти, 8 кг метилового спирту, 5 кг ацетону. В Україні щорічно в процесі переробки льону одержували 380 тис. т костриці. Ця кількість відповідає річному приросту деревини на площі лісу 92,5 тис. га. У лляному насінні в середньому міститься: жиру – біля 35–40 відсотків, білка – 23, безазотистих екстрактних речовин – 22, клітковини – 9, золи – 3 та води – 8 %. Лляна олія має велике значення в народному господарстві. Питома вага лляної олії при температурі 15 градусів коливається в межах 0,93–0,94 г/см3; температура замерзання – 15–30 градусів; коефіцієнт омилення – 188–192; йодне число (кількість йоду в грамах, що приєднується до 100 г олії) – 170–200. Йодне число є показником швидкості висихання олії, що дуже важливо при її технічному застосуванні. Великим йодним числом, тобто здатністю швидко висихати, характеризується олія з насіння льону-довгунця, вирощеного в північних районах льонарської зони. Однак і в північних районах при пізньому посіві, а також при підвищених температурах і посушливому ґрунті в період від цвітіння до жовтої стиглості знижуються врожай і вага насіння, їх маслянистість і йодне число. У незрілому насінні звичайно міститься олія з більш низьким йодним числом. В міру дозрівання насіння йодне число олії збільшується. До складу лляної олії входять жирні кислоти: лінолева, ліноленова, олеїнова, арахісова, стеаринова, пальмітинова і миристинова. Ці кислоти визначають високі технічні, харчові й інші властивості лляної олії. Маслянистість насіння льону є спадковою ознакою, що може змінюватися залежно від умов вирощування: при підвищенні температури, зниженні вологості вміст олії в насінні зменшується. Лляна олія добре висихає, утворюючи при підсиханні міцну плівку. У зв’язку з цим варена лляна олія (оліфа) знаходить широке застосування при виготовленні лаків, масляних і типографських фарб та замазок. В електротехнічній, гумовій, шкіряній, миловарній і фармацевтичній промисловості сиру лляну олію використовують при виготовленні масляних ізоляторів, лінолеумів, лінкрусту, клейонки, непромокаючих тканин, синтетичного каучуку, пластмас, зеленого мила, деяких ліків і т. д. Лляну олію як продукцію з високою засвоюваністю (94,5%) вживають для приготування деяких страв і в харчовій промисловості (консервній, маргариновій і кондитерській). Побічний продукт олійного виробництва – лляна макуха – містить від 6 до 12% жирів і 38% легкоперетравних білкових речовин. Отже, лляна макуха є високоцінною, дуже поживною білковою речовиною для сільськогосподарських тварин. Відходи обмолоту льону – полова – висококалорійний корм для свинопоголів’я. У сучасних умовах країн Європи розширилося використання льону на технічні потреби. Так, Іспанія виробляє з льону високоякісну целюлозу, а з неї отримує папір для банкнотних та цінних паперів. Наприклад, у виробництві банкнот американських доларів використовується льон, який у США не вирощується. А в Україні Малинська фабрика банкнотного паперу (Житомирська область) виготовляє папір для вітчизняної гривні з імпортованого з Середньої Азії бавовнику, який частково можна замінити льоном, що вирощується поряд. Новим перспективним напрямком використання льоноволокна є і виробництво композитних матеріалів, у першу чергу в автомобілебудуванні. Як відомо, пластикові деталі автомашин практично не утилізуються. Але ті ж деталі, виготовлені на основі льоноволокна, можуть за рахунок біологічної обробки перетворюватись у звичайний гумус. У цьому напрямку активно працюють Англія та Німеччина. Відновлення роботи бавовнопрядильних фабрик безпосередньо пов’язане з новим напрямком у використанні льоноволокна – котонізацією короткого волокна і використанням котоніну у бавовнопрядильній промисловості. Починаючи з 1993 року, стан льонарства в Україні значно погіршився, а останніми роками він став критичним для галузі. Зменшення обсягів постачання техніки, добрив, засобів захисту рослин, ціновий диспаритет призвели до того, що із висоприбуткового льонарство стало низькорентабельним, а у багатьох випадках навіть збитковим. Як наслідок у 2005 році площа посіву льону скоротилася майже у 10, а виробництво волокна – у 19 разів. Обсяг виробництва льоноволокна скоротився до 4,5 тисяч тонн, насіння – до 155 тонн. (табл. 3.1). Таблиця 3.1жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|