Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни



бет1/2
Дата20.07.2016
өлшемі0.82 Mb.
  1   2

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису



ТКАЧЕНКО ЛіДіЯ МИКОЛАїВНА

УДК 378 (73)
РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ В УНІВЕРСИТЕТАХ США
Спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник

Біда Олена Анатоліївна

доктор педагогічних наук, професор


Черкаси – 2012



ЗМІСТ

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html 1

  • ВСТУП

Актуальність дослідження. Україна у XXI столітті постала перед глобальними проблемами світової інтеграції, конкурентоспроможності
на міжнародному ринку товарів і послуг, захисту та накопичення власного інтелектуально-творчого ресурсу.

Сучасне суспільство – це насамперед суспільство інформаційне,


де інформація є головним чинником розвитку світу. Саме тому актуалізується роль людини, оскільки лише вона стає рушієм інформації
у світі. Особистість має змогу формувати та накопичувати нові знання, аналізувати, переосмислювати й поширювати їх, впливаючи
на міжнародне співтовариство. Людина водночас є двигуном прогресу, джерелом і кінцевою метою розвитку цивілізації.

Нині інтелект, творчість, знання мають найвищу цінність у світі: інтелектуальна праця висококваліфікованих, інтелектуально й творчо обдарованих особистостей слугує фактором розвитку країни, регіону


й усього світу. За таких умов Україна має розв’язати складну, проте надзвичайно важливу проблему – створення потужного, високоякісного потенціалу нації. Економічна нестабільність, складні соціальні умови, незадовільне екологічне становище зумовили еміграцію інтелектуально-творчого потенціалу за кордон. Наша країна наразі не може повністю забезпечити високі, соціально захищені умови праці та відпочинку тим людям, яких вважають інтелектуальною елітою нації. З огляду на складність ситуації, перед державою загалом та її освітньою ланкою зокрема окреслено важливе завдання – знайти, розвинути, зберегти
й доцільно використати інтелектуально-творчий ресурс нації. Наголосимо, що людський ресурс вважають невичерпним, проте він якісно та кількісно позначається на загальному розвитку країни й суспільства лише за сприятливих умов. Достатнє державне фінансування, ефективні навчальні програми, соціальна підтримка висококваліфікованих, інтелектуально й творчо обдарованих спеціалістів допоможуть сформувати потужну державу міжнародного рівня.

Найкращі здобутки освіти радянського періоду й адаптація їх до вимог сьогодення, напрацювання всього світу, що присвячені проблемам формування та розвитку потужного людського потенціалу, ретельний аналіз іноземних систем освіти вможливлюють виховання власної високоякісної еліти, що гідно працюватиме на теренах високорозвиненої держави міжнародного рівня, на ім’я – Україна. В аналізованому контексті наукове зацікавлення становлять проблеми формування та розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді в системі освіти США.

Освіта Сполучених Штатів Америки має потужну теоретичну
та практичну базу, тому методи, навчальні програми роботи
з обдарованими студентами можуть послугувати підґрунтям для розроблення українського напряму в освіті обдарованої молоді. Поліаспектне вивчення досвіду американських психологів і педагогів,
які зосереджували увагу на навчанні інтелектуально й творчо обдарованої особистості, а також аналіз спеціальних навчальних програм оптимізують упровадження в життя Державної національної програми „Освіта (Україна ХХІ століття)” [84].

Крім того, у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу виникла необхідність не лише створити програми для роботи


з обдарованою молоддю, але й реформувати всю систему освіти взагалі, посилити вимоги до якості освіти, що відображено в правових документах (Законах України „Про освіту” [108], „Про основні засади державної підтримки обдарованих дітей та молоді України” [107] і в Національній доктрині розвитку освіти в Україні [229]) та розглянуто на ІІІ з’їзді освітян у проекті „Стратегія розвитку освіти України на 2011–2021 рр.”,
де акцентовано увагу на важливості активного навчання в поєднанні
з ефективною науково-дослідницькою діяльністю.

Закономірності, особливості, недоліки та перспективи функціонування вищої освіти в Україні, а також проблеми навчання


й виховання інтелектуально й творчо обдарованих студентів досліджено
в працях А. Алексюка [7], С. Гончаренка [74], Т. Завгородньої [103], І. Зязюна [115; 248], М. Євтуха [97; 98], М. Левківського [163], В. Лугового [177], В. Майбороди [183; 184], С. Максименка [186], В. Сагарди [308], О. Сухомлинської [323].

Феномен інтелектуально-творчої обдарованості особистості та методи роботи з обдарованою молоддю проаналізовано в студіях таких дослідників, як: Б. Ананьєв [11], Д. Богоявленська [32; 33; 34], Л. Виготський [63], І. Волощук [51; 52], Г. Костюк [148], В. Крутецький [156], Н. Лейтес [164; 165], А. Матюшкін [192], В. Моляко [217–220], Я. Пономарьов [264], С. Рубінштейн [302; 303], Б. Теплов [334], В. Юркевич [359; 360].

Для з’ясування сутності інтелектуально-творчої обдарованості особистості важливо потрактувати складне та дискусійне поняття особистості, аналіз якого запропоновано в роботах зарубіжних
і вітчизняних науковців. Надзвичайно важливе значення для вивчення порушеного питання мають праці Б. Ананьєва [11], В. Андрєєва [12; 13], В. Андрущенка [14], В. Афанасьєва [17], М. Кагана [122; 123], І. Кона [143], А. Леонтьєва [166; 167], К. Платонова [259], В. Семиченко [314], Т. Сущенко [329].

Окрім педагогічного аспекту феномену обдарованості, у працях Д. Богоявленської [32; 23; 24], В. Кузьміна [157], А. Матюшкіна [192], В. Моляко [217–220], Я. Пономарьова [264] досліджено проблеми психології креативності та інтелекту. Вчені Вчені Б. Ананьєв [11], В. Андрєєв [12; 13], І. Зязюн [115; 248], Л. Виготський [63], О. Клепіков [132], М. Кларін [131], А. Маслоу [410; 411], С. Рубінштейн [302; 303], С. Сисоєва [315; 316], А. Таненбаум [423], В. Тейлор [424] студіюють проблеми розвитку і самовдосконалення особистості, її інтелектуально-творчого потенціалу.

Проблеми переосмислення й реформування системи освіти, а також правильної організації навчального процесу та розроблення ефективних методів і засобів навчання з’ясовано в дослідженнях таких вчених, як: В. Беспалько [23; 24], Н. Бідюк [25–30], В. Бондар [38], M. Бондар [37], А. Джуринський [86–89], М. Каган [122; 123], Н. Кузьміна [158], Н. Островерхова [244], В. Пікельна [256], М. Скаткін [318], Ю. Бабанський [19]. Основні засади методики наукового пізнання та педагогіки як науки викладено в працях Ю. Бабанського [19], В. Загвязинського [105], А. Піскунова [257].

Попри численну кількість наукових студій, присвячених проблемам розвитку особистості, інтелектуально-творчої обдарованості, реформуванню освітнього процесу, низка актуальних питань потребує докладнішої інтерпретації. Доцільність наукового пошуку вмотивована, крім того, посиленням вимог сучасного суспільства до якості майбутніх спеціалістів різних галузей, зростанням конкуренції на ринку праці,


а також одвічним прагненням України посісти провідне місце у світовому співтоваристві, відновити втрачений потужний інтелектуально-творчий ресурс нації. Для ефективного розв’язання окресленої проблеми необхідно, керуючись давніми українськими освітянськими традиціями, зважаючи на особливості українського менталітету та культури, синтезувати найкраще
з досягнень у галузі освіти іноземних держав та екстраполювати отримані знання у площину українських реалій.

Для дослідження обрано систему освіти США, оскільки більшість інтелектуально-творчої молоді України виїжджає саме до цієї країни для навчання та подальшої діяльності [305]. Необхідно ретельно вивчити, чим саме приваблює освіта США, які можливості відкриває, які умови створює. Не потребує доведення той факт, що в разі забезпечення належних умов, надання ширших перспектив Україна зможе не лише зупинити еміграцію інтелектуально-творчого потенціалу країни, а й привабити обдаровану молодь, яка приїжджатиме здобувати освіту в нашій державі.

Актуальність проблеми, що полягає в необхідності ретельного вивчення досвіду іноземних країн, а саме Сполучених Штатів Америки, для переосмислення та ефективної організації процесу розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів вищих навчальних закладів України, умотивовує вибір теми дисертації: „Розвиток інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді
в університетах США”.


Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри загальної педагогіки і психології навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтв Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Тема роботи затверджена вченою радою Черкаського державного технологічного університету (протокол № 3 від 03.11.2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2008 р.).



Хронологічні межі дослідження: кінець 50-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст. Нижня хронологічна межа маркована початком неперервного процесу реформування системи вищої освіти в США, що розпочався
зі створенням першої Американської асоціації освіти обдарованих у 1946 році для виявлення, оцінювання та стимулювання активної творчої діяльності обдарованої молоді.

Для верхньої хронологічної межі характерна активна участь США
в процесах світової інтеграції та створенні єдиного інформаційно-освітнього простору й необхідність переосмислення проблем розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді.

Об’єкт дослідження – процес розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді в системі вищої освіти США.

Предмет дослідження – зміст, форми й методи розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів в університетах США.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні особливостей розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді, теоретичних передумов і практичного досвіду організації навчально-виховної роботи
з обдарованими студентами в університетах США, а також в окресленні можливостей творчого використання прогресивних закордонних ідей
в українських реаліях для модернізації вітчизняної системи підготовки фахівців.

Реалізація сформульованої мети передбачає виконання низки завдань:



      • вивчити стан опрацювання проблеми розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості;

      • проаналізувати вплив процесів глобалізації світового господарства на розвиток освіти США й схарактеризувати основні напрями роботи з обдарованими студентами в університетах США;

      • на підставі системного аналізу розвитку освіти з’ясувати зміст, форми й методи навчально-виховної роботи з обдарованою молоддю
        в університетах США;

      • дослідити особливості розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованих студентів у вищих навчальних закладах України;

      • окреслити перспективні шляхи та можливості творчого застосування провідних інноваційних ідей та практичного досвіду університетів США для системи вищої освіти України.

Методологічні засади дослідження ґрунтовані на основних принципах теорії наукового пізнання; на системному, діяльнісному, творчому, особистісно орієнтованому, компетентному підходах
до розвитку інтелектуально-творчих здібностей талановитих студентів
у вищих навчальних закладах; на концептуальних ідеях психології
й педагогіки про різнобічний розвиток особистості у цілісному навчально-виховному процесі.

Теоретичну основу дисертації становлять результати дослідження сутності обдарованості (Д. Богоявленська [32; 33], Ф. Гальтон [67], Дж. Гілфорд [69; 393], Н. Лейтес [164; 165], В. Моляко [217–220], Дж. Рензуллі [417–419], А. Савенков [306; 307]), принципів розвитку особистості (Б. Ананьєв [11], Л. Виготський [63], Г. Костюк [148], Я. Пономарьов [264]), праці українських і російських учених,


що присвячені проблемам теорії освітніх систем та їхньому розвитку (Н. Авшенюк [1–3], А. Алексюк [7], В. Беcпалько [23; 24], С. Гончаренко [74], І. Зязюн [115; 248], В. Кремень [153–155]); студії, що описують трансформаційні освітні процеси на Заході (Н. Бідюк [25–30], Б. Вульфсон [60–62], В. Кравець [149–151], М. Лещенко [168], З. Малькова [187; 188], І. Марцинківський [189], Н. Ничкало [234], Л. Пуховська [292; 293]); методологічні засади порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна [4], Ю. Альфьоров [8; 9], М. Нікандров [232], О. Павліченко [245], Л. Пуховська [292; 293], А. Сбруєва [310; 311]), концепції освіти, виховання, навчання (Н. Авшенюк [1–3], Н. Бідюк [25–30], В. Лутай [181], П. Щедровицький [368]); концепції особливостей розвитку освіти в різні історичні періоди в Україні (Н. Дем’яненко [83], І. Лікарчук [171], В. Луговий [177], В. Майборода [183; 184]) та США (Д. Брунер [42], Л. Джексон [400], Д. Грехем [390], В. Коупленд [380; 381], Г. Пасов [416], Л. Таланова [331], Д. Хербст [395], Н. Яковець [370]); принципи організації процесу навчання у вищих навчальних закладах освіти (Н. Авшенюк [1–3], С. Архангельський [16], Н. Бідюк [25–30], М. Євтух [97; 98], В. Козаков [139], В. Лозова [176], В. Рибальський [298]).

Для реалізації завдань та досягнення мети використано такі методи наукового дослідження: теоретичні (вивчення, аналіз і синтез філософської, педагогічної, психологічної літератури, державних нормативних документів із проблем розвитку вищої освіти США) для обґрунтування основних положень дослідження; інтерпретаційно-аналітичний метод, за допомогою якого осмислено зарубіжні та вітчизняні джерела, із використанням таких методів, як синтез, аналіз, систематизація та узагальнення; метод порівняльно-історичного аналізу, що дав змогу окреслити основні напрями розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів в університетах США; з’ясувати спільне та відмінне в змісті педагогічного процесу у вищих навчальних закладах США та України, проаналізувати розвиток інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої молоді у двох країнах; структурно-системний аналіз навчального процесу в США оптимізував вивчення системи роботи з обдарованими студентами, виокремлення особливостей


її функціонування; прогностичні методи, зокрема моделювання, застосовано з метою апробації та впровадження розроблених навчально-методичних матеріалів для розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів в університетах України.

Джерельна база дослідження. Нормативні документи, рекомендації Комітету з питань освіти США, Американської асоціації освіти обдарованих, Міністерства освіти США стосовно розвитку освіти
в університетах США: Національна доповідь „Нація під загрозою. Положення про розвиток талантів Америки”; програми розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів: програми Університету Айова (Belin-Blank), програма Північно-Західного університету, програма ідентифікації талантів Університету Дюка (TIP), програми університетів „Ліги плюща” та Центру талановитої молоді (СTY) Університету Джона Хопкінса; наукові праці американських і вітчизняних філософів, соціологів, психологів, педагогів, що присвячені проблемам освіти та професійної підготовки обдарованої молоді: Д. Брунер, Л. Виготський, Ф. Гальтон, Дж. Гілфорд, Д. Грехем, Л. Джексон, І. Зязюн, Г. Костюк, В. Коупленд, В. Крутецький, Н. Лейтес, В. Моляко, Г. Пасов, Дж. Рензуллі, С. Сисоєва, Л. Таланова, Д. Хербст, В. Юркевич, Н. Яковець; довідково-енциклопедична література США; періодичні зарубіжні видання із проблем інтелектуально-творчої обдарованості особистості: „Journal of Studies in International Education”, „The Times Educational Supplement”, „Journal of Educational Research, Learning and Thinking Styles”, „Teachers College Record”, „Personality and Individual Differences”, „Zeitschrift für Differentielle und Diagnostische Psychologie”, „Trends
in Education”, „Education”. Крім того, дослідження базоване
на законодавчих актах, нормативних документах, монографіях, наукових статтях, матеріалах наукових конференцій, енциклопедичних виданнях, архівах та журнальних публікаціях із бібліотечних фондів України: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Державної науково-технічної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського, Національної парламентської бібліотеки України, Черкаської наукової бібліотеки імені Т. Г. Шевченка, Наукової бібліотеки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, електронних бібліотек „Questia”, „ERIC”, „SEMO”.

У сукупності зазначені джерела та інші науково-педагогічні праці, що подані в списку використаної літератури, формують цілісне уявлення про розвиток інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді


в університетах США та дають змогу виконати завдання, окреслені
в дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше обґрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов формування та розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої особистості; виокремлено особливості американської системи розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді (підтримка прагнення людини докладно вивчити обрану тему, заохочення
до виконання складних завдань, формування пластичності, гнучкості розуму, виховання самостійності, вимогливості й цілеспрямованості, надання можливості для вияву задатків лідера, підтримання творчого мислення, розвиток уміння самоаналізу та оцінювання дій оточення); проведено системне дослідження змісту, форм і методів розвитку інтелектуально-творчого потенціалу талановитих студентів
в університетах США; з’ясовано переваги практичного досвіду університетів Сполучених Штатів Америки (домінування вищої освіти США за обсягами фінансування, темпами зростання та матеріально-технічними ресурсами; чітка зорієнтованість системи вищої освіти
на розвиток і формування такої особистості, яка самостійно мислить, виявляє ініціативу; гнучкість процесу навчання, можливість вибору предметів, викладачів та часу навчання; відсутність загальних освітніх стандартів, окрім стандартизації тестування випускників середніх навчальних закладів; повна реалізація принципу автономності університетів Сполучених Штатів Америки; відсутність перевантаження студентів навчальними предметами, самостійна робота, що сприяє формуванню та розвиткові критичного мислення, інтелектуальної активності й здібностей самостійно розв’язувати проблеми та ухвалювати рішення; постійний контроль за процесом опанування знань студентами, тестування, написання наукових робіт, участь у конференціях, наукових семінарах; гнучка система оцінювання; повне забезпечення студентів навчально-методичним матеріалом, можливість використовувати міжнародні бази даних, бібліотеки та інші високотехнологічні джерела інформації; стабільність) та обґрунтовано положення щодо їх творчого використання в системі вищої освіти України;

дістали подальшого розвитку зміст базових понять освіти обдарованої особистості та науково-педагогічні положення стосовно виявлення, формування та розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів;

уведено до наукового обігу нові та маловідомі матеріали,
які розширюють межі наукового пізнання про розвиток інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості.

Практичне значення роботи полягає в аналізі позитивних ідей американського досвіду, що можна творчо застосовувати в навчально-виховному процесі обдарованої молоді у вітчизняних вищих навчальних закладах для розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів; у створенні на базі матеріалів дослідження спецкурсу
та методичного посібника.

Результати наукової роботи стануть у нагоді українським науковцям під час проведення порівняльних досліджень, у ході прочитання лекцій із теорії та історії педагогіки, спецкурсів із зарубіжної педагогіки й методики навчання та виховання обдарованих студентів, розроблення навчально-методичних рекомендацій та посібників із теорії й методики професійної освіти, а також у процесі подальшого переосмислення та вдосконалення вищої освіти України, примноження національних здобутків і досягнень, розвитку культури, історії та багатовікових освітянських традицій.

Результати дисертації впроваджено в практику роботи вищих навчальних закладів: Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/5260 від 23.12.2011), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1564/01
від 06.10.2011), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 1193 від 06.10.2011), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 388/03 від 06.10.2011), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 6280/01–30/33 від 21.12.2011).

Апробація результатів дослідження. Основні поняття, положення
й висновки дисертації оприлюднено та обговорено в доповідях і виступах на міжнародних („Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців” (Черкаси, 2009), „Спільна робота школи, сім’ї, громадськості
по формуванню особистості, Людини, громадянина” (Черкаси, 2010), Восьмі міжнародні Захаренківські педагогічні читання „Формування особистості, Людини в закладах освіти” (Черкаси, 2011), „Удосконалення форм і методів підготовки професійно компетентних працівників освіти” (Черкаси, 2011)); та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Шості Всеукраїнські Захаренківські педагогічні читання „Організаційно-методичне забезпечення неперервної освіти в умовах реформаційних процесів” (Черкаси, 2009), Сьомі Всеукраїнські Захаренківські педагогічні читання „Спільна робота школи, сім’ї, громадськості по формуванню особистості, Людини, громадянина” (Черкаси, 2010).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 14 працях, зокрема в 6 статтях у фахових журналах і збірниках наукових праць,
1 статті в інших наукових виданнях, тезах 6 доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій і в 1 навчально-методичному посібнику.


  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретичне обґрунтування й практичне розв’язання наукової проблеми – розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді та можливостей творчого впровадження прогресивних ідей освіти обдарованих США на українській платформі.

Результати науково-педагогічного пошуку свідчать про успішне виконання сформульованих завдань і досягнення мети дослідження,


що дає підстави для переконливих та обґрунтованих узагальнень
і висновків.

1. Вивчення стану опрацювання проблеми розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості та аналіз праць зарубіжних


і вітчизняних психологів, педагогів, філософів, що присвячені питанням розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої особистості, вихованню інтелектуальної еліти нації, її вчасному виявленню, допомогли схарактеризувати умови ефективного розвитку потенціалу людини
та його подальшого застосування, окреслити основні методи розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів у сучасній системі вищої освіти.

У контексті складних соціально-економічних умов сучасного світу,


коли інтелектуальні ресурси набули першочергового значення, а людина стала джерелом і рушієм розвитку прогресу, та в руслі характерних для сучасної вищої освіти тенденцій спрямованості на формування висококваліфікованих інтелектуально й творчо обдарованих фахівців усіх галузей суспільної діяльності пріоритетним завданням науковців
та науково-педагогічних працівників є забезпечення оптимальних умов для розвитку інтелектуально-творчих здібностей талановитих студентів
не лише в освітньому процесі вищого навчального закладу, а й поза його межами.

2. Унаслідок аналізу впливу процесів глобалізації світового господарства на розвиток вищої освіти США в другій половині ХХ – початку ХХІ століття, схарактеризовано основні напрями роботи


з обдарованими студентами у вищих навчальних закладах США, а саме:

  • надання студентам можливості вивчати предмети за вибором, брати участь у різноманітних програмах, конкурсах на отримання грантів, винагород, які студенти можуть використати на навчання за кордоном, на проведення науково-дослідницьких робіт;

  • застосування методів навчання, які активізують розумові здібності студентів, мотивують до пізнання, до творчої діяльності: незалежне навчання (independent study), де студент обирає навчальний матеріал та способи його вивчення; самостійно керований процес навчання (self-directed study), коли студент обирає спосіб засвоєння навчального матеріалу; та навчальні програми, сфокусовані на особистість студента (learner centered program);

  • широкий вибір темпів навчання, цілей, методів, навчального матеріалу, вимог до рівня успішності;

  • застосування технології індивідуалізованого навчання з усіх предметів від мінімальної модифікації в процесі групового навчання
    до повністю незалежного навчання, що допомагає максимально розкрити інтелектуально-творчий потенціал особистості та суттєво підвищує конкурентоспроможність майбутнього фахівця на міжнародному ринку праці;

  • використання передових досягнень науки та техніки, заохочення потужних інвестицій в освіту й науку.

3. На підставі системного аналізу стану освіти з’ясовано зміст, форми й методи розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді в університетах США, що спрямовані на цілісне усвідомлення, докладне вивчення та ефективне виконання сформульованих завдань,
а саме: удосконалення організації діяльності педагогів і психологів; реалізацію принципів диференціації, індивідуалізації навчання та самостійної науково-дослідницької роботи студентів; на освіту обдарованої особистості й розвиток її інтелектуально-творчого потенціалу протягом усього життя; формування свідомого, високоінтелектуального, творчого, незаангажованого, толерантного й свідомого громадянина суспільства ХХІ століття.

У загальнодержавній освітній політиці США чільне місце посідає розвиток інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді. Діяльність вищих навчальних закладів Америки виходить далеко за межі країни, охоплюючи майже всі країни світу. Співпрацюючи з найкращими університетами, науково-дослідницькими установами інших країн, університети США мають змогу навчати своїх талановитих студентів у різних куточках світу, реалізуючи неперервний обмін знаннями та запозичуючи передові досягнення з різних галузей суспільної діяльності. Навчаючись за кордоном, обдаровані студенти мають змогу поглибити та вдосконалити свої інтелектуально-творчі здібності, а також максимально ефективно організувати свій час, обираючи програми, що найкраще узгоджені з їхніми потребами й можливостями. Серед таких програм необхідно виокремити: повністю інтегровані програми навчання в іноземному університеті; програми, спеціально розроблені для студентів американських університетів; гібридні програми.

4. Вивчення стану розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованих студентів у вищих навчальних закладах України та аналіз державних документів, актів і постанов, що сприяють формуванню
й розвиткові людського капіталу, дали змогу підсумувати, що діяльність державних, громадських установ, організацій і фондів, які надають фінансову та психолого-педагогічну підтримку талановитій молоді, лише починає набирати обертів. Поступово в навчально-виховний процес ВНЗ України впроваджують такі технології, як: модульне навчання, проблемно-модульне навчання, концентроване навчання, контекстне навчання, технологія укрупнення дидактичних одиниць, що формують у студентів уміння виявляти актуальні проблеми, знаходити найефективніші способи їх розв’язання, уміння гармонійно поєднувати логіку та творчість, уміння швидко знаходити важливу інформацію та ефективно її застосовувати; уміння провадити науково-дослідницьку та творчу діяльність, оперуючи новітніми технологіями й матеріалами; уміння самоаналізу та саморозвитку.

Основними проблемами української системи формування, виявлення


й розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих особистостей
є брак належного опрацювання психолого-педагогічної бази та відсутність висококваліфікованих фахівців (психологів, педагогів).

5. Дослідження системи роботи з інтелектуально й творчо обдарованою молоддю в університетах США та аналіз здобутків вітчизняних психологів і педагогів у цій галузі дали підстави окреслити перспективні шляхи та можливості творчого застосування провідних, інноваційних ідей, технологій і практичного досвіду університетів США для системи вищої освіти України: створити в Україні ефективну єдину загальнонаціональну систему розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді; поширити відомості про найкращі здобутки видатних психологів, педагогів, науковців, викладачів, а також своєчасно інформувати населення через засоби масової комунікації


про досягнення талановитих студентів, незалежно від сфер їхніх досліджень; оптимізувати науково-дослідницьку діяльність із вивчення ознак інтелектуально-творчої обдарованості особистості та можливостей
її застосування в майбутньому; надати науково-методичне обґрунтування психолого-педагогічного досвіду з розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої молоді; сформувати ефективні умови для організації та проведення всеукраїнських, регіональних олімпіад, змагань, конкурсів-захистів, турнірів, фестивалів і забезпечити участь найкращих представників талановитого студентства в міжнародних інтелектуально-творчих конкурсах, олімпіадах, конференціях; удосконалити міжнародну співпрацю щодо проблем розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді, покращити зв’язки з міжнародними науково-дослідницькими університетами, організаціями, установами, налагодити обмін досвідом і результатами досліджень із питань розвитку та підтримки творчої особистості між провідними іноземними психологами, педагогами; розробити ефективне методологічне підґрунтя для впровадження цільових програм підтримки обдарованої молоді та розвитку її інтелектуально-творчих здібностей; проводити постійний моніторинг для створення якісної системи розвитку й підтримки інтелектуально та творчо обдарованих студентів; створити ефективну матеріально-технічну базу для навчальних установ, які працюють з обдарованою молоддю; забезпечити високий рівень загальної бази підготовки, підвищення кваліфікації
та перепідготовки вчителів, викладачів, психологів для роботи
з інтелектуально й творчо обдарованими студентами.

Проведене наукове дослідження не охоплює всіх аспектів феномену інтелектуально-творчої обдарованості особистості. Подальшу науково-дослідницьку роботу варто спрямувати на докладне вивчення проблем реалізації інтелектуально-творчого потенціалу талановитих осіб з особливими потребами; труднощів, які виникають у процесі виявлення інтелектуально-творчих здібностей у таких студентів та особливостей психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів до роботи з ними; аналіз державної підтримки й діяльності спеціальних освітніх фондів, установ, організацій.






  1   2




©dereksiz.org 2020
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет