Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


 Філософське дослідження природи, сутності та



Pdf көрінісі
бет11/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

2. Філософське дослідження природи, сутності та 
призна
чення людини. Без перебільшення можна сказати, 
що проблема людини посідає центральне місце у філософії. 
Звичайно* людину вивчає біологія, анатомія, мовознавство, 
антропологія, психологія тощо. Однак всебічно, як 
біосоціальну цілісність, людину не розглядає жодна інша, 
крім філософії, система знань. Протягом багатьох віків 
філософи аналізують природу і можливості людського 
розуму, особливості відчуттів, стан біологічного і 
соціального в людині, а також різноманітні прояви 
духовного світу людини: мову, мистецтво тощо.
Підкреслимо, що проблема людини, як і проблема 
світу, вирішується через призму його практичного 
опанування. Усвідомлюючи себе в цьому світі як живу 
істоту, народжуючи собі подібних, людина сприймає себе 
як частину природи і виходить з усвідомлення своєї 
матеріальності. Але, з іншого боку, дивлячись через призму 
теж практичного засвоєння світу, коли усякій дії передує її 
ідеальне вираження у свідомості, людина приходить до 
того, що і вона виникає, як і світ, завдяки свідомості, 
ідеально. Тобто і проблему людини можна вирішувати або з 
позиції матеріалізму, або з позиції ідеалізму.
Досліджуючи природу і сутність людини, філософія 
звертає увагу і на друге важливе питання філософії: чи 
здатен людський розум пізнати реальний світ? Значна 
частина філософів позитивно відповідає на це питання
тобто вважає світ пізнаванним. До них насамперед 
належить більшість філософів-матеріалістів, оскільки 
їхня теза про похідний від матерії характер свідомості 
цілком логічно приводить до ідеї відображення матерії 
свідомістю. Якщо свідомість породжується матерією, то 
вона не може бути чимось принципово «чужим» матерії, 
повинна у своїх основних змістових характеристиках 
збігатися з тим, що її породжує. Не заперечує 
пізнаванність світу і багато хто з ідеалістів (головним 
чином — об'єктивні ідеалісти), вважаючи цілком логічним 
«збіг» думки з «дійсністю», позаяк сама дійсність, будучи 
ідеальною, «споріднена» з думкою. Проте пізнаванність 
світурозглядається об'єктивними ідеалістами вже не як 
відображення реальності думкою, а як їх тотожність (збіг, 
«злиття»). Але є філософи, які стоять на позиції 
непізнаванності фундаментальних основ реальності 
(насамперед матерії, свідомості, причинності), називаючи 
свою позицію агностицизмом (від грец. а — ні і гноеіс — 
знання). Принципово агностичної позиції дотримується 
більшість суб'єктивних ідеалістів, які вважають єдино 
доступними пізнанню лише відчуття, переживання, досвід, 
що становлять початковий, перший ступінь людського 
пізнання. Людина, твердять суб'єктивні ідеалісти, 
неспроможна вийти «за межі» своїх відчуттів, досвіду, 
тому об'єктивний світ, якщо він взагалі існує, недосяжний 
для людського пізнання.


Отже, проблема можливостей людини як мислячої 
істоти досліджується в межах філософії. (Докладніше про 
природу, сутність та призначення людини йтиметься в 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет