МИТНЕ ПРАВО — система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності митних органів щодо здійснення економічної охорони державних кордонів, зовнішньоекономічної і митної політики держави.
М. п. як наука — це сукупність знань про митно-правові відносини, різновиди митних режимів, митно-правову відповідальність тощо.
М. п. розглядається як відгалужена частина адміністративного права. Джерелами М. п. є як національне право, так і міжнародні договори. Норми М. п. визначають порядок створення, реорганізації та ліквідації митних органів, закріплюють права та організаційні засади переходу митного кордону; регулюють здійснення митного контролю; встановлюють порядок стягнення митних платежів і зборів; порядок митного оформлення, в т. ч. декларування товарів та інших предметів; передбачають умови настання відповідальності за порушення митних правил та контрабанду.
МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО - галузь міжнародного права, що містить принципи й норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права у зв'язку з діяльністю у Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Норми і принципи М. м. п. діють стосовно діяльності суб'єктів міжнародного права на морях та океанах і в повітряному просторі над ними.
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО - система договірних і звичаєвих норм, загальновизнаних принципів, що являють погоджену волю суб'єктів і регулюють відносини між ними в усіх сферах міжнародного життя, що становлять взаємний інтерес. Джерелами М. п. є міжнародні договори, міжнародні правові звичаї, принципи, рішення й резолюції міжнародних організацій, рішення міжнародних судових органів, наукові доктрини.
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО - сукупність правових норм, які регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер. У таких відносинах можуть брати участь іноземні фізичні та юридичні особи, а також іноземні держави, вони пов'язані з територією двох або кількох держав, об'єктом є річ, яка знаходиться за кордоном. Норми М. п. п. регулюють питання цивільно-правового становища іноземців, іноземних юридичних осіб та змішаних товариств, права власності, зобов'язального права (зовнішньоекономічні угоди, договори перевезення та кредитно-розрахункові відносини), авторського, винахідницького, спадкового та сімейного права. До питань регулювання М. п. п. належать відносини, що виникають у процесі міжнародного економічного та науково-технічного співробітництва. За складом розрізняються норми М. п. п. двох видів: а) які містять прямі правила, що встановлюють права та обов'язки суб'єктів (норми прямого або безпосереднього регулювання); б) які вказують лише пріоритет норм конкретної держави, що повинні застосовуватися уданих відносинах (колізійні норми). Основним джерелом М. п. п. виступають міжнародні договори.
МІЖНАРОДНИЙ СУД ООН - один із п'яти основних органів ООН і водночас її головний судовий орган. Діє на підставі Статуту, підписаного 26 червня 1945 р. Суд складається з 15 суддів, яких обирають строком на 9 років. Судді виступають як особи (не як представники держави). Серед них не може бути двох громадян однієї країни. Сторонами в справах, які розглядаються судом, можуть бути лише держави за взаємною згодою. Рішення VI. с. ООН обов'язкові для виконання сторонами. Крім судової, М. с. ООН виконує консультативну функцію, тлумачення міжнародних договорів. Місцеперебування М. с. ООН — Гаага (Нідерланди).
МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ
МІСЬКА СМУГА (межа міста)
МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ - врегульовані платежі за грошовими зобов'язаннями та вимогами, що постають між юридичними й фізичними особами різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин. М. р. здійснюються здебільшого у безготівковому порядку через банківські установи за допомогою кореспондентських відносин, які зумовлюють ведення кореспондентських рахунків кредитно-фінансовими установами.
Режим М. р. застосовується залежно від умов зовнішньоекономічних контрактів, міжнародних правил і звичаїв, банківської практики, валютного законодавства та ін. Для страхування валютних ризиків, що виникають при М. р., застосовуються різноманітні захисні застереження. Формами М. р. є інкасо, акредитив, банківські перекази. Інкасова форма М. р. регламентується положеннями Уніфікованих правил щодо інкасо, виданих Міжнародною торговою палатою, і поділяється на інкасо з попереднім акцептом документів та інкасо з негайною оплатою. Акредитивна форма М. р. здійснюється відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, згідно з якими банк бере на себе зобов'язання провести за дорученням імпортера оплату товарних документів експортеру чи акцептувати тратту. Авансові платежі або оплата отриманого товару здійснюються шляхом банківського переказу коштів імпортером експорту.
МІНА — цивільно-правовий договір міни, за яким кожна зі сторін зобов'язується передати у власність іншій стороні один товар в обмін на інший. Кожна зі сторін, що бере участь у М., вважається продавцем того майна, яке вона дає в обмін, і покупцем майна, яке вона отримує. До договору М. застосовуються відповідно правила договору купівлі-продажу, якщо інше не випливає зі змісту відносин сторін. За договірною практикою, якщо з договору М. не випливає інше, майно, що підлягає обміну, передбачається рівноцінним, і витрати на його передання та прийняття здійснюються в кожному випадку тією стороною, що несе відповідні обов'язки. Право власності на обмінюване майно переходить до сторін, що виступають за договором М. покупцями, одночасно після
того як сторони виконали зобов'язання щодо передавання відповідного майна.
МІНІСТЕРСТВО (від лат. тіпізіго — керую, служу) — назва найважливіших центральних органів управління державою, які входять до структури уряду. М. класифікуються за сферами діяльності, функціями, за внутрішньою структурою (принципами побудови). Вперше були засновані в XVI—XVIII ст. у Західній Європі.
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ - визнається і гарантується Конституцією України. М. с. є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Здійснюється як безпосередньо територіальною громадою, так і через органи М. сі сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні та обласні ради. Права М. с. захищаються в судовому порядку.
МІСЦЕВІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ - сукупність державних органів, які здійснюють державну діяльність на місцевому рівні. До них належать: місцеві державні адміністрації, відповідні суди, органи прокуратури. Організація, повноваження й порядок діяльності М. о. д. в. визначаються Конституцією та законами України.
МІСЦЯ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ - за законодавством України — виправно-трудові та виховно-трудові установи, у яких засуджені відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Розрізняють виправно-трудові колонії і виховно-трудові колонії. Виправно-трудові колонії поділяються на колонії-поселення для осіб, які вчинили злочини з необережності, колонії-поселення для осіб, які вчинили умисні злочини, колонії загального режиму, посиленого режиму, суворого режиму, особливого режиму. Засуджені до позбавлення волі жінки відбувають покарання у виправно-трудових колоніях загального і суворого режиму. Виховно-трудові колонії поділяються на колонії загального та посиленого режиму.
МІСЬКА СМУГА (межа міста) — зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планування та забудови міста або техніко-економічними обгрунтуваннями розвитку міста.
155
МІСЬКІ ЗЕМЛІ
МУЖОЛОЗТВО (педерастія)
МІСЬКІ ЗЕМЛІ — всі землі, що знаходяться в межах міста. До складу М. з. входять: землі житлової та громадської забудови; землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронних, оздоровчих, рекреаційних, історико-культур-них об'єктів; землі об'єктів комунального господарства; землі водного, лісового використання; землі сільськогосподарського використання; землі загального користуван- ■ ня. М. з. перебувають у віданні міських рад.
МОРАЛЬНІ ЗБИТКИ — втрати немайнового характеру внаслідок завданих моральних або фізичних страждань чи інших негативних наслідків фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. М. з. відшкодовуються у встановленому законом порядку через суд.
МОРАТОРІЙ (лат. тогаіогіи$ — той, що вповільнює) — відстрочка чи призупинення органами державної влади виконання зобов 'язань у зв'язку з настанням надзвичайних подій, обставин тощо. Під М. розуміють також заборону випробувань, застосування окремих видів зброї та ін, М. встановлюється на певний час.
МОРДУВАННЯ — насильницькі дії щодо особи, що полягають в багаторазовому або тривалому завдаванні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші подібні дії. М. є злочином.
МОРСЬКИЙ ПРОТЕСТ — письмова заява капітана морського або річкового судна під час проходження його морем про подію, яка може бути підставою для висунення до власника судна майнових вимог. Ця заява засвідчується актом уповноваженого органу державного управління. У заяві про М. п. має бути опис обставин події і заходів, ужитих капітаном для забезпечення збереження довіреного йому майна. Заява про М. п. подається в порту України нотаріусу, а за кордоном — українському консулові. На підставі заяви складається акт про М. п., що є доказом у можливому спорі. Дані М. п. вважаються достовірними, і власник судна не зобов'язаний їх доводити. Обов'язок доказування в такому разі покладається на іншу сторону.
===== 156 =====
МУЖОЛОЗТВО (педерастія) — статеві зносини чоловіка з чоловіком. Кримінальна відповідальність за М. настає за умови, якщо: акт М. було здійснено в ано-генітальній формі; стосовно потерпілого було застосовано фізичне насильство чи погроза або використано його безпорадний стан. Підвищена відповідальність встановлюється за М., вчинене групою осіб чи особою, яка раніше вчинила такий злочин, або щодо неповнолітнього. Потерпілим може бути особа лише чоловічої статі. Добровільні сексуальні зносини чоловіка з чоловіком не є кримінально караними.
НАКЛАДНА
гт
НАГЛЯДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ - за колишнім законодавством порядок перегляду рішень, вироків, що набрали законної сили, а також касаційних ухвал, постанов та інших рішень нижчих судів за протестами визначених законом службових осіб суду і прокуратури. Тепер цю стадію судочинства скасовано. Певним чином наглядову функцію виконує Верховний Суд України у касаційному провадженні.
НАДОМНИКИ — особи, що уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, які надає підприємство. Перевагу в одержанні права на укладання договору про роботу вдома мають жінки з дітьми віком до 15 років; інваліди; пенсіонери; особи зі зниженою працездатністю, яким МСЕК рекомендувала працю в надомних умовах; особи, які доглядають інвалідів, та ін.
НАДРА — частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і сягає глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Пра^ вовий режим Н. регламентується гірничим законодавством. До Н. належать лише природні об'єкти — суцільні породи, породи, що перебувають у рідкому й газоподібному стані, та породи, що мають всередині природні порожнини. Правовий режим підземних вод визначається водним законодавством. Усі Н. в Україні за Конституцією є об'єктами права власності українського народу. Права власника здійснюють органи державної влади іг органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією.
НАДУРОЧНІ РОБОТИ — роботи, виконані у встановленому порядку понад встановлену тривалість робочого часу. Певні категорії робітників (напр. неповнолітні, вагітні жінки, жінки, що мають дітей віком до трьох років) не допускаються до Н. р. Перші дві години Н. р. оплачуються в полуторному, решта — в подвійному розмірі. Допускаються Н. р. тільки в виняткових випадках, передбачених законом.
НАЙБІЛЬШЕ СПРИЯННЯ, режим найбільшого сприяння — принцип міжнародних економічних відносин, за яким держави на взаємній основі надають одна одній переваги й пільги стосовно мита і зборів, що беруться при ввезенні й вивезенні товарів, здійсненні інших зовнішньоторговельних операцій.
НАЙМАНСТВО — залучення за певну плату громадян однієї держави для участі у військовому конфлікті на території іншої держави. На підставі Міжнародної конвенції "Про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням та навчанням найманців", ратифікованої Україною 14 липня 1993 р., та КК України Н. є злочином.
НАЙМАЧ, орендар — сторона в договорі майнового найму, якій у тимчасове користування передається майно за плату. Н. може бути громадянин, організація, установа тощо.
НАКАЗ — в Україні акт управління, що видається керівниками міністерств, відомств, відділів та управлінь місцевих рад народних депутатів, а також керівниками об'єднань, установ, організацій, підприємств. За юридичною природою Н. може бути нормативним актом уп-гзвління, що містить норми права, які регулюють певні :успільні відносини (напр., про призначення на посаду ~евної особи). З ряду питань керівники установ можуть нндавати Н. лише за згодою профкому (про звільнення ~рацівника з ініціативи адміністрації та ін.). Н. вступає в . :лу з моменту його видання.
НАКЛАДНА — документ, шо супроводжує та регулює :-5іг товарно-матеріальних цінностей. Розрізняють: товарну Н. — первісний бухгалтерський документ для :дормлення видачі або приймання товарно-матеріальних ємностей; транспортну Н. — основний перевізний
158
НАКЛЕП
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ
документ, який регулює відносини між перевізником. І відправником та одержувачем вантажу, що відправляється залізничним, внутрішнім водним шляхом, І повітряним та автомобільним транспортом.
НАКЛЕП — поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. Н. посягає на зафіксоване в Конституції України право людини на повагу до її честі І та гідності. Кримінальний кодекс України 2001 р. не встановлює кримінальної відповідальності за Н. Питання І про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поши- І ренням наклепницьких відомостей, вирішує цивільне І судочинство.
НАРАДЧА КІМНАТА — кімната, в якій склад суду постановляє вирок, виносить рішення, ухвалу у справі. Присутність в Н. к. осіб, що не входять до складу суду, не допускається. Порушення таємниці Н. к. є підставою для І скасування судового рішення.
НАРКОТИКИ, наркотичні засоби (від гр. пагкоііка — приголомшливий; той, що веде до сну, заціпеніння) — рослини, сировина, природні чи синтетичні речовини, І які визначені Н. у міжнародних договорах {конвенціях) та/або переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженому Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, що становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. Найпоширенішими в Україні Н. і є рослини — мак та макова соломка, коноплі; лікарські препарати — морфін, кодеїн, ефедрин, промедол; продукти переробки рослинної сировини — кокаїн, героїн тощо. Українське кримінальне законодавство передбачає відповідальність за незаконні виготовлення, придбання, і зберігання, перевезення, пересилання Н. психотропних речовин як з метою збуту, так і без такої мети; збут Н.; їх розкрадання; посів або вирощування снодійного маку чи конопель;, організацію або утримання приміщення для вживання чи виготовлення Н.; схиляння до вживання Н.: порушення встановлених правил обігу Н. Особа, яка добровільно здала Н. і вказала джерело їх походження або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом Н., звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні виробництво, виготовлення, придбання,
— 160 =====
зберігання, перевезення, пересилання Н. Зважаючи на те, що наркоманія є тяжким захворюванням, законодавець звільняє від кримінальної відповідальності за ті самі дії із вжитими Н. тих осіб, які звернулися до медичного закладу й розпочали лікування від наркоманії.
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ — повноважний та відповідальний представник народу у Верховній Раді України. Н. д. покликаний виражати й захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції Верховної Ради. Повноваження Н. д. визначаються Конституцією та законами України.
НАРЯД — 1) документ, розпорядження про виконання певної роботи, про видачу або відправлення будь-чого тощо (Н. на завантаження); 2) група осіб, що виконують службові обов'язки за особливим призначенням (Н. міліції); 3) певне завдання, робота, яку доручається виконати військовослужбовцю (добовий Н.).
НАСИЛЬСТВО — фізичний чи психічний вплив однієї людини на іншу. Протиправність Н. зумовлюється тим, що воно порушує гарантоване Конституцією України право людини на особисту недоторканність. Фізичне Н. полягає у безпосередньому діянні на тіло людини — завдаванні тілесних ушкоджень, введенні психотропних речовин тощо. Психічне Н. — це вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз щодо самого потерпілого чи його близьких тощо. У кримінальному праві України Н. розглядається як кваліфікаційна ознака складів деяких злочинів.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК - 1) центральний банк України, особливий орган державного управління, який належить до першого рівня банківської системи й виступає емісійним центром держави, банком банків, банком уряду, органом банківського регулювання і нагляду, органом монетарного та валютного регулювання економіки, передусім забезпечує стабільність національної грошової одиниці; 2) у провідних країнах світу назва центрального банку.
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ - режим, за яким юридичним і фізичним особам {громадянам) однієї держави на
6 5-558 161 ====і
НЕГАТОРНИЙ ПОЗОВ
НЕНАДАННЯ ДОПОМОГИ
території іншої держави надаються такі самі права і пільги, якими користуються і її юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і за міжнародним договором.
НЕГАТОРНИЙ ПОЗОВ — див. Позов негаторний.
НЕГІДНІ СПАДКОЄМЦІ - особи, які на підставах, визначених законодавством, позбавляються права на спадкування. До такої категорії належать особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь із спадкоємців або здійснили замах на їхнє життя. Такі особи не мають права на спадкування ні за законом, ні за заповітом. Крім того, позбавляються права на спадкування за законом батьки після дітей, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки та повнолітні діти, які злісно ухилялися від виконання покладених на них законом обов'язків щодо утримання спадкодавця. Такі обставини мають бути підтверджені в судовому порядку.
НЕДОТОРКАННІСТЬ ЖИТЛА - один із принципів прав громадянина на житло, закріплений в Конституції України. Згідно з цим принципом забороняється проникати без дозволу до житлового приміщення, обшукувати його й робити огляд інакше як за рішенням суду. У разі переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочину. можливий інший порядок проникнення до житла, обшуку та огляду майна, встановлений законодавством.
НЕДОТОРКАННІСТЬ ОСОБИ - за Конституцією України право кожного громадянина на державну охорону і захист від будь-яких протиправних посягань на його особисту безпеку. Н. о. передбачає недоторканність фізичну (життя, здоров'я), моральну (честь, гідність), духовну. Ніхто не може бути заарештований без судового рішення.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ СУДДІВ - конституційний принцип правосуддя в демократичних державах, який визнає, що судді, засідателі, присяжні розглядають судові справи на підставі закону в умовах, що виключають будь-який вплив па них. Незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією та законами України.
НЕЗМІННІСТЬ СУДДІВ - принцип, за яким кожна справа має бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Це забезпечує безпосереднє і повне дослідження обставин, доказів по справі. Якщо хтось із суддів не може продовжити участь у засіданні, його замінюють іншим суддею, а справу починають розглядати спочатку. Винятком є випадок, коли запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання. Тоді він вступає в процес з моменту заміни.
НЕМОЖЛИВІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ -
неможливість для боржника через різні причини здійснити передбачені зобов'язанням дії, спрямовані на його виконання. Розрізняють випадкову і винну Н. в. з.
НЕНАДАННЯ ДОПОМОГИ - за законодавством України кримінально каране діяння, яке залежно від обставин може кваліфікуватися за різними статтями КК України. Так, кримінальна відповідальність встановлюється за Н. д. особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. У цьому разі Н. д. полягає в бездіяльності винного, який самостійно не надав допомогу потерпілому за наявності можливості надання такої допомоги або вчасно не заявив відповідним службам (напр., швидкій медичній допомозі), установам чи особам про необхідність надання потерпілому допомоги. Підвищена кримінальна відповідальність встановлена за Н. д. хворому без поважних причин особою медичного персоналу, яка зобов'язана за встановленими правилами подати таку допомогу, якщо це завідомо для медичного працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого. Вважається злочином міжнародного характеру Н. д. судну та особам, що зазнали лиха. Національне законодавство відтворює за цей злочин відповідальність, передбачену у Брюссельській конвенції для об'єднання деяких правил щодо надання допомоги та рятування на морі (1910), Міжнародній конвенції про охорону людського життя на морі (1978), Міжнародній конвенції про пошук та рятування на морі (1979), Конвенції ООН з морського права (1982). Положення про рятування на морі імплементовані у Кодекс торговельного мореплавства України (КТМ) та інші нормативні акти, що регулюють безпеку судноплавства.
НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ
НЕПОВНОЛІТНІ
НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ - режим робочого часу, встановлений трудовим законодавством або локальними актами для працівників, чия праця не піддається точному обліку або які розподіляють свій робочий час на власний розсуд. У разі особливої необхідності такі працівники часом виконують свою роботу після закінчення встановленого робочого часу. Ця робота не вважається надурочною й додатково не оплачується. Вона компенсується наданням додатково оплачуваної відпустки. На працівників з Н. р. д. поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку щодо початку й закінчення роботи, перерви на обід, табельного обліку, звільнення від роботи у вихідні та святкові дні.
Достарыңызбен бөлісу: |