Обручков Роман Іванович, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін робоча програма

Президент НУ «ОЮА»

академік ___________ С. В. Ківалов

_________________________ 2015 р.

Протокол від «31» серпня 2015 р. № 7

проректор з методичної

професор _______________ Ю.Є. Полянський

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

З кінця ХІХ і до початку ХХІ століття відмічається посилена увага до проблем гуманітарного характеру. Це пов’язано, по-перше, із застосуванням нових засобів та методів ведення війни і, по-друге, із глобальним характером збройних конфліктів. Відповіддю на це стало створення Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Ліги Націй, а потім – і Організації Об’єднаних Націй; скликання Гаазької і Женевської конференцій та прийняття цілої низки міжнародно-правових актів, які регулюють питання ведення війни, правовий статус учасників збройних конфліктів, захист цивільного населення та відповідальність за воєнні злочини і злочини проти людства тощо.

Вивчення спецкурсу «Міжнародне гуманітарне право» передбачає оволодіння студентами знань про джерела і принципи міжнародного гуманітарного права; поняття і види збройних конфліктів та правовий статус її учасників; режим воєнного полону та воєнної окупації; засоби і методи ведення війни; захист культурних цінностей та цивільних об’єктів у збройних конфліктах; відповідальність за споєння військових злочинів та злочинів проти людства; а також – про міжнародно-правові засоби захисту прав людини.

При викладенні курсу головна увага приділяється міжнародно-правовим актам у галузі гуманітарного права (праву Гааги, Женеви і Нью-Йорку), актам національного законодавства, а також роботам вітчизняних та зарубіжних авторів.

За результатами вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

• 
  галузі нормативного регулювання міжнародного гуманітарного права;
  
• 
  особливості сучасного міжнародного гуманітарного права;
  
• 
  джерела міжнародного гуманітарного права;
  
• 
  місце міжнародно-правових норм в системі правового регулювання;
  
• 
  основні тенденції розвитку міжнародного гуманітарного права;
  
• 
  основні принципи міжнародного гуманітарного права;
  
• 
  особливості співвідношення міжнародного гуманітарного і національних галузей права;
  
• 
  правовий статус суб’єктів міжнародного гуманітарного права.
  

• 
  користуватися міжнародно-правовими джерелами;
  
• 
  застосовувати положення міжнародних договорів з участю України;
  
• 
  тлумачити норми міжнародних договорів України з метою розв’язання спірних правових ситуацій;
  
• 
  характеризувати національне законодавство з точки зору його відповідності міжнародному гуманітарному праву.
  

Розвиток ідей гуманізму від найдавніших часів до сьогодення.

Перші спроби нормативно-правового врегулювання правил ведення війни та поводження із військовополоненими і мирним населенням.

Створення Міжнародного комітету Червоного Хреста і Женевська конференція 1864р.

Міжнародні конференції з питань гуманітарного права.

Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного публічного права.

Види джерел міжнародного гуманітарного права.

Джерела загального та спеціального характеру.

Глобальні та регіональні акти з прав людини.

Право Женеви, право Гааги і право Нью-Йорку.

Принципи сучасного міжнародного гуманітарного права.

Поняття збройного конфлікту.

Збройні конфлікти міжнародного і неміжнародного характеру.

Сторони у міжнародному збройному конфлікті.

Поняття «воюючої сторони».

Поняття і умови проведення «гуманітарної інтервенції».

Нейтралітет у війні.

Початок війни та його правові наслідки.

Об’явлення війни і початок бойових дій.

Стан війни.

Театр бойових дій.

Правила ведення сухопутної і морської війни.

Способи закінчення бойових дій.

Тема 4. Правове становище осіб у збройних конфліктах

Учасники війни та цивільне населення.

Види учасників війни.

Правовий статус комбатантів і некомбатантів.

Правовий статус партизанів.

Розвідники та лазутчики (шпигуни).

Правове становище цивільного населення під час збройного конфлікту.

Поняття держави-покровительки.

Поняття і ознаки військовополонених.

Правовий статус військовополоненого.

Інтернування військовополонених.

Звільнення і репатріація військовополонених.

Поняття воєнної окупації.

Права і обов’язки держави-окупанта.

Гарантії відносно цивільних осіб, які проживають на окупованих територіях.

Поняття засобів і методів ведення війни.

Повна та часткова заборона на деякі види засобів ведення війни.

Заборона або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї.

Заборона або обмеження застосування зброї масового ураження.

Застосування ядерної зброї.

Заборонені методи ведення війни.

Розмежування понять «віроломство» та «військова хитрість».

Поняття воєнних і цивільних об’єктів.

Об’єкти, що є культурними цінностями.

Міжнародно-правові основи захисту цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів.

Міжнародний реєстр культурних цінностей, які перебувають під спеціальним захистом.

Тема 8. Відповідальність за злочини і правопорушення у сфері міжнародного гуманітарного права

Міжнародні акти про кримінальну відповідальність фізичних осіб за військові злочини та злочини проти людства.

Поняття «військовий злочин», «злочин проти людства», «геноцид».

Правила видачі осіб, які вчинили злочини у сфері міжнародного гуманітарного права.

Міжнародні трибунали ad hoc.

Відповідальність за злочини у сфері міжнародного гуманітарного права в національному праві.

Міжнародно-правові процедури захисту прав людини.

Розгляд доповідей держав про виконання взятих зобов’язань по захисту прав людини.

Розгляд звернень про порушення прав окремих осіб та груп осіб.

Правила розгляду індивідуальних скарг у Європейському Суді з прав людини.

Розслідування випадків, що стосуються порушення прав людини.