Особливості насіннєвого розмноження квіткових рослин і їх вирощування на різних субстратах на прикладі


Рис. 3.3. Приклад використання петунії у підвісних кашпо



бет2/8
Дата21.06.2016
өлшемі3.53 Mb.
#152176
1   2   3   4   5   6   7   8

Рис. 3.3. Приклад використання петунії у підвісних кашпо


Зацвітають петунії через 55-95 днів після сходів, залежно від сорту. Влітку можна провести живцювання пагонів петуній, що сподобалися.

Всі садові форми петунії прийнято поділяти на три групи. У рослин з групи Grandiflora утворюються великі, до 10 см в діаметрі, квіти (рис. 3.4). Проте вони досить часто страждають від поганих погодніх умов, в т.ч. від вітру та дощу. Тканини віночка у сортів цієї групи м’які, тому легко пошкоджуються та в’януть. В умовах помірного клімату такі рослини краще культивувати в теплицях та парниках, в відкритому ґрунті – під прикриттям стін забудов [29].

Сорти групи Multiflora відрізняються більш дрібнішими квітами. Віночки у них більш жорсткіші та пружні, тому рідше страждають від негоди. На рослині формується не одна, а декілька квіток, тому для цієї групи характерне рясне цвітіння (рис. 3.5).

Рис. 3.4. Петунії групи Grandiflora Рис. 3.5. Петунії групи Multiflora


Третя група сортів - це Milliflora. Рослинам, які відносяться до неї, властиві дрібні квітки. Вони ледве досягають 3 см в діаметрі і мають яскраво виражену лійкоподібну форму. Віночки досить добре переносять негоду.

Існують також сорти петунії з махровими квітками. На жаль, вони позбавлені чарівності рослин з простою оцвітиною і сильно схильні до впливу негоди, тому при оформленні композицій просто неба краще від них відмовитися [4].

В декоративному садівництві найбільш поширена петунія гібридна, яка невибаглива до умов вирощування. Досить посухостійка, світлолюбна, добре росте і рясно квітує навіть на бідних ґрунтах, проте не переносять надмірної кількості води [30].

Більше 98% сучасного асортименту петуній складають гібриди F1(насіння яких отримують шляхом схрещування спеціально підібраних батьківських ліній), або ж гібриди ще більш складнішого походження, що розмножують лише вегетативно [29].

3.1.2. Чорнобривці – популярні квіти для озеленення.
Систематичне положення рослини [31].

Царство – Рослини

Відділ - Квіткові, або Покритонасінні рослини (Magnoliophyta, або Angiospermae)

Клас – Дводольні (Dicotyledones)

Підклас – Астериди (Asteridae)

Порядок – Складноцвіті (Asterales)

Родина – Айстрові (Asteraceae)

Підродина – Айстрові (Asteroideae)

Рід – Чорнобривці (Tagetes sp.)

Чорнобривці - прекрасні квіти, які вирощують частіше за інші садові рослини (рис. 3.6). У культурі є види і сорти, що сильно варіюють по висоті, габітусу куща, формі суцвіття і так далі. Батьківщиною чорнобривців є Мексика, де вони ростуть у природних умовах. Приблизно 50 видів роду Чорнобривці дико зростають в Америці – від Північної Арізони та Західного Техасу до Аргентини. Цікавим є той факт, що 3 види мексиканського походження розводять майже всюди. Це чорнобривці розлогі (T. patula), чорнобривці прямостоячі (T. erecta) та чорнобривці тонколисті (T. tenuifolia). Вони відрізняються численним та довготривалим квітуванням , а також специфічним запахом завдяки залозам на листках.



Рис. 3.6.Загальний вигляд квітки


На території України введені в культуру дуже давно, проте більш широкого поширення набули після закінчення війни, коли австрійські солдати вивезли цю рослину з Африки, де її називають хакібум і використовують для відлякування мух від житла. Відомі у нас найбільше однорічні види, проте зустрічаються і багаторічні форми. Чорнобривці вирощують як спеціалізовані господарства, так і практично все населення України, в першу чергу як декоративну рослину.

Це трав'янисті, світлолюбні і теплолюбні рослини, що не переносять заморозків, навіть ґрунтових. Віддають перевагу не важким, достатньо родючим, не вологим ґрунтам . Ростуть швидко, розмножують насінням через розсаду або безпосереднім посівом насіння у відкритий ґрунт. Зацвітають через 60-70 днів після посіву і квітнуть до заморозків [8].

Щодо ботанічних характеристик, то слід відмітити наступні. Коренева система – мичкувата. Стебло прямостояче, 15-80, іноді сягає до 150 см висотою, доволі гіллясте при основі. Листки – невеликі, перисторозсічені, за формою пластинки лінійно-ланцетні, по краю пилчасті (з зубцями, нахиленими в один бік), тип філотаксису – черговий або супротивний. Забарвлення листової пластинки – темно-зелене з досить помітними бурими залозами. Суцвіття – прості та махрові, діаметром від 2 до 12 см, розташовані на кінцях пагонів, у верхній частині куща. Квітки красиві, середнього розміру різноманітного забарвлення: від лимонного, золотисто-жовтого до темно-червоного, часто двокольорове (рис. 3.7), з різноманітним співвідношенням вищезгаданих відтінків та з сильним приємним ароматом. Тип моносиметричного зрослопелюсткового віночка переважно язичковий. Плід – темно-коричнева сім’янка Насіння дрібне, маса 1000 насінин приблизно 0,6 - 0,8 г. Квітує з кінця червня до кінця вересня. Плоди дозрівають в серпні-жовтні [16].

Рис. 3.7. Приклад двокольорового забарвлення чорнобривців розлогих


Техніка вирощування нескладна. В спеціалізованих господарствах чорнобривці розміщують після будь-якого попередника, на удобрених ділянках (рис. 3.8). Аматори, як правило, обсівають чорнобривцями овочеві ділянки чи доріжки навколо оселі або ж використовують вже вирощену розсаду. Строки посіву - весняні, з таким розрахунком, щоб теплолюбні сходи не пошкодили заморозки. Спосіб посіву - широкорядний з шириною міжрядь 45 см, а відстань у рядку між рослинами 20 см. Норма висіву насіння — 2-3 кг/га. Глибина загортання насіння - 1,0- 1,5 см. Період проростання насіння — 10-20 днів. Догляд за посівами починається з моменту означення рядків. Сходи на початковому етапі розвиваються повільно, а тому треба проводити регулярні міжрядні культивації для аерації грунту й знищення бур'янів. В рядках одночасно зі знищенням бур'янів формують густоту травостою з розрахунку 5 рослин на 1 пог. м.

Рис. 3.8. Вирощування чорнобривців в оранжерейному комплексі


Не менш важливим є збирання врожаю та його переробка. Заготовлювана сировина для одержання ефірної олії та медичних потреб — надземна маса рослин. Строки її збирання - фаза масового цвітіння рослин. Саме в цей період надземну масу скошують. Насіння збирають на початку масового достигання, бо запізнення призводить до його осипання. Спосіб збирання - скошування рослин косарками або вручну. Урожайність зеленої маси становить 150- 200 ц/га, що забезпечує вихід олії в межах 50-80 кг/га. Середня урожайність насіння - 1,5-2 ц/га. Сушіння сировини, якщо потрібно отримати олію, не проводять, а відвозять її на стаціонарні пункти первинної переробки сировини. Для медичних потреб чорнобривці сушать у затінених, добре провітрюваних місцях, регулярно перевертаючи масу. Зберігають сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Хімічний склад рослинної сировини є досить цінним завдяки активним речовинам. Склад ефірної олії в надземній частині у фазі цвітіння – 0,30-0,55%, в фазі бутонізації – 0,22-0,30%, він максимальний в суцвіттях(0,45%) та листках(0,28%). Ефірна олія жовтого чи коричневого кольору, рухома, запах квітково-пряний з фруктовими тонами. Основним його компонентом є оцимен (50%), присутні також D-пинен, сабінен, мирцен, лімонен, n-цимол, цитраль, ліналоол, D-терпінен.

Ефірну олію застосовують у харчовій промисловості для приготування кондитерських виробів, у лікеро-горілчаному виробництві, в парфумерній та косметичній промисловості. В медицині вона є протимікробним засобом, що перешкоджає розвитку інфекції після укусу комах. Застосовується для лікування отиту, покращує слух, також загоює рани, порізи на шкірі, розм'якшує затвердіння і мозолі, застосовується для лікування грибкових захворювань. У народній медицині водний настій квіток чорнобривців з давніх-давен використовували як сечогінний, потогінний і протиглистовий засіб [2].

Як фітонцидний метод захисту рослин застосовують проти шкідливих комах, готуючи настої та обприскуючи. Настоєм також обробляють бульби гладіолусів від різних грибкових захворювань та насіння айстр і левкою - від чорної ніжки, опускаючи в розчин на 8-10 год. Репелентні й токсичні властивості чорнобривців використовують, висіваючи їх на грядках, де розвиваються нематоди та вовчок, а також обсіваючи овочеві грядки з метою відлякування та дезорієнтації ряду шкідливих комах, зокрема мух [8].

Чорнобривці надзвичайно популярні в ландшафтній архітектурі. Вони використовуються для квітчання клумб, рабаток, квіткових груп, озеленення балконів та створення колоритних композицій на відкритому просторі (рис. 3.9) і в горщиках [21].

Ці рослини особливо актуальні, якщо ділянка молода, і родючий ґрунт ще не завезений; якщо ділянка стара і ґрунт виснажений; якщо ділянка абсолютно відкрита, і іншим квітам важко рости під постійно пекучим сонцем; якщо по ділянці «гуляють» сильні вітри; якщо немає можливості регулярно поливати рослини, спушувати і підживлювати землю [11]. Чорнобривці настільки невибагливі, що без них не обійтися. Недаремно в міських квітниках, де дуже складні умови для зростання рослин і догляду за ними, основний акцент роблять на ці квіти (рис. 3.10). Саме чорнобривці (або тагетіс) дають той самий ефект постійного цвітіння, якого так складно досягти. Висаджені в ґрунт навесні, але вже квітучими, вони продовжать цвітіння до серйозних осінніх заморозків. Довгих п'ять місяців клумби, оформлені за допомогою чорнобривців, будуть яскравими і сонячними. Колірна гамма тагетіса розподіляється на жовтий, оранжевий, червоний і коричневий сектори. Використання різних по висоті сортів дозволить створити необхідну ярусність. Ці невибагливі рослини довго радують око своїм пишним цвітінням [1].



Рис. 3.9. Застосування чорнобривців Рис. 3.10. Використання рослин

в квіткових композиціях в міських квітниках



      1. Схожість, як основний показник якості насіння та її види.

На даний час пророщування насіння як в Україні, так і в інших країнах, є основним лабораторним методом перевірки якості насіння. Цей метод дає змогу визначити не тільки кількість пророслого насіння за встановлений державним стандартом термін, але й оцінити якісний стан проростків.

Насіння пророщують протягом терміну, який для визначення схожості петунії гібридної та чорнобривців розлогих є однаковим і становить відповідно 10 днів [19]. За результатами спостережень визначають схожість насіння, енергію проростання та середній насінний спокій. Показник схожості використовують для визначення посівної придатності насіння.

Основний показник якості насіння - схожість – здатність насіння проростати і давати нормально розвинуті проростки при окремих умовах за встановлений державним стандартом для кожного виду термін. Для петунії гібридної та чорнобривців розлогих термін пророщування однаковий і становить 10 днів [18].

В лабораторних умовах визначають технічну і абсолютну схожість. Технічна схожість – кількість нормально пророслих за встановлений термін насінин, виражена у відсотках від загальної кількості насіння, взятої для пророщування. Абсолютна схожість – кількість нормально пророслих за встановлений термін насінин, виражена у відсотках від кількості повнозернистих насінин, взятих для пророщування.

Окрім технічної та абсолютної схожості розрізняють ґрунтову схожість – кількість насінин, що дали сходи в умовах висівання у ґрунт, виражена у відсотках від загальної кількості висіяного насіння. Ґрунтова схожість завжди нижча від технічної та абсолютної, оскільки дрібне насіння внаслідок висівання у ґрунт не завжди дає нормальні проростки.

Енергія проростання – здатність насіння давати нормальні проростки за встановлений державним стандартом термін, більш короткий, ніж для визначення схожості. Цей показник визначають одночасно зі схожістю, він характеризує дружність проростання насіння.

Енергія проростання визначається відсотком пророслого насіння за 1/2 - 1/3 терміну пророщування, встановленого державним стандартом.

Середній спокій насіння характеризує швидкість проростання насіння. Визначається як середня кількість днів, що минули від моменту закладання насіння в апарат для пророщування до появи сходів, шляхом підсумовування добутків кількості пророслого насіння у відповідний день обліку з наступним діленням загальної суми на загальну кількість пророслого насіння. Мінімальний середній насінний спокій має свіже насіння.

Посівна придатність насіння – вміст схожого чистого насіння в однорідній партії, виражений у відсотках.

Основним методом визначення якості насіння в лабораторії являється їх пророщування при оптимальних умовах, які для кожної породи специфічні. Потрібно також враховувати наявність деяких біоритмів в проростанні насіння при їх тривалому зберіганні.

Пророщують насіння на світлі у спеціальному апараті, основу якого становить металева ванна з електронагрівним приладом, яка заповнюється водою. Терморегулятором підтримується певна температура води у ванні. На ванні розміщений металевий піднос з отворами, на якому встановлюються спеціальні ложа для пророщування насіння. Рівень води у ванні підтримується на 2-3см нижче ложа насіння.

Ложе для пророщування насіння складається з нитяної, фланелевої з гнотом і паперової прокладок. З верху ложе накривається скляним ковпачком з отвором у горі. При цьому забезпечуються всі умови, потрібні для проростання насіння - тепло, кисень та волога.

3.2. Вихідний матеріал та схема експерименту

3.2.1. Вихідний матеріал: насіння, препарати і субстрати
Для експерименту використовуємо насіння роду Петунія (Petunia Juss), а саме виду петунія гібридна (Petunia hybrida Hort.), та роду Чорнобривці (Tagetes sp.) - чорнобривці розлогі (Tagetes patula L.) врожаю 2005 і 2008 років відповідно.

Для стимуляції проростання насіння при проведенні досліду нами використано препарати вітчизняного та закордонного виробництва, що є досить розповсюдженими на ринку збуту: «Радуга», «Лікар Фолі» та «Ріверм».

Ростові речовини регулюють ростові процеси в насінні і рослині. По впливу їх поділяють на три групи: ті, які регулюють ріст протоплазми, ті, які активізують клітинне ділення і розтягнення клітин. Вони дуже різноманітні і по хімічній природі: вітаміни, амінокислоти, пуріни і група специфічних речовин, ауксини, цитокініни і гібереліни [24].

Препарат «Радуга» закордонного виробництва: Росія. Його класифікують як натуральний органічний, до складу якого входять наступні поживні речовини (г/л): азот (NH4+NO3): 10,0; фосфор (P2O5): 10,0; калій (K2O): 10,0; гумінові речовини: 2,0. В інструкції по використанню рекомендується для замочування насіння з гарантією високої схожості та здорової розсади в майбутньому.

Препарат «Лікар Фолі», який класифікують як лікувально-профілактичний засіб, вітчизняного виробництва. Його склад наступний (мг/л): азот – 174, фосфор – 77, калій – 47. А також Mg, Fe, Ca, Zn, Mn, Cu, B, Co, Mo, вуглеводи, фітогормони (ауксини, гібереліни, цитокініни), амінокислоти.

Під терміном фітогормони на сучасний час розуміють природні сполуки, які регулюють структурні і функціональні зміни в рослинному організмі, направленість його метаболізму. Вони володіють такими властивостями:



  • синтезуються в одному з органів рослини і транспортуються до місця, де вони активують процеси органогенезу і росту;

  • синтезуються і функціонують в рослинах в мікро кількостях;

  • викликають в рослинах нормативний ефект, їм властиві регуляторні функції.

До фітогормонів відносяться ауксини, гібереліни і цитокініни.

Ауксини – це фітогормони переважно індольної природи – індоліл – 3 – оцтова кислота і її похідні.

Ауксини регулюють передусім фазу розтягнення клітин. Як і інші фітогормони, ауксини у малих концентраціях стимулюють ріст, а у великих – інгібірують його.

Синтез індолілоцтової кислоти (ІОК) здійснюється безпосередньо в точках росту, в ростучих зародках і сім’ядолях. Ця кислота викликає посилене утворення бокових і додаткових коренів у рослин, приймає участь в ростових рухах, стимулює ріст плодів.

Ауксини впливають на в’язкість протоплазми, посилюють поглинання води багатьма тканинами.

Активна участь у формуванні і рості кліткової стінки являється однією з специфічних особливостей фізіологічної дії ІОК.

Під впливом ауксинів зростає спряженість окислення і фосфорилювання та вміст АТФ. Вони позитивно впливають на енергетичний заряд клітини. Відомо, що навіть незначні зміни в енергетичному потенціалі клітини викликають зміни швидкості протікання ферментативних реакцій.

Контроль над процесами росту і розвитку за допомогою ауксинів можливий лише за умови, якщо концентрація його в клітині може бути регульована.

Цитокініни регулюють ділення клітини, приймаючи участь в процесах, властивим ембріональній фазі росту, а також прискорюють утворення клітинних перегородок. Вони володіють так званим атрагуючим ефектом, викликаючи потік амінокислот, фосфатів і інших сполук до місця, де вони накопичуються; потім ці всі “будівельні матеріали” використовуються на процеси росту.

В основі ростових ефектів цитокінінів лежить насамперед процес прискорення клітинного поділу, пов’язаний з посиленим синтезом ДНК. Вони індукують утворення бруньок, а також проростання насіння.

Під впливом цитокінінів відбувається загальна стимуляція обміну речовин, насамперед синтезу РНК та білків. Цитокініни затримують старіння, тому що вони сприяють процесу підтримки певного рівня білків та нуклеїнових кислот, можливо, шляхом зниження швидкості розкладання їх, а також в результаті збереження цілісності клітинної мембрани.

Цитокініни впливають і на фізіологічний стан насіння, частково на процеси, пов’язані з періодом спокою, підвищують стійкість рослин до несприятливих зовнішніх впливів.

Якщо ауксини стимулюють головним чином ріст стебел і коріння, то гібереліни – ріст наземних частин рослин. Вони здатні виводити насіння та бульби деяких рослин із стану спокою. Екзогенно введений гіберелін замінює стратифікацію того насіння, яке цього вимагає. Обробка гібереліном насіння багатьох видів рослин прискорює його проростання.

Механізм дії гіберелінів на ріст рослин і інші фізіологічні процеси дещо відрізняється від механізму дії ауксинів: вони не приймають участь у формуванні клітинної стінки, затримують утворення бокових і додаткових коренів, не здійснюють вплив на опадання листя і плодів. Утворюються гібереліни із мевалонової кислоти в молодих листках і корінні, а також в недозрілому насінні.

І останнім препаратом нашого досліду був «Ріверм». Це рідкий, органічний, екологічно безпечний засіб (добриво), який розробили Міжнародний Екологічний Фонд «AQUA-VITAE» і Національний університет біоресурсів і природокористування України. В 2006 році «Ріверм» став лауреатом конкурсу «Вища проба», а в 2008 році став переможцем всеукраїнського конкурсу «Кращий продукт року».

Технологія виробництва «Ріверму» обумовлюється добуванням біологічно активних та поживних речовин з біогумусу за рахунок підготовленої спеціальним методом води. «Ріверм» не містить у своєму складі ніяких синтетичних, хімічних компонентів та патогенної мікрофлори, що гарантує його повну безпеку для рослин, тварин та людей і забезпечує відновлення родючості грунту, підтримує біологічний ритм життєдіяльності клітини. Це засіб виведення з рослин токсичних речовин, підвищення їх імунітету, що в свою чергу забезпечує якість продукції.

«Ріверм» має хороші фунгіцидні властивості, захищаючи рослини від сірої прикореневої гнилі, борошнистої роси та інших грибкових захворювань. Він добре поєднується з іншими засобами захисту рослин. Насичений іонами мікроелементів, які сприяють активності ферментів при розчепленні складних сполук, забезпечуючи високу схожість насіння та послідуючий розвиток паростків. В обробленому таким розчином насінні відбувається обмін позитивними та негативними зарядами між внутрішньою та зовнішньою сторонами оболонки, до моменту набухання білка. При набуханні білка оболонка розривається, і волога надходить в середину насінини. Це збільшує інтенсивність і одночасність сходів, а головне енергію росту. Навіть при посусі, насіння має достатньо енергії, щоб нормально рости до 14 - 22 днів. Оброблене «Рівермом» насіння потрапляє в своє природне середовище, необхідне для його повноцінного росту і розвитку [26].

Для вирощування квіткових рослин при проведенні досліду нами використано два самостійно приготовані субстрати. Адже ефективність вирощування квіткових рослин у закритому ґрунті значною мірою залежить від якості субстрату. Оскільки кількість його в обмеженому ємністю просторі невелика, то наші квіткові рослини, набагато менше забезпечені поживними речовинами, ніж інші, що ростуть у відкритому ґрунті. По мірі росту рослин коренева система їх може виповнювати весь субстрат ємності, поживні речовини якого інтенсивно поглинаються, а сам він досить швидко виснажується. Крім того, при систематичному поливі частина поживних речовин вимивається з субстрату і проникає через отвори на дні ємкостей за його межі. Таким чином, виникає необхідність для їх виробництва використовувати високопоживні земельні суміші [15].

До складу субстрату №1 входили торф, пісок та перліт у наступній пропорції 6:3:1. Субстрат №2 відрізнявся ґрунтом і, відповідно, склад його був такий: торф, ґрунт і перліт (6:3:1)

Основним компонентом, що застосовувався для приготування субстратів є торф. Найкращим для подальшого використання вважається торф з наступними характеристиками:



  • натуральна пористість або властивості для формування штучної пористості;

  • висока вологоутримуюча здатність і відповідний рівень pH;

  • відсутність збудників паразитних грибів;

  • відсутність насіння бур'янів і інших небажаних рослин.

Слід пам’ятати, що водно – фізичні властивості субстрату, в значній мірі, залежать від пористості, вологоємності, аерованості його основного компоненту – торфу. Торф повинен бути слабо розкладеним, волокнистим. Для вирощування рослин в мультиплатах він має бути добре подрібненим (змеленим), пружним не злежуватись (не осідати) в ємностях. При цьому чим менші ємкості використовуються, тим більш пористим повинен бути субстрат/

Компостна земля корисна в любому рослинному виробництві, оскільки вирішується проблема утилізації і раціонального використання органічних решток. Її отримують внаслідок компостування різних рослинних решток – бур’янів, листя, стебел рослин, землі зі старих контейнерів, посівних і пікірувальних ящиків тощо. Весь матеріал складають у штабелі (бурти), вкриваючи шаром торфу від пересихання. Для приготування кондиційної землі доцільно використовувати компостні ями, а з метою прискорення процесу розкладання складових частин компосту його слід періодично поливати аби забезпечити сприятливі умови для розвитку та активної діяльності мікроорганізмів. Для збагачення компосту поживними речовинами його поливають гноївкою або вносять певну кількість гною, як поживного компоненту компосту. Якість компостної землі буде залежати від співвідношення використаних компонентів. Зазвичай компостна земля за умови дотримання правил її підготовки стає придатною до використання через один - два роки.

Для приготування субстрату використовують крупнозернистий річковий пісок, який є важливим складовим компонентом більшості земельних сумішей. Він надає їм пухкості та шпаруватості. Пісок широко застосовують як домішку (20 – 30 %) до торф’яного субстрату, яку додають з метою збільшення водопроникності та його маси без зростання об’єму[15].

Отже, основний компонент обох субстратів – торф. Допоміжними є компостна земля і пісок. Під час підготовки цих субстратів, з метою покращення їх водно – фізичних властивостей та збільшення в них вмісту доступних для рослин поживних речовин, до вище згаданих компонентів суміші додали перліт.


3.2.2. Варіанти проведених експериментів (схеми експериментів)
Схема експерименту з насіннєвого розмноження квіткових рослин включала такі варіанти:

  1. Контроль – дистильована вода (ДВ).

  2. Біологічно активна вода – БАВ.

  3. Препарат «Радуга».

  4. Препарат «Лікар Фолі».

  5. Препарат «Ріверм».

У кожному варіанті дослідження використовувався відповідний розчин у трьох повторностях по 100 насінин 2 видів рослин в кожній.

А схема експерименту з їх вирощування включала наступні варіанти:



  1. Субстрат №1

  2. Субстрат №2

У кожному варіанті цього дослідження використовувався відповідний субстрат у трьох повторностях по 50 сходів обох рослин в кожній.

РОЗДІЛ 4


ОСОБЛИВОСТІ НАСІННЄВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ПЕТУНІЇ ГІБРИДНОЇ ТА ЧОРНОБРИВЦІВ І ЇХ ВИРОЩУВАННЯ НА РІЗНИХ СУБСТРАТАХ
4.1. Особливості стимулювання схожості насіння петунії гібридної при насіннєвому розмноженні

4.1.1. Вплив ростових речовин на накльовування насіння петунії гібридної та початок їх проростання.


Як було зазначено вище, насіння петунії гібридної перед початком досліду намочувалось упродовж 2 годин в розчинах ростових речовин. Паралельно з цим було проведено намочування насіння в розчинах, які слугували контролем (БАВ і ДВ). У результаті спостерігалось набубнявіння насіння, а в подальшому і його накльовування (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Початок набубнявіння насіння петунії гібридної на ложі для пророщування

Інтенсивність накльовування насіння петунії гібридної в різних варіантах досліду була неоднаковою. Про це свідчать експериментальні дані , наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1

Середні показники накльовування насіння петунії гібридної, обробленого різними розчинами, %



Назви розчинів

Дні обліку

3 - й

5 - й

7 - й

9 - й

10 - й

ДВ - контроль

-

33

19

1

1

БАВ - контроль

-

37

15

1

-

«Радуга»

-

-

-

-

-

«Лікар Фолі»

-

41

17

-

1

«Ріверм»

-

33

23

3

1

В 1-й день обліку (третій) накльовування не спостерігалося. В 2-й день обліку (п’ятий) найбільш інтенсивно накльовувалось насіння оброблене ростовою речовиною «Лікар Фолі» (41%) і залишилося без змін насіння під дією препарату «Радуга» (0%). Інтенсивність накльовування насіння, обробленого іншими розчинами, знаходились в межах 33 - 37%.

Особливий інтерес у цьому відношенні представляє динаміка накльовування насіння, представлена на діаграмі (рис. 4.2).

Порівняння інтенсивності накльовування насіння, обробленого різними препаратами (рис. 4.2) з контрольними варіантами, показало, що найбільш інтенсивне набухання на п’ятий день спостерігалось у насіння, замоченого у розчині «Лікар Фолі», а без змін – у розчині «Радуга». На другому місці за цією інтенсивністю було насіння, замочене в БАВ. А дія дистильованої води та розчину «Ріверм» була однаковою і зайняла третє місце. На сьомий день в динаміці відбулися зміни. Найкраща інтенсивність накльовування так і залишилася у насіння, обробленого препаратом «Лікар Фолі», проте значно підвищилось накльовування насіння, оброблене препаратом «Ріверм». Також спостерігається незначне пониження інтенсивності накльовування насіння, обробленого БАВ, яка зрівнялася з інтенсивністю під дією ДВ. Без змін щодо інтенсивності накльовування знову залишилося насіння, оброблене препаратом «Радуга». Натомість спостерігається загнивання насіння на ложі, досить значне - близько 55%. На дев’ятий день далі впевнено продовжує підвищуватися інтенсивність накльовування насіння, обробленого розчином «Ріверм». Цим самим стаючи своєрідним лідером в даній динаміці та витіснивши насіння, оброблене розчином «Лікар Фолі». Без змін залишилася динаміка накльовування іншого насіння. На останній десятий день інтенсивність накльовування так і залишилась у насіння, обробленого препаратом «Ріверм», а понизилась інтенсивність у насіння, обробленого БАВ. А від інтенсивності проростання насіння, обробленого препаратом «Радуга», так і не отримали позитивного результату.

Р
ис. 4.2. Динаміка накльовування насіння петунії гібридної, обробленого різними препаратами

Отже, з наведених вище даних можна зробити загальний висновок про те, що, найвищі показники інтенсивності накльовування протягом всього періоду проведення експерименту відмічались у насіння, замоченого у органічному екологічно безпечному засобі «Ріверм». Нижча інтенсивність, у насіння, замоченого в препараті «Лікар Фолі». Майже на одному рівні спостерігається інтенсивність накльовування у насіння, замоченого в ДВ і БАВ. І на нульовому рівні обробленого препаратом «Радуга».

Значне проростання насіння петунії гібридної спостерігалось лише на сьомий день після початку проведення досліду.

Характерні особливості проростання насіння наведено в таблиці 4.2.


Таблиця 4. 2

Середні показники проростання насіння петунії гібридної, обробленого різними розчинами, %



Назва розчину

Дні обліку

3 - й

5- й

7 - й

9 - й

10 - й

ДВ

0

0

60

85

85

БАВ

0

0

70

88

88

"Радуга"

0

0

0

0

0

"Лікар Фолі"

0

0

74

94

94

"Ріверм"

0

0

64

89

91

Як видно з наведених даних в таблиці, інтенсивність проростання насіння петунії гібридної в різних варіантах досліду була неоднаковою. В перший та третій дні обліку процесу проростання насіння взагалі не виявляється. А вже на сьомий день після початку проведення досліду спостерігалось інтенсивне проростання насіння петунії гібридної, при цьому найбільший відсоток пророслого насіння, обробленого розчином «Лікар Фолі» і взагалі не проросло – насіння, оброблене розчином «Радуга».

О
собливий інтерес у цьому відношенні представляє динаміка проростання насіння, обробленого розчинами ростових речовин різної концентрації, представлена на діаграмі (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Динаміка проростання насіння петунії гібридної, обробленого різними препаратами
Порівняння інтенсивності проростання насіння, обробленого різними препаратами та контрольними варіантами, показало, що на третій та п’ятий дні обліку насіння практично не проросло. Значне проростання насіння спостерігається уже на сьомий день обліку і найбільш інтенсивно проростає насіння, замочене у розчині препарату «Лікар Фолі» (більше 70%) і насіння, оброблене БАВ. Найнижчий (нульовий) показник проростання у насіння, замоченого в препараті «Радуга». В діапазоні 60-65% розмістилися ДВ та розчин «Ріверм» відповідно. На передостанній день продовжує тенденцію зростання схожості насіння, оброблене препаратом «Лікар Фолі», а у насіння, обробленого розчином «Ріверм» та БАВ, відсоток проростання знаходиться вже на одному рівні. На останній день обліку динаміка проростання майже не змінилась, лише не значно підвищилась інтенсивність проростання насіння, обробленого розчином «Ріверм».

Порівнюючи інтенсивність проростання насіння, обробленого розчином «Ріверм» з контрольними варіантами, було помічено, що на сьомий день обліку найбільш інтенсивно проростає насіння, замочене в БАВ, трохи менше насіння, оброблене розчином «Ріверм» і ще менше - замочене в ДВ. На дев’ятий день значно підвищилось проростання насіння, оброблене розчином цієї ростової речовини, що і розташувало його на одному рівні з БАВ. Знову ж таки найменша інтенсивність проростання у насіння, замоченого в дистильованій воді. На десятий день обліку найінтенсивніше проростає насіння, оброблене препаратом «Лікар Фолі».

4.1.2. Вплив ростових речовин на енергію проростання насіння петунії гібридної.
Енергія проростання – здатність насіння давати нормальні проростки за встановлений державним стандартом термін, що є коротшим, ніж для визначення схожості. Цей показник характеризує швидкість і дружність проростання насіння. Енергію проростання насіння визначають на сьомий день обліку.

Особливості енергії проростання насіння петунії гібридної наведені в таблиці 4.3.


Таблиця 4. 3

Енергія проростання насіння петунії гібридної, обробленого різними розчинами (на 7–й день), %



Розчин

ДВ

БАВ

«Радуга»

«Лікар Фолі»

«Ріверм»

Проростання, %

60

70

0

74

64

Як видно з наведених даних, енергія проростання насіння, обробленого різними розчинами, не досить мінлива, якщо не враховувати дію препарату «Радуга» (0%). Найбільша енергія проростання у насіння, обробленого розчином «Лікар Фолі» (74%), нижча – у насіння, обробленого БАВ, , ще нижча – у насіння, обробленого розчином «Ріверм», передостання – у насіння, обробленого ДВ.

Вплив різних розчинів і варіантів контролю зображено на діаграмі (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Енергія проростання насіння петунії гібридної, обробленого різними розчинами (на 7-й день), %


Вплив двох варіантів контролю зображено на діаграмі ( рис. 4.5).

Рис. 4.5. Енергія проростання насіння петунії гібридної, обробленого БАВ і ДВ (на 7-й день), %


Порівнюючи результати, отримані при замочуванні насіння петунії гібридної в розчинах речовин, які слугують контролем (це зображене на діаграмі (рис. 4.4)), можна зробити наступний висновок. Насіння, замочене у біологічно активній воді (БАВ) має вищу енергію проростання (70%), тобто це насіння дало нормальні проростки за сім днів. Замочене дистильованій воді (ДВ) насіння характеризувалось меншими показниками енергії проростання (60%).

4.1.3. Вплив ростових речовин на схожість насіння петунії гібридної


Основним показником якості насіння є схожість – здатність насіння проростати і давати нормально розвинуті проростки у певних умовах за встановлений державним стандартом для кожної породи термін. Для насіння петунії гібридної схожість ми визначали на десятий день.

Особливості схожості насіння сосни звичайної наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Схожість насіння петунії гібридної, обробленого різними препаратами, %


Препарати



Середні показники схожості по трьох повторностях, %

І

ІІ

ІІІ

ДВ

83

87

85

БАВ

90

88

88

"Радуга"

0

0

0

"Лікар Фолі"

94

93

95

"Ріверм"

91

91

91

Згідно з наведеними в таблиці даними можна зробити висновок, що найвищі показники схожості (%) в усіх трьох повторностях має насіння, оброблене розчином «Лікар Фолі» (94:93:95), а найнижчий – у насіння, обробленого розчином «Радуга».

Вплив різних розчинів по всіх трьох повторностях на схожість зображено на діаграмах (рис. 4.6 – 4.7).

Рис. 4.6. Середні показники схожості насіння, обробленого різними розчинами, %

З діаграми, зображеної на рис. 4.6, видно, що найвищий показник схожості має насіння, яке було оброблене розчином «Лікар Фолі» і становить 95%, найстабільніші показники – у насіння, обробленого розчином «Ріверм» - 91% відповідно.

Рис. 4.7. Максимальні показники схожості насіння, обробленого різними розчинами, %


Порівнюючи максимальні показники схожості (рис. 4.7), слід зазначити, що абсолютний максимум даного показника спостерігається при обробці насіння розчином «Лікар Фолі». Менші на 4% і 5% результати дали також обробка розчином «Ріверм» та БАВ, відсоток схожості при цьому становив 91% і 90% відповідно. Нижчий показник схожості спостерігається при обробці насіння петунії гібридної дистильованою водою, який становить 87%, що свідчить про низьку ефективність у відношенні з трьома попередніми.

4.2. Особливості стимулювання схожості насіння чорнобривців при насіннєвому розмноженні

4.2.1. Вплив ростових речовин на накльовування насіння чорнобривців та початок їх проростання.
Насіння чорнобривців також перед початком досліду намочувалось упродовж 2 годин в різних розчинах ростових речовин та в розчинах, які слугували контролем (БАВ і ДВ). Результатом цього стало набубнявіння насіння, а в подальшому і його накльовування.

Інтенсивність накльовування насіння чорнобривців в різних варіантах досліду була неоднаковою. Про це свідчать експериментальні дані , наведені в таблиці 4.5.


Таблиця 4.5

Середні показники накльовування насіння чорнобривців, обробленого різними розчинами, %



Назви розчинів

Дні обліку

3 - й

5 - й

7 - й

9 - й

10 - й

ДВ - контроль

23

43

53

54

55

БАВ - контроль

19

40

55

58

59

«Радуга»

0

0

0

0

0

«Лікар Фолі»

13

39

56

61

62

«Ріверм»

23

43

53

54

55

В 1-й день обліку (третій) накльовування найбільш інтенсивно накльовувалось насіння, оброблене ДВ та розчином «Ріверм» (23%) і найменше – «Радуга» (2%). Інтенсивність накльовування насіння, обробленого іншими розчинами, знаходились в межах 13-19%.

Особливий інтерес у цьому відношенні представляє динаміка накльовування насіння, представлена на діаграмі (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Динаміка накльовування насіння чорнобривців, обробленого різними препаратами


Порівняння інтенсивності накльовування насіння чорнобривців, обробленого різними препаратами (рис. 4.8) з контрольними варіантами, показало, що найбільш інтенсивне набухання на третій день спостерігалось у насіння, замоченого у ДВ, на нульовому рівні залишилося насіння, оброблене у розчині «Радуга». На другому місці за цією інтенсивністю було насіння, замочене в БАВ, на третьому - насіння, замочене у розчині «Ріверм». Передостаннє місце посіло насіння, оброблене препаратом «Лікар Фолі». На сьомий день дія ДВ та розчину «Ріверм» зрівнялася і кількість накльованого насіння становила близько 53%. Найбільшу інтенсивність проявило насіння, оброблене препаратом «Лікар Фолі» (56%), випередивши насіння, оброблене БАВ на 1%. Така ж тенденція залишилася і на десятий день. Дев’ятого дня спостерігалась досить цікава тенденція, яка полягала у помітному зменшенні інтенсивності накльовування насіння чорнобривців, обробленого ДВ, порівняно з попередніми днями обліку. Більше змін інтенсивності накльовування насіння, обробленого іншими розчинами, не виявлено.

Отже, з наведених вище даних можна зробити загальний висновок про те, що, найвищий показники інтенсивності накльовування на початку періоду проведення експерименту був у насіння, замоченого ДВ, а найнижчий – у насіння, обробленого препаратом «Лікар Фолі». Проте на кінець експериментального періоду ситуація кардинально змінилася. Найінтенсивніше накльовування виявилося у насіння, обробленого препаратом «Лікар Фолі». Та найменш інтенсивне - у насіння, обробленого ДВ, не враховуючи насіння, замочене у препараті «Радуга» (інтенсивність його накльовування залишилась 0%).

Значне проростання насіння чорнобривців спостерігалось вже на третій день після початку проведення досліду.

Характерні особливості проростання насіння в експерименті наведено в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Середні показники проростання насіння чорнобривців, обробленого різними розчинами, %



Назва розчину

Дні обліку

3 - й

5- й

7 - й

9 - й

10 - й

ДВ

29

51

69

80

80

БАВ

24

46

68

82

83

"Радуга"

0

0

0

0

0

"Лікар Фолі"

15

43

68

90

94

"Ріверм"

29

56

79

94

97

Як видно з наведених даних в таблиці, інтенсивність проростання насіння чорнобривців спостерігалася вже в третій день і в різних варіантах досліду була неоднаковою. В третій день найінтенсивніше проросло насіння, оброблене ДВ та розчином «Ріверм» - 29%. Вплив препарату «Радуга» позитивних результатів на третій день та протягом всього експериментального періоду не дав. і взагалі не проросло – насіння, оброблене розчином «Радуга».

Особливий інтерес у цьому відношенні представляє динаміка проростання насіння, обробленого розчинами ростових речовин різної концентрації, представлена на діаграмі (рис. 4.9).

Рис. 4.9. Динаміка проростання насіння чорнобривців, обробленого різними препаратами


Порівняння інтенсивності проростання насіння, обробленого різними препаратами та контрольними варіантами, показало, що на третій день спостерігається проростання насіння: найкраще – у насіння, обробленого «Ріверм» та ДВ (близько 30%). Найнижчий (нульовий) показник проростання у насіння, замоченого в препараті «Радуга». На п’ятий день обліку найбільш інтенсивно проростає насіння, замочене у розчині препарату «Ріверм» (близько 60%), потім насіння, оброблене ДВ, БАВ та препаратом «Лікар Фолі». На сьомий день після початку проведення досліду найінтенсивніше проросло насіння чорнобривців, обробленого розчином «Ріверм» і така тенденція залишилася до останнього дня. В діапазоні 70% розмістилися ДВ, БАВ та препарат «Лікар Фолі» відповідно. На передостанній день інтенсивність проростання насіння, обробленого розчином «Лікар Фолі» зростає і займає другу позицію. Найнижчу інтенсивність, серед чотирьох вище згаданих, проявляє насіння, замочене у ДВ. На останній день обліку динаміка проростання майже не змінилась, лише не значно підвищилась інтенсивність проростання насіння, обробленого розчином «Лікар Фолі».

Порівнюючи інтенсивність проростання насіння, обробленого розчином «Лікар Фолі» з контрольними варіантами, було помічено, що на третій день обліку найбільш інтенсивно проростає насіння, замочене в ДВ, трохи менше насіння, оброблене БАВ і ще менше - замочене в розчині «Лікар Фолі». На дев’ятий день значно підвищилось проростання насіння, оброблене розчином «Лікар Фолі», що і поміняло його місцями з насінням, замоченим у ДВ.

4.2.2. Вплив ростових речовин на енергію проростання насіння чорнобривців.
Енергію проростання насіння визначають на п’ятий день обліку.

Особливості енергії проростання насіння сосни звичайної наведені в таблиці 4.7.


Таблиця 4.7

Енергія проростання насіння чорнобривців, обробленого різними розчинами (на 5-й день), %



Розчин

ДВ

БАВ

«Радуга»

«Лікар Фолі»

«Ріверм»

Проростання, %

51

46

0

43

56

З наведених даних бачимо,що енергія проростання насіння різна і знаходиться в діапазоні 43-56%, якщо не враховувати дію препарату «Радуга» (0%). Найбільша енергія проростання у насіння, обробленого розчином «Ріверм» (56%), нижча – у насіння, обробленого ДВ (51%), ще нижча – у насіння, обробленого БАВ. – у насіння, обробленого розчином «Ріверм», передостання.

Вплив різних розчинів і варіантів контролю зображено на діаграмі ( рис. 4.10).

Рис. 4.10. Енергія проростання насіння чорнобривців, обробленого різними розчинами (на 5-й день), %

Вплив двох варіантів контролю зображено на діаграмі (рис. 4.11).

Рис. 4.11. Енергія проростання насіння чорнобривців, обробленого БАВ і ДВ (на 5-й день), %


Порівнюючи результати, отримані при замочуванні насіння петунії гібридної в розчинах речовин, які слугують контролем (рис. 4.11), можна зробити наступний висновок. Насіння, замочене у дистильованій воді має вищу енергію проростання (51%), ніж насіння, замочене в БАВ, що характеризується меншими показниками енергії проростання (46%).

4.2.3. Вплив ростових речовин на схожість насіння чорнобривців.


Для насіння чорнобривців схожість ми визначали на десятий день також.

Особливості схожості насіння сосни звичайної наведені в таблиці 4.8.

Таблиця 4.8

Схожість насіння чорнобривців, обробленого різними препаратами, %


Препарати



Середні показники схожості по трьох повторностях, %

І

ІІ

ІІІ

ДВ

81

77

81

БАВ

84

80

87

"Радуга"

0

0

0

"Лікар Фолі"

93

94

93

"Ріверм"

90

99

99

Згідно з наведеними в таблиці даними можна зробити висновок, що найвищі показники схожості (%) в усіх трьох повторностях має насіння, оброблене розчином «Ріверм» (90:99:99), а найнижчий – у насіння, обробленого розчином «Радуга» (0:0:0).

Вплив різних розчинів по всіх трьох повторностях на схожість зображено на діаграмах (рис. 4.12 - 4.13).

Рис. 4.12. Середні показники схожості насіння, обробленого різними розчинами

З діаграми, зображеної на рис. 4.11, видно, що найвищий показник схожості має насіння, яке було оброблене розчином «Ріверм» і становить 99%, найстабільніші показники – у насіння, обробленого розчином «Лікар Фолі» - приблизно 93%.


Рис. 4.13. Максимальні показники схожості насіння, обробленого різними розчинами, %


Порівнюючи максимальні показники схожості (рис. 4.12), слід зазначити, що абсолютний максимум даного показника спостерігається при обробці насіння розчином «Ріверм». Менші на 5% і 12% максимальних показників схожості дало насіння, оброблене розчином «Лікар Фолі» та БАВ (94% і 87%) Нижчий показник схожості спостерігається при обробці насіння чорнобривців – 81%. І найнижчий – у насіння, обробленого препаратом «Радуга», який становить 0%, що свідчить про неефективність у відношенні з попередніми і взагалі для насіннєвого розмноження квіткових рослин в цілому.

Слід зауважити, що препарат «Радуга» за весь експериментальний період не дав позитивних результатів, а навпаки призвів до загнивання насіння петунії гібридної та чорнобривців (рис. 4.14).



Рис. 4.14. Приклад загнилого насіння чорнобривців на ложі для пророщування

4.3. Вплив субстратів на подальше вирощування квіткових рослин

Як вже згадувалося раніше, продовженням нашого експерименту було перенесення нормально пророслого насіння петунії гібридної і чорнобривців з ложа для пророщування до двох завчасно приготованих, різних за складом, субстратів з метою встановлення особливостей їх вирощування.

Агротехніка вирощування наших сходів у закритому ґрунті передбачає проведення таких робіт: заготівля компонентів субстрату; підготовка субстрату та наповнення ним піддонів, мультиплат і малооб’ємних ємностей (контейнерів); перенесення сходів з ложа пророщування; догляд за сходами: провітрювання (регулювання температури і відносної вологості повітря), прополювання бур'янів і розпушування ґрунту, зрошення і боротьбу з грибковими хворобами та шкідниками сіянців, підживлення рослин, підготовку (загартування) до пересаджування у відкритий ґрунт; їх інвентаризація.

Одним з найголовніших критеріїв приживлюваності сходів та подальшого їх вирощування є доцільний підбір компонентів субстрату.

З метою виокремлення найбільш придатного з двох субстратів ми провели наступне експериментальне дослідження.

До шести мультиплат з підготовленим субстратом №1 (торф, пісок, перліт) ми перенесли по 150 сходів петунії гібридної, розділивши на три повторюваності по 50 шт, та чорнобривців, розділивши на три повторюваності по 50 шт так само. Наступним етапом став догляд за сходами та спостереження за їх приживлюваністю.

Особливості приживлюваності сходів петунії гібридної в експерименті наведено в таблиці 4.9.
Таблиця 4. 9

Показники приживлюваності сходів петунії гібридної на субстраті №1



Повторність

І

ІІ

ІІІ

Кількість посаджених рослин

шт

50

50

50

%

100

100

100

Кількість рослин, що прижилися

шт

46

48

47

%

92

96

94

Середній показник приживлюваності

шт

47

%

94

Особливий інтерес у цьому відношенні представляє динаміка приживлюваності сходів за всіма повторностями на субстраті №1 (рис. 4.15).


Рис. 4.15. Показники приживлюваності насіння петунії гібридної на субстраті №1, %


Рис. 4.16. Середній показник приживлюваності насіння петунії гібридної на субстраті №1, %

З діаграми, зображеної на рис. 4.16, видно, що середній показник приживлюваності петунії гібридної на субстраті №1 високий і становить 94%.

Щодо приживлюваності сходів чорнобривців на субстраті №1 під час проведення нашого експерименту, то всі дані спостережень зафіксовані в таблиці 4.10.


Таблиця 4. 10

Показники приживлюваності сходів чорнобривців на субстраті №1



Повторність

І

ІІ

ІІІ

Кількість посаджених рослин

шт

50

50

50

%

100

100

100

Кількість рослин, що прижилися

шт

47

45

45

%

94

90

94

Середній показник приживлюваності

шт

46

%

93

Графічним підтвердженням вище зазначених даних є динаміка приживлюваності сходів за всіма повторностями на субстраті №1 (рис. 4.17).


Рис. 4.17. Показники приживлюваності насіння чорнобривців на субстраті №1, %

А також середній показник приживлюваності за всіма трьома повторностями, який для чорнобривців становить 93% (рис. 4.18)

Рис. 4.18. Середній показник приживлюваності насіння чорнобривців на субстраті №1, %


Для заключення висновків по даному експерименті слід розглянути особливості приживлюваності квіткових рослин на субстраті №2.

До шести інших мультиплат з підготовленим субстратом №2 (торф, компостна земля, перліт) ми перенесли по 150 наступних сходів петунії гібридної та чорнобривців, розділивши на три повторюваності по 50 шт. І розпочали спостереження за приживлюваністю.

Отож, особливості приживлюваності сходів петунії гібридної на субстраті №2, наведено в таблиці 4.11.
Таблиця 4.11

Показники приживлюваності сходів петунії гібридної на субстраті №2



Повторність

І

ІІ

ІІІ

Кількість посаджених рослин

шт

50

50

50

%

100

100

100

Кількість рослин, що прижилися

шт

43

43

42

%

86

86

84

Середній показник приживлюваності

шт

43

%

85

Висновком аналізу даних таблиці 4.11 є графічне зображення динаміки приживлюваності сходів за всіма повторностями на субстраті №2 (рис. 4.19).


Рис. 4.19. Показники приживлюваності насіння петунії гібридної на субстраті №2, %



Рис. 4.20. Середній показник приживлюваності насіння петунії гібридної на субстраті №2, %


З діаграми, зображеної на рис. 4.19, видно, що середній показник приживлюваності петунії гібридної на субстраті №2 становить 85% і є на 9% меншим в порівнянні з субстратом №1.

Експериментальні дані приживлюваності сходів чорнобривців на субстраті №2 зафіксовані в таблиці 4.12.


Таблиця 4. 12

Показники приживлюваності пікірованих сходів чорнобривців на субстраті №2



Повторність

І

ІІ

ІІІ

Кількість посаджених рослин

шт

50

50

50

%

100

100

100

Кількість рослин, що прижилися

шт

42

47

45

%

84

94

90

Середній показник приживлюваності

шт

45

%

90

Графічним підтвердженням вище зазначених даних є динаміка приживлюваності сходів за всіма повторностями на субстраті №2 (рис. 4.21).

Рис. 4.21. Показники приживлюваності сходів чорнобривців на субстраті №2, %


А також середній показник приживлюваності за всіма трьома повторностями, який для чорнобривців становить 90% (рис. 4.22) і є на 3% меншим в порівнянні з субстратом №1.

Рис. 4.22. Середній показник приживлюваності насіння чорнобривців на субстраті №2, %


Проаналізувавши дані приживлюваності сходів, слід зробити висновок, що субстрат №1 є кращим для вирощування квіткових рослин (на прикладі петунії гібридної та чорнобривців). Отже, ми підібрали такий склад субстрату (торф, пісок, перліт), який гарантує квітковій рослині одержання всього необхідного та досягнення нею кондиційних параметрів.

РОЗДІЛ 5


ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1. Актуальність охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Саме завдяки дотриманню всіх цих правил та нормативів на виробництві можна запобігти різноманітним нещасним випадкам.

Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на підприємстві покладаються переважно на керівника підприємства та його заступників або ж в штатний розклад вводиться така посада, як інженер з охорони праці. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити здорові та безпечні умови праці і повністю відповідає за нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, за неусунення причин, що їх зумовили.

Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під час прийому на роботу (ввідний інструктаж), безпосередньо на робочому місці (первинний інструктаж), при стажуванні-навчанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні [10].

5.2. Аналіз стану охорони праці на підприємстві

Як вже згадувалося раніше, всі проведені досліди були проведені в науковій лабораторії насінництва і розсадництва кафедри лісовідновлення і лісорозведення. Оскільки працівників в лабораторії менше 50 осіб, то відповідно до НПАОП 0.00-4.21-04 “Типове положення про службу охорони праці” (2002) самостійна служба охорони праці не створена. Функції цієї служби виконує за сумісництвом особа – співробітник лабораторії, яка має відповідну підготовку. Всім працівникам слід дотримуватися наступних загальних положень та вимог безпеки перед початком роботи та під час неї.

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всіх працівників лабораторії (захищеного ґрунту).

1.2. По даній інструкції робочий захищеного ґрунту (далі робочий) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та робочого закритого грунту.

1.3. Власник повинен застрахувати робочого від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я працівника з вини власника, працівник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції робочий несе дисциплінарну, матеріальну, та кримінальну відповідальність.

1.5. До виконання робіт у захищеному ґрунті допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, не мають медичних протипоказань, вступний та первинний інструктаж на робочому місці, виробниче навчання й перевірку знань з питань охорони праці.

1.6. Погоджуйте з безпосереднім керівником робіт чітке визначення меж вашої виробничої зони, не допускайте знаходження сторонніх осіб у робочій зоні.

1.7. Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або стомленому стані.

1.8. Починайте роботу у спецодязі, впевнившись, що він не має пошкоджень.

1.9. Протягом доби слідкуйте за самопочуттям. При стомленні, сонливості, раптовій болі не примушуйте себе продовжувати роботу, використайте медичні препарати із аптечки або зверніться по допомогу до присутніх осіб.

1.10. Виконуйте тільки ту роботу, яка доручена відповідним нарядом, не передоручайте її іншим особам.

1.11. Для проведення робіт у захищеному ґрунті працівникам видаються такі засоби індивідуального захисту: халат та фартух бавовняний, рукавиці комбіновані.

1.12. Працівники, які виконують роботи у захищеному ґрунті, повинні обов’язково проходити періодичні медичні огляди.

1.13. Ознайомтесь із розташуванням місця для відпочинку й вживання їжі. Перевірити наявність питної води, мила та медичної аптечки у місці відпочинку. Перед вживанням їжі вимийте руки з милом.

1.14. Будьте уважні до попереджувальних знаків і написів.

1.15. Робочий захищеного грунту повинен:



  • виконувати правила внутрішнього розпорядку;

  • бути уважним до сигналів рухомого транспорту;

  • не захаращувати робоче місце;

  • вміти надавати первинну медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

  • вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;

  • пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.16. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робочого захищеного грунту;

  • рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування;

  • захаращеність робочих місць;

  • відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно прийнятої технології;

  • незахищені струмоведучі частини електрообладнання;

  • недостатня освітленість робочої зони;

  • шкідливі компоненти у складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкірний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та нюху;

  • падіння незакріпленого скла з висоти;

  • наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи та під час неї

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Привести в порядок спецодяг, застібнути та заправити таким чином, щоб кінці не розвіювались.

2.3. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що заважає роботі, де є розбите скло доповісти керівнику робіт.

2.4. Перевірити справність робочого інструменту, пристосування, обладнання, оглянути засоби індивідуального захисту і що вони відповідають вимогам охорони праці.

2.5. Перед початком обробітку грунту електрофрезою звільнити теплицю від усіх присутніх.

2.6. Оглянути робоче місце, ознайомитись із місцями підключення електрофорези до електричної мережі, оглянути проходити по яких буде розкладатися кабель.

2.7. Перевірити роботу приладів вимірювання вмісту вуглекислого газу в повітрі робочої зони.

2.8. Не розпочинайте роботу у лабораторії та теплиці, якщо при підживленні рослин вуглекислим газом вміст супутніх газів вище гранично допустимих концентрацій. В таких випадках необхідно провітрювати теплицю перед початком роботи.

2.9. Про всі виявленні несправності на робочому місці повідомити керівництво. До усунення несправностей роботу не розпочинати.

2.10. В лабораторних умовах насіння переробляють у сушильних камерах при підвищеній температурі. Всі проходи в сушильній камері обгороджують перилами заввишки до 1 :м.

2.11. Тривалість перебування людини сушильній камері не повинна перевищувати 5 хв. Освітлення має бути низьковольтним (12 - 42 В) із зовнішнім увімкненням. При вивільненні сушильної камери від насіння, її ремонті та інших роботах температуру знижують до + 28 °С і нижче, вивісивши попереджувальний напис про проведення робіт.

2.12. Пересувну сушильну камеру встановлюють. не ближче 50 м від будов з обов'язковим періодичним проведенням профілактичного очищення. Заборонено розпалювати камери за допомогою легкозаймистих рідин.

5.3. Аналіз травмонебезпечних та шкідливих виробничих факторів та заходи щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці

Під час роботи з насінням, обробленим отрутохімікатами слід використовувати спеціальне обладнання та індивідуальні засоби захисту працюючих. Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003. До роботи з пестицидами допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної праці, робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни. Не можна в процесі роботи з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці (не ближче 200 м від робочих місць), знявши спецодяг, помивши руки з милом, обличчя та сполоснувши ротову порожнину чистою водою. При використанні отрутохімікатів в оранжереях, теплицях, парниках та лабораторіях при дезинфекції забороняється працювати без протигаза та спецодягу. Тривалість робочого дня при доглядах за сходами з використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. інші 2 год. робітники допрацьовують на роботах, не пов'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці [7].





Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет