Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на
жүктеу/скачать 3.33 Mb.
|
|
Складки-зморпіки розташовані на всій повехні долоні. їх поява та зникнення залежить від еластичності шкіри.
Я"" Пори - воронкоподібні заглиблення на папілярних лініях. Вони слугують для виходу вивідних протоків потових залоз, розташованих у сосочках. Сукупність виходів потових протоків, тобто пор, виключно індивідуальна і використовується для пороскопічної ідентифікації. Більшість слідів пальців рук - це безбарвні (невидимі) сліди. Вони утворюються за допомогою потожирової речовини, яка виділяється на поверхню папілярних ліній. Якщо пальцем доторкнутися предмета, залишається потовий (але не потожи- ровий) слід, тому що на долонях рук та підошвах ніг, на відміну від інших ділянок шкіри, жирових залоз немає. Жирова речовина може потрапити на долоні рук від дотику до інших ділянок шкіри, рук, обличчя, шиї, волосся, які сильно змащені жировою речовиною. Виявлення і фіксація слідів рук. Способи виявлення слідів пальців рук можна розділити на дві групи:
Видимі сліди пальців рук - це об'ємні та зафарбовані поверхневі сліди. Для їх виявлення достатньо візуального спостереження при звичайному освітленні або під час використання кішенькового ліхтарика для створення кососпрямованого освітлення. Виявлені сліди фотографують масштабним способом із застосуванням світлофільтрів, якщо забарвлений слід малоконтрастний. Об'ємні сліди фіксують шляхом виготовлення зліпків, використовуючи для цього гіпс, пасту «К», сієласт та інші полімерні пасти. Однак найчастіше об'ємні та забарвлені сліди необхідно вилучати разом з предметом. У слідчій практиці більшість слідів рук невидимі, а засоби та методи їх виявлення досить різноманітні. їх можна розділити на три групи: фізичні, хімічні, радіографічні (Схема 9). В основу фізичних методів покладені об'єктивні закономірності, відомі у фізиці та суміжних з нею галузях знань, а саме: адгезія, змочування, конденсація, гальваностегія та люмінесценція.
Адгезія - це прилипання, зчеплення поверхонь різних тіл. Якщо на невидимий слід (нашарування потожирової речовини) потрапляють частини будь-якої речовини, то вони прилипають і слід стає видимим. Для фізичних методів виявлення слідів використовують порошок відновленого воднем заліза, газову сажу, оксид кобальту, оксид свинцю, гамму кольорових порошків на ферро- магнітній основі: білі (опал, топаз); червоножовті (рубін, гранат); темні (агат, сапфір). Немагнітні порошки застосовуються в аерозольній упаковці: «Дактозоль» - алюмінієва пудра, газова сажа, тальк, оксид цинку. Змочування - це фізичне явище, яке виникає під час стикання рідини з твердим тілом. Існують змочувані та незмо- чувані тіла. Наприклад, жирова речовина - незмочувана у воді. На цьому принципі основані методи виявлення слідів жирової речовини на папері шляхом фарбування її у водному розчині анілінового фарбника (фіолетового, синього тощо). Цим методом користуються під час виявлення слідів па чистих листах паперу. Конденсація - це перехід речовини із газоподібного в рідкий або твердий кристалічний стан. Це явище лежить в основі методу виявлення слідів парами йоду. Для застосування парів йоду існують різноманітні йодні трубки. Гальваностегія - це нанесення на повехню предмета часток металу, металевих плівок методом електролітного осаджування. Якщо предмет зі слідом занурити в електролітну ванну, вся його поверхня вкриється металом, а папілярні лінії (потожирові) як незмочувані залишатимуться чистими. Потожирові сліди можна виявити й шляхом люмінесценції, яка спостерігається в різних ділянках спектра, головним чином в ультрафіолетових та інфрачервоних променях. Суть хімічних методів виявлення невидимих потожирових слідів пальців рук полягає у тому, що хімічна речовина, яку наносять на слід, вступає в реакцію з потожировою речовиною сліду. Утворюється забарвлена сполука, яка відрізняється від фону паперу, предмета. До хімічних засобів відносять розчин азотно-кислого срібла, марганцево-кислого калію з сірчаною кислотою, розчин нінгідрину або алоксану в ацетоні. Суть радіографічного методу полягає в тому, що об'єкт зі слідами пальців опромінюють потоком нейтронів, внаслідок чого деякі елементи (натрій, калій, фосфор, магній тощо), які входять до складу потожирових речовин, перетворюються на радіоактивні ізотопи. Потім до об'єкта притискують фотоплівку в місці розташування папілярних ліній сліду, і фотоплівка засвічується. Якщо плівку проявити, то на прозорому фоні буде одержано слід пальця. Сліди ніг людини. Вони існують на місці вчинення будь-якого злочину, але з різних причин їх не завжди виявляють. Поділяють сліди босих ніг, сліди взуття та сліди ніг у шкарпетках (панчохах). За слідами босих та одягнених у шкарпетки ніг ототожнюють людину, а за слідами взутих ніг - взуття. В такому випадку використовують статичні сліди, які можуть бути об'ємними та поверхневими. Поверхневі сліди бувають забарвленими та незабарвле- ними. Забарвлені сліди за механізмом утворення поділяються на сліди нашарування та відшарування. Безбарвні сліди бувають маловидимі та невидимі. Невидимі сліди босої ноги можугь бути потові або потожирові, як і сліди рук. Значна кількість слідів ніг, що пов'язані єдиним механізмом утворення та напрямом, називаються доріжкою слідів ніг. У ній знаходять відображення навички ходи, функціональні ознаки людини, деякі її анатомічні особливості. Для встановлення таких факторів досліджують елементи доріжки слідів: напрям ходу, лінію ходи, довжину правого та лівого кроків, ширину кроку та кут розвороту стопи. Ці елементи ретельно вимірюють і визначають кількісно в сантиметрах та градусах. За елементами доріжки слідів ніг можна встановити приблизний зріст, стать особи, визначити, як вона йшла чи бігла, з багажем чи без нього, професію, деякі захворювання, анотомічні аномалії рухового апарату. За одиничним слідом можна визначити розмір взуття, приблизний зріст, вид взуття та його призначення - чоловіче, жіноче. Фіксацію слідів ніг здійснюють: фотографуванням; вимірюванням; описом; копіюванням; моделюванням; вилученням слідів разом з об'єктом - посієм сліду. Фотографування одиночних слідів виконується масштабним методом, а доріжки слідів — панорамним. Способи фіксації об'ємних слідів - це об'ємне моделювання, тобто виготовлення зліпків-копій. Матеріалом для виготовлення зліпків слугують: гіпс, сірка, вальцмаса. Найчастіше застосовують гіпс. Порядок фіксації об'ємного та поверхневого сліду ноги такий: вилучити слід запаху; сфотографувати; виміряти та описати; якщо слід комбінований, то вилучити речовину, якою він забарвлений, і виготовити зліпок. Поверхневі забарвлені сліди фотографують, вимірюють, описують, а потім переносять на копіювальний матеріал або вилучають разом з предметом-носієм. Об'ємні сліди на сипучих матеріалах фіксують зліпками. Гіпсові зліпки виконують заливним, насипним та комбінованим способами. Перед виготовленням зліпка заливним способом на сипучому грунті сліди закріпляють розчином перхлорвінілової смоли в ацетоні, розчином цукру, лаком для волосся. Потім виготовляють зліпок звичайним способом. Під час насипного способу слід припудрюють гіпсом через сито, а потім засипають товстим шаром гіпсу, накривають ганчіркою і через неї змочують гіпс до затвердіння. У ході комбінованого способу слід закривають шляхом припудрення гіпсом (шаром товщиною приблизно 5 мм), а потім заливають рідким гіпсом, кладуть арматуру (з дерев'яних гілочок) і заливають звичайним розчином гіпсу. Об'ємні сліди на снігу фіксують звичайним способом. Гіпсові зліпки виготовляють насипним або комбінованим способом. Особливість виготовлення зліпків: необхідно охолодити воду до 0"С перед виготовленням гіпсового розчину. Подальша техніка аналогічна описаній вище. Сліди зубів, нігтів людини. Вони також нерідко залишаються на місці події. Сліди зубів за механізмом утворення можуть бути слідами надкусу, коли відбувається неповне змикання зубів та утворюються об'ємні сліди; а також сліди відкусу, які виникають під час повного змикання зубів і утворення на розчленованих об'єктах слідів ковзання. Сліди нігтів на тілі людини виглядають як синці, а на пластичних матеріалах вони об'ємні. За слідами зубів та нігтів можлива ідентифікація людини шляхом експертного дослідження. §5. Сліди знарядь злому та інструментів Знаряддя злому - це спеціально виготовлені, перероблені та пристосовані для умисного застосування під час здійснення злочинів засоби (фомка, «балерина», «клешня рака»). До знарядь злому не можна відносити інструменти, які можуть бути використані для здійснення злому. Наприклад, сокира, стамеска - це інстументи, вони можуть виконувати роль засобів учинення злочину, але не знарядь злому. Від знарядь злому необхідно відрізняти також предмети (камінь, палиця), які не є інструментами, оскільки не пристосовані для трудової діяльності, але можуть бути використані в його цілях. Сліди знарядь та інструментів, як правило, виявляють під час розслідування кримінальних справ, поєднаних зі зломом будь-якої перепони па шляху злочинця (вхідних дверей, сейфів, сховищ, пломб, стін, стелі тощо). Однак знаряддя та інструменти часто фігурують в кримінальних справах про вбивства, розбої, спричинення тілесних ушкоджень тощо, де вони використовуються як засоби скоєння злочину. жүктеу/скачать 3.33 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|
