Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 05. 2011 м. Суми №364 Про проект Програми розвитку

Рис. 24. Динаміка вирощування овочів в усіх категоріях господарств

Для сталого розвитку овочівництва в регіоні, доведення обсягів споживання населенням області овочів до 100 % раціональних норм харчування передбачається:

підвищення урожайності овочів до 180 ц/га шляхом поступового розширення посівних площ вирощування овочів на промисловій основі з використанням інтенсивних ресурсозберігаючих технологій;

будівництво трьох овочесховищ потужністю 3 тис. тонн;

будівництво консервного заводу потужністю 10 млн. умовних банок на рік;

створення в кожному районі області кооперативів із заготівлі овочів в особистих селянських господарствах;

інформування товаровиробників про сучасні ресурсозберігаючі елементи і прийоми вирощування овочевих рослин, особливості високоврожайних сортів і гібридів, сучасні засоби захисту рослин та заходи раціонального їх використання шляхом щорічного проведення семінарів, майстер-класів не менше 1 разу на квартал;

створення оптових ринків овочів в обласному центрі, а також в оптово-роздрібних районних центрах: Глухів, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка;

підвищення рентабельності промислового виробництва овочевих культур до 100%.

У 2015 році планується збільшити виробництво овочів до 171,4 тис. тонн,
через розширення площі вирощування до 9,5 тис. гектарів, підвищення врожайності на 18% та повністю забезпечити потреби регіону в овочах.
11. Садівництво
Садівництво є однією з важливіших галузей сільського виробництва, в завдання якої входить виробництво плодів та ягід. Плодові та ягідні культури, відзначаються високими смаковими якостями і містять необхідні для людини поживні речовини.

У 2010 році виробництво плодів і ягід становило 13,7 тис. центнерів, що майже на 44% більше попереднього року. Врожайність знизилася з 30,2 ц/га у 2009 році до 19 ц/га у 2010 році. Населенням Сумської області за 2010 рік було спожито 38,4 тис. тонн, що з розрахунку на одну особу становить лише 32,6 кілограма плодів і ягід при науково-обгрунтованій нормі у 80 кілограм. Необхідно підкреслити, що із спожитих 38,4 тис. тонн в області вирощено лише 26%.

сприяння будівництву консервного заводу потужністю 10 млн. умовних банок/рік;

підвищення рівня промислового виробництва плодів і ягід в існуючих садівничих господарствах на 32%, шляхом збільшення площі багаторічних насаджень на 7% та підвищення врожайності на 84%;

раціональне територіальне розміщення та поглиблення зональної спеціалізації садівництва, з урахуванням досліджень Сумської ДСС ІС НААН про мікрозони, в Конотопському, Охтирському та Сумському районах, як на базі існуючих садівничих господарств (ПСП АФ «Обрій-сад», ПСП «Мир», ТОВ «Садівник», ЗАТ «САД», ФГ «Іщенка»), так і при створенні нових підприємств;

проведення омолоджування існуючих насаджень, уключаючи молоді на площі – 430 гектарів, що дасть змогу підвищити урожайність до 50 ц/га;

залучення інвесторів для закладення високоякісним сертифікованим матеріалами, районованих сортів і підщеп на правильно підібраних і підготовлених ділянках нових інтенсивних насаджень на площі 300 гектарів з валовим виробництвом після вступу їх в товарне плодоношення – 9400 тон та рентабельністю виробництва більше 200%;

проведення співпраці з науковими установами, з метою використання новітніх розробок та підвищення своєї кваліфікації, шляхом проведення семінарів, практикумів та навчань на базі Сумської ДСС ІС НААН;

створення потужної інфраструктури, що включатиме оптовий ринок, переробні підприємства в зонах найбільшої концентрації виробництва (Конотоп, Охтирка) загальною потужністю не менше 2000 тонн за сезон, мережу сільських заготівельних кооперативів для формування партій продукції населення, розсадники.

За підсумками виконання Програми планується збільшити виробництво плодів та ягід до 3,78 тис. тонн за рахунок закладення плодових та ягідних культур на площі 160 гектарів для забезпечення потреб області та інших регіонів.
12. Льонарство, коноплярство
Льон-довгунець та коноплі є традиційними технічними культурами Сумської області. Північний регіон Сумської області характеризується специфічними ґрунтово-кліматичними умовами: низькою природною родючістю та підвищеною кислотністю ґрунтів з несприятливими фізичними властивостями, пониженою сумою ефективних температур, достатньою, а часом надмірною зволоженістю. Але вказані ґрунтово-кліматичні умови є сприятливими для вирощування льону-довгунця та конопель.

Згідно з проведеним аналізом льонарства та коноплярства за останні

Основною причиною падіння обсягів виробництва було скорочення посівних площ. Так, у 2010 році порівняно з 2000 роком посівні площі льону скоротилися у 4,6 раза, конопель – у 4,4 раза та становили 0,14 тис. гектарів та 0,58 тис. гектарів відповідно.

У 2010 році в порівнянні з 2000 роком урожайність льону-волокна зросла на 33,3%, коноплі-волокна – на 37,3%, коноплі-насіння – на 17,5%. Виключенням є врожайність льону-насіння, що зменшилася на13,3%.

Рис. 26. Динаміка посівних площ льону та конопель, тис. га

З метою стабільного та ефективного розвитку виробництва та переробки луб’яних культур передбачається:

створення високоефективного виробництва луб’яних культур з подальшою глибокою переробкою, що забезпечить ріст рентабельності у 2015 році на рівні 50%;

збільшення посівних площ льону-довгунця до 4 тис. гектарів (Глухівський, Кролевецький, Шосткинський, Ямпільський, Середино-Будський райони) та конопель до 3 тис. гектарів ( Глухівський, Ямпільський, Недригайлівський райони);

відновлення функціонування на території області чотирьох льонозаводів з потужністю виробництва волокна до 2 тис. тонн на рік кожний (Кролевецький, Ямпільський, Знобь-Новгородський, Шосткинський) та трьох коноплезаводів з потужністю виробництва до 2 тис. тонн волокна на рік кожний (Глухівський, Ямпільський, Коровинський);

збільшення виробництва льонопродукції, зокрема трести до 18 тис. тонн, довгого волокна до 1,8 тис. тонн, короткого волокна до 2,9 тис. тонн, насіння до 1,6 тис. тонн для забезпечення як внутрішніх потреб області, так і експорту;

збільшення виробництва коноплепродукції, зокрема трести до 10,5 тис. тонн, волокна до 3,2 тис. тонн, насіння до 1,8 тис. тонн для забезпечення внутрішніх потреб та експорту;

створення підприємства з виробництва пелетів з трести конопель;

створення підприємства з виробництва целюлози з волокна і соломи конопель;

відновлення роботи на повну потужність Марчихино-Будської шпагатної фабрики;

поліпшення ґрунту в процесі організації сівозмін для поліських районів;

створення додаткових робочих місць;

додаткові надходження коштів до обласного та районних бюджетів від виробничої та торгівельної діяльності льоно- та коноплепереробних підприємств, у першу чергу, зони Полісся.

За підсумками виконання Програми у 2015 році планується збільшення посівних площ льону-довгунця до 4 тис. гектарів та конопель до 3 тис. гектарів.

Протягом останніх 10 років в області спостерігається зменшення обсягів виробництва молока. Так, якщо у 2000 році всіма категоріями господарств було вироблено молока 479,6 тис. тонн, то у 2010 році – 430,4 тис. тонн, що менше на 10,3%.

Рис. 27. Динаміка виробництва молока в усіх категоріях господарств, тис.тонн

Рис. 28. Динаміка поголів’я корів у розрізі окремих категорій господарств, тис.голів

У більшості сільськогосподарських підприємств області (61%) утримується до 200 голів корів, у 23% - 20-400 гол., й лише у 16% - більше 400 голів.

Продуктивність корів у сільськогосподарських підприємствах у 2010 році порівняно з 2000 роком збільшилася у 2 рази.

Рис. 29. Динаміка продуктивності корів у сільськогосподарських підприємствах, кілограмів

будівництво (реконструкція) 11 молочних комплексів, 6 доїльних залів та 13 молокопроводів у господарствах регіону з метою розвитку великотоварного виробництва з використанням сучасних технологій та, як наслідок, збільшення чисельності поголів’я корів на 4,8 тис. голів;

забезпечення власного розширеного відтворення продуктивного стада, а саме виходу телят на 100 корів у кількості не менше 90 голів;

закупівля молодняка в особистих господарствах населення, у племінних заводах і репродукторах регіону;

формування регіональних комплексів з вирощування телиць, закуплених від населення;

прискорене нарощування поголів’я корів до 50% за рахунок вітчизняних підприємств із забезпечення ферм генетичним матеріалом (сексірованою спермою для осіменіння телиць та ембріонами жіночої статі для корів);

упровадження обліку та проведення повної інвентаризації породного складу худоби;

поліпшення племінних якостей потомства шляхом:

інтенсивного використання в усіх категоріях господарств високопродуктивних спеціалізованих молочних порід вітчизняної селекції (української бурої молочної, української червоно-рябої молочної, української чорно-рябої молочної), а також генофонду кращих молочних порід світу (голштинської, симентальської, швіцької та інших спеціалізованих порід);

використання селекційного матеріалу племінних господарств, зокрема

заборона використання не племінних бугаїв для парування маточного поголів’я з особистих селянських господарств;

забезпечення організації вітчизняного виробництва обладнання для селекційної роботи, відтворення, приладів з контролю якості молока;

створення системи сучасного менеджменту стада відповідно до вимог ЄС як в мережі сільськогосподарських підприємств, так і особистих селянських господарствах;

покращення умов утримання тварин, зокрема:

забезпечення безприв’язного утримання телиць протягом усього періоду вирощування, контроль вікових параметрів живої маси та висоти в холці;

покращення технічного та технологічного забезпечення тваринництва шляхом придбання сучасної високотехнологічної техніки для впровадження енергозберігаючих технологій виробництва;

підвищення рівня та якості годівлі згідно з нормованими раціонами тварин в залежності від фізіологічного стану, продуктивності, живої маси, періоду лактації;

стимулювання формування оптимальних молочних ферм шляхом кооперації особистих селянських господарств;

здійснення заходів щодо розвитку сервісних і дорадчих послуг в особистих селянських господарствах та їх об’єднань з питань ефективного виробництва та організації збуту конкурентоспроможних партій молока;

введення загальних світових стандартів якості молока з одночасною сертифікацією ферм, що реалізовуватимуть молоко за цими стандартами;

сприяння здійсненню збуту молока особистими селянськими господарствами виключно через мережу молочарських збутових кооперативів, оснащених необхідним технологічним обладнанням;

сертифікація молокопереробних підприємств та лабораторій з визначення якості молока відповідно до міжнародної системи ICAR;

проведення досліджень якості молока за світовими стандартами від виробників не менше 2 разів на місяць;

створення 3 нових молокопереробних підприємств колективної форми власності з дольовою участю виробників молоко-сировини, комерційних структур із урахуванням міжнародних систем якості, підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Фінансова підтримка за рахунок коштів обласного бюджету буде надаватися за наступними напрямками:

здешевлення до 50% вартості спермопродукції реалізованої для запліднення корів у особистих селянських господарствах;

компенсація втрат особистих селянських господарств від вибуття корів внаслідок їх захворювання на інфекційні захворювання (лейкоз, туберкульоз).

За підсумками виконання Програми планується підвищення ефективності молочного скотарства та доведення основних показників у 2015 році до наступного рівня: поголів’я корів в усіх категоріях господарств – 106,2 тис. голів; виробництво молока – 545,7 тис. тонн; надій на 1 корову –

Протягом останніх років у галузі спостерігається процес скорочення обсягів виробництва, який набуває загрозливого для продовольчої безпеки характеру. Так, обсяги реалізації на забій худоби та птиці скоротились у

Рис. 30. Реалізація на забій худоби та птиці (усі категорії господарств), тис.тонн

Так, кількість великої рогатої худоби у 2010 році порівняно з 2000 роком зменшилась на 58,5%, свиней – на 38,5%, вівець та кіз – на 32,6%.

Не менш суттєвою проблемою, яка на сьогодні характеризує галузь, є вкрай низькі якісні показники молодняка великої рогатої худоби, який надходить на переробку, що унеможливлює виробництво якісної та безпечної продукції.



Рис. 31. Динаміка поголів’я худоби в усіх категоріях господарств, тис.голів

Окремою ланкою м’ясопродуктового підкомплексу є птахівництво – яєчне та м’ясне. Народногосподарське значення птахівництва визначається його можливістю постачати цінні продукти харчування – яйця і м’ясо, що характеризуються високою поживністю, відмінними дієтичними і смаковими якостями.

Протягом останніх трьох років виробництво яєць птиці всіх видів в області суттєво не змінювалось та становило у 2010 році 267,9 млн. штук, що на 5,9% менше, ніж у 2000 році, але на 2,6 млн. штук більше, ніж у 2009 році.


Рис. 32. Динаміка виробництва яєць птиці всіх видів (усі категорії господарств), млн. штук

Динаміка поголів’я птиці також свідчить про наявність досить стабільних тенденцій. Чисельність птиці всіх видів у 2010 році становила 3726,2 тис. голів, що на 170,3 тис. голів (5%) більше, ніж у 2000 році.

доведення обсягів споживання населенням області м’яса і м’ясопродукції до 80 % від раціональних норм харчування та частки яловичини в її структурі до 45%, свинини не менш 30 %, птиці - 15%, а також яєць до 100%;

створення в області не менше 3 агропромислових об’єднань для спільного ведення господарської діяльності з вирощування сільськогосподарських тварин, виробництва кормів, виробництва м’ясопродукції та кредитного забезпечення виробничої діяльності членів асоціації;

сприяння введенню в дію трьох свинокомплексів та трьох свиноферм, реконструкції виробничих потужностей із забезпеченням щорічного виходу приплоду на рівні 25 поросят на 1 свиноматку та використання при відгодівлі

3 кілограмів концентрованих кормів на 1 кілограм приросту живої маси;

створення ковбасного цеху у ФГ «Апіс» Великописарівського району;

створення м’ясокомбінату в Сумському районі;

створення нового селекційно-гібридного центру, що включає 1 нуклеусну, 3-4 репродукторних ферму, 1 елеверу для кнурів, 1 станцію контрольної відгодівлі для забезпечення тривалих господарських зв’язків з товаровиробниками за принципом селекційної піраміди;

підвищення рівня селекційно-племінної роботи в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських (фермерських) господарствах шляхом створення на районному рівні не менше 2-3 сервісно-консультаційних зоотехнічно-ветеринарних пунктів;

підвищення продуктивності худоби та птиці на основі зміцнення кормової бази, зокрема в свинарстві шляхом відгодівлі товарних свиней на сучасних тваринницьких комплексах до 100 кілограмів за 155-160 днів при використанні 2,2-2,4 кілограми концентрованих кормів на 1 кілограм приросту;

підвищення виробництва яловичини в живій масі на 17% шляхом інтенсифікації вирощування молодняка в спеціалізованих підприємствах,а також стимулювання населення при відгодівлі худоби досягати більш важких кондицій, зокрема бичків не менше 420 кілограмів;

реконструкція приміщень для промислового виробництва м’яса індиків загальної потужності 138 тис. голів у рік індиків важких кросів;

збільшення виробництва м’яса птиці (індиків, качок, гусей) на 10-12% за рахунок нарощування поголів’я в спеціалізованих господарствах та господарствах населення;

сприяння створенню забійних потужностей на 1 млн. голів птиці за рік, що дозволить покращити якість м’ясної продукції та біобезпечність тваринницької галузі;

сприяння будівництву сучасного модульного м’ясокомбінату з потужністю переробки м’яса в забійній вазі 12 т/добу;

додатково ввести в дію законсервовані потужності птахофабрики ТОВ «Авіс-Україна» (довести поголів’я курей-несучок до 600 тис. голів) з метою збільшення виробництва яєць до 319,6 млн. штук;

створення регіонального центру (лабораторії) оцінки якості кормів для сільськогосподарських кормів і птиці;

сприяння створенню на базі реалізованих проектів навчально-практичних центрів з підготовки і перепідготовки фахівців у різних галузях тваринництва;

підвищення рентабельності виробництва в базових підприємствах галузей скотарства до 10%, свинарства - 35%, яєчного та м’ясного птахівництва – 25%.

У результаті виконання Програми передбачається збільшити:

чисельність поголів’я усіх видів худоби та птиці, зокрема великої рогатої худоби – на 7,7 тис. голів (4,6%), свиней – на 42,5 тис. голів (20,5%), овець та кіз – на 1,5 тис. тонн (3,7%), птиці – на 743,8 тис. голів (20,0%);

обсяги виробництва м’яса усіх видів на 12,9 тис. тонн (20,4%), а саме м’яса ВРХ – на 5,9 тис. тонн (17,6%), свиней – на 5,5 тис. тонн (30,9%), овець та кіз – на 0,1 тис. тонн (18,8%), птиці – на 0,9 тис. тонн (10,8%);

обсяг виробництва яєць на 51,7 млн. тонн (19,3%).
15. Рибництво
Природні умови, наявність великої кількості водних об’єктів на території області, забезпечення власними кормами – всі ці фактори сприяють розвитку рибного господарства.

Значну частину в забезпеченні області рибою відіграють такі підприємства, як ВАТ „Сумирибгосп” (1750 тонн, 82,5 %) та Лебединська рибоводно-меліоративна станція (167 тонн, 7,8%). В області передані в оренду для риборозведення більше 400 ставків загальною площею 5417,5 гектара. Крім того, щорічно надаються до 40 водойомів в оренду, що надає змогу отримувати додатково рибної продукції.

У 2010 році обсяг вилову риби становить 3550 тонн, що на 66% більше попереднього року.

Рис. 34. Обсяг вилову риби, тонн

Рис. 35. Розмір зариблених водних об’єктів, гектарів

збільшення обсягу вирощеної риби на 1128 тонн;

збільшення різноманіття видового складу вирощеної товарної риби:

карася до 12 тонн в рік,

щуки до 10 тонн в рік,

сома до 1,5 тонни в рік;

збільшення площ, переданих в оренду для вирощування товарної риби, в середньому до 400 гектарів в рік земель водного фонду;

проведення інвентаризації фонду водних об’єктів області, визначення водойм, придатних для вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби;

створення спеціальних товарних рибних господарств на незариблених водоймах на площі до 4 тис. гектарів;

підвищення якості води та екологічного стану акваторій за рахунок зариблення рослиноїдними видами риб і ведення режимів обґрунтованої експлуатації;

покращення кадрового потенціалу рибної галузі області шляхом залучення до навчання кадрів за спеціальністю «Рибальство» на базі Сумського НАУ;

проведення наукових досліджень водних живих ресурсів в рибогосподарських водних об’єктах висококваліфікованими спеціалістами.

За підсумками виконання Програми планується збільшити обсяги вилову риби до 4678 тонн за рахунок підвищення рибопродуктивності водних об’єктів, а також збільшити площі, передані в оренду для вирощування товарної риби.
16. Ветеринарне забезпечення
Успішний розвиток галузі тваринництва, отримання екологічно безпечної, якісної продукції залежить від епізоотичного благополуччя області та генетичного потенціалу тварин, який на даний час знаходиться на низькому рівні. До того ж система ветеринарного контролю щодо безпеки тваринницької продукції не в повній мірі відповідає міжнародним стандартам.

Враховуючи, що поголів’я тварин розташоване здебільшого в особистих селянських господарствах , таким чином для підвищення якості, отримання екологічно чистої продукції передбачається:

удосконалення маркетингової діяльності, зокрема, шляхом створення бренду «екологічно-безпечна якісна продукція Сумщини»;

впровадження в переробній галузі міжнародних стандартів якості та менеджменту;

підвищення ефективності використання генетичного потенціалу тварин як вітчизняної, так і зарубіжної селекції з обов'язковим веденням племінного обліку.

За результатами виконання Програми передбачається підвищення ефективності ведення галузі тваринництва та безпечності і якості продукції.