Вправа 39. Доберіть антоніми до підкреслених слів та утворіть антонімічні словосполучення. 1

1. Сухе місце, сухе повітря, сухий хліб, суха шкіра, суха людина, сухий голос, сухі стосунки, суха доповідь. 2. Рідкий борщ, рідке паливо, рідкий гість, рідке світло. 3. Квола людина, квола хода, кволий настрій. 4. Жирна страва, жирне волосся, жирна худоба, жирний шрифт. 5. Гарне обличчя, гарна вистава, гарний товариш, гарна каша, гарні хвилі, гарне навчання.

1. Є ще у Куреня дві великі діри по боках. Одна зяє на північ, звідки взимку вітри холодні, друга на південь, звідки вітри теплі… Взимку та повесні Курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч…. А восени і влітку – зась, тому що і двері, і дірки, і бур’яни довкола засновані павутиною: згори вниз, уздовж і впоперек, сітями круглими і сітями навкісними… (Г. Тютюнник). 2. Море почорніло, тільки біліла пересип, неначе довгий клапоть білого полотна (І. Нечуй-Левицький). 3. Дев’ять здоровенькі край неї, потішають її, а одно морщиться, кисне, недуже… (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення? (Г. Квітка-Основ’яненко).

Абонемент – абонент, ефектний – ефективний, музикальний – музичний, ділянка – дільниця, білуга – білуха, болотистий – болотний – болотяний, бондарний – бондарський, особовий – особистий – особливий, жовтобрюх – жовтобрюха, житейський – житійний, листковий – листовий.

Адрес – адреса, адресат – адресант, натуралістичний – натуральний – натурний, організаторський – організаційний, освідчення – освічення, переможний – переможений, проектний – проектований – проекційний – проективний.

2. Схарактеризуйте власне українську лексику.

3. Дайте характеристику запозичень з інших слов’янських мов.

4. Які особливості мають запозичення з неслов’янських мов?

5. Схарактеризуйте загальновживану лексику сучасної української мови.

6. Які групи спеціальної лексики Ви знаєте?

7. Що розуміють під діалектною лексикою? Назвіть типи лексичних діалектизмів.

8. Поясніть явища термінологізації та детермінологізації лексики.

9. У чому полягає відмінність між термінологічною та професійною лексикою?

10. Яку лексику відносять до стилістично нейтральної, стилістично маркованої, розмовно-побутової, книжної?

11. Яка лексика називається жаргонною й арготичною?

12. У чому виявляється динамізм лексичного складу мови?

13. Що входить до складу поняття «пасивна лексика»?

14. За рахунок чого відбувається оновлення лексики сучасної української мови?

Усе ж це Бог наш на небесах і на землі, що тільки захоче – і сотворить. А тому: хто не прославить, хто не похвалить, хто не поклониться величі слави Його і хто не подивується безмежному людинолюбству Його! Спередвіку від Отця народжений, один співпрестольний з Отцем, Єдиносущний, як світло сонця, зійшов на землю, навістив людей своїх, не відлучаючись від Отця, і втілився від Діви чистої, безмужної, й неосквернено ввійшов, як – тільки сам відає, тіло прийняв, вийшов, як і ввійшов. Один сей із Трійці, у двох єствах – Бог і людина…

(Іларіон Київський)
Вправа 45. Запишіть українські відповідники до наведених слів.

Бінарний, еклектика, арбітр, коректив, екзамен, горизонт, каліграфія, бібліотека, ренегат, ідентичний, інтенсивний, естетика, педант, антракт, економ, еволюція, канделябр, пастор, протеже, раут, рапорт, спіч, фіаско.

Бістро, гамбургер, гриль, жест, альянс, федерація, дискотека, фанатичний, увертюра, каталог, аромат.

Призначити прийом, мовна вада, медичний дослід, напружена праця, своєрідний твір, повернення хвороби, рідкісна книга, млява людина, щира посмішка, радісний настрій, увічливе попередження.

1. Бог загострив мені позір, і я вгледів усі неправди, всю ненависть, злобу й лютість, що розлились по землі, як дике море (В. Підмогильний). 2. Взяла Маруся у руку і піднесла до очей, розглядаючи у тьмі. Це була засохла бадилина від кукурудзяного шулька (Г. Хоткевич). 3. А багато вам треба на коня? – Та коби хоч якого харлака (І. Франко). 4. Прийшов Хома до свісті і, не заходячи у хату,.. пішов на тік (Г. Квітка-Основ’яненко). 5. Виринає з-поміж звалищ чорний кіт і, вп’яливши свої пулькаті очі в коні, плаксиво занявкав (Марко Черемшина). 6. То спів засмучених флояр, То стогін журної трембіти, – Зашелестять шовкові цвіти, І з серця скотиться тягар (Д. Загул).

Предметом словотвору є різнопланові аспекти творення слів відповідно до тих або тих відношень мотивацій між вихідними і похідними одиницями, класифікація похідних слів за ознаками дериваційної структури і словотвірними значеннями в межах відповідних лексико-граматичних класів, визначення продуктивності окремих способів і засобів словотвору.

(З підручника)
Вправа 50. Знайдіть у реченнях терміни та професіоналізми. Поясніть їх значення за допомогою тлумачного та термінологічного словників.

1. Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал… Команда: Поворот! – Кріпити троси! (О. Влизько). 2. Коли полюєте компанією, тобто колективом, краще йти так званим «котлом», такою ніби дугою, щоб фланги були спереду від центра (Остап Вишня). 3. І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині, – те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою… (І. Франко). 4. Домна гула домовито, ласкаво, трохи сумно… Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак – сліпучий, жаркий… Ковші пішли на відвал (Ю. Яновський). 5. Була там мапа: сонячний гурток – воно само, планети й сателіти. Я Марса рідного пізнав кружок, Бо знав положення його орбіти (В. Самійленко).

I. 1. Старий турок, що був попереду, несамовито застукав держаком ятагана в браму, а коли згори з башти запитав старший, хто вони й чого їм треба, то старий відповів по-турецькому, що вони, падишахове військо, дістали на морі поразку від козаків… 2. Тепер усю увагу залоги було звернено на козацькі чайки, й поки брамний відчиняв браму, з бойниць загриміли гармати по пристані. 3. Махнув булавою гетьман, і грімний гук із мушкетів розітнувся в стінах замку… 4. З моря, куди відпливли запорозькі байдаки й галери, розітнувся глухий гуркіт гармат: раз, удруге, втретє.

(С. Черкасенко)

II. Ткацтво було відоме слов’янам від давніх часів. Це був жіночий промисел. Жінки пряли прядиво з льону чи конопель, причому вживали куделю й веретено. У слов’янських могилах часто стрічаємо пряслиця, вироблені з камінчиків, що їх насаджували на веретена. Потім ткач або ткаля вироблювали полотно на кроснах. Спочатку були відомі у нас тільки грубі полотна, що їх звали товстинами; таких полотен уживали також на вітрила до кораблів. Пізніше навчилися вироблювати тонше полотно, тончицю, а також різнорідні оздобні тканини: полавочники, скатерті, убруси. З вовни плели різні частини одежі, як клобуки – шапки, або копитця – рід панчох.

(Історія української культури)
Вправа 52. За допомогою тлумачного словника поясніть значення архаїзмів, доберіть до них сучасні відповідники.

Орація, оплать, позаяк, пашпорт, кухва, куафер, гарувати, витія, вольності, рамено, перст, дерга, гамарня, ламентація.

Крутихвіст, підручник, лежебок, повелитель, книга, лоно, лоцманувати, ладо, людина, людинознавство, меценатство, мізинка, нажужмити, амвон, батько, напролом, одкровення, учитель, невдаха, панацея, однокашник, мріяти, панібрат, первоначало, лампада.

1. Антін оглядав більярдну і чекав на партнера собі або принаймні хотів подивитися на цікаву партію. Один з тих, що сиділи на лаві, славетний майстер «американки», вірмен, прозваний Колька Кривий, гукнув Антонові:

– Петлюро, може, вдаримо по маленькій? Для розваги по троячці!

Антін підморгнув йому хитренько і відповів у тон:

– А може, ти б пішов із твоєю троячкою. Мабуть, за душею й п’ятака немає.

– Давай, Петлюро, гроші в лузу.

2. – Скидай, говорю, благородіє, пагони; довольно вашему брату плетувать у такому виді, довольно! Він ще мені не хоче. Розсердився, говорю – буржуйська ти рожа, знаєш, амбу зроблю, сіпнув пагони і канец. Ти, говорю, їдрьона ковінька, мене під арешт садовив – о.

(О. Копиленко)

Матінка, начхати, мурло, лебедик, лафа, свиня, ледащо, нувориш, розтелепа, свинка, стяг, шахер-махер, човник, ягня, лялечка, скупердяй, мста, мудрагель.

1. І сонце – твоє, простопадне – кипить. Тугий небокрай, погорбатілий з люті гірких дорікань (В. Стус). 2. Прощай, морська корово із Командорських островів! Чудовисько, релікт, створіння ластогруде (Л. Костенко). 3. О життя, громострільний коваль, І ти, кузня – земля громовиць, Я, ваш син, – хуртовина і сталь, Ваша міць (М. Хвильовий). 4. О, так залетіли далеко В такий голубіючий ірій, Білопіняве пір’я стелили Над селами хмари… (М. Йогансен). 5. Під блакиттю весняною сушить березень поля, і співає підо мною очервонена земля… І дзвенять стожарно дуги: Мир хатам убогим! Мир!.. (М. Драй-Хмара). 6. Дзвенять хрущі, цвітуть черешні, Дівчата водять журавля. А вечір ловить на гнуздечку Золотогривого коня (С. Бен).

2. Що розуміють під фразеологізмом? Назвіть основні ознаки фразеологізму.

3. У чому полягає семантична класифікація фразеологізмів?

4. На які групи поділяються фразеологізми з точки зору граматичної структури?

5. Які шляхи поповнення фразеологічного фонду сучасної української мови?

6. Схарактеризуйте системні відношення у фразеології (явища багатозначності, синонімії, антонімії, варіантності).

7. Що Ви знаєте про походження й джерела української фразеології?
Вправа 57. Випишіть з речень фразеологізми, поясніть їх значення.

1. А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Ю. Збанацький). 2. Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (О. Олесь). 3. Пароплав, на якому він мав повезти міни, полетів у повітря біля турецьких берегів (Ю. Яновський). 4. Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський). 5. За віщо у вас там взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький). 6. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду (М. Коцюбинський). 7. А художник, правда, мовчав, але пив теж добре, потім тільки розв’язав язика (О. Корнійчук).

Завдавати кому-небудь душевного болю; пригощати кого-небудь; ставити кого-небудь у незручне становище; зовсім не перечити кому-небудь; хто-небудь дуже хитрий, спритний; смерть; у віці немовляти; працювати без старання; прихована, таємна причина; людина, яка погано чує; у різних місцях, подекуди; близько, поруч; незручно, невигідно.

Робити з мухи слона, пиши пропало, досада бере кого, зачепити чиюсь гордість, нуль уваги, сидіти на бобах, намилити голову кому, бепросипне п’янство, брати на пушку кого, викинути зі свого серця, вітер у кишенях свистить, воєнне м’ясо, волосся дибом стало у кого, носити воду решетом.

Тихою сапою, без вогню варити кого, хоч у вухо бгай, перша ластівка, хай Бог боронить!, язик розв’язується в кого, серце співає чиє, щоб побила руда глина кого!, куди не гляне око, давати хропака, дама серця, як лис, ходяча енциклопедія, при битій дорозі.

Ні світ ні зоря, і вухом не веде, не до вподоби, вкоротити віку кому, не падати духом, як крізь землю провалитися, причепитися смолою до кого, міряти поглядом, городити теревені.

Вершкового зросту, шкіра та кості, витикати носа, гнути горба, хоч греблю гати, з легким серцем, аж танцює, подати голос, на чолі, губи в молоці, бути на коні, купатися в золоті, глянути гидко, водою не розлити.

Голими руками не візьмеш кого, вік вікувати, влазити в душу кому, в один голос.

2. Розкрийте поняття морфа й морфеми.

3. Чим відрізняються аломорфи й морф-варіанти?

4. Схарактеризуйте словотвір як розділ мовознавства.

5. Що розуміють під продуктивним і непродуктивним словотворчим типом?

6. Дайте визначення поняття словотворче значення.

7. Який зміст укладають у терміни словотворчий ланцюжок, словотворче поле?

8. Схарактеризуйте поняття мотиваційного й мотивованого слова.

9. Дайте характеристику поняття основа. Чим відрізняється непохідна й похідна основа?

10. Які частини слова називаються твірною основою, формантом?

11. З’ясуйте зміни, які можуть відбуватися в морфемній будові слова в процесі історичного розвитку мови.

12. Схарактеризуйте афіксальні й безафіксний способи словотвору.

13. Дайте характеристику способам словоскладання, основоскладання, абревіації.

14. Які способи словотвору називаються неморфологічними?

День, дня, денний; учень, навчити, неук; вечір, увечері, звечора; дрож, дрижати; кров, кривавий; бік, збоку, бічний; нога, ніжка, на нозі.

Лісопарк, лісний, лісник, лісок, лісистий, лісовий, лісовичок, заліснення, лісознавство, праліс, пролісок, перелісок, полісся, лісництво, лісничий, лісочок, лісникувати, лісовоз.

Підійти, підібрати, підтримати, підозрювати, підождати, підкреслити, підігрів, підогрів; відозва, відійти, відірваний, відскочити.

Завеликий, зависокий, заширокий; роз’їхатися, розбігтися, розкидати; під’їхати, піднести; доповнити, додбати, дограти, догуляти; заплакати, заспівати, закричати; вигострити, вигоїти, вигодувати.

Людство, козацтво, убозтво, товариство; сільський, запорізький, токмацький, студентський, німецький, французький; олівець, олівця, стілець, стільця; дівчинка, дівчинці, хатка, хатці.

Материнський, жіноцтво, ходьба, батьків, учитель, студентство, працівник, ходіння, материн, біднота, біганина, електрозварник, куркульня, коров’ячий, бігання, солов’їний, моторист, малеча, пекар, батьківський, діяч.

Діалектизм, екзотичний, кадетський, антифашистський, католицтво, супергерой, субординація, ексклюзивний, контрагент, поетичний, сукровиця, екс-президент, дисертант.

1. «Моя сердечна кохана Мотрононько! Уклін мій віддаю вашій милості, моє серденько, а крім того посилаю вашій милості у подарунок книжечку і персник діамантовий, прошу прийняти їх вдячно, а мене в любові своїй неодмінно пам’ятати. Дасть Бог, і краще привітаю. За тим цілую твої вуста коралові, твої руки білі і всі часточки тіла твого білого, моя кохана».

(І. Мазепа)

2. У Максима Фулитки дома не було нікого, крім маленьких діточок, що гралися на подвір’ї: хлопчики городили з прутиків кошару, а дівчатка з мокрої глини місили калачі. Діти трохи заморились і перестали гратись, коли побачили чужу жінку.

– А де ваша мама? – запитала Ганна Дубовичева дітей.

Маленька дівчинка на це не відповіла нічого, тільки своє кучеряве волосся ручкою підгорнула, бо воно затулило її сині оченята. Дівчинка побігла до хати.

(Л. Дем’ян)
Вправа 74. Установіть значення омонімічних морфем і розподіліть слова за смисловими рядами залежно від змісту омонімічних морфем.

Брáтів, дрожки, оздоба, спів, ходила, сани, сидів, проста, назавжди, співи, братíв, товаришíв, зóлота, окуляри, худоба, засів, любили, ходив, самотужки, треба, товáришів, стіна, синіли, золотá, спроста.

Синіти, корова, бібліотекар, плановий, володар, дотеп, точильний, брат, горіння, братерський, зенітчик, робота, міський, вибухівка, говіркий, мрійник, щастя.

Слово, словник, словесний, словниковий, висловлювати, прислів’я; тривога, тривожити, тривожний, тривожність, тривожно, стривожити, стривожений; село, сільський, селище, поселення, населяти, оселитися, селянство, виселок, заселити.

Прибережний, умиваються, заспівувати, засніжений, об’їжджати, портовик, нещасливий, гарнесенький, лагідність, золотоволосий, тричі, горіння, перехід, закоханий.

1. Суглинок, Москва, жовтизна, вітряк, зверхність, порив, стривожений, висловлюють, розписка, підрахунок, повір’я, присадибний, послідовно, перенісся, закінчення.

2. Пригода, малята, відривний, купіль, пересміювалися, найкрасивіший, загоювання, вихований, затримати, грудинка, безвладний, гарненький, підберезник, придунайський.
Вправа 79. На основі поданих слів поясніть основні способи словотворення в українській мові.

Школярство, чорнозем, жовто-блакитний, учитель, перебіг, дванадцятиповерховий, ХАІ, переписувалися, облвиконком, навперейми, візантійський, обстрілювати, сукровиця, чорноморський, підлісок, АЕС, ощадкаса, юннат, райспілка.

Бігати, кричати, перегукуватися, виростати, ведмідь, п’ять, ревіти, молодий, універсальний, відгуляти, далекий, сто.

Тональний, глибокий, убогий, бідний, зрілий, кволий, широкий, старий, молодий, в‘язкий, високий, азартний, ніжний, далекий, універсальний, веселий, товстий, робітний.

Жаліти, перегукуватися, наблизити, кричати, читати, бігати, виростати, писати, ревіти, відгуляти, складати, вибухати, нищити, горіти, переливати, заспівати, красти.

Веселий, сліпий, червоний, синій, брудний, рум’яний, солодкий, дрібний, білий, зелений, темний, світлий, жовтий, порожній, більший, вузький, довгий.

Правобережжя, залізобетонний, самопізнання, гостроокий, двозначність, горе-учень, вогнеприпаси, землевласництво, загальновідомий, дизель-мотор, напівсвідомий, полудневий, п’ятиярусний, міжобласний.

Майбутнє, божевільний, сліпий, німий, ванна, домашні, рідні, чужі, старий, глухий, ланкова, молоді.

1. Підколінник, самопізнання, міський, складальний, вторгнення, батьківський, корівник, мрійник, перешивати, палій, обернути, малоприємний, ночівля, студентство, машинізувати.

2. Держбанк, життєдайний, забійник, самооборона, доісторичний, чорнобривий, пивоварня, дев’ятсот, безтурботний, жовто-блакитний, завезення, водянистий, літописець, бігом, сінокіс.
МОРФОЛОГІЯ
1. Який розділ граматики називають морфологією?

2. Що розуміють під поняттям граматичного значення? Які є засоби вираження граматичних значень?

3. Розкрийте поняття граматичної форми.

4. Як розуміють термін граматична категорія?

5. Що називають частинами мови? Які ознаки їх лягли в основу сучасної класифікації частин мови?
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

Іменник
1. Яку частину мови називають іменником?

2. Назвіть лексико-граматичні розряди іменника.

3. Від чого залежить поділ іменників на назви істот і неістот?

4. Що розуміють під поняттями конкретних і абстрактних іменників?

5. У чому полягає відмінність між власними й загальними іменниками?

6. Які іменники відносять до речовинних?

7. За якими ознаками виділяють збірні іменники?

8. Що відображає категорія числа іменників і в чому вона виражається?

9. За якими ознаками визначають рід іменника?

10. Яка категорія іменника називається відмінком?

11. Від чого залежить поділ іменників на відміни й групи?

12. Які способи творення іменників Ви знаєте?

13. Що розуміють під поняттям субстантивації?