Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 9 від 29.03.2012 р.
ПЕДАГОГІКА
|
Апанасенко Александр. Синхронность как основа формирования ансамблевой техники педагога-музыканта
|
8
|
Галаш Анна. Тестування як один з методів оцінювання знань учнів
|
10
|
Епихова Яна. Обобщающий урок в начальных классах
|
11
|
Журавлева Юлия. Изучение проявления черт русского национального характера у студентов в процессе обучения
|
13
|
Кравцова Валентина. Методы арттерапии в общеобразовательной школе
|
15
|
Попова Мария. Особенности профессионального самоопределения в подростковом возрасте
|
16
|
Харитонов Андрей. Использование современных компьютерных и Интернет-технологий в музыкальном инклюзивномобразовании инвалидов по зрению
|
18
|
Чайка Анжела. Використання ресурсів мережі Інтернет у педагогічній діяльності вчителя початкової школи
|
20
|
Янчева Дарія. Проблема підвищення мотивації навчання та навчальних досягнень учнів
|
22
|
|
|
ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
|
Бабак Ганна. Розвиток пізнавальної активності засобами дидактичної гри старших дошкільників
|
24
|
Бондаренко Людмила. Використання народних традиційних свят в ознайомленні дошкільників з українською культурою
|
26
|
Гогунська Євгенія. Особливості виховання у дітей дошкільного віку любові до рідного краю
|
27
|
Драганова Юлія. Проблеми розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку в екологічно-спрямованій діяльності
|
28
|
Кислякова Ганна. Психолого-педагогічний аналіз проблеми співробітництва старших дошкільників
|
30
|
Кольм Юлія. Вплив ручної праці на розвиток дрібної моторики рук у дітей
|
33
|
Коршун Тетяна. Театралізована гра як засіб виховання творчої активності старших дошкільників
|
35
|
Кривобок Наталія. Актуальні аспекти проблеми екологічної освіти дітей старшого дошкільного віку
|
37
|
Кушнерик Антоніна. Вплив художньої праці на розвиток творчості старших дошкільників
|
38
|
Лопатіна Дар’я. Логопедична ритміка в системі комплексного впливу на дітей із загальним недорозвиненням мовлення
|
40
|
Лось Людмила. Формування елементів математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку
|
41
|
Луб’янова Аліна. Соціалізація дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольової гри
|
45
|
Макаренко Альона. Індивідуальний підхід у процесі виховання наполегливості у дітей старшого дошкільного віку
|
47
|
Назарук Юлія. Деякі аспекти розвитку дискурсивного мислення у дітей старшого дошкільного віку
|
48
|
Назарук Юлія. Педагогічні умови формування дискурсивного мислення у старших дошкільників
|
51
|
Поліняк Альона. Подолання порушень словотворення у дітей старшого дошкільного віку загальним недорозвиненням мовлення
|
53
|
Прокопенко Інна. Вплив спілкування з дорослими на формування образної сфери дошкільника
|
54
|
Сафронова Анна. Особливості формування часових уявлень у дітей молодшого дошкільного віку
|
56
|
Сімакова Ілона. Формування екологічної свідомості дошкільника засобами авторської казки
|
58
|
Старцева Аліна. Виховання екологічної культури у дітей середнього дошкільного віку мультимедійними засобами (авторська мультимедійна казка)
|
60
|
Тамчі Марія. Особливості врахування темпераменту дітей у процесі навчально-виховної роботи
|
62
|
Тарасюк Ганна. Народна казка – важливий засіб морального виховання дошкільників
|
64
|
Усачова Ганна. Використання народних традиційних свят в ознайомленні дошкільників із українською культурою
|
67
|
Швачунова Ольга. Формування адекватної самооцінки у дітей старшого дошкільного віку
|
69
|
Ярець Катерина. Самопрезентація вихователя дітей дошкільного віку як фактор його успішної діяльності
|
70
|
|
|
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
|
Акав Катерина. Особливості застосування кольору в образотворчій діяльності молодших школярів
|
73
|
Бут Олена. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення
|
76
|
Васёва Юлия. Филологическое сопровождение урока литературного чтения в начальной школе (на примере стихотворения Б. Пастернака “Снег идет”)
|
77
|
Гречишкіна Ірина. Інтерактивні технології як засіб розвитку молодших школярів на уроках курсу “Я і Україна”
|
79
|
Джабраилова Гюлнара. Проектная деятельность как средство формирования у младших школьников творческих способностей
|
81
|
Докучаева Наталья. К вопросу о развитии критического мышления у младших школьников
|
83
|
Доля Тетяна. Українська вишивка як засіб національного виховання молодших школярів
|
85
|
Катасонова Ганна. Концептуальні засади декоративно-прикладного мистецтва українського народу
|
86
|
Кірілова Євгенія. Особливості використання ігрових технологій на уроках курсу “Я і Україна” в початковій школі
|
88
|
Мазь Марина. Здоровьесберегающая образовательная среда как условие эффективного процесса обучения младших школьников
|
90
|
Макурина Юлия. Формирование универсальных коммуникативных учебных действий младших школьников по учебнику “Русский язык” (“Планета знаний”) Л. Я. Желтовской, О. Б. Калининой
|
91
|
Онишкевич Ольга. Використання ігрових технологій навчання в початковій школі
|
93
|
Онишкевич Ольга. Використання здоров'язберігаючих технологій під час вивчення курсу “Я і Україна”
|
94
|
П'ятницька Наталя. Особистісно орієнтоване навчання молодших школярів як педагогічна проблема
|
96
|
Столярова Екатерина. Опытно-экспериментальная работа по реализации компетентностного подхода при обучении математике первоклассников
|
98
|
Тарасенко Инна. Формирование основ математической компетентности младших школьников при обучении математике
|
99
|
Телегенова Телегена. Развитие литературно-творческих способностей младших школьников на внеклассных занятиях по литературному чтению
|
101
|
Фенапетова Ирина. Развитие логического мышления младших школьников при изучении геометрического материала
|
103
|
|
|
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
|
Авєтіс'янц Наталя. Упровадження ігрових методів і прийомів у зміст уроків партерної гімнастики
|
105
|
Бардіна Інна. Інтеграція мистецтв як засіб художньо-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх шкіл
|
107
|
Бєда Ганна. Методичні основи початкового етапу навчання гри на скрипці
|
108
|
Волчанова Катерина. Специфіка підбору музичного супроводу та діяльності концертмейстера на уроках класичного танцю
|
110
|
Доля Вікторія. Методологічний аналіз процесу сприйняття музики молодшими школярами
|
112
|
Дорма Анна. Український фольклор як засіб виховання та формування національної культури молодшого покоління
|
115
|
Єгорова У. Естрадна музика та механізми формування її популярності
|
117
|
Карадон Христофор. Організація традиційного українського інструментального ансамблю в школі
|
119
|
Лесик Юлія. Формування пізнавального інтересу учнів на уроках музики засобами мультимедійних технологій
|
121
|
Логвінова І. Застосування інтерактивних технологій на уроках музики в загальноосвітній школі
|
123
|
Максименко Валерія. Готовність майбутніх педагогів-хореографів до творчого розвитку дітей засобами сучасного танцювального мистецтва
|
125
|
Марченко Євгенія. Особливості проведення дитячої партерної гімнастики в роботі хореографічних колективів
|
126
|
Міщенко Тетяна. Розвиток творчої особистості засобами сучасного танцю
|
128
|
Палагута Олена. Виховання навичок художньо-педагогічного аналізу музичних творів з учнями початкових класів
|
130
|
Підтинна Олена. Особливості застосування лейтруху у побудові комбінацій класичного екзерсису
|
131
|
Проценко Євген. Проблема вдосконалення самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів музики в процесі вокальної підготовки
|
133
|
Рєзнік Костянтин. Розриток креативності майбутніх хореографів у процесі фахової підготовки
|
136
|
|
|
СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА
|
Андрусенко Юлія. Профілактика насильства серед підлітків як соціально-педагогічна проблема
|
138
|
Беслик Ольга. Соціально-педагогічні умови соціалізації підлітків у неформальних об’єднаннях
|
139
|
Бушуєва Наталія. Активізація професійного самовизначення старшокласників як одна із сучасних проблем ЗОШ
|
141
|
Кан Аліна. Вплив засобів масової інформації на особистість підлітка
|
143
|
Костолович Єлизавета. Інтерактивні форми та методи профілактики ВІЛ / СНІДу серед учнівської молоді
|
144
|
Кузьменко Олександр. Специфіка ґендерних відносин у неформальних молодіжних об’єднаннях
|
146
|
Сиса Юлія. Формування толерантного ставлення до дітей з особливими потребами
|
148
|
Сопіна Олена. Формування культурно-дозвіллєвих запитів молоді
|
149
|
Хіора Валерія. Соціально-педагогічна профілактика Інтернет-залежності в учнівської молоді
|
151
|
Хіора Валерія. Соціально-правовий захист ВІЛ-інфікованих дітей в Україні
|
153
|
|
|
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА
|
Воліна Катерина. Професійна підготовка хореографів до викладання спортивно-танцювальних комплексів у оздоровчих фітнес-центрах
|
156
|
Воробйова Олена. Формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії
|
158
|
Гринь Тетяна. Практично-прикладні завдання професійної технічної освіти в Україні
|
159
|
Грицайова Ольга. Реформаторські засади вітчизняної вищої освіти (2001-2012рр.)
|
161
|
Литовченко Світлана. Формування фахових умінь майбутніх учителів хореографії до викладання сценічного руху у театральних колективах
|
164
|
Малярова Катерина. Особливості формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи
|
166
|
Миргородська Вероніка. Готовність майбутніх вихователів до інновацій у професійній діяльності
|
169
|
Ніконенко Тетяна. Підготовка майбутніх учителів до реалізації початкової математичної освіти
|
171
|
Пінчук Олександра. Проектування процесу професійної підготовки молоді до виробничої діяльності
|
175
|
Сичак Наталя. Аналіз вимог сучасного інформаційного суспільства до професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів
|
177
|
Сухіна Наталія. Мотивація учнів до навчання
|
178
|
Хазієва Лідія. Формування професійно-трудової компетентності учнів у професійній освіті
|
180
|
Ходикіна Наталя. Фахова підготовка майбутніх спеціалістів до ґендерного виховання дітей засобами бальної хореографії
|
182
|
Шабович Екатерина. Идеи устойчивого развития в системе образования Республики Беларусь
|
183
|
Янголь Валерія. Методи навчання у професійній освіті
|
185
|
|
|
УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
|
Гунченко Катерина. Формування рефлексивної культури майбутніх керівників загальноосвітніх закладів у магістратурі
|
187
|
Єрьоменко Ольга. Управління розвитком навчального закладу в контексті інноваційних процесів
|
188
|
Засипко Олексій. Саморозвиток керівника як шлях підвищення професійної компетентності
|
190
|
Карташова Валентина. Порівняльна характеристика традиційного та рефлексивного управління загальноосвітнім навчальним закладом
|
192
|
Мельничук Світлана. Формування професійної культури майбутніх керівників загальноосвітніх закладів у магістратурі
|
193
|
Міщенко Тетяна. Психолого-педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу
|
195
|
Нікіпєла Ганна. Формування лідерської компетентності керівника загальноосвітнього закладу
|
197
|
Ольхова Марина. Порівняльна характеристика управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи та учителя
|
198
|
Семікопенко Сергій. Порівняльна характеристика традиційної та адаптивної структури управління
|
200
|
Чепель Євгенія. Професійне становлення майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу в магістратурі управління
|
201
|
|
|
Одним из актуальных направлений инструментальной подготовки педагогов-музыкантов в условиях высшего педагогического образования является формирование навыков игры в ансамбле. Различные аспекты проблемы ансамблевого исполнительства исследовали Л. Н. Раабен, А. Д. Готлиб, Ю. Г. Ястребов, Л. С. Ауэр, Р. Р. Давидян, А. Г. Григорян, для которых характерна попытка анализа основ ансамблевой техники на базе накопленного практического опыта. Однако на практике существуют разногласия по многим существенным вопросам теории и методики развития ансамблевой техники музыканта, что существенно снижает общий уровень ансамблевой инструментальной подготовки. Поэтому проблема поиска оптимальных путей и методов формирования ансамблевой техники является актуальной.
Анализ музыкально-педагогических исследований по проблеме, а также изучение ансамблевого процесса позволил определить, что ансамблевая техника – это комплексное явление, представляющее собой систему профессиональных умений и навыков, в основе которой – синхронность исполнения. При этом синхронность является системообразующим элементом. Ансамблевая синхронность проявляется на нескольких уровнях: 1) единство в прочтении и интерпретации музыкального образа всеми участниками ансамбля; 2) метро-ритмическое единство исполнения; 3) динамическая синхронность (уравновешенность в силе звучания всех партий, единство динамики); 4) артикуляционная синхронность (согласованность штрихов всех партий); 5) техническая синхронность исполнения.
Основным условием формирования синхронности на первом уровне является создание у ансамблистов общего представления о художественном образе музыкального произведения и единого понимания способов его воплощения на инструментах. Функционируя в процессе репетиционной и, реже, в исполнительской деятельности, данный уровень может проявляться в двух формах – дискуссионной форме принятия решения (репетиционные условия), и в процессе спонтанного возникновения, импровизации (в условиях концертного выступления).
Метроритмический уровень синхронности представляет собой совпадение с предельной точностью мельчайших длительностей у всех исполнителей. Основным условием формирования данного вида синхронности являются органичность музыкального сопереживания и активное музыкальное общение в процессе исполнения, которые достигаются благодаря единому пониманию музыкального образа произведения, его драматургии.
Динамическая синхронность проявляется в одновременном исполнении динамических оттенков всеми участниками ансамбля. Особенность состоит в том, что динамика исполнения каждой партии зависит от ее смыслового и функционального значения в данной фактуре. Поэтому для определения динамического плана каждой партии необходим исполнительский анализ, который раскрывает сложную систему взаимоотношений главного и второстепенного.
Артикуляционная синхронность подразумевает применение идентичных штрихов. Основным критерием в данном случае является ровность и продолжительность звуков. Выбор того или иного штриха в ансамбле всецело зависит от содержания музыкального произведения и его понимания исполнителями. Поэтому работа над штрихами должна быть, прежде всего, направлена на уточнение музыкальной мысли, нахождение наиболее удачной формы ее выражения. Важнейшим условием достижения артикуляционной синхронности является тщательная редакция нотного текста всех партий и установление в них единых исполнительских указаний.
И, наконец, техническая синхронность – владение разнообразными двигательными навыками, позволяющими синхронно играть пассажи всех видов. Основным условием качественного исполнения на этом уровне является координация отдельных приемов и коллективная их отработка участниками ансамбля.
Таким образом, проделанный анализ позволяет констатировать, что основой ансамблевой техники является синхронность, определяющая качество исполнительского процесса в инструментальном ансамбле. Синхронность проявляется на всех уровнях функционирования ансамблевой техники как системы. Знание особенностей ее формирования на метроритмическом, артикуляционном, динамическом, концептуальном и двигательном уровнях позволяет управлять ансамблевым процессом в целом.
1. Мильман М. Камерный ансамбль. М.: Просвещение, 1989. – 110 с.