Урок позакласного читання. " Ну що б, здавалося, слова Слова та голос-більш нічого а серце б’ється-ожива, Як їх почує"

"Ну що б, здавалося, слова...

"Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос-більш нічого

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує"...

(Т.Г.Шевченко)

Вірші українських поетів про мову. Година поезії.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

Із пуп’янка долонь викохується слово.

Беззвучне і гучне,з роси, з води й сльози.

Молись за нас, молись, Пречиста Рідна Мово,

Народжена з хлібів і щедрої лози.

Чи вже воскрес твій син, Велика Наша Мати,

Із трьох віків воскрес, із трьох тисячоліть?

За нього помолись, за той народ розп’ятий,

Що в твому храмі він навколішки стоїть.

Не геній, не пророк, не схимник чи Месія,

Прийшов Твій Блудний Син спокутувати гріх.

Твій голос у душі священну віру сіє,

Твій погляд очища від пороху доріг.

Єдина і Свята Пречиста Діво Мово,

У полум’ї свічок прийди в пусті серця.

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця.

Скінчивсь великий піст і срібний дзвін голосить:

Душа твоя жива, хоч знята із хреста.

Народ до Тебе йде, любові дар приносить,

Молись за нас, молись, Велична і проста.
II.Оголошення теми, мети, завдань уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Рідна мова - то безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Рідне слово - невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого ми черпа­ємо уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про рідний край.

У нашій мові – безсмертя духу нашого народу. Століттями гнана і переслідувана у великодержавній казармі-імперії, вона все ж таки існувала у піснях і душах, казках і переказах, гострилася й витончу­валася в приказках і прислів’ях, у самобутніх словах і зворотах.

Наша мова багато пережила і вистраждала: і дикунський циркуляр міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх, і Ємський указ 1876року, який зовсім заборонив друкування книг українською мовою.

Передові українські письменники послідовно боролися зa українську літературну мову, за її чистоту і розвиток. Вони гостро засуджували ставлення до української мови, возвеличувати її багатство і красу, пророкували розквіт у майбутньому.

Батьком української літературної мови вважаємо Т.Г.Шевченка. Своїм величезним талантом він викрив невичерпні багатства народної мови, осягнув і як ніхто відчув чудову, чарівну музику слова.

Не було поета в історії української літератури, який би не писав про українську мову. Це і О.Олесь, і Максим Рильський, і Олександр Підсуха, і Дмитро Білоус, і Сидір Воробкевич, і Андрій Малишко, і Павло Тичина, їхні вірші вже давно стали класикою української літератури, невмирущим гімном рідному слову.

Послухаємо поезії, які ви підготували на сьогоднішній урок.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
Як давно ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа бринить.

Бринить - співає наша мова.

Чарує,тішить і п’янить.

Як довго ждали ми...

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг

Зберіг в таку страшну негоду.

Коли він сам стоять не міг.
ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА

"МОВА"
Ой, яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва.

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

І така ж розкішна, і гнучка ,як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».

Є у ній хурделиця, хуртовина, заметіль...

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі.

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

I за все це, мово, дякуєм тобі.

Як вітер,і трави, і води...

В годину щасливу і в радісну мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Учні читають вірші українських поетів про мову: О.Олеся «Рідна мова в рідній школі», Д. Білоуса "Рідна мова", Сидора Воробкевича "Мова".
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ БЕСІДИ:

1.Яка тема об’єднує почуті нами поезії?

2.Яка головна думка усіх віршів?

З.Які слова крім слова "мова", найчастіше зустрічаються у почутих

поезіях? (Мати, Батьківщина,Україна)Чому?

4.Які художні засоби використовують поети?

5.Якими епітетами вони говорять про мову?(Чудова, прекрасна, рідна, солов’їна ).
ІУ. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Не тільки класики, але і молоді поети звертаються до теми краси української мови, її ролі у житті народу. Послухаємо кілька з них.
ВІКТОРІЯ ПІНЧУК

"ОДА РІДНІЙ МОВІ"
Ніщо:ні циркуляри,ні укази

Не сміли навіть ні на мить

Святої батьківської фрази

Звучання дивного спинить.

Мов Фенікс, з попелу воскресла

В добу нову, в нові часи,

В майбутнє впевнене понесла

Ти диво-мово, голоси.

Народ вкраїнський незнищенний,

Що мову неньчину зберіг,

Превічно буде край спасенний

В життєвім просторі доріг.
ІГОР ВИЖОВЕЦЬ
Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків.

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічних прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

...Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

I повагу втратить у людей.

Ані дочку, ні сина

Без слова рідного душа

Самотня, як пустиня.

І, наче камінь той, німа

На всі віки заклята.

Без Слова рідного нема

Ані пісень, ні свята.

В нім перший цвіт і перший слід

Від хати до криниці.

Весь історичний небозвід,

Дзвін колоса і криці.

Воно веде і окриля-

Гряди, прийдешня днино!

Без слова рідного земля-

Як без батьків дитина.

1. 
   До якої лірики відносяться ці поезії (інтимної, пейзажної, громадян­ської)?
   
2. 
   До чого вони закликають читачів?
   
3. 
   Які почуття пробуджують?
   
4. 
   Якою є людина, яка зреклася рідної мови?
   

У нас сьогодні був незвичайний урок-година поезії, ми декламували і аналізували поезії про рідну мову.

Найдорожче, що є у людини-це її Батьківства і рідна материнська мова. Про українську мову,її красу, милозвучність, геніальність її синів і дочок - Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка – писали майстри слова різних країн.

Послухайте вірш РАСУЛА ГАМЗАТОВА, видатного аварського поета.

Вітер плавав по піднебессю,-

Це зі мною говориш ти,Лесю...

А чи музику чути мені?

Учувається в мові моїй

Брязкіт зброї у кожному слові.

Скільки ж ласки й принадливих мрій

В твоїй милій чаруючій мові.

Говори, говори нею ти

І чаруй мене знову, і знову,

Розумію я з кожних п’яти

Троє слів української мови.

Мову серця і ласку й добро,

Як словами мені перекласти!

Слово-птиця в перекладі часто

Золоте своє губить перо.

Чую мови барвистий розмай,

Щиро радуюсь кожному слову,

Говори мені, серце втішай -

Чути хочу чаруючу мову.

Расул Гамзатов був видатним перекладачем, тому як ніхто знав і цінував особливості мови кожного народу.
УІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Кожна мова прекрасна і багата. І справді освічена людина повинна

знати іноземні мови, але перш за все - знати, поважати і любити рідну

мову, пишатися , що вона є її носієм.

І.Як ви розумієте вислів "берегти рідну мову"?

2.Шо засмічує нашу мову?

З.Які вислови про значення мови ви знаєте?