1
ПОНЯТТЯ БЕЗПЕКОВИХ ІНСТИТУТІВ, ЇХ СИСТЕМА. ПРАВОВІ
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БЕЗПЕКОВИХ ІНСТИТУТІВ
1.
Поняття безпекових інститутів, їх система
Відповідно до ст. 17
Конституції України, “захист суверенітету й
територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної
безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського
народу”
1
. У ст. 17
Конституції України визначено, по суті, найважливіші
складові національної безпеки. Оскільки забезпечення національної безпеки й
обороноздатності є провідною функцією держави, її
здійснює ціла система
органів державної влади в межах своєї компетенції. Законодавство наділяє певні
органи державної влади України конкретними повноваженнями у сфері
національної безпеки й оборони держави.
Органи державної влади (державні органи) та інші суб’єкти, які
безпосередньо забезпечують безпеку особи, суспільства і держави, можливо
визначити безпековими інститутами.
Таке визначення вказує, що принаймні
частина компетенції (функції і повноваження) відповідних органів державної
влади пов’язана з їхньою діяльністю у сфері національної безпеки й оборони. Під
визначення безпекових інститутів потрапляють і наднаціональні військово-
політичні
союзи суверенних держав, покликані шляхом колективних зусиль
гарантувати державний суверенітет та територіальну цілісність їхніх учасників.
Широке коло суб’єктів сектору безпеки й оборони, на які покладено
завдання забезпечення національної безпеки й обороноздатності
Української
держави, передбачає, що вони утворюють певну ієрархічну систему. Ієрархічну
структуру цієї системи відображають, принаймні, особливості правового статусу
відповідних органів державної влади (державних органів)
2
. Систему органів, які
забезпечують національну безпеку й обороноздатність України, утворюють:
Президент України, Кабінет Міністрів України (зокрема, Міністерство оборони
України, Міністерство внутрішніх справ України), Верховна Рада України, Рада
національної безпеки і оборони України (зокрема, Апарат Ради національної
безпеки і оборони України), Збройні Сили України,
Служба безпеки України
(зокрема, Антитерористичний центр при Службі безпеки України), Державна
спеціальна служба транспорту, Національна гвардія України,
Національна
поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна
служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба
судової охорони, Управління державної охорони України,
Державна служба
спеціального зв’язку та захисту інформації України, розвідувальні органи
України, центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує формування та
реалізує державну військово-промислову політику.