Використання методів діалізної терапії у дітей з гострою та хронічною нирковою недостатністю, гострим отруєнням речовинами нефротоксичної дії адаптована клінічна настанова, заснована на доказах Третинна медична допомога



бет1/6
Дата28.04.2016
өлшемі1.37 Mb.
#92840
  1   2   3   4   5   6





РЕКОМЕНДОВАНО

Наказом МОЗ України



від «23» листопада 2011р. № 816


ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ДІАЛІЗНОЇ ТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ ТА ХРОНІЧНОЮ НИРКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, ГОСТРИМ ОТРУЄННЯМ РЕЧОВИНАМИ НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇ

Адаптована клінічна настанова,

заснована на доказах


Третинна медична допомога

2011 рік

Робоча група з розробки настанов

Шейман Б.С.

д.мед.н., ст.н.с., Головний токсиколог МОЗ України, провідний н.с. ДУ “Інститут нефрології АМН України”, завідуючий Українським центром дитячої токсикології, інтенсивної та еферентної терапії НДСЛ “Охматдит” МОЗ України (голова робочої групи)

Колесник М.О

д.мед.н., професор, директор ДУ «Інститут нефрології АМН України», Головний нефролог МОЗ України.

Багдасарова І.В

д.мед.н., професор, Головний дитячий нефролог МОЗ України, керівник відділу дитячої нефрології ДУ “Інститут нефрології АМН України”

Постернак Г.І.

д.мед.н., зав. каф. анестезіології, реаніматології та невідкладних станів ДМУ м. Луганськ.

Дубініна Т.Ю.

головний спеціаліст Департаменту дитинства материнства та санаторного забезпечення МОЗ України.

Законь К.М

зав. відділенням інтенсивної нефрології державної установи “Інститут нефрології АМН України”

Волошина Н.О.

к.мед.н., доц. каф. анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. О.О.Богомольця.

Кулизький М.В.

к.мед.н., провідний науковий співробітник відділу нефрології та діалізу ДУ “Інститут нефрології АМН України”.

Русин О.І.

завідуюча відділенням хронічного гемодіалізу центру трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів ОКЛ м. Львів

Легун О.М.

завідуючий відділенням інтенсивної терапії та екстракорпоральних методів детоксикації ОКЛ м. І. Франківськ

Холодов Д.О.

завідуючий відділенням хронічного гемодіалізу РЗ “Клінічна лікарня ім. М.О.Семашко” АР Крим, м. Сімферополь

Суслова Г.Д.

к. мед. н., провідний науковий співробітник відділу дитячої нефрології ДУ “Інститут нефрології АМН України” (секретар робочої групи)


Методичний супровід

Степаненко А.В.

консультант ДП «Державний експертний центр», радник Міністра охорони здоров’я, д.мед.н, професор

Ліщишина О.М.

директор Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України.

Грищенко М.А.

заступник начальника відділу моніторингу індикаторів якості медичної допомоги та інформаційних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України


Рецензенти:

Лісовий В.М

ректор Харківського НМУ МОЗ України, кафедри урології та нефрології д.мед.н., професор

Красюк Е.К.

к.мед.н., директор КМНПЦНтаГ


Переклад:
Перегляд у 2013 р.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАСТАНОВАХ:

ГД – гемодіаліз

ПД – перитонеальний діаліз

ЕК – екстракорпоральний контур

ОЦК – об’єм циркулюючої крові

ХХН – хронічна хвороба нирок

ЦВК – центральний венозний катетер
ЧСС – частота серцевих скорочень
ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації
EKRеквівалент ниркового кліренсу сечовини

eKt/V – доза діалізу

INR – міжнародне нормалізоване співвідношення

ГПН – гостре пошкодження нирок

ГНН – гостра ниркова недостатність

ШКТ – шлунково-кишковий тракт

ЗНТ – замісна ниркова терапія

АВП – артеріовенозний протез

СП – судинний протез

АВФ – артеріовенозна фістула

СМ – середньо молекулярні сполуки

НМГ – низькомолекулярні гепарини

АПД – апаратний перитонеальний діаліз

ПАПД - постійний амбулаторний перитонеальний діаліз

ППД – приливний перитонеальний діаліз

PET-тест - тест перитонеальної рівноваги

ПЦПД- постійний циклічний перитонеальний діаліз

НІПД - нічний інтермітуючий перитонеальний діаліз

ЗФН – залишкова функція нирок

Сcr - рівень креатиніну сироватки

Cl Cr – кліренс креатиніну

ТАБЛИЦЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВІДБОРУ ДАНИХ


Бази даних

Клінічні настанови/Публікації

European Renal Best Practice

  1. European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (Part 1), 2002 (оновлено 2006 ).

  2. European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (Part 2), 2007; Nephrol Dial Transplant 22 [Suppl 2]/

Kidney Disease Outcomes Quality Initiative (NKF KDOQI)

  1. K/DOQI Сlinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations, 2006 Updates Hemodialysis Adequacy.

  2. K/DOQI clinical practice guidelines for cardiovascular disease in dialysis patients, 2005 Apr. NGC:004281.

  3. K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Bone Metabolism and Disease in Chronic Kidney Disease, 2004.

National Guideline Clearinghouse

  1. Anaemia management in chronic kidney disease. A national clinical guideline for management in adults and children, 2006.

  2. Water quality for haemodialysis, 2005.

The Renal Аssociation - Clinical Practice Guidelines

  1. Department of Health. Improving nutritional care: a joint action plan from the Department of Health and Nutrition Summit stakeholders, 2007.

  2. Summary of clinical practice guidelines for vascular access for haemodialysis, 2010.

Canadian Society of Nephrology Guidelines

1. Hemodialysis Clinical Practice Guidelines for the Canadian Society of Nephrology, 2006.

Kidney Disease Improving Global Outcome

  1. KDIGO Guideline for Chronic Kidney Disease -Mineral and Bone Disorder (CKD-MBD), 2009

Guidelines on the Management of Acute and Chronic Peritoneal Dialysis

Renal Unit Royal Hospital for Sick Children Glasgow.

For use across the Scottish Paediatric Renal and Urology Network. The Peritoneal Dialysis Working Group Authorised by: Renal Clinicians Group

Issue Date: 1.10.2010




ШКАЛА ГРАДАЦІЙ СИЛИ НАСТАНОВ (KDOQI, 2007)

Градація

Сила настанов

A

Високий рівень вірогідності, дані отримані в результаті виконання декількох рандомізованих клінічних досліджень та збігаються з результатами систематичних оглядів.

B

Помірна вірогідність, дані отримані в результаті декількох незалежних клінічних досліджень, але нерандомізованих або є екстраполяцією досліджень І рівня доказовості.

C

Обмежена вірогідність, дані отримані в результаті неконтрольованих досліджень, консенсусу фахівців, або є екстраполяцією досліджень ІІ або ІІІ рівнів доказовості.

D

Вірогідні наукові докази відсутні (рандомізовані клінічні дослідження не проводилися), рекомендації є точкою зору експертів.

Використання настанов передбачається у практичній діяльності лікарів дитячих нефрологів, дитячих анестезіологів, спеціалістів в галузі клінічної токсикології та інтенсивній терапії.



ЗМІСТ


  1. Загальна частина.

        1. Дослідження функцій нирок та визначення показів та протипоказів до початку діалізної терапії.

    1. Кількісна оцінка функції нирок.

    2. Визначення рівню ШКФ.

    3. Переддіалізна підготовка.

    4. Початок діалізної терапії.

  1. Вибір методу замісної ниркової терапії.

  1. Замісна ниркова терапія у дітей з хронічною хворобою нирок.

  1. Замісна ниркова терапія з використанням методу гемодіалізу.

    1. Судинний доступ.

    2. Екстракорпоральний контур (ЕК) для гемодіалізу.

    3. Критерії адекватності гемодіалізу.

    4. Кількісне визначення дози діалізу.

    5. Програма гемодіалізу.

    6. Визначення залишкової функції нирок при ГД.

    7. Біосумісність мембран.

    8. Антикоагуляційна терапія на гемодіалізі та профілактика тромбоутворення.

    9. Чистота діалізних розчинів.

    10. Профілактика інфекційних ускладнень.

    11. Профілактика та лікування гепатитів В,С та ВІЛ-інфекції.

  1. Замісна ниркова терапія з використанням методу перитонеального діалізу.

    1. Покази до переводу дитини з гемодіалізу на перитонеальний діаліз.

    2. Покази до переводу дитини з ПД на гемодіаліз.

    3. Протипокази щодо вибору перитонеального діалізу.

    4. Вибір катетера для перитонеального діалізу.

    5. Перитонеальний доступ.

    6. Початковий період догляду за перитонеальним катетером.

    7. Визначення модальності та параметрів процедури перитонеального діалізу.

    8. Вибір та оптимізація режимів процедури перитонеального діалізу для досягнення цільових кліренсів.

    9. Вимірювання дози перитонеального діалізу.

    10. Керування водним та метаболічним балансом під час перитонеального діалізу.

    11. Критерії адекватності перитонеального діалізу.

  1. Замісна ниркова терапія у дітей з гострим пошкодженням нирок.

  1. Загальна частина.

    1. Дослідження функцій нирок та визначення наявності і ступеня важкості проявів гострого пошкодження нирок

    2. Визначення показів до початку діалізної терапії.

    3. Вибір методу замісної ниркової терапії.

  1. Замісна ниркова терапія з використанням методу гемодіалізу.

    1. Особливості проведення гемодіалізу у дітей з ГПН.

    2. Судинний доступ.

    3. Програма та доза гемодіалізу.

    4. Антикоагуляційна терапія під час гемодіалізу та профілактика тромбоутворення.

  1. Замісна ниркова терапія з використанням методу перитонеального діалізу.

    1. Вибір перитонеального катетера для діалізу.

    2. Вибір методики перитонеального діалізу.

    3. Критерії адекватності перитонеального діалізу.

    4. Управління водним балансом під час перитонеального діалізу.

КЛЮЧОВІ НАСТАНОВИ


  1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.

        1. Дослідження функцій нирок та визначення показів та протипоказів до початку діалізної терапії.

    1. Кількісна оцінка функції нирок.

Рекомендація 1.1.1 (рівень доказовості: A)

Функція нирок не повинна оцінюватись тільки шляхом вимірювання сечовини та креатиніну крові [96, 118, 133, 138, 166, 167, 168, 170, 175, 176, 177, 185].



Рекомендація 1.1.2 (рівень доказовості: A)

Формула Кокрофта і Гаулта або графіки зворотних значень креатиніну не повинні використовуватись при визначенні ШКФ менше 30 мл/хв. або для визначення необхідності діалізу.



Рекомендація 1.1.3 (рівень доказовості: C)

Для забезпечення своєчасного скерування пацієнтів з нирковою недостатністю функцію нирок доцільно відображати у вигляді еквівалента ШКФ (мл/хв./1,73м²).


Коментарі робочої групи:

Референтні рівні ШКФ у дітей



Вік дитини

Стать дитини

ШКФ (мл/хв.; M±m)

1 тижд.

ч ; ж

40,6

2-8 тижд.

ч ; ж

65,8

>8 тижд.

ч ; ж

95,7

2-12 рок.

ч ; ж

133,0

13-21 рок.

ч

140,0

13-21 рок.

ж

126,0

ч – чоловіча стать;

ж – жіноча стать.




    1. Визначення рівню ШКФ.

Рекомендація 1.2.1 (рівень доказовості: C)

ШКФ повинна бути оцінена тільки за допомогою методів, що підходять для пацієнтів із вираженою нирковою недостатністю [486,497, 1830].



Рекомендація 1.2.2 (рівень доказовості: C)

Методом вибору є визначення ШКФ за кліренсом сечовини та креатиніну.

Креатинін краще обраховувати із добової сечі та співвідносити до площі поверхні тіла (1,73 м²).

Рекомендація 1.2.3 (рівень доказовості: В)

Для дітей старшої вікової групи та дорослих переважно використовують MDRD формулу.



Рекомендація 1.2.4 (рівень доказовості: C)

Методики з індикатором (іоксенолом, іоталаматом, ЕДТА, інуліном).



Рекомендація 1.2.5

Кліренс креатиніну можна визначити після перорального прийому циметидину.



Рекомендація 1.2.6 (рівень доказовості: В)

Для сприяння стандартизації оцінки функції нирок при вираженій нирковій недостатності методами вибору оцінки ШКФ є MDRD формула (для дітей старшої вікової групи та дорослих) [140].



Рекомендація 1.2.7 (рівень доказовості: В)

Для сприяння стандартизації оцінки функції нирок при вираженій нирковій недостатності методами вибору оцінки ШКФ є середній кліренс сечовини та креатиніну, який вираховують із добової сечі, та нормалізовують до площі поверхні тіла 1,73 м².



Рекомендація 1.2.8 (рівень доказовості: В)

Для визначення площі поверхні тіла краще використовувати метод Gehan і George.



Рекомендація 1.2.9 (рівень доказовості: C)

Для сприяння виявлення та вчасного скерування пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно визначати ШКФ, використовуючи MDRD формулу (для дітей старшої вікової групи та дорослих).



Рекомендація 1.2.10 (рівень доказовості: C)

Пацієнти, в яких ШКФ знижена до 30 мл/хв. та знижується незважаючи на лікування, повинні бути під наглядом дитячого нефролога і готуватися до замісної ниркової терапії [51, 130, 149].


Коментарі робочої групи:

  1. Лікарський засіб Циметидин станом на 01.09.2010 на території України не зареєстрований.

  2. Рівень сироваткового креатиніну у пацієнтів з хронічною хворобою нирок ІІІ-V ст. не може бути індикатором прогресування ниркової недостатності, оскільки залежить від втрати м’язової маси з віком, статі, харчування, фізичної активності хворого, тощо. Розрахунок ШКФ за формулою MDRD вже скорегований на поверхню тіла та не потребує визначення ваги пацієнта.

  3. Рівні ШКФ 30-15 мл/хв./1,7м2 свідчить про наявність компенсованої або субкомпенсованої ниркової недостатності.

  4. Рівень ШКФ <15 мл/хв./1,7м2 свідчить про наявність декомпенсованої ниркової недостатності.

  5. Формули для розрахунку ШКФ:

Формула Шварца:

0,0484 * ріст (см)
креатинін плазми (ммоль/л)


(1)

Застосовується для визначення ШКФ у дітей молодшої та середньої вікової групи.

0,0616 * ріст (см)
креатинін плазми (ммоль/л)


(2)

Застосовується для визначення ШКФ у дітей старшої вікової групи.

k * ріст (см)
креатинін плазми (мкмоль/л)*0,0113


(3)

k – віковий коефіцієнт перерахунку:

0,33 – недоношені новонароджені та діти віком до 2 років;

0,45 – доношені новонароджені та діти віком до 2 років;

0,55 – діти віком 2–14 років;

0,55 – дівчата > 14 років;

0,70 – хлопчики > 14 років.




MDRD формула:

32788 * [креатинін плазми (мкмоль/л)]–1,154 * вік–0,203 * 0,742 (4)

Застосовується для визначення ШКФ у дівчат старшої вікової групи та жінок.



Формула Кокрофта-Голта:



1,228 * [140 – вік] * вагу (кг) * 0,85 (5)

креатинін плазми (мкмоль/л)

Застосовується для визначення ШКФ у дівчат старшої вікової групи та жінок.



Модифікована формула Кокрофта-Голта:



[140 – вік] * вага (кг) * 10,05
креатинін плазми (мкмоль/л)


(6)

Застосовується для визначення ШКФ у дівчат старшої вікової групи та жінок.





[140 – вік] * вагу (кг) * 10,23

(креатинін плазми (мкмоль/л)

(7)

Застосовується для визначення ШКФ у хлопчиків старшої вікової групи та чоловіків.







  1. Формули для визначення площі поверхні тіла:




S = (4M + 7)/(M + 90)

(8)

М – вага тіла (кг)

S – площа поверхні (м2)






М0,425 * L0,725 * 71,84 * 0,0001

(9)

М – вага тіла (кг)

L – ріст (см)





Формула Gehan i George:



0,0235 х m 0,51456 х L 0,42246

(10)

m – вага тіла (кг)

L – ріст (см)






Каталог: mtd -> dodatki -> 816
dodatki -> Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
dodatki -> Надання медичної допомоги хворим на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються гемодіалізом Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
dodatki -> Рак молочної залози адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
dodatki -> Лікування методом перитонеального діалізу хворих на хронічну хворобу нирок V стадії адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
dodatki -> Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах грип та гострі респіраторні інфекції Склад мультидисциплінарної робочої групи з опрацювання клінічної настанови
dodatki -> Псоріаз, включаючи псоріатичні артропатії адаптована клінічна настанова, заснована на доказах


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6




©dereksiz.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет