Спивак Д. Л. Лингвистика измененных состояний сознания : [монография] / Дмитрий Леонидович Спивак.  Ленинград : Наука, 1986.  92 с

Спивак Л. И. “Пространственная деперсонализация” как синдром психологии экстремальных условий (синдром “выхода из тела”) [Электронный ресурс] / Л. И. Спивак, Д. Л. Спивак // Вестник Гиппократа. – 1999. – № 1 (3).  Режим доступа : http://altstates.net/hbi/spivak-spatialdepersonalization-1999

Gruzdev N. V. An exploratory investigation into the association of neuroticization, cognitive style, and spirituality to reported altered states of consciousness in women experiencing childbirth / N. V. Gruzdev, D. L. Spivak // International Journal of Transpersonal Studies. – 2006. – V. 25 (1).  P. 56−61.

Джерела ілюстративного матеріалу

24. Huxley A. The Doors of Perception / Aldous Huxley.  N. Y. : Random House, 2008.  144 p.

– уточнити дефініцію поняття “фрейм” у контексті різних його тлумачень;

– обґрунтувати коректність визначення терміна “номінації одягу” з позицій когнітивної семантики;

– виявити лінгвокогнітивні моделі номінацій одягу та зіставити їх в англійській і українській мовах;

– визначити національно-культурну семантику номінативних одиниць на позначення одягу та її специфіку у фреймовій організації досліджуваних артефактів.

Поняття “фрейм” у науковій літературі і донині не має єдиного витлумачення, значні розбіжності якого зумовлені його поширенням у різних сферах знання про світ. Ідея фрейму, як відомо, була запропонована М. Мінським для впорядкування використовуваних у системах штучного інтелекту моделей репрезентації знань [13, с. 57]. Під поняттям “фрейм” дослідник розуміє ієрархічно впорядковані репрезентації певних стандартних ситуацій дійсності [13, с. 155].

Як багатогранний і неоднозначний феномен, що відображено в авторських дефініціях (“смислова схема” [7, с. 192]; засіб організації й інструмент пізнавальної діяльності, внутрішня когнітивна інформація, що виникла чи то як вроджена структура, чи то як засвоєння досвіду й навчання [22, с. 119]; структурні згустки індивідуальної чи суспільної свідомості, що функціонують як певна модель, закріплена в попередньому досвіді, яка дає змогу правильно інтерпретувати зміст повідомлення [1, c. 122]); фрейм є найбільш адекватною структурою репрезентації знань, що сприяє якісно новому розумінню проблеми мотивації мовного знака [16,  с.8–9];

Спираючись на різні дефініції тлумачення поняття “фрейм”, варто говорити про чотири основні аспекти його вивчення: 1) семантичний, 2) когнітивний, 3) психолінгвістичний, 4) лінгвокультурологічний.

Представники семантичного підходу (Н. Рунова, Д. Таннен) наголошують на необхідності виявлення переліку елементів, що входять до складу значення, зокрема таких явищ семантичної транспозиції, як метонімія і метафора [15, c. 7–9], що виступають важливим засобом для розкриття сутності процесів функціонування фреймів [15, c. 8]. Позиція представників когнітивного напряму (М. Болдирєв, С. Жаботинська, М. Кочерган, Ю. Караулов, Дж. Лакофф, О. Селіванова, З. Харитончик) зорієнтована на зближенні фреймів у свідомості й мисленні людини, а також на співвіднесенні й об’єднанні елементів, що входять до складу структури, в певні моделі [5, c. 14–16]. За словами М. Болдирєва, для того, щоб проаналізувати явище в когнітивному аспекті, треба побудувати фрейм, в якому актуалізується значення [2, с. 61, 65]. У межах психолінгвістичного підходу (Г. Бикова, Й. Стернін) фрейми розглядаються як різновиди гештальтів – комплексних, цілісних функціональних структур, що поєднують чуттєві й раціональні елементи, співвідносні за змішаним типом кодування інформації [17, с. 57]. Погляди прихильників лінгвокультурологічного напряму (В. Красних, Ч. Філлмор) ґрунтуються на тлумаченні фрейму як “особливої форми організації знання, що є необхідною передумовою здатності людини до розуміння тісно пов’язаних між собою слів” [10, с. 165; 21, c. 54]. Таке розуміння дає підстави сучасним дослідникам включати фрейм до складу фонового (екстралінгвального) знання як одного з факторів прагматичного порядку. Фонові знання при цьому визначаються як увесь попередній досвід, накопичений етносом [1, c. 123]. Саме цей досвід забезпечує сприйняття й інтерпретацію прямих, а також непрямих аспектів значень, що виникають у процесі комунікації і виявляють здатність у потрібний момент актуалізувати й використати інформацію, що була здобута раніше з різних джерел.

Ми ж, своєю чергою, у дослідженні обстоюємо інтегративний підхід до розуміння аналізованого поняття і витлумачуємо фрейм як ієрархічно впорядковану модель певної стереотипної ситуації, що репрезентує концепт ОДЯГ (артефактні номінації одягу, організовані в концептуальну структуру з ядром та периферією) і містить інформацію про його суттєві, типові й можливі ознаки.

Артефактом називають штучно створений об’єкт, що має певні фізичні характеристики та закодований або символічний зміст (Т. Толчеєва); це своєрідний засіб фіксації культурних смислів [20, с. 140]. Артефактною номінацією є мовна одиниця, яка характеризується номінативною функцією і вживається для називання предметів матеріального світу, створених людиною (20, с. 142). З-поміж артефактних номінацій, в яких закодовано культурні смисли, особливе місце посідають артефактні номінації одягу (далі АН одягу), які за функціональним призначенням скласифіковано у такі групи: 1) АН національного одягу, 2) АН сучасного (з чотирма підгрупами: АН святкового, повсякденного, молодіжного, дитячого) одягу, 3) АН архаїчного одягу, 4) АН ритуального (обрядового) одягу з відповідною ядерно-периферійною організацією назв.

С. Жаботинська стверджує, що кількість фреймів є обмеженою і виокремлює такі базові фрейми, як предметний, посесивний, таксономічний та асоціативний (компаративний) [5, с. 15–23]. Перші чотири фрейми об’єднані між собою метонімічними відношеннями, а от щодо останнього, асоціативного фрейму, то він будується на відношеннях подібності (метафоричних), що ґрунтуються на зближенні концептів у свідомості та мисленні людини.

Проаналізуємо організацію кожного із цих фреймів на основі артефактних номінацій одягу в англійській та українській мовах. Предметний фрейм складається з системи пропозицій, в якій до одного логічного суб’єкта прилягають декілька логічних предикатів, які характеризують суб’єкт за кількісними, ціннісними, матеріальними та іншими параметрами. Розглядаючи семантичну організацію назв одягу в межах предметного фрейму, виокремлюємо слоти “одяг є такий” і “одяг є стільки”, кожний з яких ґрунтується на лінгвокогнітивних моделях метонімічного перенесення (або метонімічних моделях). Слот “одяг є такий” представлений моделями: “матеріал – одяг з такого матеріалу”, “розмір – одяг такого розміру”, “колір – одяг такого кольору”, “вартість – одяг такої вартості”, “форма – одяг такої форми”, у яких актуалізується відповідна мотиваційна ознака.

У цих лінгвокогнітивних моделях мотивуються атрибутивні характеристики одягу, які стають мотиваційною ознакою його номінацій. Так, О. Тараненко виводить мотиваційну модель “ознака – її носій (істота, предмет, місце)”, в якій об’єкт характеризується за його зовнішньою чи внутрішньою особливістю, матеріалом, функцією [18, с. 28].

Одяг, як і будь-який інший артефакт, виготовлений із певного матеріалу, що стає джерелом метонімічного перенесення. В англійській мові метонімічна модель “матеріал – одяг з такого матеріалу” вербалізується в таких АН повсякденного одягу: gabardine “кафтан із грубого сукна” [29, р. 660], nylon “панчохи або будь-який інший одяг з нейлону” [28], straw “солом’яний капелюх” [29, р. 1641]; АН національного одягу: jersey “в’язаний светр, джемпер” (від jersey – тонка шерстяна пряжа) [29, р. 868], tartan “одяг шотландський горців” (від tartan – шотландка, шерстяна матерія в клітинку) [29, р. 1697]. В українській мові ця модель представлена АН 1) повсякденного одягу: джинси “вузькі спортивні штани з джинсової тканини” [24, c. 218], ватник “стьобана куртка з вати, безрукавка” [24, c. 78]; 2) архаїчного одягу: сап’янці “вид дорогих жіночих чобіт із червоного, зеленого або жовтого сап’яну (матеріалу)” [27, Т. 5, с. 180], серпанок “головний убір жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа або легке жіноче покривало” [27, Т. 5, с. 221].

Однією з якісних характеристик будь-якого артефакту є його розмір. Метонімічна модель “розмір – одяг такого розміру” представлена в обох мовах АН сучасного молодіжного одягу: англ.  mini “спідниця мінімальної довжини” [29, c. 1046], англ. maxi “пальто максимальної довжини” [29, р. 1018] та укр. міні “коротка спідниця”, укр. максі “довге пальто” [24]. При цьому зазначимо, що розмір одягу в українській мові може бути експлікований і суто морфологічними засобами – за допомогою демінутивів. Назва одягу меншого розміру, ніж звичайного, реалізується в українських найменуваннях на позначення дитячого одягу за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів ин-, -ок-, -ятк, -очк, -ичк-: штанці, штанята, капелюшок, шапочка, шапчина, черевички, чобітки. В англійській мові серед АН одягу також існують зменшувальні форми, наприклад: tiny “невеликий капелюх” (від tiny – малесенький) [29, р. 1743]; puttee “обгортка для ніг, портянка (в армії)” (від put – класти) [29, р. 1338]; wellies “дитячі гумові чоботи” [28]. З-поміж АН, що позначають одяг великого розміру, можна виділити такі: baggies “широкі штани, шаровари” (від bag – широка сумка) [28]; bowler “капелюх-котелок” (від bowl – глибоке вмістище, тарілка) [29, р. 170]. Як видно з наведених вище прикладів, номінації на позначення великого чи малого розміру одягу в англійській мові утворено переважно синтетичним граматичним способом – додаванням суфіксів -er, -ee та флексії -s.

Атрибутивною характеристикою об’єкта є його колір, який, на нашу думку, стає ознакою номінації у метонімічній моделі предметного фрейму “колір – одяг такого кольору”. Ця суміжність експлікується в англійських АН святкового: mandarin (collar) “комір-стійка” (від mandarin – помаранчевий) [28] та обрядового одягу: pink “червоний камзол мисливця на лисиць в Англії” (від pink – рожевий) [29, р. 1641]. Українськими колірними номінаціями, які позначають архаїчний одяг, є бурка “повстяний плащ, вид башлика, капюшона, вовняна сукня” (лексема не має переконливої етимології, але дослідники пов’язують її з прикметником бурий) [27, Т. 1, с. 69]; сіряк “верхній одяг із домотканого сірого та білого сукна” (від сірий) [27, Т. 5, с. 156]; сермяга “верхній одяг із домотканого сукна” (етимологія одиниці остаточно не з’ясована, але, ймовірно, що слово походить від. лит. šìrmas “сірий”) [27, Т. 5, с. 220]; обрядовий одяг: білило “фата з відбіленого полотна” (як правило, її виносила мати нареченої та одягала молода під час обряду батьківського благословення перед весіллям) [4, с. 254].

Метонімічна модель “вартість – одяг такої вартості” в англійській мові представлена АН святкового одягу з непрозорою внутрішньою формою: Ivy League Suit “дорогий костюм із замші” [28], Madison Avenue clothes “будь-який одяг гарної якості” [28] та АН повсякденного одягу: plain-Jane (dress) “проста сукня звичайного крою” [29, c. 1247], які вербалізують ціннісну характеристику одягу. Зазначена останньою, номінація plain-Jane (dress) характеризує одяг простої форми, переважно без яскравих кольорів. Тут провідна роль належить власному імені Jane, яке в англомовному соціумі асоціюється з посередністю й сірістю [28]. В українській мові ця метонімічна модель представлена одиницями з також не до кінця зрозумілою внутрішньою формою. Це переважно такі лакунарні номінативні одиниці на позначення архаїчного одягу, як свитка “верхній одяг з домотканого сірого та білого сукна” [24, с. 1106], фуфайка (діал. куфайка) “стьобана куртка з вати або безрукавка” [24, с. 1264], личаки, морщуни (морщинці), шкарбани, чалапути, ходаки “взуття селян” [там само]. Щодо свитки, то, окрім свого безпосереднього значення “верхній одяг”, треба відзначити й імпліцитне значення, яке включає локусну сему, що вказує на етнічну віднесеність – “одяг української селянки”. В українській мові слово фуфайка навряд чи викличе у свідомості носія мови асоціації з чимось цінним, що можна одягти на свято.

В англійській мові метонімічна модель “форма – одяг такої форми” простежується при аналізі номінативних одиниць, до складу яких входять заголовні літери: T-shirt “футболка з короткими рукавами” [29, р. 1782]; V-neck “виріз горловини у формі літери V” [28]; A-line dress “сукня, розширена внизу, у формі літери А” [28]. Зазначимо, що проаналізовані вище номінації моделі “форма – одяг такої форми” позначають переважно молодіжний одяг в англійській мові. У словниках української літературної мови [24; 27] та діалектних словниках [25; 26] не виявлено номінацій за метонімічною моделлю “форма – одяг такої форми”. Можемо припустити, що таке метонімічне перенесення є лакунарним, порівняно з англійською мовою.

Кількісні характеристики предмета одягу вербалізуються у слоті предметного фрейму “одяг є стільки”. Основою цієї моделі номінації є метонімічне перенесення “кількість – одяг, що позначає таку кількість”. В обох зіставлюваних мовах наявні АН повсякденного одягу, пов’язані з кількістю, числом: three-cornered hat “трикутний капелюх” [28]; bikini “жіночий купальний костюм” [29, р. 136]; plusfours “широкі довгі бриджі для гри у гольф” (від числівника four) [28]; трикутник (трикутний капелюх) “широкий капелюх з трьома кутами” [24, с. 1267], трійка “комплексний костюм, який складається з піджака, штанів і жакета” (від числ. “три”) [24, с. 1269].

Локативно-темпоральний фрейм було виділено як окремий – для підкреслення значущості топонімікону номінативних одиниць на позначення одягу в англійській та українській мовах. Слот “одяг існує там і тоді” експлікується в метонімічних моделях: “час – одяг, що використовується у цей час”, “місце – одяг, який використовується/було зроблено у цьому місці” та “топонім – одяг, пов’язаний із ним”. Метонімічна модель “час – одяг, що використовується в цей час” реалізується в АН повсякденного одягу на кшталт night shirt, morning dress [28]; нічна сорочка [24, c. 168] та АН святкового одягу: evening dress “вечірня сукня” [29, c. 535], вечірня сукня [24]. Метонімічна модель “місце – одяг, що використовується в цьому місці” в англійській мові представлена такими АН повсякденного одягу: bathrobe (від bath – ванна кімната) “халат для ванної” [29, c. 110], car coat (від car – автомобіль) “куртка автомобіліста” [28], field jacket “польова куртка” [24], derby (від derby – кінні перегони) “чоловічий капелюх-котелок” [29, р. 422]. Щодо української мови, то зазначена метонімічна модель представлена також АН повсякденного одягу на позначення місця, де використовується той чи інший одяг, які є або повними відповідниками англійських назв: банний халат, домашній халат, або їх частковими еквівалентами: спецівка “спеціальний одяг для роботи на виробництві” [24, c. 1168], роба “робочий одяг” [24, с. 1037].

Метонімічна модель “топонім – одяг, пов’язаний із ним” в англійській мові представлена такими АН повсякденного одягу: (the) arctics “теплі гумові чоботи” [28], Bermuda shorts (bermudas) “штани до колін, шорти” [29, c. 128], panama hat (від Panama – країна в Центральній Америці) “літній капелюх” [29, р. 1190] та АН національного одягу: Oxford shoes (oxfords) “чоловіче взуття на шнурівці” [29, c. 1181], Cambridge slippers “черевики без шнурівки, з резинкою на підйомі” [28], paisley (shawl) (від Paisley – місто на південному заході Шотландії, один зі світових центрів виробництва тканин) “хустка зі зразком пейслі, що імітує кашмірський зразок на тканинах чи одязі” [28]. Аналізуючи номінації одягу в англійській та українській мовах, не можемо не згадати досить цікаву, на наш погляд, одиницю balaclava “в’язаний шолом, що закриває обличчя, голову і плечі” [29, р. 98], яка в англійській мові позначає локус-топонім в українській мові. В основі назви balaclava знаходяться два слова тюркського походження: “балик” (риба) і “юва” (гніздо) – рибний садок або рибна скеля [14, с. 188]. Кримське поселення Балаклава стало головною базою англійських військ за часів Кримської війни 1853–1856 рр. Перетворення, які були впроваджені англійцями, зробили Балаклаву “маленьким Лондоном”, але найбільш вражаюча метаморфоза сталася із назвою Балаклава, яка з власної трансформувалася в загальну назву і стала позначати “в’язану шапку (шолом)”. З того часу такі шоломи увійшли до гардеробу спортсменів, військових, лижників, автогонщиків, і за аналогією з містом у Криму їх називають balaclava. Ця лексема стала своєрідною мовною “пам’яткою” подіям Кримської війни.

Також продуктивною є метонімічна модель “топонім – одяг, що пов’язаний із ним” і в українській мові. Сюди належать АН святкового одягу краватка та АН повсякденного одягу на кшталт бермуди, зюйдвестка, нейлон, панама (панамка), сланці, які за своїм значенням є повними еквівалентами (або відповідниками) номінацій в англійській мові. Українська лексема краватка “зав’язана вузлом під коміром сорочки або блузи смужка тканини, яку носять для прикраси” своєю етимологією пов’язана з Хорватією та її народом – хорватами. Слово краватка, ймовірно, було запозичене з французької за посередництва польської мови; пол. krawat, фр. kravate – оформилося внаслідок народної вимови слова croate (< іт. croato < схв. hrvāt) “хорват” у значенні “кольорова хустка, яку носять на шиї”. Краваткою називали “частину одягу хорватських ландскнехтів у французькій армії” [27, Т. 4, с. 36].

Посесивний фрейм, як окремий (за О. Тараненком [18]), представлений такими метонімічними моделями: “власник – одяг, що йому належить”, “соціальна подія – одяг”, “професійна належність – одяг” і “фірма-виробник – одяг”.

Мотиваційна ознака приналежності одягу кому-небудь експлікується переважно у власних назвах, особливо іменах та прізвищах відомих особистостей, учених, а також простих людей із народу, які вперше використали той чи інший предмет одягу, наприклад: jack (ім’я Jack вживалося як узагальнення для осіб низького соціального статусу у зневажливому контексті) “солдатська шкіряна куртка без рукавів” [29, c. 865], long johns (те саме, що з ім’ям Jack) “теплі кальсони” [29, c. 955], mackintosh (від прізвища Charles Mackintosh – шотландський хімік, який винайшов прогумовану тканину) “непромокальне пальто, плащ” [29, c. 988], tam-o’-shanter (від імені головного героя вірша Р. Бернса) “шотландський берет із широким плоским верхом, прикрашений пером” [28]. В українській мові ця модель реалізується в таких АН повсякденного одягу: галіфе “штани особливого крою” (походить від прізвища французького генерала G. A. Gallifet (1830–1909), який полюбляв носити такі штани) [27, Т. 1, с. 89], толстовка “довга верхня чоловіча сорочка зі складками й поясом, яку носили поверх штанів” (від прізвища відомого письменника Л. М. Толстого)” [24, c. 1254] та АН архаїчного одягу: ярмулка (від імені Ярмула) “шапочка з м’якої матерії без околички, яка щільно прилягає до голови” [24, с. 1425].

Метонімічна модель “професійна належність – одяг” є продуктивною в обох зіставлюваних мовах і реалізується в таких номінативних одиницях, як boater (від boater – човняр) “канотьє, чоловічий солом’яний капелюх” [29, р. 155], bomber jacket (від bomber – пілот-бомбардувальник) “вид куртки, що за стилем і кроєм нагадує куртку пілота” [29, р. 159], boxer shorts “чоловіча спідня білизна” [29, р. 171], crew neck (від crew – екіпаж корабля) “виріз човником” [29, р. 370], workman’s cap (від workman – робочий) “робочий головний убір, кепі” [28] та боксери “чоловіча спідня білизна у вигляді шортів, як у боксерів” [28]; водолазка “облягаючий тіло светр з високим і вузьким коміром, який зазвичай відвертається” [24, с. 154], матроска “формена блуза матросів з великим відкидним коміром особливого крою; жіноча або дитяча блуза такого фасону; головний убір, що нагадує формену матроську безкозирку” [24, с. 514].

Окрему метонімічну модель у межах посесивного фрейму становить “фірма-виробник – одяг”, до якої ми відносимо номінативні одиниці, в назвах яких наявний бренд фірми-виробника одягу. В англійській мові це такі лакунарні АН сучасного молодіжного одягу, як B.V.D.’s (від Bradley, Voohіe and Day – назва торгової марки, яка виробляє чоловічу спідню білизну) “бі-ві-ді” [28], Ben Sherman (від Ben Sherman – торгова марка) “чоловічий одяг у стилі casual” [там же], Burberry (від Burberry – відомий бренд чоловічого та жіночого одягу) “одяг Барбері” [там же], London Fog (від назви фірми London Fog, яка виробляє плащі) “плащ” [там же], plimsolls (від назви марки торгових судів Plimsoll line, яка постачає парусину) “легкі парусинові черевики на гумовій підошві” [29, с. 1255]. Розглянуті вище англійські номінації передають закодовану інформацію про престиж і якість одягу та вказують на соціальний статус особи. В проаналізованих українських лексикографічних джерелах [24; 25; 26; 27] не виявлено подібних номінацій одягу.

Метонімічна модель “соціальна подія (спортивні ігри) – одяг” є характерною лише для слов’янських мов і реалізується у таких АН сучасного молодіжного одягу: бейсболка “кепка з довгим козирком” [24, с. 35], гольфи (від спортивної гри – гольф) “шкарпетки до колін” [24, с. 79], кросівки (від назви спортивного бігу) “легкі спортивні закриті черевики на шнурівці” [24, с. 468], олімпійка “спортивна майка” [24, с. 543], футболка “спортивна трикотажна сорочка з виложистим коміром” [24, с. 1335]. Зазначимо, що, хоча проаналізовані вище номінації й були запозичені з російської мови, проте вони включені до словників сучасної української мови [24].

Головна відмінність акціонального від решти фреймів полягає в тому, що тут у фокусі уваги перебуває взаємодія одного предмета з іншими [18, с. 24], натомість у предметному фреймі головним є власне об’єкт. Досліджуючи АН одягу, виділяємо в межах акціонального фрейму слот “одяг діє так (робить це)”. Така модель ґрунтуються на метонімічному перенесенні “дія – одяг, що позначає таку дію” і представлена номінаціями на кшталт bodyshaper (від to shape one’s body) “спортивний костюм” [28], soaker (від to soak – поглинати) “дитячий непромокальний підгузник” [29, р. 1569]; тілогрійка “одяг для зігрівання тіла” [24, c. 456], водолазка (від лізти у воду) “тонкий светр із високим коміром” [24, с. 154]. Зазначимо, що в обох зіставлюваних мовах переважають АН сучасного повсякденного одягу (pullover; водолазка, підтяжки), дитячого одягу (chinwiper, повзунки), а також трапляються АН архаїчного одягу (mob cap, ходаки).

На думку С. Жаботинської, партонімічний фрейм включає предметні сутності хтось/щось, які ґрунтуються на холо-партитивних відношеннях, тобто як ціле та його частина. При цьому він має поняттєву суміжність із предметним фреймом, оскільки наявність певної частини може розглядатись і як ознака об’єкта [5, с. 20]. Партонімічний фрейм назв одягу в обох мовах представлений метонімічною моделлю “частина тіла людини – одяг”, що експлікується в таких номінаціях: armband “нарукавна пов’язка” (від arm – рука) [29, c. 67], breeches (від breech – сідниця) “штани до колін, бриджі” [29, c. 180], leggings (від leg – нога) “гамаші, які обтягують коліна донизу” [29, c. 921]; loincloth (від loin – стегно) “пов’язка на стегна” [29, c. 954]; necktie (від neck – шия) “краватка” [29, c. 1098]; вушанка “тепла зимова шапка, яка закриває вуха” [24, c. 89], горловина “звужений отвір біля шиї” [24, c. 192], налобник заст. “жіночий головний убір у вигляді стрічки, який одягали на лоб; ремінець для підтримки волосся під час роботи” [24, с. 568], наколінник “пов’язка, накладка, яку носять на коліні” [24, с. 566]. Як бачимо, з-поміж розглянутих вище номінацій одягу в англійській та українській мовах домінують АН: сучасного повсякденного одягу (armband, leggings, босоніжки, рукавиці, вушанка), обрядового одягу (bearskin, skull cap) та поодинокі випадки архаїчного одягу (налобник).

Асоціативний фрейм ґрунтується на відношеннях подібності. Метафоричне перенесення при найменуванні одягу реалізується в моделях: “форма об’єкта – одяг”, “рослина – одяг”, “тварина – одяг”, “птах – одяг”, “небесне тіло – одяг”, “явище природи – одяг”, “людина – одяг”.

В англійській та українській мовах метафорична модель “форма об’єкта – одяг” експлікується в таких АН повсякденного одягу, як barrel (від barrel – бочка) “светр у формі бочки” [29, c. 106], bell-bottoms (від bell – дзвін) “штани-кльош” [29, c. 125], pillbox (від pillbox – коробочка для ліків) “округлий капелюх (рос. шляпа-таблетка)” [29, c. 1239]; ліхтарик “вид рукава, що за формою нагадує ліхтар” [24, с. 493], труба “жіночий в’язаний головний убір” [24, с. 1271], циліндр “чоловічий або жіночий високий капелюх з невеликими твердими полями у формі такого тіла” [24, с. 1363], човники “відкриті жіночі черевики із загостреним носком” [24, с. 1380], які відображають певну схожість (у сприйнятті людини) предмета одягу з іншим об’єктом.

В обох зіставлюваних мовах предмети одягу іменувалися завдяки асоціації з об’єктами навколишнього середовища (природними), які було об’єднано в окрему метафоричну модель “рослина – одяг”: mushroom (від mushroom – гриб) “жіночий солом’яний капелюх зі спущеними полями” [29, c. 1084], trunks (від trunk – стовбур дерева) “чоловічі панталони” [29, c. 1781]; банани “штани особливого крою, які за формою нагадують тропічний фрукт” [24, с. 45]. Тонке поетичне сприйняття світу відбилося навіть у назвах орнаментальних мотивів та елементів українських сорочок-вишиванок: барвінок, хмелик, дубок, гарбузове насіння тощо [4, с. 80].

Досить поширеним для обох зіставлюваних мов є номінування предметів одягу за їх схожістю до тварин і птахів. Мотиваційною ознакою у цьому випадку є не власне зовнішня подібність предмета одягу до тварини чи птаха, а загальне сприйняття об’єкта і здатність людської свідомості використовувати для найменування назви добре знайомі об’єкти буття: bearskin (від bear – ведмідь) “хутряна шапка англійських гвардійців” [29, c. 115], boa “жіночий шарф із пір’я або хутра” [29, р. 154], deerstalker (від deer – олень) “мисливський повстяний капелюх” [29, р. 410], turtle-neck (від turtle – черепаха) “комір, який за формою нагадує шию черепахи” [29, р. 1790]; боа заст. (те ж саме, що й англ. boa) [24, с. 57], метелик розм. “краватка у формі банта” [20, с. 521], крила “вид короткого рукава, який за формою нагадує крила птахів” [24, с. 465].

Мотиваційна ознака подібності за формою до певного небесного тіла вербалізується в межах моделі “небесне тіло – одяг” і реалізується в обох мовах у таких АН повсякденного одягу: англ. sundress (від sun – сонце) “жіноча літня сукня, сарафан” [29, c. 1664]; moonboots (від moon – місяць) “тепле зимове взуття на кшталт валянок” [29, р. 1065], укр. спідниця-сонце “жіноча спідниця, яка у розправленому вигляді має форму кола” [24, c. 1098].

Окремо було виділено й метафоричну модель “явище природи – одяг”, де мотиваційною основою є схожість за характером ознаки з однойменним явищем природи. Зазначена модель експлікується в англійській мові АН святкового одягу на зразок shell-blouse (від shell – мушля) “шовкова блуза” (наприклад, легка як мушля) [29, c. 1512]. В українській мові асоціація одягу з певним явищем природи простежується при аналізі таких АН повсякденного одягу, як блискавка “вид застібки на одязі” (наприклад, швидка як блискавка) [27, Т. 1, с. 56] та АН архаїчного одягу: снігоступи заст. “тепле зимове взуття, валянки” [24, с. 1156].

Метафорична модель “людина – одяг” в англійській та українській мовах вербалізується в таких АН повсякденного одягу: англ. boyshirts “чоловіча спідня білизна, шорти” [28], chaps (від chap – хлопець) “чоловічі кальсони” [29, c. 246]; укр. балетки “жіноче взуття, яке за формою нагадує черевики у балерин” [24, с. 47], хлоп’янка “чоловіча сорочка” [4, с. 542].

Як правило, мотивація усіх номінативних одиниць, які позначають схожість за формою, є експліцитною, тобто її можна досить легко “прочитати” без додаткових тлумачень. Винятком є лише згадана вище номінація балетки, яка має досить складну мотиваційну основу. Спочатку вона виникла як розмовний варіант слова пуанти (балетне взуття) і мотивувалася словом “балет”, що в своєму вихідному значенні належить до категоріальної семи “функціональне призначення” [6, c. 68]. Проте в сучасній українській мові ця номінація має значення “жіноче взуття, яке за формою нагадує черевики у балерин” і мотивується формою.

Отже, порівняння одягу в обох мовах зосереджено здебільшого на предметах неживої природи (артефакт-одяг), аніж на істотах (людина-одяг). Для англійської мови характерними є асоціації одягу з іншими штучними об’єктами (артефактами), натомість українська мова тяжіє до порівняння одягу з природними об’єктами (рослинами, птахами).

У результаті зіставного і порівняльного аналізу видаються можливими такі загальні висновки: 1) зіставлення мотиваційних моделей в англійській та українській мовах дало можливість виявити 12 спільних метонімічних моделей (“матеріал – одяг з такого матеріалу”, “розмір – одяг такого розміру”, “колір – одяг такого кольору”, “вартість – одяг такої вартості”, “кількість – одяг, що позначає таку кількість”, “частина – ціле”, “час – одяг, що використовується в цей час”, “дія – одяг, що позначає таку дію”, “місце – одяг, що використовується в цьому місці”, “власник – одяг, що йому належить”, “професійна/соціальна належність – одяг”) та 7 спільних метафоричних моделей “форма об’єкта – одяг”, “рослина – одяг”, “тварина – одяг”, “птах – одяг”, “небесне тіло – одяг”, “явище природи – одяг” і “людина – одяг”; 2) відмінними в англійській мові є дві метонімічні моделі: “форма – одяг такої форми” та “фірма виробник – одяг”, в українській мові – одна метонімічна модель “соціальна подія (спортивні ігри) – одяг”; відмінних метафоричних моделей не зафіксовано; 3) специфіка культурно-маркованих найменувань одягу полягає у тому, що в основі їх утворення в обох мовах лежить метафоричне або метонімічне перенесення значення слів; 5) метафоричні процеси АН одягу є менш поширеними, ніж метонімічні, оскільки народній свідомості значно легше категоризувати й позиціонувати одяг з огляду на матеріал виготовлення, функціональне призначення та інші моделі, пов’язані з суміжністю (метонімією), ніж із подібністю до іншого об’єкта (метафорою); 5) національно-культурна семантика назв одягу в англійській мові виявляється при аналізі АН, мотивованих топонімом, фірмою-виробником та ім’ям і прізвищем людини, що вперше використала той чи інший одяг, натомість в українській мові – через матеріал, з якого виготовлено той чи інший одяг, фітоніми та вартісні характеристики одягу.

1. 
   Богуцький В. М. Фрейм і сценарій як моделі репрезентації знань / В. М. Богуцький // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського : [зб. наук. пр.]. – Вінниця : ВДПУ, 2011. – Вип. 14. – С. 122–125.
   
2. 
   Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : курс лекций по английской филологии / Николай Николаевич Болдырев. – Тамбов : Изд-во Тамб. ун-та, 2000. – 123 с.
   
3. 
   Воробьев В. В. Лингвокультурология (теория и методы) : [монография] / Владимир Васильевич Воробьев. – М. : Изд. Центр РУДН, 1997. – 331 с.
   
4. 
   Воропай О. Звичаї нашого народу / Олекса Воропай. – К. : Оберіг, 1993. – 592 с.
   
5. 
   Жаботинская С. А. Концептуальный анализ : типы фреймов / С. А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. Сер. : “Філологічні науки”. – 1999. – Вип. 11. – С. 12–25.
   
6. 
   Ермоленко Г. М. Лингвокультуремы тематической группы “одежда” (сопоставительный анализ на материале английского и русского языков) : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.20 / Ермоленко Галина Михайловна. – Пятигорск, 2008. – 185 с.
   
7. 
   Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Юрий Николаевич Караулов. – М. : Наука, 1987. – 236 с.
   
8. 
   Кокоза Г. А. Дескрипції одягу в дискурсивно-прагматичному аспекті : автореф. дис. … канд.. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Г. А. Кокоза. – К., 2011. – 20 с.
   
9. 
   Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Академія, 2006. – 424 с.
   
10. 
    Красных В. В. Этнопсихология и лингвокультурология : курс лекций / Виктория Владимировна Красных. – М. : ИТДГК “Гнозис”, 2002. – 284 с.
    
11. 
    Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Теория метафоры. – М. : Прогресс, 1990. – С. 387–415.
    
12. 
    Маслова В. А. Лингвокультурология / Валентина Авраамовна Маслова. – М. : Изд. центр “Академия”, 2001. – 208 с.
    
13. 
    Минский М. Фреймы для представления знаний / Марвин Минский ; [пер. с англ.]. – М. : Энергия, 1979. – 152 с.
    
14. 
    Рибакова К. А. Військова мода англійською. Поповнення лексики англійської мови в період Кримської війни / К. А. Рибакова // Україна і світ : діалог мов та культур : [матеріали науково-практ. конф.]. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. – С. 188–190.
    
15. 
    Рунова Н. В. Когнитивные основы образования новых метонимических значений существительных : автореф. дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / Н. В. Рунова. – М., 2006. – 23 с.
    
16. 
    Селиванова Е. А. Теоретические основы когнитивной ономасиологии / Е. А. Селиванова // Вісник Черкаського університету. – Сер. : “Філологічні науки”. – 1999. – Вип. 11. – С. 3–12.
    
17. 
    Стернин И. А. Концепты и лакуны / И. А. Стернин, Г. В. Быкова // Языковое сознание : формирование и функционирование / [под общ. ред. Н. В. Уфимцевой]. – М. : Институт языкознания РАН, 1998. – С. 55–67.
    
18. 
    Тараненко О. О. Языковая семантика в ее динамических аспектах / Александр Анисимович Тараненко. – К. : Наукова думка, 1989. – 254 с.
    
19. 
    Тер-Минасова С. Г. Языки и межкультурная коммуникация : [учебн. пособие] / Светлана Григорьевна Тер-Минасова. – М. : Слово, 2000. – 262 с.
    
20. 
    Толчеєва Т. С. Контенсивна типологія сигніфікативних артефактів у різносистемних мовах : автореф. дис. … докт. філол. наук : 10.02.15 / Толчеєва Тетяна Станіславівна . – К., 2010. – 32 с.
    
21. 
    Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. – М. : Прогресс, 1988. – Вып. 23. – С. 52–92.
    
22. 
    Харитончик З. А. Лексикология английского языка : [учебн. пособие] / Зинаида Андреевна Харитончик. – Минск : Вышэйшая школа, 1992. – 229 с.
    
23. 
    Fillmore C. J. Frame semantics / C. J. Fillmore // Linguistics in the morning calm : selected papers from the SICOL. – Seoul. – 1981. – P. 111–137.
    

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

24. 
    Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
    
25. 
    Словник назв одягу та взуття середньополіських та суміжних говірок / [укл. Г. І. Гримашевич ]. – Житомир, 2002. – 184 с.
    
26. 
    Гуцульські говірки : короткий словник / [уклад. і гол. ред. Я. Закревська]. – Львів : Інститут українознавства НАНУ, 1997. – 232 с.
    
27. 
    Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [укл. О. С. Мельничук та ін.]. – К. : Наукова думка, 1982 – 2006. – Т. 1. – 1982. – 634 с. ; – Т. 2. – 1985. – 573 с. ; – Т. 3. – 1989. – 552 с. ; – Т. 4. – 2004. – 656 с. ; – Т. 5. – 2006. – 516 с.
    
28. 
    ABBYY Lingvo 12 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://megalife.com.ua/2007/03/05/ abbyy_lingvo_12_2006.html.
    
29. 
    Longman Dictionary of Contemporary English / [ed. D. Summers]. – L. : Pearson Education Limited, 2003. – 1950 p.