Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів



бет25/26
Дата27.06.2016
өлшемі2.68 Mb.
#162552
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Література: 1. Бурда Т. Мовна поведінка особистості в умовах українсько- російського білінгвізму (мовне середовище м. Києва) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 / Т. М. Бурда ; НАН України. Ін-т укр. мови. – К., 2002. – 22 с. 2. Зубарєв О. В. Лінгвістичний аспект суржику в контексті функціонування та розвитку сучасної української мови за умов білінгвізму / О. В. Зубарєв // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник / отв. ред. В. А. Глущенко. – Славянск : СГПУ, 2003. – С.139–144. 3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидо­вич. − К. : Либідь, 1991. – 254 с. 4. Манакин В. М. Конвергентные образования и проблема интерференции
в условиях близкородственного двуязычия / В. М. Манакин // Проблеми міжпредметних зв'язків в умовах білінгвізму. – Дрогобич, 1990. – С. 82–83.

УДК 811.161.2'246.2

Шустова Ю. С.



Студент 1 курсу

фінансового факультету ХНЕУ ім. С. Кузнеця
П
__________

© Шустова Ю. С., 2014



РОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
В УМОВАХ БІЛІНГВІЗМУ

Анотація. Розглянуто наслідки білінгвізму, зумовлені тривалим тісним співіснуванням російської та української мов. Розкрито передумови, від яких залежить процес сприйняття української мови в умовах слов'янського білінгвізму. Зображено українську мову як невід'ємну частину формування мовлення людини.
Аннотация. Рассмотрены последствия билингвизма, обусловленные длительным тесным сосуществованием русского и украинского языков. Раскрыты предпосылки, от которых зависит процесс восприятия украинского языка в условиях славянского билингвизма. Изображен украинский язык как неотъемлемая часть формирования речи человека.
Annotation. The article examines the effects of bilingualism caused by prolonged close coexistence of the Russian and Ukrainian languages. Premises affecting the process of perception of the Ukrainian language under conditions of Slavic bilingualism have been disclosed. The Ukrainian language is presented as an integral part of the formation of human speech.
Ключові слова: білінгвізм, мовлення, інтерференція, мова.
Розглядаючи різні аспекти вивчення білінгвізму (лінгвістичний, психологічний, соціологічний, педагогічний, літературно-художній та ін.), можна сказати, що питаннями двомовності більшою мірою займались і займаються лінгвісти. Основи наукової розробки лінгвістичних проблем білінгвізму закладені в працях І. Бодуена де Куртене, Л. Щерби, Ф. Фортунатова, У. Вайнрайха, А. Мартіне, А. Мейе, Е. Хаугена, Г. Шухардта та ін. Лінгвістичний аспект дослідження білінгвізму полягає в аналізі співвідношення структур і структурних елементів кількох мов, їх взаємного впливу, взаємодії
і взаємопроникнення на різних рівнях мов.

Метою статті є розкриття передумов, від яких, залежить процес сприйняття української мови в умовах білінгвізму; дослідження головної риси цього явища: функціонування двох мов у спілкуванні одних і тих самих носіїв.

Україна взяла курс на євроінтеграцію. Сьогодні держава демонструє всьому світові свою міжнаціональну толерантність і демократичний підхід. Окрім захисту державної української мови, країна гарантує вільний розвиток та використання російської мови та інших мов національних меншин.

За радянської доби активно відбувалася денаціоналізація представників різних племен. Внас­лідок цілеспрямованої інтернаціоналізації утворилася велика група так званого російськомовного населення. Через це для багатьох українців мова, яка завжди була на першому місці, стала другою.

Закон "Про освіту", Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ ст." [1] сьогодні спрямовують усі освітні заклади України на володіння школярами та студентами сучасною українською літературною мовою як державною мовою, незалежно від того, ким вони є за походженням, що віросповідують, які інтереси мають. Вільне спілкування українською мовою дає широкі можливості для реалізації своїх прав, свобод, здібностей. Прикладом може слугувати мовна практика в багатонаціональних країнах США, Канади, Швейцарії тощо, де існує не лише двомовність, а тримовність та багатомовність. Але не всі мешканці України розмовляють українською та не для всіх вона
є першою. Деякі спілкуються російською або однією з мов національних меншин, які мешкають на теренах України. Це призводить до змішування двох або більше мов. Це явище і є білінгвізмом.

У кожній із мов простежується потужний струмінь національного характеру. Наприклад,


в українській культурі рушник – це поетичний символ життя в усій його багатогранності, у російській – предмет побуту [2]; в українському мовно-образному арсеналі сокіл – гарний молодий козак, у німецькому – лихий спокусник та ін. [3]. Слово пов'язується з багато вимірністю внутрішньої форми, що веде до визнання деякими мовознавцями внутрішньої форми відкритою.

У результаті оволодіння мовними засобами в людини формується механізм мовлення,


а вивчення кожної наступної мови передбачає утворення нового, схожого за структурою та складністю на попередній. Особливість полягає в тому, що перша мова впливає на вивчення всіх інших.

На мисленнєвій діяльності людей, які вивчають українську мову як другу, має відбиток явище інтерференції та механізм перемикання коду. У навчальних закладах із російською мовою викладання цей вибір мовного засобу має велике значення, оскільки пов'язаний з перемиканням коду. Перехід до другої мови супроводжується підвищеною емоційністю, що веде до незавершеності фраз чи слів, пауз, повільного пошуку слів чи їх синонімів та тощо.

Причиною таких відхилень є інтерференція – перенесення елементів та особливостей однієї мови в мовлення іншої. Низкою вчених (Є. Верещагін, Ю. Жлуктенко, В. Розенцвейг, С. Семчинський, В. Серебрянникова, Л. Уман, Л. Щерба, В. Ярцева та ін.) зазначається, що реальним витоком інтерференції є суміщений механізм породження текстів на двох мовах та інтерферентність установок. При такому розумінні явищ інтерференцією можна вважати неусвідомлене, безконтрольне використання під час побудови текстів однією мовою елементів іншої.

Інтерференція як негативний трансфер виявляє себе у формі перенесення лексем, словотворчих та словозмінних морфем, синтаксичних конструкцій, ритмомелодики, семем, конотативних значень тощо. Прикладами інтерференів можуть бути: горе-майстера, покласти зуби на полочку, голос вопиющого в пустині, говорити без обидняків, бешені гроші, гибла сила. Лінгвальна інтерференція може виявлятися абсолютно на всіх рівнях мови: від фонологічного до синтаксичного. Однак вона особливо помітна у фонетиці. Кожна людина володіє притаманною її рідній мові артикуляційною базою, яка часто стає на заваді вивчення фонетики іншої мови, спричиняючи, таким чином, акцент. Ті, для кого російська мова є рідною, спілкуючись українською, пом'якшують у вимові шиплячі [ч'ай], [ч'ого], оглушують кінцеві приголосні [сказаф], [написаф], що порушує українську орфоепічну норму.

Рівень сприйняття українського мовлення полегшується тим, що багато понять є загальними для обох мов і вже сформовані у ході вивчення російської мови, але ускладнюється відмінностями, зумовленими національною самобутністю кожної мови. Це явище призводить до істотних семантичних помилок, порушення правильного сполучення слів, оскільки мовець інтуїтивно, будуючи висловлювання, на початковому етапі користується засобами рідної мови, не заглиблюючись у внутрішній зміст слів другої.

Національна мовна картина світу, з одного боку, несе в собі ледь помітні деталі, з іншого – проявляється майже в усіх сферах життя: від щоденного побуту до історичної долі народу, є явищем масової свідомості й охоплює ущільнене узагальнення смислів, якими живе людина, за допомогою яких вона сприймає світ навколишній і свій внутрішній світ – самого себе у світі і світ у собі. Тому формою вираження виступають не всезагальні закони, а живі рухомі словесні символи (образи).

Отже, проблема білінгвізму потребує подальшого дослідження та усунення. Значну увагу потрібно приділити наявності двомовності в країні. Проблема не буде усунена, доки український народ не зрозуміє важливість та значущість української мови.
Наук. керівн. Архипенко Л. М.

____________


Література: 1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна. ХХI століття"): станом на 2012 р. // Верховна рада України. – Офіц. вид. – К. : Райдуга, 1994. – 61 с. 2. Сучасний тлумачний словник української мови / [авт.-уклад. В. В. Дубічинський]. – Х. : Школа, 2006. – 1008 с. 3. Стернин Й. Лексическое значение слова в речи / Й. Стернин. – Воронеж : Грант, 1985. – 167 с. 4. Потебня А. Мысль и язык / А. Потебня. – К. : СИНТО, 1993. – 192 с.





Титаренко В. М.

УДК 338:338.48

Магістр 1 року навчання

факультету міжнародних економічних відносин ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Д
__________

© Титаренко В. М., 2014



ЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Анотація. Розглянуто основні засади державного регулювання сфери туризму в Україні. Визначено існуючі проблеми та обґрунтовано доцільність реалізації заходів щодо вдосконалення державного регулювання туризму в Україні.
Аннотация. Рассмотрены основные принципы государственного регулирования сферы туризма в Украине. Определены существующие проблемы и обоснована целесообразность реализации мероприятий по совершенствованию государственного регулирования туризма в Украине.
Annotation. The article reviews the basic principles of state regulation of tourism in Ukraine. Current problems have been identified and the expediency of measures aiming to improve the process of state regulation of tourism in Ukraine have been substantiated.
Ключові слова: державне регулювання, сфера туризму, туристична інфраструктура, туристичний потенціал.

Становлення національної економіки України тісно пов'язане з розвитком туристичної галузі як пріоритетної і соціально значущої частини системи господарювання, що займає один із провідних напрямів розвитку як світової економіки загалом, так і окремих її національних складових.

Предметом статті є особливості державного фінансування туристичної галузі в Україні.

Об'єктом статті є державне регулювання сфери туризму в Україні.

Метою статті є розробка концептуальних напрямів удосконалення державного регулювання сфери туризму в Україні, що є передумовою для ефективного використання наявного туристичного потенціалу країни, підвищення її добробуту.

Для досягнення поставленої мети планується вирішити ряд завдань:

1) проаналізувати туристичний потенціал України за останні роки;

2) вивчити концепції, стратегії і програми розвитку індустрії туризму України;

3) розробити практичні рекомендації щодо формування державної стратегії розвитку індустрії туризму в Україні.

Україна з року в рік приваблює все більше і більше туристів. За попередніми даними в 2013 році нашу країну відвідали понад 26 мільйонів гостей. На рис. 1 показано динаміку в'їзду іноземних туристів до України протягом десяти років [1].



Рис. 1. Динаміка відвідування іноземних туристів в Україні за 10 років
Формування місцевих бюджетів – це дуже складний процес. Одним із напрямів ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об'єктивних причин відхилення від передбачених показників.

У Києві регулярно проводяться міжнародні туристичні форуми та виставки. Важливими складовими майбутньої програми розвитку туризму є визначення туристичної спеціалізації регіонів та створення програм цілорічного відпочинку в Криму, в Карпатах та інших курортних зонах. Багато туристів прибувають в Україну на численні спортивні та культурно-мистецькі акції. Розвиток сфери туризму створює нові робочі місця та збільшує надходження у бюджет.

Основною проблемою, що стримує процеси розвитку сфери туризму України, є недостатній рівень її фінансування і підтримки з боку держави. За таких умов особливої актуальності набувають питання розробки правильної стратегії для одержання максимально ефективного результату. У таблиці подано видатки з Державного бюджету України на культуру і мистецтво.
Таблиця
Видатки з Державного бюджету України на культуру і мистецтво за 2007 – 2012 роки


Роки

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Видатки з державного бюджету, млн грн

888,4

1 148,3

1 196,2

1 475,2

1 650

2 182,5

У тому числі видатки розвитку, млн грн

28,4

80,0

9,5

44,5

50,0

84,1

Частка видатків розвитку
в загальних видатках бюджету, %

3,2

7,0

0,8

3,0

3,0

3,9

Для використання кращого європейського досвіду до розробки програми залучено провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців сфери туризму. У серпні 2013 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію державної цільової програми, яка є основою Державної цільової програми. Крім того, Держтуризмкурорт розробляє проект туристичного бренда, який відповідатиме сучасним вимогам і сприятиме просуванню у світі унікальному туристичному потенціалу нашої країни. Наразі відбувається громадське обговорення проекту бренда.

У 2014 році Державне агентство України з туризму та курортів має завершити розробку Державної цільової програми розвитку туризму та курортів до 2022 року. Основний показник ефективності програми – збільшення в два рази в'їзного туристичного потоку. Передбачається, що кількість іноземних туристів, що відвідують Україну, до 2022 року досягне 50 мільйонів осіб на рік [2].

На рис. 2 зображено динаміку надходження платежів від сфери туризму з 2010 по 2013 роки [3].

Рис. 2. Динаміка надходження платежів від сфери туризму
Незважаючи на наявність певних позитивних зрушень у напряму здійснення фінансової підтримки сфери туризму в Україні з боку держави, недостатньо ефективною та прозорою є процедура розподілу та використання коштів. Саме тому повинні бути розроблені чіткі і прозорі механізми формування фондів, розподілу коштів, встановлення відносин паритетності між регіонами, містами і навіть окремими суб'єктами сфери туризму.

Законодавчі напрями регулювання сфери туризму, в першу чергу, полягають у розробці і прий­нятті ефективної, діючої нормативно-правової бази, що містить норми щодо організації діяльності


туристичних підприємств, механізмів їх об'єднання шляхом налагодження партнерських відносин. Мають бути вдосконалені існуючі процедури ліцензування, сертифікації і стандартизації туристичних послуг, оскільки вони є недостатньо прозорими і об'єктивними, характеризуються наявністю певних обмежень і умовностей, не відповідають міжнародним нормам [4].

Важливим елементом просування України в світі є проведення спортивних заходів міжнародного рівня. Так, у серпні 2013 року Україна успішно провела юнацький Чемпіонат Європи з баскетболу 2013 (U-16), який за оцінкою ФІБА визнаний кращим за всю історію існування чемпіонату. У 2014 році Україна отримала право провести загальноєвропейський чемпіонат з баскетболу серед національних команд для юнаків віком до 18 років.

Наступним важливим кроком стане проведення в 2015 році Чемпіонату Європи з баскетболу. Також Україна подала заявку на проведення Зимових Олімпійських ігор – 2022. Окрім того в Україні протягом 2014 року пройдуть щорічні яскраві фестивалі та ярмарки, які займають гідне місце на туристичній карті Європи [5].

Як висновок, можна стверджувати, що формування бюджету – це процес, який повинен налагоджуватися роками. Реалізація вказаних напрямів державного регулювання забезпечить створення сприятливих умов для ефективного розвитку сфери туризму в цілому.


Наук. керівн. Дехтяр Н. А.

____________


Література: 1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua /452354. – Назва з екрану. 2. Офіційний веб-портал органів виконавчої влади України. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article2. – Назва з екрану. 3. Опарін В. М. Бюджетна система : навч.-метод. посіб. / В. М. Парін, В. І. Малько, С. Я. Кондратюк. – К. : КНЕУ, 2000. – 208 с. 4. Офіційний сайт Державного агентства України з туризму та курортів. – Режим доступу : http://www.tourism.gov.ua/Publ.aspx 62. – Назва з екрану. 5. Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Назва з екрану.

УДК 338:339.56(575.4)

Аллабердыев С. Г.



Студент 4 курса

факультета международных экономических отношений ХНЭУ им. С. Кузнеца
А
__________

© Аллабердыев С. Г., 2014



НАЛИЗ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
ТУРКМЕНИСТАНА

Аннотация. Проведен анализ экономического развития ведущих отраслей народного хозяйства Туркменистана в условиях глобализации. Рассмотрена структура экспорта и импорта Туркменистана, а также проанализировано ее влияние на экономическое развитие страны.
Анотація. Проведено аналіз економічного розвитку провідних галузей народного господарства Туркменістану в умовах глобалізації. Розглянуто структуру експорту та імпорту Туркменістану, а також проаналізовано її вплив на економічний розвиток країни.
Annotation. Analysis of the economic development of the leading sectors of Turkmen economy has been made in the context of globalization. The structure of exports and imports of Turkmenistan has been considered and its impact on the economic development has been analyzed.
Ключевые слова: экономическое развитие, глобализация.
В современных условиях глобализации практически все страны мира включены в мировую систему внешнеторговых отношений. Поэтому анализ экономического развития Туркменистана несомненно является актуальной проблемой.

Проблемам анализа процессов глобализации и ее влияния на современное экономическое развитие Туркменистана посвящены работы таких ученых, как: И. Филькевич, Джумаев Т. А., Проклов И. Н., Бутаев А. М., Демидова С. М. и др.

Целью статьи является анализ экономического развития Туркменистана за период с 2010 г. в условиях глобализации.

Основу экспорта Туркменистана занимают газ, нефть и нефтепродукты, товары хлопковой группы, ковры и ковровые изделия, а импорта – промышленная продукция, продовольствие, химические препараты, лекарства.

В 2011 г. объем экспорта составил 32,2 % от ВВП (на 49,6 % больше 2010 г.). Доходы от экспорта крайне нестабильны в связи с колебаниями цен на энергоносители на мировом рынке (83,5 %
экспорта Туркменистана состоит из энергоносителей). Географическая структура экспорта страны слабо диверсифицирована, большая его часть направлялась в страны ЕС и Украину.

Общий товарооборот по внешней торговле за 2010 г. составил 7,3 млрд долл. США, в том числе экспорт 2,6 млрд долл. США, импорт – 4,7 млрд долл. США. Дефицит составил 2,1 млрд долл. США. Основные покупатели туркменской продукции в 2010 г. – Китай (39,9 %), Турция (14,8 %), Италия (7,4 %), Россия (5,6 %). В 2010 г. импортные товары в Туркменистан поступали из Турции (24,2 %), России (16,1 %), Китая (11,2 %), Ирана (8,8 %) [1]. 80 % всех экспортно-импортных и транзитных грузов перевозится по железным дорогам.

На начало 2012 г. в составе морского торгового флота Туркмении насчитывалось 10 судов: 4 сухогруза общей грузоподъемностью свыше 13 тыс. т и 6 танкеров типа "река-море" общей грузоподъемностью 30,7 тыс. т. Суда принадлежат Управлению Туркменского морского торгового флота.

В марте 2012 г. Туркмения заключила с заводом "Красное Сормово" контракт на сооружение и закупку судна типа "река-море" дедвейтом 7 100 т для транспортировки нефти


и нефтепродуктов. 20 июля 2012 г. заключен контракт с хорватской судостроительной верфью ULJANIK Brodоgradiliste d.d. на строительство двух автомобильно-пассажирских паромов типа Ro-Pax [2].

Сегодня Туркменистан экспортирует электроэнергию в Исламскую Республику Иран и Исламскую Республику Афганистан. В Афганистан также поставляется электроэнергия из Узбекистана, Ирана и Таджикистана. По официальным данным в Туркменистане производство электроэнергии за 11 месяцев 2012 г. составило 18 млрд 302 млн 780 тыс. кВт/ч, из которых 2 млрд


644 млн 254 тыс. кВт/ч электроэнергии отправлено на экспорт, а населению Туркменистана безвозмездно выделено 2 млрд 39 млн 244 тыс. кВт/ч электроэнергии. В соответствии с "Национальной программой социально-экономического развития Туркменистана на 2011 – 2030 гг." производство электроэнергии в стране достигнет 25,5 миллиарда кВт часов в год, а ее экспорт возрастет до более 11 млрд кВт часов в год [3].

По сравнению с 2011 г. высокие показатели были достигнуты в производстве электро­энергии, добыче природного газа, нефти и нефтепродуктов, сжиженных углеводородных газов, производстве цемента и строительных материалов, хлопка-волокна, швейных изделий, крупы, рыбы


и переработанных и консервированных рыбных продуктов, сельхозпродукции. На 01.01.2013 г. установленная мощность всех электростанций энергосистемы Туркменистана составляла 4 173,2 МВт. В 2012 г. было произведено 19,6 млрд кВт-часов электроэнергии, что на 4,2 % больше по сравнению с 2011 г. [3].

Нефтедобывающая промышленность Туркменистана по сравнению с 2011 г. увеличила физические объемы производства нефти, включая газовый конденсат, на 3,2 % или, по экспертной оценке Торгпредства России в Туркменистане, до 10,9 млн т. Газовая промышленность в 2012 г. по сравнению с 2011 г. увеличила добычу и переработку газа на 4,6 %, или, по экспертной оценке Торгпредства России в Туркменистане, до 68,9 млрд куб. м [4].

Объем экспорта трубопроводным транспортом туркменского природного газа в 2012 г. составил около 44 млрд куб. м, в том числе в Россию – 11 млрд куб. м, в Иран – 10 млрд куб. м, в Китай – 23 млрд куб. м. Производство сжиженных углеводородных газов в 2012 г. составило порядка 440 тыс. т, при этом практически весь сжиженный газ экспортируется [5].

В 2012 г. Туркменистан увеличил объемы производства продукции стройматериалов по сравнению с 2011 г. Рост производства цемента составил 131,5 %, нерудных строительных материалов – 113,1 %.

Производство основных видов сельскохозяйственной продукции в 2012 г. по сравнению
с 2011 г. выросло и составило: 1,235 млн т хлопка-сырца (рост на 12,6 %), 1,2 млн т пшеницы (рост на 2,7 %).

Объем производства швейных и трикотажных изделий составили 111,1 %.

Стабильными темпами развивался в 2012 г. сектор услуг. Объем розничного товарооборота по сравнению с 2011 г. увеличился на 18,5 % в основном за счет роста ассортимента потребительских товаров внутреннего производства. Прирост выручки от реализации товаров и услуг в торговле и общественном питании в 2012 г. составил более 7 %. В розничной торговле по сравнению с другими секторами экономики наиболее широко представлен частный сектор, на который приходится 93 % товарооборота страны.

В товарных ресурсах, сформированных в 2012 г. часть продовольственной группы товаров оценивается на уровне 70 %, непродовольственных – 30 %. Удельный вес импортных товаров


в товарных ресурсах страны имеет в последние годы тенденцию к снижению.

В 2012 г. объем внешнеторгового оборота превысил уровень 2011 г. в 1,4 раза. По сравнению с 2011 г. объемы инвестиций за счет всех источников финансирования возросли на 38,0 %.

Объем грузооборота в 2012 г. увеличился по сравнению с предшествующим годом на 11,3 %, а пассажирооборот – на 5,4 %.

Среднемесячная заработная плата на средних и крупных предприятиях возросла на 11,2 % (по расчетам до 330 долл. США).

В январе – июне 2013 г. показатель производства ВВП по сравнению с аналогичным периодом 2012 г. увеличился на 9,7 %.

В январе – июне 2013 г. объем розничного товарооборота по сравнению с аналогичным периодом 2012 г. увеличился на 19,6 %. Доходная часть госбюджета исполнена на 89,0 %, расходная – на 134,3 % [5].

Проведенный анализ позволил исследовать и раскрыть экономические отношения Туркменистана с другими странами в условиях глобализации. Анализ показал, что экономика Туркменистана в последние годы находится в состоянии подъема. Если и дальше она будет расти такими же темпами, то до 2020 г. экономика Туркменистана будет одной из самых развитых
в средней Азии.
Научн. рук. Крюкова О. Н.

____________



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет