Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів

Студент 1 курсу

фінансового факультету ХНЕУ ім. С. Кузнеця
П
__________

Метою статті є розкриття передумов, від яких, залежить процес сприйняття української мови в умовах білінгвізму; дослідження головної риси цього явища: функціонування двох мов у спілкуванні одних і тих самих носіїв.

Україна взяла курс на євроінтеграцію. Сьогодні держава демонструє всьому світові свою міжнаціональну толерантність і демократичний підхід. Окрім захисту державної української мови, країна гарантує вільний розвиток та використання російської мови та інших мов національних меншин.

За радянської доби активно відбувалася денаціоналізація представників різних племен. Внас­лідок цілеспрямованої інтернаціоналізації утворилася велика група так званого російськомовного населення. Через це для багатьох українців мова, яка завжди була на першому місці, стала другою.

Закон "Про освіту", Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ ст." [1] сьогодні спрямовують усі освітні заклади України на володіння школярами та студентами сучасною українською літературною мовою як державною мовою, незалежно від того, ким вони є за походженням, що віросповідують, які інтереси мають. Вільне спілкування українською мовою дає широкі можливості для реалізації своїх прав, свобод, здібностей. Прикладом може слугувати мовна практика в багатонаціональних країнах США, Канади, Швейцарії тощо, де існує не лише двомовність, а тримовність та багатомовність. Але не всі мешканці України розмовляють українською та не для всіх вона
є першою. Деякі спілкуються російською або однією з мов національних меншин, які мешкають на теренах України. Це призводить до змішування двох або більше мов. Це явище і є білінгвізмом.

У кожній із мов простежується потужний струмінь національного характеру. Наприклад,

У результаті оволодіння мовними засобами в людини формується механізм мовлення,

На мисленнєвій діяльності людей, які вивчають українську мову як другу, має відбиток явище інтерференції та механізм перемикання коду. У навчальних закладах із російською мовою викладання цей вибір мовного засобу має велике значення, оскільки пов'язаний з перемиканням коду. Перехід до другої мови супроводжується підвищеною емоційністю, що веде до незавершеності фраз чи слів, пауз, повільного пошуку слів чи їх синонімів та тощо.

Причиною таких відхилень є інтерференція – перенесення елементів та особливостей однієї мови в мовлення іншої. Низкою вчених (Є. Верещагін, Ю. Жлуктенко, В. Розенцвейг, С. Семчинський, В. Серебрянникова, Л. Уман, Л. Щерба, В. Ярцева та ін.) зазначається, що реальним витоком інтерференції є суміщений механізм породження текстів на двох мовах та інтерферентність установок. При такому розумінні явищ інтерференцією можна вважати неусвідомлене, безконтрольне використання під час побудови текстів однією мовою елементів іншої.

Інтерференція як негативний трансфер виявляє себе у формі перенесення лексем, словотворчих та словозмінних морфем, синтаксичних конструкцій, ритмомелодики, семем, конотативних значень тощо. Прикладами інтерференів можуть бути: горе-майстера, покласти зуби на полочку, голос вопиющого в пустині, говорити без обидняків, бешені гроші, гибла сила. Лінгвальна інтерференція може виявлятися абсолютно на всіх рівнях мови: від фонологічного до синтаксичного. Однак вона особливо помітна у фонетиці. Кожна людина володіє притаманною її рідній мові артикуляційною базою, яка часто стає на заваді вивчення фонетики іншої мови, спричиняючи, таким чином, акцент. Ті, для кого російська мова є рідною, спілкуючись українською, пом'якшують у вимові шиплячі [ч'ай], [ч'ого], оглушують кінцеві приголосні [сказаф], [написаф], що порушує українську орфоепічну норму.

Рівень сприйняття українського мовлення полегшується тим, що багато понять є загальними для обох мов і вже сформовані у ході вивчення російської мови, але ускладнюється відмінностями, зумовленими національною самобутністю кожної мови. Це явище призводить до істотних семантичних помилок, порушення правильного сполучення слів, оскільки мовець інтуїтивно, будуючи висловлювання, на початковому етапі користується засобами рідної мови, не заглиблюючись у внутрішній зміст слів другої.

Національна мовна картина світу, з одного боку, несе в собі ледь помітні деталі, з іншого – проявляється майже в усіх сферах життя: від щоденного побуту до історичної долі народу, є явищем масової свідомості й охоплює ущільнене узагальнення смислів, якими живе людина, за допомогою яких вона сприймає світ навколишній і свій внутрішній світ – самого себе у світі і світ у собі. Тому формою вираження виступають не всезагальні закони, а живі рухомі словесні символи (образи).

Отже, проблема білінгвізму потребує подальшого дослідження та усунення. Значну увагу потрібно приділити наявності двомовності в країні. Проблема не буде усунена, доки український народ не зрозуміє важливість та значущість української мови.
Наук. керівн. Архипенко Л. М.

____________

Магістр 1 року навчання

факультету міжнародних економічних відносин ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Д
__________

Становлення національної економіки України тісно пов'язане з розвитком туристичної галузі як пріоритетної і соціально значущої частини системи господарювання, що займає один із провідних напрямів розвитку як світової економіки загалом, так і окремих її національних складових.

Предметом статті є особливості державного фінансування туристичної галузі в Україні.

Об'єктом статті є державне регулювання сфери туризму в Україні.

Метою статті є розробка концептуальних напрямів удосконалення державного регулювання сфери туризму в Україні, що є передумовою для ефективного використання наявного туристичного потенціалу країни, підвищення її добробуту.

Для досягнення поставленої мети планується вирішити ряд завдань:

1) проаналізувати туристичний потенціал України за останні роки;

2) вивчити концепції, стратегії і програми розвитку індустрії туризму України;

3) розробити практичні рекомендації щодо формування державної стратегії розвитку індустрії туризму в Україні.

Україна з року в рік приваблює все більше і більше туристів. За попередніми даними в 2013 році нашу країну відвідали понад 26 мільйонів гостей. На рис. 1 показано динаміку в'їзду іноземних туристів до України протягом десяти років [1].

У Києві регулярно проводяться міжнародні туристичні форуми та виставки. Важливими складовими майбутньої програми розвитку туризму є визначення туристичної спеціалізації регіонів та створення програм цілорічного відпочинку в Криму, в Карпатах та інших курортних зонах. Багато туристів прибувають в Україну на численні спортивні та культурно-мистецькі акції. Розвиток сфери туризму створює нові робочі місця та збільшує надходження у бюджет.

Основною проблемою, що стримує процеси розвитку сфери туризму України, є недостатній рівень її фінансування і підтримки з боку держави. За таких умов особливої актуальності набувають питання розробки правильної стратегії для одержання максимально ефективного результату. У таблиці подано видатки з Державного бюджету України на культуру і мистецтво.
Таблиця
Видатки з Державного бюджету України на культуру і мистецтво за 2007 – 2012 роки

У 2014 році Державне агентство України з туризму та курортів має завершити розробку Державної цільової програми розвитку туризму та курортів до 2022 року. Основний показник ефективності програми – збільшення в два рази в'їзного туристичного потоку. Передбачається, що кількість іноземних туристів, що відвідують Україну, до 2022 року досягне 50 мільйонів осіб на рік [2].

На рис. 2 зображено динаміку надходження платежів від сфери туризму з 2010 по 2013 роки [3].

Рис. 2. Динаміка надходження платежів від сфери туризму
Незважаючи на наявність певних позитивних зрушень у напряму здійснення фінансової підтримки сфери туризму в Україні з боку держави, недостатньо ефективною та прозорою є процедура розподілу та використання коштів. Саме тому повинні бути розроблені чіткі і прозорі механізми формування фондів, розподілу коштів, встановлення відносин паритетності між регіонами, містами і навіть окремими суб'єктами сфери туризму.

Законодавчі напрями регулювання сфери туризму, в першу чергу, полягають у розробці і прий­нятті ефективної, діючої нормативно-правової бази, що містить норми щодо організації діяльності

Важливим елементом просування України в світі є проведення спортивних заходів міжнародного рівня. Так, у серпні 2013 року Україна успішно провела юнацький Чемпіонат Європи з баскетболу 2013 (U-16), який за оцінкою ФІБА визнаний кращим за всю історію існування чемпіонату. У 2014 році Україна отримала право провести загальноєвропейський чемпіонат з баскетболу серед національних команд для юнаків віком до 18 років.

Наступним важливим кроком стане проведення в 2015 році Чемпіонату Європи з баскетболу. Також Україна подала заявку на проведення Зимових Олімпійських ігор – 2022. Окрім того в Україні протягом 2014 року пройдуть щорічні яскраві фестивалі та ярмарки, які займають гідне місце на туристичній карті Європи [5].

Як висновок, можна стверджувати, що формування бюджету – це процес, який повинен налагоджуватися роками. Реалізація вказаних напрямів державного регулювання забезпечить створення сприятливих умов для ефективного розвитку сфери туризму в цілому.

____________

Студент 4 курса

факультета международных экономических отношений ХНЭУ им. С. Кузнеца
А
__________

Проблемам анализа процессов глобализации и ее влияния на современное экономическое развитие Туркменистана посвящены работы таких ученых, как: И. Филькевич, Джумаев Т. А., Проклов И. Н., Бутаев А. М., Демидова С. М. и др.

Целью статьи является анализ экономического развития Туркменистана за период с 2010 г. в условиях глобализации.

Основу экспорта Туркменистана занимают газ, нефть и нефтепродукты, товары хлопковой группы, ковры и ковровые изделия, а импорта – промышленная продукция, продовольствие, химические препараты, лекарства.

В 2011 г. объем экспорта составил 32,2 % от ВВП (на 49,6 % больше 2010 г.). Доходы от экспорта крайне нестабильны в связи с колебаниями цен на энергоносители на мировом рынке (83,5 %
экспорта Туркменистана состоит из энергоносителей). Географическая структура экспорта страны слабо диверсифицирована, большая его часть направлялась в страны ЕС и Украину.

Общий товарооборот по внешней торговле за 2010 г. составил 7,3 млрд долл. США, в том числе экспорт 2,6 млрд долл. США, импорт – 4,7 млрд долл. США. Дефицит составил 2,1 млрд долл. США. Основные покупатели туркменской продукции в 2010 г. – Китай (39,9 %), Турция (14,8 %), Италия (7,4 %), Россия (5,6 %). В 2010 г. импортные товары в Туркменистан поступали из Турции (24,2 %), России (16,1 %), Китая (11,2 %), Ирана (8,8 %) [1]. 80 % всех экспортно-импортных и транзитных грузов перевозится по железным дорогам.

На начало 2012 г. в составе морского торгового флота Туркмении насчитывалось 10 судов: 4 сухогруза общей грузоподъемностью свыше 13 тыс. т и 6 танкеров типа "река-море" общей грузоподъемностью 30,7 тыс. т. Суда принадлежат Управлению Туркменского морского торгового флота.

В марте 2012 г. Туркмения заключила с заводом "Красное Сормово" контракт на сооружение и закупку судна типа "река-море" дедвейтом 7 100 т для транспортировки нефти

Сегодня Туркменистан экспортирует электроэнергию в Исламскую Республику Иран и Исламскую Республику Афганистан. В Афганистан также поставляется электроэнергия из Узбекистана, Ирана и Таджикистана. По официальным данным в Туркменистане производство электроэнергии за 11 месяцев 2012 г. составило 18 млрд 302 млн 780 тыс. кВт/ч, из которых 2 млрд

По сравнению с 2011 г. высокие показатели были достигнуты в производстве электро­энергии, добыче природного газа, нефти и нефтепродуктов, сжиженных углеводородных газов, производстве цемента и строительных материалов, хлопка-волокна, швейных изделий, крупы, рыбы

Нефтедобывающая промышленность Туркменистана по сравнению с 2011 г. увеличила физические объемы производства нефти, включая газовый конденсат, на 3,2 % или, по экспертной оценке Торгпредства России в Туркменистане, до 10,9 млн т. Газовая промышленность в 2012 г. по сравнению с 2011 г. увеличила добычу и переработку газа на 4,6 %, или, по экспертной оценке Торгпредства России в Туркменистане, до 68,9 млрд куб. м [4].

Объем экспорта трубопроводным транспортом туркменского природного газа в 2012 г. составил около 44 млрд куб. м, в том числе в Россию – 11 млрд куб. м, в Иран – 10 млрд куб. м, в Китай – 23 млрд куб. м. Производство сжиженных углеводородных газов в 2012 г. составило порядка 440 тыс. т, при этом практически весь сжиженный газ экспортируется [5].

В 2012 г. Туркменистан увеличил объемы производства продукции стройматериалов по сравнению с 2011 г. Рост производства цемента составил 131,5 %, нерудных строительных материалов – 113,1 %.

Производство основных видов сельскохозяйственной продукции в 2012 г. по сравнению
с 2011 г. выросло и составило: 1,235 млн т хлопка-сырца (рост на 12,6 %), 1,2 млн т пшеницы (рост на 2,7 %).

Объем производства швейных и трикотажных изделий составили 111,1 %.

Стабильными темпами развивался в 2012 г. сектор услуг. Объем розничного товарооборота по сравнению с 2011 г. увеличился на 18,5 % в основном за счет роста ассортимента потребительских товаров внутреннего производства. Прирост выручки от реализации товаров и услуг в торговле и общественном питании в 2012 г. составил более 7 %. В розничной торговле по сравнению с другими секторами экономики наиболее широко представлен частный сектор, на который приходится 93 % товарооборота страны.

В товарных ресурсах, сформированных в 2012 г. часть продовольственной группы товаров оценивается на уровне 70 %, непродовольственных – 30 %. Удельный вес импортных товаров

В 2012 г. объем внешнеторгового оборота превысил уровень 2011 г. в 1,4 раза. По сравнению с 2011 г. объемы инвестиций за счет всех источников финансирования возросли на 38,0 %.

Объем грузооборота в 2012 г. увеличился по сравнению с предшествующим годом на 11,3 %, а пассажирооборот – на 5,4 %.

Среднемесячная заработная плата на средних и крупных предприятиях возросла на 11,2 % (по расчетам до 330 долл. США).

В январе – июне 2013 г. показатель производства ВВП по сравнению с аналогичным периодом 2012 г. увеличился на 9,7 %.

В январе – июне 2013 г. объем розничного товарооборота по сравнению с аналогичным периодом 2012 г. увеличился на 19,6 %. Доходная часть госбюджета исполнена на 89,0 %, расходная – на 134,3 % [5].

Проведенный анализ позволил исследовать и раскрыть экономические отношения Туркменистана с другими странами в условиях глобализации. Анализ показал, что экономика Туркменистана в последние годы находится в состоянии подъема. Если и дальше она будет расти такими же темпами, то до 2020 г. экономика Туркменистана будет одной из самых развитых
в средней Азии.
Научн. рук. Крюкова О. Н.

____________