Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет47/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   62

Н. Конаков



РÖШТВО РЫТ быдлаын; куття лун зырян – Рöштво куття лун, важ ног öшым 24. лун.

Рочьяс моз жö Рöштво рытö комияс вöчлiсны ваын кöтöдöм шобдi да ид сюысь куття шыд. Тайö луннас позис вöчны овмöс уджъяс, но пырджык эз уджавны, а дасьтысисны Рöштво кежлö. Том йöз да челядь вундалiсны уна рöма кабалаысь кодзувъяс, нывбабаяс пöжалiсны пемöс (вöв, мöс, ыж, кöр, кöч да с.в.) мыгöра рудзöг няньяс. Пöжасъяссö пуктылiсны енпöв джаджйö да Василей лунö (Выль во) козьнавлiсны челядьлы. Рöштво рытö вöвъясöс вердлiсны та вылö пöжалöм öтруб няньöн, медым найö эз висьны.



Литература: Конаков 1993, Кудряшова 1993, Янович 1903.

Н. Конаков
РЫНЫШ АЙКА скр., изь.; рынiш айка вэ.; рынышса вэ., шс., уэ.; рынышник уд.; öвин чуд перым-коми.

Кутшöм вöлöма рыныш айкаыс – тöдмöсъяс абуöсь. Сiйö видзис рынышсö да сэнi косьмысь няньсö биысь. Рыныш айкакöд волысьöмъяссö вöлi чорыда регламентируйтöма. Чайтлiсны, мый сiйö эз радейт вывтi жарсö, и та вöсна няньсö колiс косьтыны сöмын öтчыдысь луннас. Вывтi жар понда рыныш айка вермис эновтны рынышсö, и няньыс вермис сотчыны. Рынышсö ломтытöдзыс рыныш айкалы колiс шуны: “Видзчысь, рыныш айка, ме кута пач ломтыны”. Рынышысь мунiгöн корисны: “Рыныш айка, видз менсьым няньöс”. Рыныш айкаöс бурмöдöм могысь сiйöс чöсмöдлiсны картупель печенчаöн. Выль рыныш перым-комияс вежöдлiсны ритуала сёйöмöн. Кор медводдзаысь косьтылiсны нянь, рыныш увса гуранö месайыс вайлiс пöжалöм петукöс, брага, сур да чукöстлiс суседъяссö. Корöмаяс пуксявлiсны сёйны нянь косьтöм вылö дасьтöм пес гöгöр. Куття дырйи гадайтлiсны рыныш öдзöс дорын: öти морт, куимöн, витöн либö сизимöн (унджыкöн эз позь) пуксьылiсны пуртöн визьнитöм кытшö, вевттьысьлiсны пызандöраöн да кывзысьлiсны. Кылiс кö тотшкöдчöм – няньыс бура воас, трачкöм – этша нянь, бöрдöм – тшыглун. Чайтлiсны, мый рыныш айка вермис дорйыны мортöс, кодöс дöзмöдiс пывсянса.



Литература: Рогов 1858, Старцев 1929, Uotila 1989.

Н. Конаков



САРИЙ ВОЛОС перым-коми – шемöса турун.

Сарий волос – “шапкаа” ичöтик турун – быдмö пу вужъясын. Сарий турун аддзысьлы вöлiны веськодьöсь неминучаяс, сiйö быд уджын вöлi шуда. Но сылы эз позь висьтасьны шемöса турун йывсьыс, а то туруныс пыр жö вошлiс.



Литература: ЛГ ЧМ.

Н. Конаков
СЕМИК быдлаын (< роч); семик субöт быдлаын – Трöичаöдзса кодрасян лун.

Трöичаöдз, Ыджыд лун бöрын сизимöд вежоннас (та понда и семик), рочьяслöн моз жö четвергö, а пырджык субöтаö, комияс кодрасьлiсны. Семик лунö быд керкаысь кодлыкö быть колiс ветлыны матысаяслöн гу вылö. Сьöрсьыс босьтлiсны кутшöмкö сёян (чери нянь, пуöм яй, кольк да с.в.). Сёянсö нуисны пöсьöн, сы вöсна мый чайтiсны, мый кулöмаяс пöткöдчöны пöсь рунас. Гуас кодйылiсны гурантор да кисьтлiсны сэтчö вина либö сур. Шойнаö ветлöм бöрын кодрасьлiсны гортын. Корлiсны став рöдвужсö. Пызан сайö пуксявлiсны рöд серти, нывбабаяс да аюлов торйöн. “Рöдительясöс” казьтыштöм бöрын заводитлiсны сёйны. Кодрасьöм бöрын сьывлiсны бöрдöдчанкывъяс, но эз позь бöрдöдчыны, кытчöдз пызан вылас вöлi кодрасян сёян.

Перым-комияс чайтлiсны, мый семикыс – дзик öти лун вонас, кор кулöма ловъяслы позис волыны рöдвуж дiнас. Семик кежлö дасьтысисны водзвыв: вежон водз кыйлiсны чери, начкылiсны подаöс, месаньяс мыськалiсны тасьтi-пань, медым кулöмаяслöн ловъясыс эз дивитны найöс дурклунысь. Семик асылö став сёянсö вайлiсны пызан вылö. Пöжасъяссö чеглiсны, медым наысь петiс ру. Сэсся енпöв водзын öзтылiсны сись да кевмысьлiсны. Месай тшöктылiс вештыштны пызансö лабич дорсьыс да пуктыны мöдарас нöшта öти лабич – кулöм рöдвужлöн ловъяслы. Сэсся корлiс найöс сёйны. Час джын мысти кымын пуксьылiсны сёйны и гортсаяс. Топыда сёйöм бöрын ставöн мунлiсны вичкоö, а сэсся шойнаö. Гуяс вылö вольсавлiсны пызандöраяс да лэптавлiсны сёян да кода юанъяс. Медым кулöмаяслы вайöм сёяныс вöлi шоныд да руалiс, сёянсö гаровтлiсны нарошнö шонтöм рузумъясö.

Литература: Заварин 1870/1, Микушев, Чисталев, Рочев 1971, Янович 1903.

Н. Конаков
СЕРАМ быдлаын.

Серамлöн тöдчанлуныс ясыда тыдалö комияслöн кыйсян эскöмъясын. Оз позь серавны виöм ош вылын – сiйö вермас ловзьыны да вины вежавидзтöм вöралысьöс. Эжватас комияс висьталöны быличка вöралысь йылысь, кодi виöма ассьыс нелямынöд ошсö. Сiйö кульöма ошсö да долыдпырысь нюмъёвтöма. Таысь ошкыс ловзьöма, сувтöма бöръя кок вылас да равöстöма, сы вöсна мый ёна дöзмöма татшöм кедзовтöмысь. Вöралысь повзьöма кульöм ошкысь, пышйöма, но сяммöма мездысьны сöмын сэк, кор пöрччöма улыс гачсö да шыбитöма бöрас: ловзьöм ош оз вермы вуджны тайö вуджöрсö. Вöралiгöн торйöн нин видзчысьлiсны сьöд юрсиа кагалöн серамысь. Таысь вермис бырны вöралан шудыс. Чери кыйигöн кыйöм чери вылын сералысь челядьöс накажитлiсны, сый вöсна мый чайтлiсны, мый татшöм “кедзовтöмысь” чериыс оз мöд сюрны. Ичöт челядьöс вöравны ёнасö эз босьтлыны, сы вöсна мый ичöт челядьлы эз позь видзöдны пемöсъясöс виöм (тшöтш и подаöс начкöм). Öлöмсö подулалöны сiйöн, мый кагалöн кöсйытöг серöктöм да весиг виччысьтöм нюм вермöны ловзьöдны пемöссö.

Морт серамлöн имитан вын йылысь чайтöм-гöгöрвоöмъясöн подулавсьöны и керкаысь гут-гагöс вöтлан ритуалъяс. Иван лун водзын сыктывса, печораса да удораса комияс нуöдлiсны лудiк петкöдан ритуал. Кутлiсны öти лудiкöс, пуктылiсны сiйöс пызан шöрö да пондылiсны öттшöтш серавны, медым бырис став лудiкыс. Танi серамыс гöгöрвосьö сöстöммöдан вынöн, серамыс вермö вöтлыны пежсö керкаысь. Печорасаяс тайö öбрад дырйиыс петкöдлiсны лудiкъяссö олан ылдöс сайö да символическöя дзеблiсны истöг кöрöбын либö важ нинкöмын. Та дырйи серавны эз позь, мöдарö, гагъяссö бöрдöдлiсны. Тайö öлöмыс тöдчöдö чайтöм-гöгöрвоöмъяс морт серамлöн магияа вын йылысь.

Колö тöдчöдны, мый комияс эз дивитлыны серамысь да гажöдчöмысь збыль дзебигöн да кодрасигöн. Шойнаын бöрдöдчöм бöрын корлiсны кулöма ловъяссö гортаныс не сöмын сёйны да юны, но и ворсны-гажöдчыштны. Кодрасян да куттядырся öбрадъясын вöлiны карнавал сяма ворсöмъяс да гадайтчöмъяс. Кулöмаясыс быттьöкö тшöтш ворслiсны. Видзöд гадайтчöм, рöмпöштан. Чайтлiсны, мый вывтi шогалöмыс да бöрдöмыс вермасны шогöдны кулöма ловъяссö да сэк найö оз кöсйыны эновтны ловъяясöс.

Ритуала серам йылысь висьтавсьö, буракö, и öти кöлысьдырся öбрадын том гозъялöн верöслöн керкаас воан лунö, кор гöтырпуыс сеталö козинъяс верöсыслöн ай-мамлы. Гаж дырйиыс верöсыслöн мамыс либö вежаньыс вайöны тасьтiын пуöм пöткаöс, кодi быттьöкö вöлi ловъя (юрсö вöлi пыкöма чагйöн). Пызан сайын пукалысьяс заводитöны нöшта ёнджыка шумитны, шыблалöны лэбачас нянь торъясöн, зiльöны пöрöдны лэбачыслысь юрсö да öттшöтш горзöны “гог-гог-гог-гог!”. Тайö кöлысь ворсöмыслöн нимыс – Удораын гогзьöм, шöр Сыктыв вылын да Сыктывкар бердын гогзьыны.

Куим-нёль тöлыся кага сöвмигöн торйöн сюся видзöдöны, кор кагаыс пондас нюмъявны да серавны. Нюмыс висьталö кагалöн вежöра чужöм сер йылысь. Нюмъялысь кага йылысь шуöны: мортсяммис. Тадзи жö шуöны восьлавны заводитысь арöса-джынъя кага йылысь. Тадзи жö кымын шуöны и быдмыштöм да вынсяммöм гырысьджык челядь йылысь: уэ., печ., шс. мортъяммыны, ем., изь., уд. мортъямасьны, изь. мортнемасьны. Серам да тшöтш и ветлыны вермöм – торъя тшупöдъяс морт сöвмöмын.

Фольклорса да öбрадса текстъяслöн анализ петкöдлö, мый серамсö комияс гöгöрволiсны кык ногöн: öтар боксянь – тайö кужöмыс торйöдö мортöс пемöсъясысь да сетö позянлун видзчысьны мöдар югыдысь; мöдар боксянь –туйтöм серам да лёка шпыньялöм вермасны провоцируйтны пеж ловъяссö, кольны вöралан шудтöг да весиг немö воштыны.

Литература: Конаков 1993, Налимов 1907, Налимов 1908, Плесовский 1968, Сидоров 1924, 1927, 1928, Шарапов 1993, АЧМ.

В. Шарапов
СЁСЬКАСА СТАРИК – емватас фольклорса герой, вына тöдысь.

Сёськаса стариклöн вöлi телепортация кужöм. Öтчыд квайт вöралысь кыйсисны Емва катыдын. Медматiса сиктыс вöлi 300 км ылнаын. Кыйсисны бура, ылалiсны да видзисны став запассö: сёяныс коли öтчыдысь сёймöн. Сёськаса старик тшöктiс сёйны бöръясö да водны узьны. Водз асывнас сiйö садьмöдiс мукöдсö, тшöктiс сöвтны кыйдöссö да вöралан кöлуйсö нортъяс вылö, шоныдджыка пасьтасьны да пуксьыны нортъясас. Ассьыс нортсö сёськаса старик сувтöдiс медводзö, тшöктiс ставлы куньны синсö да сылöн тшöктытöг не восьтны. Вöралысьяс кунисны синсö, а сёськаса старик öвтыштiс кинас и нортъясыс тöвзисны. Недыр кад мысти öти вöралысь эз кутчысь да восьтыштiс синъяссö. Нортъясыс пыр жö сувтiсны. Орчча сиктыс вöлi куим километр сайын. И пыр на вöлi рöмыд. Сёськаса старик эдясьыштiс, мый сiйöс эз кывзыны да мый водзö нортъяссö ковмас кыскыны аслыныс. Вöралысьяс воисны сиктöдзыс, шойччисны, сёйисны да мöдöдчисны водзö йöзаинъясöд нин.



Литература: Рочев 1984.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет