Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет50/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   62

Н. Конаков



СРЕТЕННЕ быдлаын; сретенньö уд., ем., сыкт. – Вежа Енмамлöн Владимирса икона сретенне, важ ногыс моз тöлысь 26. лун.

Праздниксö пасйыны тшöктöма роч православнöй вичко, медым казьтыштны Москваöс Тамерланлöн (Тимур) уськöдчылöмысь (1395) видзöм. Тайö луннас Русьын гажöдчылiсны. Овмöс календар серти, заводитлiсны идравны зöр.

Комияслöн зöр эз вöв ёна тöдчана, та вöсна эз и вöвны зöр идравнны заводитан лунъяс. Тайö лунсö паськыда пасйылiсны сöмын Кулöмдiнын. А помканас вöлi со мый. Öтчыд, XIX нэм заводитчигöн на, ёна мöдiс кулавны пода. Пöрöссö вермисны дугöдны сöмын сретенне лунö молибен бöрын. Та бöрын крестöн ветлöмыс лои традицияöн. Водзтi Кулöмдiн гöгöрыс сулавлiс кызь кык ыджыд казьтылан пу крест. На дiнын и молибенасьлiсны. Чукöртлiсны сьöм да мынтылiсны поплы молибенсьыс кызь урöн быд крестысь. Быд крест дiнö вайлiсны сёян: шаньга, блин, пирöгъяс да с.в. Сэсся ветлiсны крестöн. Водзас мунлiс поп, сы бöрся кык мужичöй нулiсны карнанöн жыннян, а коймöд мужичöй öти крест дiнсянь мöд дiнö вуджигас бонгис жыннянас. Висьтавлiсны, мый öтчыд молибенсö кöсйисны служитны öтпырйö кык поп. И кыкнаныс корисны кызь урöн пайö быд крестысь. Кулöмдiнсаяс чайтiсны, мый тайö вывтi уна, и сiйö вонас молибеныс эз вöв. Сiйö жö арнас пода пондiс кулавны, а понъяс висьмисны дуран висьöмöн. Та бöрын сэсся крестöн ветлöмъяссö нуöдлiсны торкавлытöг.

Литература: Засодимский 1983, Конаков 1993, Сахаров 1989.

Н. Конаков



СТЕПАН ПЕРМСКÖЙ уд., уэ., ем.; Степан Пермскей, Перымса Степан, Перимса Степан печ., вэ.; Степан Великöй уд., ем., уэ., п.-к.; Степан Великей вэ.; Степан Крап вс., вэ., уд.; Степан-поп п.-к., лл., уэ., уд. – Перымса Степан (ылöсас 1345-1396), миссионер, комиясöс кристос эскöмö пыртысь, Перымса епархияса медводдза епископ, вежаяс лыдö пыртöма 1549. воын, легендаясса да преданиеясса герой.

Йöзкостса чайтöм-гöгöрвоöмъясын Перымса Степанлöн образас, öтар боксянь, кольöмаöсь христианалöн медшöр пасъясыс, а мöдар боксянь, сiйö босьтöма пасъяс, кодъяс сетöны позянлун пыртны сiйöс тöдысьяс йылысь эскöмъяслöн да висьтъяслöн контекстö. Перымса Степан паныдасьлö куим жанра фольклор текстъясын: апокрифическöй висьтъясын, космогоническöй текстъясын да тунасян эпосын. Апокрифическöй висьтъясын торъя вежöртас сетсьö Перымса Степанлöн миссионералан кадся лоöмторъяслы, кодъяс йылысь гижö Епифаний Премудрый “Житиеын...”: сiйö синтöммöдö емваса пырттöмаясöс, кодъяс кöсйöны сiйöс вины; кералö “ышмысь кыдз” (либö тупу), жуглö важ кевмысянiнъяс; ветлö ва вывтi; вермасьö Памкöд (Панкöд); уялö из вылын (из пур вылын). Бöръя сюжетыс паськалöма и перым-комияс пöвстын, кöть и найöс Перымса Степан кристос эскöмас эз пыртлы.

Му пуксьöм йылысь мифъясын висьтавсьö чудьöс вöтлöм да пыртöм йылысь. Чудьыс пышйö, вöйтчö, пырö муö, сетö места овны мукöд войтыръяслы. Öти этиологическöй мифын Перымса Степан вежö Енмöс: ыджыдсьыс-ыджыд сьöлаяслöн кадö öти сьöла шумöн лэбзьöма да повзьöдöма Перымса Степанлысь вöвсö. Перымса Степан усьöма да ёрöма лэбачсö. Сэксянь сьöла лоöма аслас сьöлöм ыдждаыс сöмын.

Унджык сюжетыс йитчöма тунасян эпоскöд. На лыдö пырöны кутшöмсюрö сюжетъяс апокрифическöй висьтъясысь да космогоническöй мифъясысь, шуам, Памкöд вензьöм да чудьöс вöтлöм (нывлöн вöйтчöм йылысь сюжет). Татшöм сяма текстъясын Перымса Степанлöн образыс тунъяслöн, торйöн нин печораса Кыскалöн да Тунныръяклöн образ кодь жö. Вöйтчысь ныв йылысь сюжетлöн гöрöдъясыс татшöмöсь: тунъяс (Перымса Степан) воöны часовня (кевмысянiн) дiнö, кöсйöны бергöдны нывсö ас эскöмас, но нылыс öтдортчö да вöйтчö. Часовнясö (кевмысянiнсö) сотöны, вöйтчан инсö нимтöны нывлöн ним сертиыс. Традиционнöя воссьö Перымса Степанлöн образыс и тунъяскöд вермасьöм сюжетын: пыж, чужва, чер нимкылалöм, вермытöмлун мотив, ойдöм мотив, паныд сувтысьлы сёян пыр имитöм мотив да с.в. Фольклорын Перымса Степан вермö тунъясöс оз ен кылöн, а тунасьöмöн: лыйö Ошлапейлы кок костiыс, кигуг керыштö Мелейкаöс, Кыскалысь керкасö öзтö сылöн корöсьöн, вундö тунъяслысь гасникъяссö, медым мездыны налысь ловъяссö, да с.в. Збыль мортлöн образыс пöрö (ылiса) вына тун образö, кодi вермö локальнöй тунъясöс да тöдысьясöс магия да наянлун отсöгöн.



Литература: Доронин 1947, Епифаний Премудрый 1897, Климов 1991, Рочев 1984, Уляшев 1996.

О. Уляшев



СУР быдлаын.

Комиö сур кыв воöма важ иран кывйысь. Тадзи жö сурсö нимтöны удмуртъяс, хантъяс, неуна мöд ногджык мари, чувашъяс, татара да мукöд. Ведийскöй текстъясын сураöн нимтылiсны кода юан, кодöс сувтöдлiсны паныд “енъяслöн юанлы” сомалы. Сур юлiсны праздник дырйи. Комияслöн вöлi и торъя сур праздник – медöс. Фольклор тöдмöсъяс серти, водзтi сур пуöмыс вöлi сакрализуйтöма. Тунасян эпосса сюжетын висьтавсьö, мый пöрысь тун да сылöн гöгапиыс (сiдзкö, ритуал боксянь сöстöм нин да сöстöм на мужичöйяс) пуöны ю дорын сур. Кывтысь пыжсянь кывсьö: “Чужва, сувт!” Воча: “Чужва кö сувт, сiдзкö, и пыж сувт!” Öта-мöдыслысь вынсö тöдмалöм мысьт тунъяс бергöдöны статус-квосö, найö шуöны: “Чужва, мун!” да “Чужва кö мун, сiдзкö, и пыж мун!” XX нэм заводитчигöн на таг быдманiнъяс вöлiны сöмын мужичöй территорияöн. Найöс потшлiсны. Нывбабаяслы сэтчö пырны эз позь, медым не пежöсьтны тагсö.



Литература: Лукина 1990, Налимов 1991, Рочев 1984, Uotila 1989.

Н. Конаков



СУТШЙÖДЛÖМ быдлаын; сутшкалöм уэ.; бытшъедлэм, бытшйöдлöм вэ.; бытшкалöм сыкт., уэ., вэ.; чутъедлэм вэ.; чутйöдлöм уэ., вэ. – магияа бурдöдчан öбрад.

Морöсын юкалöм дугöдлiсны чöрс сутшйöдлöмöн. Нывбаба-тöдысь öкмыс чöрсöн куимысь сутшйöдлiс висьысьлысь морöссö. Сылы отсасьысь кага куимысь юавлiс: “Мый сутшйöдлан?” Тöдысь вочавидзлiс: “Висьöм сутшйöдла, омöль сутшйöдла, бура да шаня сутшйöдла, важсьыс бурджыка, шаньджыка”. Тадзи пö вöтлöны ловсö, код понда заводитчöма юкалöмыс. Татшöм сяма жö ритуалъяс вöлiны и асыввыв славяналöн.

Нывбабаöс шеваысь мездiгöн нывбаба-тöдысь кöрт шылаöн сутшйöдлiс сылысь кок пыдöссö. Артмылiс кö вöтлынысö, шеваыс горзöмöн пышйылiс висьысь пытшкысь, а висьысь нывбабаыс унмовсьлiс да садьмылiс дзоньвидзаöн нин.

Чöрс да шыла пырлiсны “12 йыла” лыдö. Чайтлiсны, мый найö видзöны пеж ловъясысь.



Литература: Ильина 1997.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет