Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет48/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   62

Н. Конаков



СИГУДÖК быдлаын; си гудэк вэ., изь. (< коми си + роч гудок) – веза-вуджа инструмент.

Коми мифологияын сигудöк вöчöмкöд йитчöма музыка чужöм. Культурнöй геройясöн петкöдчöны кыкнан демиургыс (Ен да Омöль). Ен вöчис сигудöксö, но сiйö эз ворс. Сэк сiйö корис отсöг Омöльлысь. Омöль тшöктiс öшйöдны сигудöк пельöсас коз сир да мавтны сiйöн вуджсö. Ен сiдзи и вöчис. И сигудöкыс пондiс горавны. Ен ёрис сигудöксö, сы вöсна мый сигудöк вöчысьнас лоис Омöль. Öтл. алтай тюркъяслöн музыка инструментъяссö вöчöма Эрлик (пемыд демиург).

Музыка дiнö отношениеыс вöлi кык нога, сы вöсна мый сiйöс артмöдысьнас вöлi тшöтш и Омöль. Чайтлiсны, мый музыка вöлi йитчöма ловъяслöн муюгыдкöд, а ловъяссö тшöтш жö вöчис Омöль. Тадз, эскылiсны, мый медым велавны бура ворсны гудöкöн, Куття рытö, кор йöзлöн да ловъяслöн муюгыд костын йитöдыс вöлi медбур, колiс босьтны кертöм мöс ку, петукöс, пурт, пыстöм ем, гудöк да мунны пывсянö. Пывсянас колiс вольсавны кусö, пуксьыны сы вылö, пуртöн визьнитны ас гöгöрыд кытш, тшукöдны паськöмад пыстöм емсö да чукöстны пывсянсаöс. Петкöдчылiс пывсянса, жугöдлiс гудöксö, сэсся бöр чукöртлiс да пондылiс ворсны быдсяма шыладсö. Петук горзöмкöд тшöтш пывсянса вошлiс, а мортыс велавлiс ворсны став кывлöм шыладсö. Войвыв рочьяс тшöтш жö эскылiсны, мый пывсянса вермö велöдын ворсны гудöкöн. Хантъяс тшöтш чайтлiсны, мый музыка инструментъясöн ворсны кужöмсö сетöны ловъяс.

Мöдар боксянь, чайтлiсны, мый музыкаыс кажитчö ловъяслы. Та понда уна вöралысь босьтлiсны вöр керкааныс сигудöк да рытъяснас гажöдлiсны асьнысö да вöрса ловъясöс. Эжва катыдсаяслöн вöлi аслыспöлöс инструмент брунган. Гöбöч стенö (кык сод костö) тувъявлiсны куим, вит либö сизим кузь да кыз проволока вез (водзтi сöн да сюв вез). Везъясас вартавлiсны пу мöлöтöн. Резонаторнас вöлi восьса гöбöч. Татшöм резонаторнас брунган шыыс вöлi зэв ён, ыджыд жыннян бувгöм кодь. Комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, гöбöч вöлi олысялöн оланiнöн, сы сайын вöлi и бур олöм.



Литература: Сидоров 1928, Чисталев 1984, Fuchs 1924.

Н. Конаков



СИЙÖС ПЫР ЛЭДЗÖМ уд., уэ., ем., перым-коми; сиес пыр лэдзем вэ., изь.; сиесöд пыртöм вэ., печ.; сийöс пыртi кыскöм уд. – бурдöдчан öбрад.

Комияслöн магияа практикаын вöлi сийöс пыр лэдзöм: шыблалан висьöмöн висьысь усигöн суседъяслöн челядь пиысь медыджыдыс кыскылiс висьысьсö сийöс пыр, а медiчöтыс вочаавлiс сiйöс да шулiс: “Тайö висьöм мед сийöс пырыс прöйдитас, мед миян вылын эз вöв”.

Сийöс пыр кыскылiсны дугдывтöг висьысьясöс да вывтi омöль пузчужöмаясöс. Гöгинь мыччылiс пузчужöмасö сийöс пыр пöчыслы либö уна челядя мамлы, кодлöн челядьыс вöлiны дзоньвидзаöсь. Сiйö сывъявлiс кагасö да шулiс: “Ме сiйöс аслым босьта, кыдзи менам быдмöны, мед сiдз и тайö быдмö”. Сэсся вöньöдлiс кагасö.

Тип боксяньыс матысаöсь висьысьöс му розьöд, няньшом кöлачöд, кыз пу чурка розьöд кыскан öбрадъяс. Татшöм сяма ритуалъяссö тöдлiсны мувывса пöшти став войтырыс. Ритуалъясыслöн символикаыс йитчöма мöд пöв чужöм да такöд йитчöм выльмöм идеякöд.



Литература: Ильина 1997, Сидоров 1928.

И. Ильина
СИН ПÖЛА – емваса лёк вöчысь лов.

Син пöлаöс син пöвтöгыс колис öти дорсьысь. Йöз вылö дöзмöм син пöла быдлаö öшлö черань вез.



Литература: Старцев 1929.

Н. Конаков



СИН ПÖЛА МОРТ – войвыв комияслöн преданиеса герой.

Син пöла морт чужöма син пöлаöн, но вöлöма зэв ёсь синма. Сiйö кужöма висьтавны сизим километр ылнаын нюжöдöм гез вылысь гöрöд лыдсö. Сiйö контактируйтöма мукöд йöзлöн орткöд (урöскöд) да вермöма тöдмавны насянь кодлöнкö регыд кулöм йылысь. Эжва катыдса да печораса комияслöн эм эскöм, мый син пöла тунъяс аддзöны кык аршин пыднаö муö, ортöс да вермöны водзвыв висьтавны кодлöнкö кулöм йылысь. Видзöд Пöвсин.



Литература: Рочев 1984.

Н. Конаков
СИР I быдлаын – сир чери.

Этиологическöй мифъяс серти, сирöс вöчöма Омöль, но Ен сюйöма сылы юрас креста лы, и та понда сир лоöма Енлöн вöчöмторйöн, а йöзлы позьöма сирсö кыйны да сёйны. Коркö сиръяс да сынъяс тышкасьлöмаöсь, лыйлöмаöсь öта-мöдыслы ньöввужйысь. Сынъяс лыйлöмаöсь сиръяслы юрас, а сиръяс – сынъяслы бöжас. Та вöсна сирлöн ёна лыа юрладорыс, а сынлöн – бöжладорыс.

Комияслöн традицияа мöвпсямын мукöд черияс пиын сирлöн вöлi торъя места. Ыджыд пöрысь сиръясöс тшöкыда чайтлiсны васа ловъясöн, торйöн нин сулалiсны кö найö ваас юрнас визув паныд, а эз мукöд чери моз визув ньылыдыс. Татшöм сиръясöс полiсны кыйны азьласöн, сы вöсна мый эскылiсны, мый найö вермöны бергöдны азьлассö чери кыйысьлы паныд. Эжва катыдын ёна пыдди пуктылiсны неыджыд мича Кадам ты. Тыыслöн лыа вадорыс зэв джуджыд и сэнi тшöкыда овлöны бушковъяс. Быд бушков бöрын мöд луннас шондi чеччигöн колiс вайны васа ловъяслы вись. Чери кыйны тысьыс пондылiсны сöмын ыджыд сир кыйöм бöрын. Сирсö нулiсны керкаö да видзлiсны локтан праздникöдз.

Перым-комияс эскылiсны, мый Адтыын олö ыджыдсьыс-ыджыд сир – став чери вылас ыджыдыс. Сiйö лэдзö кыйсьыны тыас ставлы, но кадысь-кадö босьтö таысь пыж либö везöт либö понмöс, а мукöддырйиыс весиг морт кагаöс. Татшöм сяма жö отношение сир дiнö, кыдз васа лов дiнö либö чери дiнö, кодöс ёна пыдди пуктö васа месай, вöлi и удмуртъяслöн, обса йöгралöн, яранлöн, Саян-Алтай войтыръяслöн да мукöд кыйсьöмкöд топыда йитчöм войтыръяслöн. Рочьяслöн тшöтш вöлi эскöм, мый васа тшöкыда пöртчылö чериö.

Коми легендаясын сир вермö пöртчыны мортö. А вына тунъяс вермисны асьныс пöртчыны сирö. Сэкжö сирлöн черлыясыс вöлiны зэв бур вуджöрöн, сiдзкö, сирлы тунъяс эз вермыны имитны. Вына Тунныръяк тун вермис уявны ва увтi, но Кулöм ю вомын сылы ковмылiс петны васьыс, сы вöсна мый сэнi сулалiс вывтi ыджыд сир. Чери кыйысьяс эз сетлыны сёйны сир юр нывбабаяслы. Кыйсьыны мунiгас босьтлiсны сьöрсьыныс сир черлыяс либö дзонь сир юрлыяс. Чайтлiсны, мый сир пиньяс отсалöны мöсъяслы куканясьны. Вайсигас сир пиньсö сотлiсны тусяпукöд да нимкыв шуалöмсорöн тшынавлiсны мöссö да куканьсö, “медым вöлi дзоньвидза”. Виж висьöмöн висигöн кыйлiсны сир да висьысьыс мындакö кад чöж видзöдiс сы вылö. Сэсся сирсö лэдзлiсны, медым сiйö нуис висьöмсö сьöрсьыс. Ыджыд Четверг вылö войнас, кор быдсяма пеж лолыс ёна активнöй, унаöн видзчысьöм могысь öшöдлiсны öдзöс весьтö либö öдзöс куричö сир черлыяс.

Литература: Доронин 1924, Ежов 1857/30, Климов 1971, Климов 1990, Микушев 1973, Налимов 1907, Сидоров 1924, Смирнов 1891, Старцев 1929, Fokos-Fuchs 1951, Nalimov 1908.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет