трудової діяльності людини – це місце підвищених психологічних

Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА 
521 
гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою 
соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 Конституції України). 
Визначаючи поняття «моральна шкода в трудовому праві», 
необхідно виходити із його соціального призначення, гаранта 
забезпечення безпечного, здорового і комфортного виробничого 
середовища. Саме таке бачення моральної шкоди сформулював 
М.С. Малеїн. На його думку, моральна шкода виражається в порушенні 
психічного благополуччя, душевної рівноваги особи потерпілого. У 
результаті 
правопорушення 
потерпілий 
зазнає 
приниження, 
роздратування, гнів, сором, відчай, фізичний біль, збитковість, 
дискомфортний стан, які іноді призводять до нервових, серцево-
судинних, онкологічних захворювань і навіть до суїциду. 
Тому трудове законодавство має відмовитися від використання для 
характеристики моральної шкоди терміна «страждання». Виходячи з 
тлумачення слова «страждати», що означає «зазнавати моральних мук, 
переживань», використання в законі цього терміну дозволяє 
роботодавцям почасти уникати відповідальності за свої дії. Страждання 
передбачають якісно інший рівень переживань, наприклад «муки». А 
тому втрати морального характеру мають тлумачитися у трудовому праві 
як порушення психічного благополуччя або душевної рівноваги особи 
потерпілого від дій роботодавця працівника. 
Другий аспект – це сутність матеріальної відповідальності за 
заподіяння моральної шкоди у трудових відносинах. 
Науковці бачать її по-різному. Компенсація моральної шкоди сприяє 
тією 
чи 
іншою 
мірою 
ліквідації 
несприятливих 
наслідків 
правопорушення, надає можливість придбати замість втраченого блага 
інше. Сам факт захисту законом гідності особи за допомогою компенсації 
моральної шкоди має позитивний вплив на психічний стан потерпілого, 
вселяє віру у справедливість. Для правопорушника обов’язок 
компенсувати заподіяну моральну шкоду є мірою відповідальності 
(карою, покаранням) (М.С. Малеїн). Відповідальність за моральну шкоду 
має компенсаційний характер. Грошова компенсація дає змогу певною 
мірою згладити негативні наслідки правопорушення, сприяє придбанню 
нового блага замість втраченого. Тут відбувається умовна заміна 
втраченого чи порушеного блага іншим, яке можна одержати завдяки 
можливості грошей відкривати шлях до задоволення людських потреб 
(С.І. Шимон). 
Такі позиції вчених можна підтримати лише частково. По-перше, 
важко погодитися, що відшкодування моральної шкоди як компенсація за 
порушення права в трудових відносинах – це кара, покарання. По-друге, 
розмір компенсації за моральну шкоду законом про працю не 
встановлено. Відповідно до ч. 2 ст. 237-1 КЗпП України порядок 
відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Таким є 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
522 
цивільне законодавство. Абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України встановлює 
правило, відповідно до якого розмір грошового відшкодування моральної 
шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, 
глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей 
потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини 
особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для 
відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне 
значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги 
розумності та справедливості. 
Відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму 
Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову 
практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: