Допомога люДині яка знахоДиться у стані шоку, стресу чи травми практичні пораДи
особливості наданнЯ допомоги дітЯм
жүктеу/скачать 0.89 Mb. Pdf көрінісі
|
| особливості наданнЯ допомоги дітЯм,
Які перебували в Зоні військових конфліктів, або ЗіткнулисЯ З насильницькими діЯми в тимчасово окупованих територіЯх Ключова роль при наданні допомоги дітям, які перебували в ситуації збройних конфліктів (потерпілі або свідки), відводиться спеціалістам: служб у справах ді- тей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, психологам, соціальним педагогам і соціальним працівникам закладів соціального обслуговування та со- ціального захисту дітей. Ці організації безпосередньо здійснюють захист прав ді- тей і забезпечюють необхідну допомогу та підтримку. 16 ДОПОМОга ЛюДиНІ, ЯКа зНахОДиТьсЯ У сТаНІ шОКУ, сТРЕсУ чи ТРаВМи При наданні допомоги постраждалим дітям слід пам’ятати, що незалежно від си- туації, діти можуть мати проблеми зі здоров’ям і потребувати як медичної, так і психологічної (а в деяких випадках – і психіатричної) допомоги, а робота з такою дитиною можлива лише тоді, коли прийняті міри для відновлення її фізичного здоров’я, та коли вона психологічно готова до отримання допомоги. Перший контакт із дитиною, яка потрапила у ситуацію конфлікту чи злочину, є надзвичайно важливим при наданні їй необхідної допомоги. Установлення контакту з дитиною насамперед необхідне для психологічної під- тримки дитини в новій для неї ситуації. Для цього потрібно забезпечити позитив- ний емоційний фон під час спілкування з дитиною, створити ситуацію безпеки, довіри та відкритості, адже дитина з досвідом негативних подій будь-яку ситуа- цію може оцінювати як небезпеку для себе. В таких випадках дитина може від- чувати страх, неспокій, проявляти супротив. слід залишатися спокійним, якщо дитина через відсутність словникового запасу не може чітко сформулювати думку або вживає нецензурні вирази, жаргонізми, які чула від дорослих. Дитині, яка потрапила у ситуацію злочину, можна допо- могти висловити свою думку, але переривати її розповідь не потрібно. Важливо заспокоїти та підтримати дитину. Під час бесіди з дитиною не можна перебивати її, намагатися завершити думки дитини, її висловлювання, втрачати зоровий контакт з дитиною, жестами та ру- хами тіла демонструвати неуважність. Також дитині не можна обіцяти того, що неможливо виконати. Взаємодія спеціаліста з дитиною, яка потрапила у ситуацію злочину, повинна ґрунтуватися на повній повазі до фізичної, психологічної і моральної недоторкан- ності дитини, враховуючи її конкретний стан і безпосередні потреби: вік, стать, стан здоров’я, рівень зрілості тощо. Ознаками встановленого контакту з дитиною є: взаємне особистісне сприйняття спеціаліста та дитини; • потреба дитини в подальшій взаємодії; • високий рівень контакту очей у бесіді; • узгодженість поз, міміки та інтонації в діалозі. • Враховуючи особливі потреби дітей, вкрай важливо, щоб як медичну, так і психо- логічну допомогу дитині, яка потрапила у ситуацію злочину, було надано відразу після отриманої травми. Крім того, при наданні допомоги дитині, необхідно враховувати різні типи став- лення дітей до травматичних ситуацій, зокрема: жүктеу/скачать 0.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|