.Нові напрями в українському мовознавстві...
Антропоцентризм разом з експансіонізмом, неофункціоналізмом та експла-
наторністю є однією з головних настанов (епістема 53) сучасного мовознав
ства 54. Домінування принципу антропоцентризму в сучасних лінгвістичних роз
відках значною мірою завдячує працям В. фон Гумбольдта, який ще два століття
тому писав: «Людина думає,
відчуває й живе лише в мові,
тому вона повинна
спочатку сформуватися мовою »55.
Антропоцентризм у мовознавстві ґрунтується на усвідомленні того, що мова
«створена за мірками людини, і цей масштаб закарбовується в самій організації
мови; згідно з ним мова й повинна вивчатися»56. На думку О. О. Тараненка, «лю
дина взагалі», з позицій якої відображається в мові дійсність, виступає не в па
сивно-споглядальному, а в активно-перетворювальному ставленні до дійснос
ті»,
тому
«у
мові
відображається,
позначається,
класифікується
і
диференціюється те і так, що і як потрібно людині від природи, що необхідно їй
для існування та господарювання»
57.
Отже, релевантним для розуміння принципу
антропоцентричності мовних
знаків є той факт, що при відображені об’єктивної дійсності в поле зору потрап
ляють найважливіші для людини властивості та грані світу, які й номінуються в
мові. Людський чинник є головним критерієм відбору об’єктів відображення.
Тому картина світу —
це не просто відображення, адекватне дійсності, а відоб
раження, поставлене в залежність від людини. Саме людина, за М. Гайдеггером,
«задає міру та приписує норму»58. Це означає, що суб’єктивність стає найважли
вішою характеристикою картини світу, і коли що-небудь потрапляє до картини
світу людини, то вже цей факт свідчить про її зацікавленість, спрямованість на
певний предмет або явище. Ці міркування повністю екстраполюються, на нашу
думку, на МКС як на видове поняття59. Відповідно на природній мові не можна
описати «світ як він є», бо мова первісно задає своїм носіям картину світу, до то
го ж кожна мова — свою 60.
Наголосимо, що саме принцип антропоцентризму передбачає опертя понят
тєво-термінологічного апарату зіставної лінгвокультурології на такі поняття, як
концепт, мовна особистість, МКС, культурні цінності, внутрішня форма слова
та ін., оскільки крізь призму цієї дисципліни мова розглядається в широкому ек-
зистенційному й поняттєвому контексті буття людини.
12.
Достарыңызбен бөлісу: