Лінгвометодологічна база зіставної лінгвокультурології

досі не розроблено більш-менш усталених і водночас верифікаційно надійних 
процедур лінгвокультурологічного аналізу.
На сьогодні є лише три праці, в яких запропоновано лінгвокультурологічні 
методи дослідження фактичного матеріалу: М. Л. Ковшової, Т. О. Чубур та 
Г. М. Алімжанової61.
М. Л. Ковшова є послідовницею Московської фразеологічної школи, очолю­
ваної В. М. Телія. Зазначимо, що зародження лінгвокультурологічних центрів 
на базі фразеологічних шкіл є показовим, оскільки саме ФО як знак вторинної 
номінації значною мірою насичена культурними смислами, бо вона здійснює 
своєрідне коло — від зародження на перетині мови й культури до актуалізації в 
мовленні культурних смислів. Тому не дивно, що в межах Московської, Бєлго­
родської, Тульської, Волгоградської та інших фразеологічних шкіл формуються 
лінгвокультурологічні центри.
На думку М. Л. Ковшової, лінгвокультурологічний метод дає змогу ком­
плексно описати мовну й культурну семантику ФО, змоделювати процеси, які 
відбуваються при вживанні цієї одиниці в мовленні, виявити особливості її зна­
кової функції. Суть лінгвокультурологічного методу у фразеології дослідниця 
вбачає насамперед у вивченні процесу культурної інтерпретації ФО, або рефе­
ренції до предметної галузі культури, та в дослідженні змісту, який створюється 
в результаті цього. Особливого значення в опрацюванні лінгвокультурологічно­
го методу М. Л. Ковшова надає створенню лінгвокультурологічного коментаря, 
покликаного цілісно описати ФО як знак мови й культури, акцентуючи увагу на 
її особливій, культурній, знаковій функції. Втім, запропоновані М. Л. Ковшо­
вою методики культурної інтерпретації ФО та її лінгвокультурологічного ко­
ментування є єдиними процедурами, які можна ідентифікувати з лінгвокульту- 
рологічним методом. Хоча й тут слід висловити певні застереження: 
декларуючи лінгвокультурологічний метод, авторка не пропонує епістемологіч- 
но нічого нового, бо згадані процедури належать до методики її дослідження, 
мета якого досягається за допомогою інших, традиційних, методів. Так, для 
виявлення культурної інтерпретації ФО, яка розкриває шлях до їх культурної ко­
нотації, М. Л. Ковшова послуговується описовим і зіставним методами та ком­
понентним, етимологічним, контекстним, концептним аналізами.
Т. О. Чубур здійснює зіставно-лінгвокультурологічний аналіз концепту «лю­
дина культурна» на основі чотирьох методів: 1) дискурсивної інтеграції; 2) асо­
ціативної інтеграції; 3) прагматичної дезінтеграції; 4) когнітивної інтеграції.
На основі методу дискурсивної інтеграції встановлюється компонентний 
склад слова, що вивчається, аналізується лексичний склад його однорідних і 
уточнювальних членів у широкому корпусі типових висловлень, щоб виявити 
психологічно реальне значення цього слова.
За допомогою методу асоціативної інтеграції виявляється семний склад 
слова на основі аналізу асоціативних висловлень, які ілюструють, пояснюють 
який-небудь компонент у структурному складі семеми.
На основі методу прагматичної дезінтеграції відшукується реальне психо­
лінгвістичне значення досліджуваного слова із залученням аналізу прагматич­
них імплікацій у нетипових емоційно забарвлених висловленнях з метою вери- 
фікування семного складу значень цього слова, а також виявлення й уточнення 
його емотивно-оцінних характеристик.
61 
Ковшова М. Л.
Семантика и прагматика фразеологизмов (лингвокультурологический 
аспект) : Автореф. дис. ... д-ра филол. наук.— М., 2009.— С. 7, 17; 
Чубур Т. А.
Зазнач, 
праця.— С. 5; 
Алимжанова Г. М.
Зазнач, праця.— С. 82.

жүктеу/скачать 0.66 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: