Київська духовна академія української православної церкви київського патріархату новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз Збірник наукових праць

1.2.3.3.3. Інтернет-технології

Однак у Інтернетівских сайтах підкреслюється, що за допомогою технологій віртуальної реальності відтворюється видимість безпосередньої взаємодії людей. Вона здійснюється як симуляція - віртуальний аналог реальної соціальної взаємодії. Взаємодія є, але їй не дістає звичної соціальності, суспільства як середовища взаємодії.

Ще з незапам'ятних часів було виявлено, що ефективне керування людьми, маніпулювання ними за допомогою інформаційного впливу стають можливими лише при наявності зворотного зв'язку. Для організації ефективних масових комунікацій можна використовувати наступну схему, що складається з ланцюжка питань: хто говорить, що повідомляє, за допомогою якого каналу, кому і з яким ефектом. Остання ланка має особливу значимість. Уся схема інформаційного впливу може працювати вхолосту, якщо не брати до уваги динаміку зрушень у свідомості, а також можливостей несподіваного, непередбачуваного їхнього впливу. Тому Інтернет, де зворотний зв'язок організувати дуже легко, може служити прекрасним засобом для організації спеціального впливу.

Глобальні комп'ютерні мережі, що з'явилися в 60-х роках минулого сторіччя, видозмінили спільну діяльність і спілкування між людьми. Вже в 70-і роки минулого сторіччя закордонними фахівцями із суспільних наук був виконаний значний обсяг досліджень в області комунікативної діяльності, опосередкованої комп'ютером. У Росії перші дослідження діяльності користувачів глобальних мереж почалися в 1990-му і подальших роках у зв'язку з поширенням глобальних комп'ютерних мереж і підключенням користувачів до всесвітньої мережі Інтернет. Дослідники виходили з того, що комп'ютерні мережі являють собою новий етап у розвитку зовнішніх засобів інтелектуальної діяльності, пізнання і спілкування.

Застосування комп'ютерних мереж веде до значних структурних і функціональних змін у психічній діяльності людини. Ці зміни торкаються пізнавальної, комунікативної й особистісної сфер, трансформуючи операціональну (виконавську) ланку діяльності, просторово-часові характеристики взаємодії “суб'єкт-суб'єкт” і “суб'єкт-інформаційна система”, процеси цілевизначення, потребнісно-мотиваційну регуляцію діяльності. Ці зміни дозволяють говорити про діяльність людини в Інтернеті як новий вид психічної реальності, що сполучає у собі властивості різних традиційно виділюваних у психології видів діяльності (пізнавальної, комунікативної, ігрової, творчої). Такі механізми роблять Інтернет новим складним об'єктом психологічного впливу, зокрема спеціального впливу.

Одним з важливих аспектів психологічного дослідження нового виду діяльності є вивчення її мотиваційної регуляції. Відповідно з результатами масштабного дослідження мотивації користувачів звертання до Інтернету [2] допомагає задовольнити велику частину їх потреб. В даний час склалося вже досить велике і диференційоване суспільство користувачів Інтернету, у якому поряд з випадковими відвідувачами, постійними користувачами певних ресурсів - "працівниками Інтернету", виділяється група людей, яких можна назвати "жителями Інтернету" [29]. Це ті, хто має досить високу мотивацію перебування в мережі.

Використання Інтернет може сприяти розвитку хворобливих станів. Ще М.М.Хананашвили [28] підкреслював, що інформаційні неврози виникають в умовах несприятливого сполучення наступних факторів:

- великого обсягу інформації, що підлягає засвоєнню і прийняттю на її основі рішення (у ряді випадків і його реалізації);

- постійного дефіциту часу, відведеного на таку роботу мозку;

- високої мотивації до здійснення діяльності.

Як видно з зазначеного переліку робота в Інтернеті має всі ознаки, що сприяють розвитку інформаційних неврозів. На фоні розвитку таких хворобливих станів легше здійснювати спеціальні впливи на людину.

Фахівці вказують [3], що вплив інформаційних технологій на особистісний розвиток не може бути однозначно кваліфікований як позитивний чи негативний. Поряд з негативними трансформаціями особистості при, так званій Інтернет-аддикції існує можливість позитивного розвитку окремих здібностей і мотиваційної сфери в цілому.

Вважається, що використання Інтернет-ресурсів як засобів спілкування і саморозкриття, характерне для тих, хто відчуває деяку недостатність, неповноту, ущербність "звичайної" реальності [29]. Проведені зазначеним автором дослідження дозволили з'ясувати, що практично всі (95%) досліджені -"інтернетчики" мають проблеми в сфері спілкування (у контрольній групі - 14,8%). У "інтернетчиків" відзначається низька агресивність, але виявляється напруженість і деяка схильність до негативізму (85%). Компенсація тривоги в них, у більшій мірі, (55%) виявляється у вигляді бунтарства і відмови від загальноприйнятих норм, а незалежність для них виступає як особлива цінність.

Таким чином, у групі постійних "жителів Інтернету" переважають люди з нереалістичними і недиференційованими вимогами до себе, що дискримінують власну тілесність, що відчувають деяку дистанцію між собою й іншими і що намагаються компенсувати відсутність почуття близькості і взаєморозуміння перебільшеними уявленнями про власну незалежність, а також відмовленням від дотримання загальноприйнятих норм. Ці люди є сприятливим середовищем для організації спеціальних впливів.