Книга депутата місцевої ради Ідіть до людей



бет9/25
Дата23.07.2016
өлшемі8.3 Mb.
#216534
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25
Глава 1.1. Загальна характеристика села (селища)

- Коротка інформація про історію села (селища) (коли засновано, перші історичні згадки);

- Відомості про статус, територію та межі села (селища).

Глава 1.2. Територіальна громада села (селища)

- інформація про склад територіальної громади та права її членів.



Глава 1.3. Правова основа статуту

    • інформація про юридичну силу статуту;

    • умови його прийняття та внесення змін.

Глава 1.4. Організаційно-правова, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування

    • інформація про юридичний статус, власні повноваження сільської (селищної) ради та її виконавчого органу;

    • рівень їх підконтрольності відповідним органам виконавчої влади;

    • зміст матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування в селі (селищі);

    • засоби управління комунальним майном та контролю за станом комунальної власності.

Глава 1.5. Відносини місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями

    • перелік функцій та засади формування відносин сільської (селищної) ради, її виконавчого комітету з підприємствами, установами та організаціями комунальної власності;

    • перелік функцій та засади формування відносин сільської (селищної) ради, її виконавчого комітету з підприємствами, що не перебувають у комунальній власності.

Розділ ІІ

Глава 2.1. Загальні засади формування та функціонування системи місцевого самоврядування в селі (селищі)

- правова основа дії системи місцевого самоврядування в селі (селищі) та її зміст.



Глава 2.2. Форми участі громадян у місцевому самоврядуванні

- методи та форми здійснення членами територіальної громади свого права на участь у місцевому самоврядуванні.



Глава 2.3. Місцевий референдум

- порядок призначення, проведення та обов’язковість виконання рішень місцевого референдуму.



Глава 2.4. Вибори депутатів сільської (селищної) ради та сільського (селищного) голови

- порядок виборів депутатів та сільського (селищного) голови.



Глава 2.5. Загальні збори громадян за місцем проживання

    • компетенція та порядок проведення загальних зборів (конференцій) громадян;

    • норми представництва громадян на зборах (конференціях).

Глава 2.6. Місцеві ініціативи

- компетенція, умови та регламент проведення розгляду пропозицій, поданих в порядку місцевої ініціативи.



Глава 2.7. Громадські слухання

    • умови та методи проведення громадських слухань;

    • контроль виконання поданих пропозицій за результатами громадських слухань.

Глава 2.8. Взаємодія органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

    • порядок повідомлення органів місцевого самоврядування та проведення масових заходів зареєстрованими об’єднанням громадян;

    • умови отримання та відмови в отриманні інформації від органів місцевого самоврядування об’єднанням громадян.

Розділ ІІІ

Глава 3.1. Система органів самоорганізації населення

    • означення органів самоорганізації населення;

    • структура органів самоорганізації населення.

Глава 3.2. Порядок формування органів самоорганізації населення

    • порядок отримання дозволу від сільської (селищної) ради на створення відповідного органу самоорганізації населення;

    • порядок проведення виборів органів самоорганізації населення.

Розділ ІV

Глава 4.1. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою

    • інформація про підзвітність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою;

    • періодичність надання інформації про виконання програм соціально-економічного розвитку, бюджету села (селища), інших питань місцевого значення;

    • інформація про посадових осіб та графіки їх особистого прийому громадян.

Глава 4.2. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними та фізичними особами

- умови відшкодування збитків юридичним та фізичним особам у разі неправомірних рішень та дій, а також бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.



Розділ V. Символіка села (селища)

    • опис герба, геральдичного знаку села (селища), порядок їх використання;

    • опис прапора села (селища), порядок його використання.

ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ДОДАТКІВ ДО СТАТУТУ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ПОСЕЛЕННЯ



№ п/п

Назва та зміст додатку

1.

Основні поняття й терміни, які використовуються в Статуті територіальної громади (перелік та тлумачення)

2.

Перелік додатків до Статуту

3.

Межа і територія Поселення (карта та коментар до неї на дату затвердження Статут територіальної громади Поселення або змін та доповнень до нього)

4.

герб поселення (кольорове зображення)

5.

Прапор поселення (кольорове зображення)

6.

Гімн поселення (текст віршів та нотний текст)

7.

Організація управління у поселенні(схема та коментар до неї)

8.

Положення про Міського уповноваженого з прав людини (омбудсмена)

9.

Порядок утворення органів самоорганізації та інших самоврядних утворень

10.

Порядок підготовки та проведення місцевого (міського, селищного, сільського та районного у місті) референдуму

11.

Порядок проведення зборів і конференцій місцевих самоврядних громад

12.

Положення про громадські слухання і обговорення

13.

Порядок підготовки і подання звернень і петицій громадян

14.

Положення про громадські ініціативи жителів

15.

Положення про порядок проведення мирних масових акцій протесту

16.

Положення про цільові державні програми розвитку поселення

17.

Регламент і організаційна схема ради (схема та коментар до неї)

18.

Присяга депутата ради

19.

Положення про статус депутата ради

20.

Кодекс норм і правил діловодства у раді

21.

Кодекс етики депутата ради

22.

Кодекс посадових осіб виконкому

23.

Присяга (сільського, селищного, міського) голови

24.

Статус (сільського, селищного, міського) голови

25.

Положення та організаційна схема виконкому (схема та коментар до неї)

26.

Типове положення про управління виконкому

27.

Положення про міську (селищну, сільську) скарбницю і міського (селищного, сільського) скарбника

28.

Положення про муніципальну міліцію

29.

Положення про Апеляційну палату

30.

Присяга міського (селищного, сільського) уповноваженого з прав людини (омбудсмена)

31.

Єдиний реєстр об'єктів нерухомості на території Поселення

32.

Земельний кадастр поселення (склад земель Поселення за класифікацією та призначенням)

33.

Положення про бюджетний процес у Поселенні

34.

Містобудівний кодекс Поселення

35.

Екологічний кодекс Поселення

36.

Стандарти стану місцевого середовища Поселення та його окремих компонентів

37.

Порядок здійснення громадського контролю за виконанням Статуту Поселення

38.

Порядок змін, доповнень та уточнень Статуту Поселення

39.

Адміністративно-територіальний поділ Поселення (карта-схема та коментар до неї на дату затвердження Статуту Поселення або останніх змін та доповнень)

* * *

ГЛАВА 5

ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

ІНФОРМАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ PR-КАМПАНІЇ

Будь-яка інформація, що виходить з вашої команди «назовні», має відповідати певним вимогам. Готуючи кожний «інформаційний продукт» — чи публікацію, чи Інтерв'ю на радіо, чи виступ на презентації, — наприкінці обов'язково «протестуй­те» його за такими РR-стандартами.

КОНТЕКСТ ТА ВІДПОВІДНІСТЬ ЗМІСТУ. Проаналізуйте, чи «пасує» ваша інформація до життєвих реалій? Чи є вона актуальною для тих, кому ви її призначаєте? Формування довіри. Кожна інформація чи повідомлення має підкреслювати доко­нечну потребу в діяльності вашої Організації. Завжди робіть акцент на тому, що ви працюєте для людей, для потреб суспільства, а не задля того, щоб обстоювати не зрозумілі їм вузькопрофесійні інтереси. Тільки тоді люди прислухатимуться до ва­ших слів, повідомлень, публікацій та виступів.

ЛЕГКІСТЬ СПРИЙНЯТТЯ. Спрощуйте свої повідомлення відповідно до рівня сприйнят­тя кожної цільової групи. Що зрозуміліше, то краще. Натомість «надто розумних» повідомлень та інформації ніхто не буде слухати (а тим більше — читати). Скажімо, ось тема вашого виступу перед викладачами місцевого університету — «Дерегулювання підприємницької діяльності — нагальна проблема сучасної української еко­номіки». Якщо ви хочете поговорити про це зі школярами-старшокласниками, то те­ма вашої промови мусить звучати приблизно так: «Українські підприємці мають пра­цювати за простими й ефективними законами».

ВИБІР КАНАЛІВ КОМУНІКАЦІЇ. Бажаючи щось донести до людей, робіть це через ті за­соби, до яких вони звикли, якими вони користуються. Скажімо, було б повним без­глуздям опублікувати інформацію для пенсіонерів у молодіжній газеті. Таке повідо­млення краще передати, наприклад, через місцеве радіо («радіоточки»), у ранковий час (7-8 год.) або надвечір (21-22 год.).

БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ. Не бійтеся повторень. Ви ж не можете бути цілковито впевненими в тому, що ваше попереднє повідомлення почули 100% тих, кому ви його призначали. Повторіть його знову, ще раз і ще раз, тільки інши­ми словами. Це звичайний і, водночас, необхідний елемент переконання. У прак­тиці «паблік рілейшнз» міцно утвердилося таке „золоте правило”: „Якщо ви хоче­те переконати людей, скажіть їм те, що хочете сказати. Потім повторіть їм те са­ме, тільки іншими словами. Потім аргументуйте сказане і... знову повторіть їм те, що ви хотіли сказати!”

РR-процес має бути безперервним. Варто вам «зникнути з поля зору» на один-два місяці, і ваше місце в інформаційному полі посядуть інші громадські активісти, проб­леми, події, новини, скандали...



СПІВПРАЦЯ З МІСЦЕВОЮ ПРЕСОЮ

З чого почати співпрацю з пресою?

Спершу треба створити власну базу даних ЗМІ, з якими ви будете постійно й послідовно співпрацю­вати у своїх інформаційних потре­бах. Вона має містити назву кожно­го видання, радіо- чи телекомпанії, рейтинг, наклад або обсяг мовлен­ня, телефони та адреси редакції, імена та прізвища головного реда­ктора, провідних журналістів, заві­дувачів певних відділів тощо. До цієї бази даних (за професійним лексиконом PR — медіа-карти) на­самперед належить внести дані про таких потенційних партнерів:

  • редакції рейтингових видань вашого регіону;

  • редакції новин і популярних програм усіх теле- та радіокомпаній області.

Плине час, змінюються люди на посадах, номери телефонів у кабінетах... Свою медіа-карту потрібно постійно оновлювати. Ця робота може виявитися для вас анітро­хи не складною, а може стати й напрочуд трудомісткою. Річ утому, що актуальність даних у вашій медіа-карті є... своєрідним показником вашої PR-активності! Якщо ви постійно контактуєте з пресою, то прізвища й номери телефонів будуть непомітно для всіх оновлюватися в процесі роботи «самі собою». Але якщо ви телефонуєте до журналіста-газетяра Сидоренка, а в редакції вам кажуть, що він перейшов працюва­ти на телебачення півроку тому, то це свідчить про те, що настав час змінювати стиль вашої PR-діяльності...

Наступний крок — налагодження особистих формальних (офіційних) кон­тактів. Вам треба зустрітися з редакторами всіх провідних видань і теле- та радіокомпаній і познайомитися з ними особисто. Розкажіть їм про свою діяльність, зазначивши, якою інформацією ви можете їм допомогти. Розпитайте, яка інформація їх цікавить, спробуйте разом знайти спільні точки зацікавлення.

Перебуваючи в редакції, намагайтеся якомога точніше визначити, з ким вам буде доцільно контактувати в майбутньому у висвітленні діяльності Вашої депутатської роботи на сторінках цієї газети. Із завідувачем відділу громадського життя? Із журналісткою Чепурною чи з репортером Сидоренком? Хто з редакційних працівників може гідно оцінити вартість інформації, отриманої від вашої команди?

Готуємо регулярні публікації

Засоби масової інформації виконують дві головні функції — повідомляти новину й інформувати про суть проблеми (явища).

Тож і ваше завдання щодо співпраці з пресою — відповідне: створити новину або інформацію, яка пояснить читачам проблему чи явище, що їх цікавить. Саме так ви допоможете пресі, а ви покращити свій імідж як політика місцевого рівня. Інколи представники депутатського корпусу виступають у ролі прохачів: прино­сять до редакції свою інформацію і просять надрукувати її в газеті. Ніколи не вмо­вляйте редакторів чи журналістів опублікувати вашу інформацію! Це абсолютно невдячна справа: вмовляння завжди дратують людей; водночас, вас перестають сприймати як фахівця... Варто завжди пам'ятати, що цікавою для редакторів вашу інформацію роблять три чинники:


  • значущість та вагомість для місцевої громади (населення);

  • повнота повідомлення;

  • вчасність (актуальність).

1. Написати «готову до вжитку» статтю про подію, що відбулася (не обов'язково з вашим авторським підписом).

2. У статті спершу розкрити наслідки цієї події, відтак зазначити, для кого ці наслідки є важливими і чому. Такі наслідки мусять бути реальними. Пам'ятайте: ваш ма­теріал має містити інформацію про конкретні наслідки роботи, а не патетичні фрази на зразок: «Є певні місцеві депутати, які дуже багато роблять для людей, і тому вони такі знамениті». Статтю треба побудувати за такою схемою:

«...В нашому місті сталася (така) подія, яку ініціювали (такі) депутати місцевої ради... Ця подія важлива тим, що дає змогу розв'язати (таку) проблему нашого міста (названа проблема має відповідати мотиваціям тих читачів, які нале­жать до ваших цільових груп)».

Це дуже суттєво: читач має оцінити Організацію за реальними справами, а не на підставі вашого самовихваляння.

3. Закінчену статтю оформити у вигляді прес-релізу (про техніку створення прес-релізу ми розповімо трохи далі).

4. Прес-реліз розмножити й розповсюдити серед редакцій (їхні адреси ви візьме­те із своєї бази даних, чи то пак — з медіа-карти).



ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ НАПИСАННЯ ПРЕС-РЕЛІЗУ

Для чого потрібний прес-реліз?

Прес-реліз — один із способів поширення інформації через ЗМІ. Прес-реліз пишуть і розповсюджують тоді, коли виникає нагальна потреба оперативно й широко поінформувати населення через ЗМІ щодо певної події, новини тощо.

Від чого належить відштовхуватися, готуючи прес-реліз?

Аксіома № 1: редактори газет, теле- та радіокомпаній завжди мають гостру потребу у свіжій інформації.

Висновок: дайте їм цю інформацію — у вигляді прес-релізу.

Аксіома № 2: інколи новина чи подія не потрапляє на сторінки видань за браком часу на підготовку матеріалу або за браком детальнішої інформації. Висновок: полегшіть репортерам і редакторам їхню роботу — напишіть матеріал за них і «подаруйте» його редакції у вигляді прес-релізу.

Аксіома № 3: редактор не буде кардинально переробляти ваш матеріал, якщо його написано професійно.

Висновок: пишіть прес-реліз, орудуючи засобами професійної журналістської техніки. Тоді ваша інформація пошириться через ЗМІ у вигляді, максимально на­ближеному до того, який є для вас бажаним. Іншими словами:

ТЕКСТ ПРЕС-РЕЛІЗУ — ЦЕ ГОТОВА ДО ДРУКУ СТАТТЯ В ТОМУ ВИГЛЯДІ, У ЯКОМУ ВИ ХОЧЕТЕ ПОБАЧИТИ ЇЇ НА ГАЗЕТНІЙ СТОРІНЦІ (за винятком заголовку).

Якою є структура прес-релізу?

Як і будь-який інший газетний матеріал (інформація, замітка, стаття тощо), правильно написаний прес-реліз відповідає на питання: «Хто? Що? Коли? Де? Як? Чому? Навіщо?» Заголовок прес-релізу має виглядати як розлоге речення, що розкриває зміст прес-релізу. І нехай вас не бентежить, що ця фраза буде досить довгою: редактор все одно змінить заголовок, бо поставить свій — такий, що відповідає стилю його газети, його власним смакам тощо. Натомість ваше завдання — написати заголовок так, щоб редактор, взявши прес-реліз до рук, одразу зрозумів із заголовку, про що йдеться в цьому матеріалі.

Приклад невдалого заголовку прес-релізу: «Нова ініціатива депутатів».

Приклад вдалого заголовку: «Сесія міськради розглянула й ухвалила програму «Щасливе дитинство», яку ініціювали представники депутатської групи „Наше місто”.

Перший абзац — т. зв. «лідер-абзац» (його ще називають «вріз» або просто «лід» — від англійського lead — «провідний»).

Завдання лідер-абзацу — передати суть повідомлення (головний зміст події) коротко, 3-4 реченнями. Це найкоротший виклад усього, про що ви хочете розповісти у своєму прес-релізі (така собі «мікростаття»). Щоб зрозуміти структуру й стиль «врізу», розглянемо приклад. Інколи прес-реліз потрапляє до редактора в останню мить перед затвердженням номеру до друку. Якщо новина, викладена в прес-релізі, є оперативною, «гарячою», то редактор намагається повідомити про неї ще в цьому номері газети. І якщо місця в макеті для цього матеріалу вже немає, він бере з прес-релізу лише «вріз» і публікує його під рубрикою «Офіційна хроніка». Тоді решту тексту він може спокійно поставити в наступний номер. Отак і пишіть «вріз» («лідер-абзац») — як для офіційної хро­ніки: надзвичайно лаконічно, але повно.

Далі в прес-релізі подають усі деталі та обставини події: починаючи з головних, поступово переходять до другорядних. Викладати їх треба так, щоб редактор, коли виникне потреба скоротити матеріал, міг «підрізати» матеріал саме з кінця. Намагайтеся писати текст легкою і простою мовою, короткими реченнями (не більше ніж по 12-13 слів кожне). Порівняйте два варіанти викладення однієї й тієї самої думки:

1) «Нова Програма міської ради має на меті кооперацію зусиль органів місцевого самоврядування та представників малого та середнього бізнесу у вдосконаленні надання адміністративних послуг підприємцям»;

2) «Міська рада затвердила Програму, яка надасть змогу підприємцям нашого міста отримувати ліцензії, дозволи та довідки у „Єдиному вікні”. Однині отримати ліцензію або дозвіл підприємець зможе у зручний для нього час та в одному кабінеті».

Уникайте беззмістовних фраз та прописних істин на зразок: «Усім відомо, що проблема безробіття в Україні сьогодні є однією з найважчих соціальних проблем держави». Якщо це всім відомо, то який сенс витрачати на це друкарську фарбу та місце на шпальті?

Сміливо цитуйте «головних героїв» події, яку ви описуєте в прес-релізі. Це один із світових стандартів сучасної журналістики.

Дуже важливо пам'ятати про ще одну особливість прес-релізу. Не пишіть «від се­бе». Викладайте інформацію від імені журналіста, з точки зору редакції ви­дання (програми чи агенції).

Перечитайте готовий прес-реліз очима пересічного читача: чи все зрозуміло? чи правильно розставлено акценти? чи текст не перевантажено спеціальною термінологією? чи легко його сприйме читач? чи зробить бажані висновки? Якщо ви будете розповсюджувати прес-реліз під час події, про яку повідомляєте (наприклад, під час прес-конференції), то в тексті пишіть про неї в минулому часі — як про доконаний факт. Тобто так, як повідомляють про подію вже в газеті. Це оз­начає: перед початком прес-конференції журналісти отримують прес-реліз, у якому повідомлено, що прес-конференція вже відбулася, і наведено витяги з виступів до­повідачів. Саме так, і тільки так. Це світовий медіа-стандарт.

Яким має бути обсяг прес-релізу?

Оптимальний обсяг — 1-1,5 сторінки, максимальний — 2 сторінки. І не більше!

Як оформити прес-реліз?

Редакційна практика використання інформаційних матеріалів виробила певні вимо­ги та стандарти до оформлення прес-релізів. Завжди дотримуйте цих вимог, і ваші прес-релізи будуть мати найвищу інформаційну ефективність, їм завжди бу­дуть приділяти особливу увагу.

Візьміть для прес-релізу добрий папір формату А-4. Встановіть поля тексту: ліве — 30 мм, праве і верхнє — по 15 мм, нижнє — 30 мм. Текст прес-релізу можна друку­вати тільки з одного боку аркушу.

Вгорі треба зазначити мандат депутата, вашу поштову адресу та номери телефонів. Трохи нижче посередині аркушу пишуть жирним шрифтом: ПРЕС-РЕЛІЗ. Ще нижче:



  • зліва — часові «рамки»: Для термінового розповсюдження. Або: До опубліку­вання не пізніше ніж 14 березня 2001 року. У наступному рядку — дата розпов­сюдження прес-релізу;

  • з правого боку: Контакти: (під цим словом подайте прізвища, імена, назви посад та номери телефонів працівників, які мали пряму причетність до написання цього прес-релізу й можуть дати редакторові чи журналісту додаткові пояснення).

Через два інтервали нижче від цих написів розмістіть заголовок (жирним шрифтом Times, розмір — 14), а після нього, також через подвійний інтервал, — текст. Текст прес-релізу належить скласти на комп'ютері простим прямим шрифтом Times, розміром 13 (якщо будете передавати прес-реліз факсом, то варто встано­вити більший розмір шрифту— 14).

Рядки тексту треба складати через півтора інтервали, а абзаци — через два інтерва­ли. В кінці першого аркушу (посередині, у дужках) обов'язково позначте перехід на наступний аркуш: (Див. 2 стор.). Не розривайте речення, переходячи з першої сторінки на другу.

На другому аркуші вгорі треба поставити його номер: — 2 — В кінці тексту (нижче й посередині) обов'язково поставте три зірочки — символ, що означає закінчення тексту: * * *

У західній журналістиці інколи замість зірочок ставлять такі знаки: # # #

Зразок прес-релізу:

Депутат Тернопільської міської ради

ІВАН МАХНО

м.Тернопіль, пр. Правди, 23/4а, моб. тел. (0532) 48-50-05



ПРЕС-РЕЛІЗ

Для негайного розповсюдження Контакти:

1 червня 2005 року Петро Олійник, тел. (0532) 48-50-05



Депутат від УНП Іван МАХНО “викликав на килим” міськради інформацію начальника Тернопільського міського району електромереж

Депутат Тернопільської міської ради, член Української Народної Партії, секретар депутатської фракції “Наша Україна” в міській раді Іван МАХНО під час пленарного засідання сесії міської ради порушив питання про незадовільну роботу Тернопільського міського району електромереж в частині обслуговування мешканців міста, які звертаються безпосередньо в міський РЕМ для вияснення спірних ситуацій.

За словами депутата, неприпустимо, коли люди довго простоюють в чергах, коли відсутня належна інформація та відповідні умови для раціональнішої організації прийому громадян; ставлення працівників міського РЕМу до споживачів залишає бажати кращого.

На вимогу Івана МАХНА сесія заслухала інформацію начальника Тернопільського міського району електромереж п. М.Сенецького, якому було вказано на відповідні недопрацювання в роботі. Незважаючи на те, що Тернопільський міський РЕМ є підрозділом приватної структури ВАТ “Тернопільобленерго”, ми не можемо допустити, щоб через невмілий підхід до вирішення питання організації прийому громадян страждали наші виборці”, - зазначив Іван МАХНО.

* * *


Часом вам буде видаватися, що двох сторінок прес-релізу замало, щоб викла­сти всі ваші цікаві факти й показники. З такої ситуації є простий і дотепний вихід: виберіть з цікавого найцікавіше та найвагоміше й спробуйте «втиснути» вибране на 2 сторінки. А ось решту вашої інформації — в будь-якому обсягу! — сміливо викладайте у вигляді окремого додатку до вашого прес-релізу. Назвіть цей додаток просто: «Інформація для преси». І якщо редактор захоче зробити з вашого прес-релізу більшу й повнішу публікацію, то на власний розсуд вибере з цього додатку все, що йому знадобиться для повноти та ілюстративності майбутнього матеріалу.

Сторінки прес-релізу треба надійно скріпити (зробіть це за допомогою степлеру).



Як проілюструвати прес-реліз?

Якщо вам дуже залежить на тому, щоб проілюструвати майбутню публікацію, до­дайте до прес-релізу не менше ніж 3 фотографії з різними сюжетами. Зауважимо, що наявність фотографій чи інших ілюстративних матеріалів збільшує шанс вашого прес-релізу на опублікування в півтора-два рази!

Всі знімки мають бути кольоровими, надрукованими на глянсовому фото­папері. Мінімальний розмір фотографій — 10x15 см. Усі знімки належить за­класти до прозорої папки.

На звороті кожного фото треба наклеїти папірець-анотацію, яка детально описує сюжет знімку, тобто відповідає на питання: хто?., що відбувається?., де?., коли?., за чиєї присутності?..

Якщо ви пропонуєте до публікації портретний знімок певної людини, то в анотації вкажіть прізвище, ім'я та по батькові, офіційну назву посади тощо (звання, титули). Передаючи прес-реліз та фотографії до редакції журналу, докладіть до цього комплекту 1-2 фотографії із сюжетами, що мають шанс потрапити на обкладинку (компонування кадру— вертикальне; розмір — не менший ніж 13 х 18 см).

Як розповсюдити прес-реліз?

Визначте коло видань, серед яких доцільно розповсюдити ваш прес-реліз (врахуйте тематичну спрямованість цих видань, їх наклад, оперативність, періодичність, час виходу, читацьке коло тощо).

Спробуйте визначити, як краще передати прес-реліз до кожного видання — факсом чи завезти особисто (інколи це залежить ледь не від індивідуальних рис характеру редактора видання).

Якщо ви надсилаєте прес-реліз факсом, то на верхньому полі першого аркушу, з правого боку, обов'язково напишіть, кому його призначено (редакторові відділу новин Куделі, головному редакторові Симоненку, журналістові Петренку тощо). Відразу після пересилання факсом дізнайтеся, чи всі рядки прес-релізу чітко видно. Продиктуйте ті слова чи рядки, що їх «розмазав» факс-апарат. Обов'язково зателефонуйте до кожної редакції за 3-5 годин і поцікавтеся, чи все зрозуміло в тексті, чи працівник редакції не потребує додаткової інформації, ілюстрацій тощо (до речі, так ви принагідно дізнаєтеся, чи ваш прес-реліз вже «в роботі», хто і скільки уваги йому приділив, коли матеріал піде до друку і т. ін.). Якщо ваш матеріал з'явився на газетній сторінці, обов'язково зателефонуйте до редакції і подякуйте: це ваш перший крок до публікації наступного прес-релізу.



Підготовка прес-конференції

Поради організаторові

Прес-конференція — це спеціальний захід, який проводять для того, щоб поширити важливу інформацію одночасно серед багатьох ЗМІ. РR-фахівці розглядають роль прес-конференції трохи ширше. По-перше, це ще й добра нагода для розширення та поліпшення контактів з пресою. По-друге, уважно спостерігаючи за реакціями журналістів, за спрямованістю їхніх питань і за ставленням до представників вашої команди, можна визначити позицію преси в тій чи тій ситуації і зробити належні вис­новки щодо подальшої лінії поведінки.

Не варто скликати прес-конференції занадто часто. Робіть це тільки (і тільки!) тоді, коли відбувається справді визначна, вирішальна подія; коли у вас з'явилася інфор­мація, якої досі ніхто ніде не оприлюднював; коли ви впевнені, що преса отримає на вашій прес-конференції справжню новину, цікаву для її читачів, глядачів і слу­хачів. Якщо такої нової інформації ви не маєте або якщо ви збираєте прес-конфе­ренцію тільки для того, щоб зайвий раз «засвітитися», то преса швидко втратить інтерес до вашої особи.

Спробуйте заздалегідь довідатися, чи не збігається термін проведення вашої прес-конференції з іншими заходами, цікавими для преси. Якщо це так, то краще перенести прес-конференцію на інший час чи день.

Надсилайте запрошення на прес-конференцію за 5-7 днів перед її проведенням. Зазвичай це роблять факсом, але в деяких випадках (коли ваш захід має винятко­во важливе значення) запрошення краще розвезти по редакціях.

Запрошення на прес-конференцію чи прес-анонс надсилайте не тільки редакто­рові, а й особисто журналістові, який постійно висвітлює цю тематику. Так ви за­безпечите собі максимально можливу присутність преси.

На вхідних дверях будинку, де відбуватиметься прес-конференція, має висіти табличка-вказівник на зразок «Прес-конференція Депутатської групи «Нова перспектива»: 3-й поверх, конференц-зала». Далі вздовж усього шляху до зали ма­ють бути стрілки-вказівники.

При вході до зали на видному, просторому місці потрібно поставити столи для реєстрації та роздавальних матеріалів (прес-пакетів).

Реєструвати журналістів та інших гостей має спеціально призначений до цього працівник (якщо ви сподіваєте­ся на велику кількість журналістів, то краще на цю роль призначити дві особи).

Заздалегідь приготуйте аркуш-заготовку для реєстрації журналістів, які прийдуть на вашу прес-конференцію. Реєструючи кожного, туди належить вносити прізвище та ім'я журналіста, назву видання, яке він представляє, робочий телефон. Збері­гайте ці списки: вони допомагатимуть вам поступово оновлювати базу даних.

Всі організатори прес-конференції мусять мати на грудях з лівого боку невеличкі таблички з іменами та прізвищами (так звані «бейджі»). Це полегшить журналістам їхню роботу: отримати додаткову інформацію, знайти людину, потрібну для інтер­в'ю чи для інших контактів.

Кожний журналіст, який прийшов на прес-конференцію, має піти з неї, тримаючи в руках інформаційну добірку матеріалів для майбутньої статті (передачі). Таку до­бірку називають прес-пакетом (фахівці РR інколи вживають англомовний вислів «прес-кіт»). До прес-пакету треба вкласти такі матеріали:


  • прес-реліз (згори);

  • факт-лист (детальна розповідь на 1 сторінці (не більше!) про вашу команду (депутатську фракцію або партію): хто і коли її створив, хто до неї входить, яку діяльність вона прова­дить, коротко — про її здобутки та плани; адреса та номери телефонів);

  • ілюстративні матеріали (обов'язково - знімки крупним планом «головних героїв» прес-конференції, різноманітні фото, малюнки, графіки тощо);

  • всі можливі додаткові матеріали (наприклад, копії рішень міської влади, копії важливих документів тощо).

Буде добре, якщо до прес-пакету ви заздалегідь покладете тексти виступів голов­них доповідачів. Це не завжди вдається зробити, однак така підготовка свідчить про високий рівень організації прес-конференції і полегшує роботу преси.

Оптимальна кількість доповідачів — одна або дві особи (не рахуючи модератора). У виняткових випадках можна збільшити кількість таких промовців до трьох. Втім, робити це не бажано: інформаційний ефект такого заходу починає зменшуватися.

Для кожного доповідача приготуйте окрему табличку, яка буде стояти перед ним на столі. Тут треба написати чіткими великими літерами прізвище, ім'я, по батькові повністю (не ініціали!). Посаду писати не треба.

На центральній стіні (за спиною доповідача й модератора, трохи вище) бажано повісити великий кольоровий логотип вашої партії або депутатської фракції. Це дасть добру логічно-змістову «картинку» телевізійникам, а також створить потрібні зорові асоціації в глядачів. До того ж майбутні фотознімки в газетах будуть виглядати змісто­внішими та яскравішими.

Головна тема (подія, новина), винесена на прес-конференцію, теж має бути одна або дві-три, але в жодному разі не більше, бо інформаційний ефект почне «розпо­рошуватися». Загалом, якщо ви хочете досягти максимального інформаційного ефекту, дотримуйте принципу: «Найкращий варіант - один доповідач з однією те­мою». Хоча інколи дуже добре «спрацьовує» й такий варіант: «Перший доповідач розкриває проблему, а другий коментує як експерт».

Спробуйте наперед передбачити «незручні» чи «неприємні» запитання. Відповіді напишіть на папері заздалегідь і проведіть «репетицію» (виробляючи також відпо­відний вираз обличчя).

Якщо якась редакція не змогла відрядити свого журналіста, то відразу по закін­ченні прес-конференції передайте редакторові прес-пакет. Він теж може викори­стати ваш прес-реліз, тож ви матимете шанс на додаткову публікацію.

Обов'язково зробіть диктофонний запис усієї прес-конференції. Нерідко хтось із журналістів, не потрапивши на прес-конференцію, все-таки хоче зробити публікацію. У такому разі ви можете надати йому копію свого звукозапису. Крім того, потреби в аудіозаписах прес-конференцій виникають і в інших ви­падках, наприклад, коли якась газета неправильно процитувала когось із до­повідачів і спровокувала скандал...

Не привчайте журналістів до фуршетів з великою кількістю алкоголю. Натомість спробуйте кожного разу створити для представників преси якомога більше спри­ятливі та комфортні умови для роботи:


  • оберіть просторе приміщення з широкими проходами для телеоператорів і фоторепортерів;

  • заздалегідь потурбуйтеся про транспорт для знімальної телегрупи;

  • подбайте про додаткове освітлення;

  • на столи, за якими будуть сидіти журналісти, покладіть аркуші чистого па­перу та ручки (олівці);

  • каву та мінеральну воду треба поставити в зручному місці й пропонувати перед проведенням прес-конференції, а не після події.

Ці ваші зусилля журналісти оцінять вище, ніж примітивну випивку. Крім того, якщо часто «поїти» пресу, то раніше чи пізніше деякі журналісти приходитимуть на ваші заходи тільки задля алкоголю. Натомість публікацій не чекайте: що може написа­ти журналіст, у якого з похмілля болить голова?..

Не ображайтеся на журналістів, якщо після вашої прес-конференції в пресі з'яви­лося дуже мало публікацій (хоча було досить багато представників ЗМІ). Це може означати лише одне: ваша новина була нецікавою для преси. Просто проаналі­зуйте ситуацію і зробіть для себе належні висновки!



Проведення прес-конференції

Поради модераторові

За 30 хвилин перед початком

На цей час усе має бути вже готове, бо деякі журналісти (а надто «газетярі доброї старої школи») прийдуть раніше. Починається реєстрація всіх журналістів та гостей, їм роздають прес-пакети (перед початком прес-конференції!).

Обов'язково треба особисто вітатися з усіма, хто приходить. З тими журналістами, яких ви бачите на своїх заходах вперше, належить поз­найомитися, обмінятися візитками, висловити сподівання на подальшу співпрацю. І запропонувати каву...

Якщо доповідач вже прийшов, то спробуйте делікатно обмежити його кон­такти з журналістами перед початком прес-конференції.



За 10 хвилин перед початком треба ще раз поговорити з доповідачем про те, що:

вступна промова має тривати 7-8 хвилин (для 2-3 промовців — зага­лом не більше ніж 15 хвилин). У вступному слові доповідач має сказати найголовніше — те, задля чого ви зібрали пресу. А все, про що до­повідачеві хочеться розповісти додатково, він обов'язково скаже трохи пізніше, коли відповідатиме на питання журналістів. Для цього він мати­ме ще 25-30 хвилин;

бажано давати лаконічні відповіді.

Початок прес-конференції

Не варто розпочинати прес-конференцію точнісінько о призначеній годині, «хвилина у хвилину». Зазвичай кілька журналістів запізнюються на 5-10 хви­лин (з огляду на зайнятість та проблеми з транспортом). Тож завжди розпо­чинайте захід на 7-8 хвилин пізніше. Відкрийте вашу прес-конференцію 1-2-хвилинним вступом:

привітайте присутніх і відрекомендуйте гостя;

лаконічно опишіть проблему, яку порушить доповідач; спробуйте під­креслити актуальність цієї проблеми. На закінчення свого вступу за­значте, яке відношення має доповідач до предмету розмови, рівень його компетенції та обсяг повноважень.

Передавши слово гостеві, зафіксуйте час: пам'ятайте, що за 7-8 хвилин ви маєте тактовно й делікатно зупинити задовгу промову.

Обговорення (основна частина)

Інколи по закінченні вступної промови доповідача (у момент переходу до запитань та відповідей) виникає незручна пауза (журналісти ще «не розворушилися»). На такий випадок треба мати свої, заздалегідь підготовані запитання до гостя. Вони мають бути простими, але досить гострими – щоб журналістська аудиторія «прокинулася» й відчула своєрідне азартне піднесення.

У процесі підготовки прес-конференції подбайте про те, щоб окрім журналістів, за­просити експертів та практиків, для яких проблема є добре знайомою та «болю­чою». Дайте їм можливість задати гостеві гострі фахові питання: це допоможе жур­налістам краще зорієнтуватися у всіх тонкощах проблеми.

Під час обговорення пам'ятайте, що ви – «диригент» прес-конференції. Ось кілька принципів «диригування»:



  • попросіть журналістів задавати одночасно не більше ніж два запитання: «Пізніше, після ваших колег, кожен з вас може задати питання знову»;

  • контролюйте розмову. Ви маєте право твердо, але тактовно зупинити дис­кусію, яка заводить у глухий кут чи відволікає від основної теми прес-конфе­ренції (можна зробити це під виглядом надання наступного слова журна­лістові, який ще не встиг задати доповідачеві свої питання);

  • якщо назріває суперечка доповідача з журналістом — одразу її зупиняйте! Найкращий вихід з такої ситуації — коротко, спокійно й переконливо резю­мувати, що «кожен має право на власну думку»;

  • приходьте на допомогу доповідачеві, якщо журналістська аудиторія занад­то жорстоко «атакує» чи навіть провокує його. З іншого боку, ви теж начеб­то «граєте в журналістській команді», отже, маєте допомогти журналістам повністю «розкрутити» доповідача;

  • не «пускайте» до доповідача тих питань, які не передбачають логічної від­повіді, — «відбивайте» їх. Вивчіть напам'ять варіанти влучних відповідей - «контрударів». Наприклад: «Ви дозволите, колего, вважати ваше запитання жартом? Дякую!.. Прошу — наступне запитання...» Журналістська аудиторія зазвичай позитивно й з добрим гумором реагує на таку позицію модератора прес-конференції. А проте, захищаючи доповідача від таких питань, нама­гайтеся при цьому не образити непрофесійного журналіста, який їх задає;

  • не поділяйте журналістів на «дружніх» і «недружніх», «своїх» і «чужих». Ко­жен, хто завітав на прес-конференцію, є для вас шанованим гостем, який прийшов саме до вас, щоб дістати інформацію;

  • завжди «позначайте» близьке завершення прес-конференції («Прошу, ко­лего, Ваше питання — воно буде передостаннім»).

Закінчення прес-конференції

Підведіть підсумок: наскільки повно вдалося розглянути проблему?

Подякуйте доповідачеві за змістовний виступ та відповіді на запитання, а журналістам — за активність і зацікавленість темою.

Виступ на прес-конференції

Поради доповідачеві

Ваша вступна промова

Вступну промову присвятіть одному, але найвагомішому питанню: це може бути ексклюзивне повідомлення, пропозиція, новація, несподі­вана постановка проблеми. Іншими словами, у своєму вступному слові коротко, але змістовно викладіть те, задля чого ви зібрали журналістів на прес-конференцію.

Якщо ви хочете, щоб ефект від зустрічі з журналістами був максималь­ним, підготуйте коротку вступну промову. Спираючись на досвід, ми зав­жди рекомендуємо таку тривалість вступної промови: 7-8 хвилин — для одного доповідача й не більше ніж 15 хвилин загалом — для 2-3 про­мовців. Пам'ятайте: все, про що вам хочеться розповісти, ви обов'язково скажете трохи пізніше — у формі відповідей на питання журналістів. Для цього ви маєте ще аж 25-30 хвилин!

Довіра журналістів до вас відчутно зросте, якщо у вступному слові ви про­демонструєте власне ставлення до предмету розмови.

Свою вступну промову не обмежуйте лише констатацією фактів: жур­налісти чекають ваших узагальнень, прогнозів і висновків. Журналістська аудиторія буде особливо вдячною якщо ви оперуватиме­те цікавими, раніше не відомими фактами, продемонструєте оригінальні фотознімки або відеофрагменти



Відповіді на запитання преси

Не варто поділяти запитання на вагомі й другорядні для журналістів цінними є всі їхні запитання.

Ваші відповіді стануть особливо переконливими, якщо ви проілюструєте їх конкретними прикладами, цифрами, посиланням на думку авторитет­них людей, цитатами тощо.

На питання треба відповідати простою, доступною мовою, короткими ре­ченнями. Преса не сприймає великої кількості термінів, а надто вузькос­пеціальних. Інакше кажучи, інформація, з якою ви прийшли до журналі­стів, має бути легкою для сприйняття.

Якщо вам задали пряме питання, ваша відповідь також має бути прямою. Говоріть коротко й не вдавайтеся в зайві деталі.

Журналістів цікавлять оригінальні думки, незвичні повороти в розмові, свіжий погляд на буденні проблеми. Постарайтеся хоча б частково вдо­вольнити цю журналістську спрагу тоді шанс на появу в пресі потрібного вам позитивного матеріалу відчутно зросте.

3 досвіду відомо суперечка з журналістом — абсолютно невдячна спра­ва. Найкращий вихід з такої ситуації — коротко, спокійно й переконливо зазначити, що кожен має право на власну думку.

Просимо пам’ятати навіть найменша ваша спроба ухилитися від пря­мої відповіді не залишиться непоміченою. Якщо запитання застало вас зненацька не впадайте у відчай пообіцяйте, що наступного дня ви на­дасте всю потрібну інформацію з власними коментарями до неї (ось чому вам належить заздалегідь подбати про те, щоб у прес-пакетах для журналістів на окремому аркуші було зазначено адресу вашого офісу та ваші службові телефони).

Намагайтеся відповідати на «неприємні» питання якомога коротше це позбавить журналістів можливості «чіплятися» за додаткові «гачки», яких ви не уникнете в довгій відповіді.

Впевнено дотримуйтеся визначеної теми прес-конференції, бо нерідко предметна розмова перетворюється на бесіду про все і, водночас ні про що. Спокійно контролюйте розмову.

Не бійтеся «агресивних» журналістів відповідайте на їхні «атаки» завжди з дружньою посмішкою і добродушним гумором. Так ви створите собі імідж людини, яка завжди ставить себе «вище» за ситуацію. Просто пам’ятайте витримка та належна аргументація під «зливою» провокацій­них запитань неабияк підвищать ваш авторитет в очах преси.

БРИФІНГ

Брифінг є «близьким родичем» прес-конференції. Тому більшість наших порад, по­даних раніше, стосуються також до підготовки та проведення брифінгів. У чому полягає різниця між брифінгом та прес-конференцією? Брифінг скликають тоді, коли є потреба в оприлюдненні вашої позиції втому чи іншому питанні. Зазвичай процедура брифінгу не передба­чає коментарів, а також журналістських питань і відповідей на них. Доповідає на брифінгу переважно тільки одна особа (хтось із керівництва партійного осередку або депутатської фракції, або працівник, який має повноваження прес-секретаря чи PR-мене­джера. Нині в ЗМІ модно називати таку людину «речником»). Брифінг як медіа-техніку часто застосовують у кризовій ситуації коли керівниц­тво вважає за доцільне заявити про свою позицію, але не хоче відповіда­ти на дошкульні чи провокаційні питання преси

Журналістам обов'язково роздають видрук повного тексту виступу.

Після брифінгу ніколи не влаштовують фуршетів, проте кава чи прохолодні на­пої будуть цілком доречними (перед початком брифінгу).

* * *


ПРЕС-ТУР

Прес-тур — це спеціальний захід для журналістів, який поєднує прес-конфе­ренцію з відвідинами певних об'єктів.

Скорочена версія прес-туру — це, наприклад, те, що називають «Днем відкритих дверей». Таку акцію для ЗМІ проводять тоді, коли хочуть ширше ознайомити пре­су із діяльністю, глибше пояснити напрямки її діяльності, показати її структуру, щоденну роботу тощо. Журналістів збирають, скажімо, в офісі. Вступну частину прес-конференції проводять повністю, а другу («питання-відповіді») — у трохи скороченому вигляді, пообіцявши: «На решту питань ми відповімо безпосередньо на місцях, щоб ви переконалися у всьому на власні очі.. ». Відтак влаштовують своєрідну «екскурсію» для журналістів, яку провадить «гід», готовий до відповідей та пояс­нень (таких «гідів» може бути кілька, вони змінюватимуть один одного на кожному новому об'єкті). Більші прес-тури передбачають від­відини кількох об'єктів, можливо, навіть розміщених досить далеко



ОДИН ВІД ОДНОГО.

З тонкощами підготовки та прове­дення прес-конференції ми вже вас ознайомили, їх варто враховувати й під час підготовки прес-конферен­ції як елементу прес-туру. А ось деякі важливі поради щодо решти складо­вих частин прес-туру.

Запрошення для журналістів потрібно готувати особливо ретельно. На­лежить чітко вказати місце збору, вид транспорту, яким будуть їхати всі журналісти на місце події; зазначити марки та номери автобусів. У те­ксті запрошення зазвичай подають розгорнуту програму прес-туру. Та­кож обов'язково треба згадати про те, що організатори передбачили харчування (обід).

За день-два перед прес-туром належить зателефонувати до кожної ре­дакції й дістати підтвердження про кількість журналістів, їхні прізвища то­що. Так ви уникнете прикрих несподіванок з кількістю місць у транспорті.

Спробуйте забезпечити журналістам максимальний комфорт під час поїздки Окремо подбайте про телевізійників з їхнім громіздким облад­нанням (для них бажано виділити окреме авто).

У кожному автобусі (навіть якщо їх кілька) журналістів обов'язково має су­проводжувати ваш представник. З одного боку, це добра нагода використати час дороги для надання додаткової інформації, а з іншого — за розмовами в дорозі можна налагодити неформальні стосунки з пред­ставниками преси.

На роль «гіда на об'єкті» потрібно добирати людину не так за посадовим рівнем, як за здатністю висвітлити тему цікаво, яскраво, детально й повно. Ось чому такою особою може бути звичайний працівник, за­хоплений своєю справою і до­сить комунікабельний. Зви­чайно ж, у кожному разі з усі­ма «гідами» належить зазда­легідь обговорити коло пи­тань, що їх треба (варто, мож­на) торкатися... Працівникам, обраним на роль «гіда», не за­вадить невеличкий тренінг.

Наперед продумайте місця, з яких журналісти оглядати­муть об'єкти (там мусить бу­ти досить багато простору, що дає можливість доброго огляду для всіх ваших гос­тей, а поясненням «гіда» не має перешкоджати шум від роботи обладнання).

Плануючи «об'єкти напоказ», обов'язково зарахуйте до них ті, що ма­ють яскраву візуальну «картинку», навіть якщо ці об'єкти, на вашу дум­ку, не виконують особливо важливих функцій. Відвідавши такі об'єкти, телевізійники матимуть гарний відеоряд, а газетярі — добрий сюжет для фотоілюстрацій. Подбайте про тих журналістів, які прийдуть без фотоапаратів: приготуйте для них у прес-пакеті кілька професійних знімків з таких об'єктів.

Готуючи прес-тур, який триватиме досить довго, належить передбачити харчування журналістів під час невеликої перерви (легкі напої, канапки, сендвічі) Деякі організації віддають перевагу розкішному пригощанню з алкоголем по закінченні прес-туру Не варто цього робити (ми вже го­ворили про це, коли описували підготовку до прес-конференції).

Логічне завершення прес-туру — коротке підведення підсумків. Буде до­речно, якщо це зробить хтось із перших осіб Організації. Ця особа обов'яз­ково має подякувати журналістам за їхню присутність та зацікавленість.

* * *




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет