Меліоративні системи та споруди дбн в 4-1-99 Видання офіційне Держбуд України

Режим зрошення

2.11 Проектний режим зрошення розроблюють на стадії проектування зрошувальної системи для виконання водогосподарських розрахунків і встановлення витратних характери­стик зрошувальної мережі. Розрахункові параметри проектного режиму зрошення визнача­ють з урахуванням способів, що приймаються, техніки і технології поливу для економічно обгрунтованого рівня водозабезпеченості системи і додержання водозберігаючого режиму зрошення (додаток Д).

Експлуатаційний режим розроблюється в процесі експлуатації зрошувальної системи щорічно на наступний вегетаційний період для планування сезонного і оперативного водо­користування.

Експлуатаційний режим зрошення в кожному конкретному випадку повинен врахову­вати зміни грунтово-меліоративних, погодних та організаційно-господарських умов, які не­минуче виникають на зрошувальних системах в процесі їх експлуатації.

При механізованих і автоматизованих поливах експлуатаційні режими зрошення ви­користовують для розробки експлуатаційних графіків роботи поливних і дощувальних ма­шин та їх систематичного корегування протягом поливного сезону.

Умови застосування способів зрошення і поливної техніки

2.13 Зрошувальні системи з поверхневим поливом повинні проектуватися там, де до­щування не забезпечує потрібного водного режиму грунтів.

2.14 Полив дощуванням слід застосовувати у кліматичних умовах, де витрати води на випаровування в зоні дощової хмари, як правило, не перевищують 15%, а також при глибині залягання слабо та середньомінералізованих підземних вод не менше ніж 2,5 м, що повинно бути забезпечене відтоком підземних вод або дренажем.

ДБН В.2.4-1-99 С. 8

Системи поверхневого поливу

2.15 Поверхневий полив необхідно передбачати по борознах, смугах, чеках.

2.16 Якщо уклони місцевості не перевищують 0,05, то просапні культури та бага­торічні насадження слід поливати по борознах.

2.17 При поливах по борознах, залежно від природних умов, слід застосовувати по­здовжню та поперечну схеми поливу.

За поздовжньою схемою поливу напрям борозен збігається з напрямом зрошувача і уклоном місцевості; за поперечною схемою борозни спрямовані поперек основного уклону (вздовж горизонталей місцевості) перпендикулярно зрошувачам.

Умови застосування схем поливу наведені в додатках Е, Ж.

2.18 Довжина борозен, відстань між ними, витрати поливних струмин повинні визна­чатися з урахуванням уклону поверхні землі, водно-фізичних властивостей грунту та забез­печувати подання заданої поливної норми при мінімальних поверхневому і глибинному ски­даннях, рівномірність зволоження вздовж борозни.

2.19 Полив по борознах призначають згідно з формами 1, 2 додатка Ж або за даними спеціальних досліджень.

2.20 Розподіл води по борознах повинен провадитися із застосуванням поливних тру­бопроводів (пересувних, стаціонарних), каналів, машин.

Пересувні поливні трубопроводи (жорсткі та гнучкі) допускається застосовувати на спланованих площах з уклонами понад 0,003 за поперечною і поздовжньою схемами поливу.

Жорсткі трубопроводи слід застосовувати переважно за поперечною схемою поливу.

Стаціонарні поливні трубопроводи слід застосовувати переважно за поздовжньою схемою поливу садів та виноградників, де уклон поверхні перевищує 0,008.

2.21 Діаметр поливного трубопроводу слід визначати за умови забезпечення подачі розрахункової витрати води у борозни.

Напір по всій довжині трубопроводу повинен становити:

а) для пересувних поливних трубопроводів - не менше як 1,0 м;

б) для стаціонарних закритих поливних трубопроводів із застосуванням патрубків-во-довипусків при поливі:

1) багаторічних насаджень постійною струминою - від 0,5 до 1,5 м;

те саме перемінною струминою - " 3,0 " 4,0 м;

2) просапних культур постійною струминою - " 1,5 " 2,0 м;

те саме перемінною струминою - " 6,0 " 7,0 м.

2.22 Поливні лотки (канали) з безпосереднім випуском води у борозни повинні засто­совуватися на масивах з уклонами до 0,003 і з грунтами слабкого і середнього ступеня водо­проникності, на яких можна провадити полив по борознах завдовжки від 300 до 400 м.

Поливні лотки (канали) слід застосовувати, як правило, за поперечною схемою поливу.

2.23 Полив по смутах слід застосовувати для зрошення сільськогосподарських куль­тур переважно суцільної сівби (зернові, трави) на спланованих полях з уклонами поверхні землі: поперечними - не більше ніж 0,002, поздовжніми (у напрямку поливу) - не більше як 0,015.

2.24 Вузькі смуги завширшки від 1,8 до 7,2 м і завдовжки від 200 до 400 м слід засто­совувати при поперечних уклонах місцевості від 0,001 до 0,002.

Смуги завширшки від 25 до 40 м і завдовжки до 600 м слід застосовувати на сплано­ваній поверхні з поздовжніми уклонами, що не перевищують 0,001 - 0,003, у разі відсутності поперечних уклонів.

Подача води у смуги повинна провадитися із застосуванням сифонів, поливних машин і водовипусків.

Полив по смугах рекомендується приймати згідно з даними додатка Ж (форми 3, 4) або за матеріалами спеціальних досліджень.

2.25 Земляні валики, що обмежують смуги, слід влаштовувати:

а) для вузьких смуг - із закладанням укосів 1:1;

б) для широких смуг - із закладанням укосів 1:4.

Системи дощування

2.26 Дощування, як основний спосіб поливу, є найбільш доцільним для сільсько­господарських культур з кореневою системою, яка проникає на невелику глибину (овочеві). Для культур, коренева система яких розміщується у глибоких шарах грунту, дощування ефективне лише за умови достатніх запасів вологи, які накопичуються за рахунок опадів та вологозарядкових поливів.

2.27 Дощувальні та поливні машини потрібно добирати (в основному, за шириною за­хвату та довжиною гону) з урахуванням організації території (розміщення доріг, лісосмуг, ліній електропередачі та ін.), а також конфігурації полів, якщо у процесі будівництва зрошу­вальної системи неможливо змінити їх межі.

2.28 Допустиму інтенсивність дощу ( без стоку і утворення калюж за заданою полив­ною нормою) для різних типів грунтів слід приймати:

а) для важких грунтів - від 0,1 до 0,2 мм/хв ;

б) для середніх грунтів - " 0,2 " 0,3 мм/хв ;

в) для легких грунтів - " 0,5 " 0,8 мм/хв.

2.29 Для поливу дощуванням слід застосовувати таку дощувальну техніку:

• широкозахватні багатоопорні дощувальні машини з фронтальним переміщенням, що працюють під час руху, з водозабором з відкритої або закритої зрошувальної мережі;

• дощувальні машини кругової дії, що працюють під час руху, з водозабором із закри­тої зрошувальної мережі або безпосередньо із свердловин;

• дощувальні машини позиційної дії з фронтальним переміщенням і водозабором із закритої зрошувальної мережі;

ДБН В.2.4-1-99 С. 10

• дощувальні машини з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошу­вальної мережі.

Дощування слід застосовувати для проведення вологозарядкових, передпосівних, ве­гетаційних, освіжаючих, садильних, протизаморозкових подивів, а також для внесення мінеральних добрив та мікроелементів з поливною водою.

2.30 Системи з дощувальними машинами кругової дії, широкозахватними багато-опорними з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої та закритої зрошувальних мереж, позиційної дії з фронтальним переміщенням і водозабором із закритої зрошувальної мережі слід застосовувати для поливу зернових, зернобобових, технічних, овочевих, баш­танних та кормових культур.

Полив дощувальними машинами позиційної дії з водозабором з відкритої або закри­тої зрошувальних мереж, з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошу­вальної мережі слід передбачати при зрошенні овочевих, баштанних та кормових культур, сіножатей і культурних пасовищ, а для поливу садів - тільки позиційної дії.
2.31 Дощувальні машини кругової дії, широкозахватні багатоопорні машини з фрон­тальним переміщенням, машини позиційної дії з водозабором із закритої зрошувальної ме­режі слід застосовувати для поливу культур, висота надземної частини яких в поливний період не перевищує 2,5 м. Дощувальні машини з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі слід застосовувати для поливу культур заввишки до 1,6 м.
2.32 Дощувальна техніка повинна застосовуватися, головним чином, при груповій ро­боті на площі, яка обслуговується однією насосною станцією підкачування. Ці площі повинні становити:

а) для машин кругової дії - від 800 до 1200 га;

б) для машин позиційної дії з фронтальним

переміщенням і водозабором із закритої

зрошувальної мережі - " 400 " 1000 га.

Дощувальні машини широкозахватні багатоопорні з фронтальним переміщенням, що працюють під час руху, з водозабором з відкритої зрошувальної мережі повинні використо­вуватися при груповій роботі на площі від 900 до 1600 га.

Дощувальні машини з фронтальним переміщенням, що працюють під час руху, з водозабо­ром з відкритої зрошувальної мережі повинні використовуватися на площі від 300 до 700 га.

Допускається використання дощувальних машин з фронтальним переміщенням і во­дозабором з відкритої зрошувальної мережі для зрошення окремих дрібноконтурних ділянок, площа яких повинна бути не менше сезонного навантаження на дощувальну машину.

Можливе застосування шлангових дощувачів.

2.33 При дощуванні полив охоронної зони повітряних ліній електропередачі напру­гою 220 кВ включно допускається водою з питомим опором не менше 700 Ом/см. При цьому крайні краплі струмини, при максимально допустимому для роботи дощувальної техніки вітрі, не повинні потрапляти за вісь траси лінії електропередачі.

При питомому опорі води менше 700 Ом/см відстань від кінця струмини дощувальних апаратів до проекції на поверхню землі крайніх проводів ліній електропередачі повинна ста­новити при напрузі;

до 20 кВ не менше 10 м

" 35 кВ " 15 м

" 110 кВ " 20 м

від 150 до 220 кВ " 25 м

" 330 " 750 кВ " 30 м.

Перенесення ліній електропередачі слід обґрунтовувати тсхніко-економічними розра­хунками.

2.34 Кількість одночасно працюючих дощувальних машин або дощувальних апаратів на сівозмінній ділянці повинна встановлюватися на основі графіка поливу сільськогос­подарських культур або багаторічних насаджень для розрахункового року з урахуванням прийнятого сезонного навантаження на застосовану дощувальну техніку та її технічної ха­рактеристики.

При визначенні добового і сезонного навантаження дощувальних машин коефіцієнти використання робочого часу доби приймаються за даними додатка И.

2.35 При зрошенні плодових культур слід застосовувати поверхневий спосіб поливу (по смугах і борознах), дощування та краплинне зрошення.

2.36 Режим зрошення плодових культур слід визначати за рекомендаціями Ук­раїнського НДІ садівництва.

В додатку Д (таблиця Д.2) наведено орієнтовні значення поливної норми зрошення садів, якими слід керуватися при розробленні ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту.

2.37 Рисові зрошувальні системи слід проектувати на землях з малим уклоном (загальний уклон поверхні не перевищує 0,005) на малопроникних грунтах в районах, забезпечених водними ресурсами, із сумою позитивних температур не менше 2500° С.

2.38 Рисові системи слід проектувати відкритого, закритого та змішаного типів.

2.39 Вибір оптимальної конструкції рисової зрошувальної системи повинен здійснюватися на основі техніко-економічних розрахунків з урахуванням рельєфу, конфігурації та грунтово-гідрогеологічних умов.

2.40 Поливна (рисова) карта повинна бути обмежена по периметру каналами нижчої ланки зрошувальної, скидної та дренажної мереж і є частиною поля рисової сівозміни. Площа поля сівозміни, що включає суміжні поливні карти, повинна бути від 50 до 150 га.

ДБН В.2.4 -1- 99 С. 12

2.41 Картові зрошувачі, картові скиди, скиди-зрошувачі зі спорудами, які є нижчою ланкою зрошувальної, скидної та дренажної мережі, як правило, слід проектувати з автома­тизованим регулюванням глибини води в чеках.

2.42 Зрошувальна норма рису повинна включати:

• сумарну величину випаровування з поверхні рисового поля і транспірації рослин;

• об'єм зрошувальної води, що витрачається на первинне насичення грунтового шару і утворення шару затоплення;

• об'єм бічної та вертикальної фільтрації;

• об'єм води, що витрачається на створення проточності або на періодичну зміну води в чеках;

• об'єм поверхневих скидів;

• об'єм технічних втрат на витікання води через водовипуски.

2.43 Тривалість періоду первинного затоплення рисових посівів не повинна переви­щувати 12-16 діб.

2.44 При визначенні максимальної витрати каналів зрошувальної мережі на рисовій системі необхідно додатково вводити коефіцієнт запасу та коефіцієнт водообігу, а також враховувати частку рису в загальній площі сівозміни.

Коефіцієнт запасу, який враховує збільшення водоподачі в період первинного затоп­лення рисових карт, слід приймати рівним 1,1 для всіх каналів, за винятком картових зрошу­вачів.

2.45 Для картових та ділянкових зрошувачів, а також для каналів, які обслуговують частину полів сівозміни, частку вмісту рису в сівозміні необхідно приймати рівною 1,0; для інших зрошувальних каналів вищого порядку - 0,75.

Коефіцієнт водообігу, який дорівнює відношенню часу первинного затоплення рисо­вих карт на всій зрошувальній системі до часу первинного затоплення площі, яку обслуговує даний канал, слід приймати за даними таблиці 2.2.