Технологія вирощування
Місце в сівозміні
На півдні України водний режим ґрунту залежить не тільки від попередника рицини, але й від культури, яку висівають за два роки до неї. Кращим місцем рицини в польових сівозмінах є ланки: пар чорний – пшениця озима – рицина та кукурудза молочно-воскової стиглості – горох – рицина. При розміщенні рицини в цих ланках не тільки збільшується врожай, але й значно поліпшується його якість. Не рекомендується сіяти рицину після соняшника та кукурудзи на зерно.
Основний обробіток ґрунту під рицину проводиться з врахуванням попередника і спрямований на знищення багато- і однорічних бур'янів, а також на запобігання водної та вітрової ерозії ґрунту.
На полях, засмічених однорічними бур'янами, проводять два–три лущіння стерні на 6–8 або на 8–10 см залежно від застосовуваних дискових знарядь (ЛДГ-10, ЛДГ-15 або БДТ-7, БД-10).
Перший раз обробляють ґрунт лущильниками зразу після збирання попередника, наступні – у міру появи бур'янів. Запізнення з першим лущінням приводить до висушування ґрунту, що ускладнює наступний обробіток та погіршує його фізичні властивості. Зяблеву оранку проводять у другій половині вересня - першій половині жовтня на глибину 25–27 см.
На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, застосовують систему пошарового обробітку ґрунту за допомогою культиватора КПШ-9 або КПЭ-3,8 на глибину 6–8 та 10–12 см. Після повторного відростання бур'янів проводять глибоку оранку плугами з передплужниками на 30–32 см, а на ґрунтах з невеликим гумусним горизонтом – на всю глибину орного шару.
Повне знищення багаторічних бур'янів досягається в системі зяблевої підготовки ґрунту з використанням гербіциду 2,4-Д. Його вносять після пожнивного лущіння при масовому відростанні бур'янів у нормі 1,5–2 кг/га діючої речовини. Поле, оброблене гербіцидом 2,4-Д, орють не раніше як через 10–15 днів. Витрата води при наземному обприскуванні – 200–300, при авіаційному – 50–100 л/га.
На ерозійнонебезпечних ділянках ефективним способом обробітку ґрунту під рицину є безполицеве розпушування плоскорізами. Система протиерозійного обробітку ґрунту складається з поверхневих розпушувань (8–10 або 10–12 см) культиваторами-плоскорізами КПШ-5 або КПШ-9 та глибокого (на 25 см) безполицевого розпушування за допомогою плоскоріза-глибокорозпушувача КПГ-250 або КПГ-150.
При плоскорізному обробітку обов'язковим є застосування високоефективних гербіцидів. При сівбі по протиерозійному безполицевому обробітку, без внесення високоефективних гербіцидів посіви рицини значно забур'янюються.
На ґрунтах, які мають сприятливі фізичні властивості, та на чистих від бур'янів полях рицина, як правило, мало реагує на зміну глибини та способу основного обробітку ґрунту. Лише за достатнього зволоження та відсутності повітряної посухи глибока оранка на 30–32 см забезпечує приріст урожаю на
10–12 % порівняно з урожаєм за звичайної оранки на 22–25 см.
Результати досліджень показують, що за засушливого клімату степової зони України поглиблення орного шару чорноземних ґрунтів під рицину більше ніж на 30 см неефективне, а в окремі посушливі роки навіть шкідливе. Урожай при цьому не зростає, а затрати праці, засобів виробництва збільшуються, при цьому продуктивність праці, чистий дохід і рентабельність зменшуються.
Достарыңызбен бөлісу: |