Зрошення
Рицина добре реагує на зрошення. Кращим місцем рицини в польових зрошуваних сівозмінах є ланки: кукурудза молочно-воскової стиглості – озима пшениця – рицина; озима пшениця по обороту пласта люцерни – рицина; горох – озима пшениця – рицина.
Удобрення
На зрошуваних землях рицина добре реагує на мінеральні добрива.
Фосфорні й азотні добрива мають важливе значення на зрошуваних землях Півдня України при внесенні їх восени під зяблеву оранку. Найбільший приріст урожаю (6,8 ц/га) забезпечують азотні і фосфорні добрива у нормі N80P120.
Калійні добрива малоефективні, тому що рицина добре використовує багаті природні запаси калію з ґрунту.
З комплексних добрив краще вносити амофос у дозі 3 ц/га. Під час сівби в рядки вносять по 0,5 ц/га гранульованих азотних і фосфорних добрив.
Підживлення рицини ефективне тільки до цвітіння, тому його треба проводити одночасно з першим розпушенням міжрядь. Для підживлення краще використовувати амофос – 30–40 кг/га.
Зрошення як фактор створює умови для високоефективного використання рициною поживних речовин з внесених добрив.
Найбільший коефіцієнт використання мінеральних добрив забезпечує внесення під рицину повного складу добрив або азотних і фосфорних у співвідношенні N : Р2О5: К2О, як 1 : 1,5 : 1. За оптимального режиму зрошення збільшення норми азоту понад 80 і фосфору понад 120 кг на один гектар призводило до зменшення коефіцієнтів використання поживних речовин з добрив, особливо основного внесення.
Обробіток ґрунту
Зяблеву оранку на зрошенні необхідно проводити на глибину 27–30 см. Приріст урожаю порівняно з урожаєм за звичайної оранки (на 20–22 см) становить 1,7 ц/га.
На чорноземах південних солонцюватих щілювання зябу є дуже ефективним. Приріст урожаю від цього агрозаходу досягає 3 ц/га (16%) порівняно зі звичайною і 4 ц/га (19,4%) – з глибокою оранкою. Щілини нарізають впоперек напрямку оранки через – 70–140 см на глибину 55–60 см.
Весною при нормальному достиганні ущільненого ґрунту і значній забур'яненості падалицею озимих культур проводять першу культивацію чизель-культиватором на глибину 14–16 см з одночасним коткуванням кільчасто-шпоровим котком безпосередньо перед сівбою рицини на глибину загортання насіння.
При повільному достиганні перезволоженого ґрунту на чистих від бур'янів та вирівняних з осені полях можна обмежитись ранньовесняним боронуванням і однією передпосівною культивацією.
Важливе значення для формування доброго врожаю має густота посіву. Для малогіллястих сортів ВНИИМК 165 поліпшена, Донська крупнокістна його оптимальна густота –
40–50 тис./га рослин, а для дуже гіллястих (Червона) –
20–30 тис./га.
Великі врожаї насіння можливі тільки при дотриманні оптимального режиму зрошення і високого рівня агротехніки.
Поливи рицини приурочують до трьох основних періодів вегетації: перший – утворення центральних китиць; другий – цвітіння центральних і бокових китиць; третій – налив і достигання насіння бокових китиць. У перший період поливають один раз, у другий – два–три і в третій – один–два рази. Припиняють поливи в кінці серпня.
У роки з посушливою весною дощування починають рано, у фазі 4–5 листків. Поливні норми до цвітіння становлять
400–500 м3/га, у період цвітіння – 500–600 і під час достигання насіння – 300–400 м3/га. Усього за вегетацію рицину поливають залежно від кількості опадів 3–6 разів.
Найбільша продуктивність посіву забезпечується при дотриманні поливами передполивної вологості активного шару ґрунту (0–70 см) до цвітіння не менше 70 %, під час цвітіння центральних і бокових китиць першого порядку – не менше 80 % і в період наливу – достигання насіння – не менше 65–70 % НВ.
Для поливу рицини застосовують дощувальні агрегати «Кубань», «Днепр», «Фрегат» ДДА-100 М.
Система заходів захисту рицини від хвороб і шкідників. Інтегрована система захисту рицини від шкідників, хвороб і бур'янів передбачає раціональне поєднання агротехнічного, хімічного і біологічного методів боротьби. Її мета – запобігти масовому розмноженню шкідливих організмів і захистити від них посіви при дотриманні правил охорони навколишнього середовища.
Достарыңызбен бөлісу: |