На правах рукопису


Рис. 2. Порівняння вираженості типів свідомості серед українців і китайців



бет27/67
Дата28.01.2024
өлшемі1.46 Mb.
#490080
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   67
dys Myronchak (1)

Рис. 2. Порівняння вираженості типів свідомості серед українців і китайців
Як бачимо з Діаграми №2, в українській вибірці переважають такі типи свідомості як міфологічна (22%) та релігійна (23%). Найменші сегменти у процентому відношенні зайняли художня та духовна свідомості. Домінантність у мовній свідомості релігійних значень серед українців можна пояснити впливом християнства на територіях України, розквіт якого (як було з’ясовано у першому розділі) припадає як раз на період формування безпосередньо української етники. Смерть трактується і сприймається як горе, трагедія, воля Бога, неминучість, перехід.
У представників китайської культури домінантними виявилися міфологічна, філософська та художня свідомості. Найменш проявлена у мові релігійна свідомість. Домінантність концептів смерті у художній свідомості можна пояснити структурною особливістю китайської мови, поняття якої (слова) відтворюють певну семантичну і смислову цілісність в естетичних (художніх) образах дійсності. Так серед китайських асоціацій стосовно смерті можна було зустріти таке: «квіти, що зів’яли, очі, що закрилися (не будуть бачити), пам'ять про тих, хто пішов, програти життя, втратити мить, сонце, що сідає за горизонтом». Таким чином, для китайських студентів було характерно замовчувати аспекти, що безпосередньо стосуються смерті, заміщаючи її різноманітними образами життя, яке проявляється у всій своїй цінності, красі і доскональності на фоні природи смертності (необхідність завершити все розпочате, важливі життєві справи, необхідність виконати обіцянку, кохання до смерті, гідність воїна (бути хоробрим і сміливо прийняти смерть, якщо це потрібно країні тощо).
Наповнення мовної свідомості китайців філософськими значеннями смерті пояснюється впливом на формування їх ціннісно-смилового виміру життя трьох основоположних філософсько-релігійних вчень: у конфуціанстві смерть як фон для життя, у даосизмі злиття, єдність життя і смерті, у буддизмі – смерть як переродження.
Як бачимо з порівняльної діаграми, у обох культурах домінантною виявилася міфологічна свідомість. Разюча відмінність спостерігається лише у випадку з релігійною та художньою свідомістю, представленість яких є діаметрально протилежною у обох культурах.
Шукаючи пояснення того, чому міфологічна свідомість є домінантною для обох культур, слід відмітити, що вплив міфологічного мислення у його різноманітних проявах на розуміння або ставлення до смерті часто не помічається, тим більше – не усвідомлюється, а здійснюється нібито незалежно від суб’єктивних намірів та задумів. Реконструкція наявних, але неусвідомлених особистістю міфологічних схем ставлення до смерті та їх подальша дослідницька експлікація здатні розкрити як приховані символічні смисли, закладені у глибини людської свідомості, так і особливості організації життєвого досвіду особистості.
Елементами міфологічної свідомості виступають ритуали, повір’я, забобони, містичні образи, що забезпечують функціональність архетипів або міфологем смерті, через які фіксується у масовій свідомості саме поняття смерті та ставлення до нього. Зв'язок міфу і масової свідомості взаємозумовлений. Спираючись на цю тезу, можна сміливо припустити, що характер представлення концепту смерті у масовій свідомості охоплює найбільш поширені в суспільстві знання, уявлення, установки, цінності, ідеали, традиції, пов’язані зі смертю, а отже, виявляє на їхньому фоні якісний стан самого життя.
Значна кількість сценаріїв, пов’язаних із взаємодією зі смертю (сама подія смерті, переживання горя, похорони, поминки тощо) були «написані» уявою людини ще у міфологічний період, і як тоді, так і сьогодні мають свого роду терапевтичну функцію, покликану по-можливості максимально нейтралізувати танатичний страх або піддати його трансформації, що спонукає до особистісного зростання та є одним з ресурсів, що допомагає становленню зрілої особистості.
Асоціативно-образний ряд, який утворює семантичне поле концептів смерті в міфологічній свідомості, включає в себе такі поняття: смерть - захід сонця, річка, вогонь, вода, ніч, сон, духи, морок, земля, змія, царство мертвих, підземний світ, покарання-нагорода, випробування, відродження, життя після смерті, подорож у інший вимір, інший світ, Боги, духи тощо.
Внутрішня наповненість міфологічним змістом феномену смерті, її енергетичний і творчий потенціал, здатність структурувати життя з глибини його власних структур спонукає як українців, так і китайців звертатися до концепту смерті як до однієї із важливих основ первинних способів організації життєвого досвіду.
Значного танатологічного змісту набуває наукова свідомість серед обох культур. Наукова свідомість оперує об’єктивними фактами (тим, що може побачити, описати, пояснити, довести, перевірити), і майже не торкається смислів, які з’являються хіба що на рівні теоретичних гіпотез чи припущень стосовно природи смерті. Це можна пояснити тим, що більшість молодих людей, які не мали безпосередньої близькості зі смертю, не схильні заглиблюватися у процес танатичного переживання, а лише фіксують доказові аспекти смерті у таких асоціаціях як кінець життя, закономірність природи, фізіологічна природа людини, закон природи, зупинка серця, припинення функціонування мозку, хвороба, катастрофи, війна, вбивство, старість, вірус, атомна енергетика, генетичний код людини – тобто те, що не обов’язково потребує особистого включення, але й не викликає сумнівів, не потребує додаткової верифікації даних, не торкається абстрактних категорій тощо.
Найменш проявленою у досвіді молодих людей виявилася духовна свідомість, яка трактує смерть як ресурс, як детермінанту розвитку, як можливість духовного (психологічного) відродження після смерті (наприклад, у випадку депресії після втрати близької людини, яка переживається як власна смерть). Такі відсотки можна пояснити тим, що духовна свідомість потребує реального проживання, безпосереднього досвіду зіткнення з ситуацією смерті, високого рівня рефлексії та внутрішньої роботи, що серед представників молодого покоління зустрічається рідко, можливо через актуальність інших важливих життєвих завдань та подій.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   67




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет