На правах рукопису
жүктеу/скачать 1.46 Mb.
|
РОЗДІЛ 3Емпіричне дослідження СТРАХУ СМЕРТІ як способу організації життєвого досвіду особистості в культурних традиціях україни та китаюУ цьому розділі узагальнено основні етапи та проаналізовано результати отриманих даних стосовно ролі, місця та впливу страху смерті на процес організації особистістю власного життєвого досвіду. Структура розділу відповідає логіці розв’язання завдань основного етапу емпіричного дослідження і передбачає наповнення емпіричним змістом конструкту «страху смерті як способу організації життєвого досвіду особисості», послідовне розкриття процесу побудови типології моделей організації життєвого досвіду особистості та здійснення порівняного аналізу переживання танатичного досвіду у двох культурологічних осередках (в Україні та Китаї). 3.1. Концептуалізація поняття смерті у суспільній свідомості українців та китайців. Першим етапом дослідження було застосування асоціативного експерименту, у результаті якого було побудовано асоціативне поле семантичних значень смерті, які є трансляторами масового танатологічного дискурсу у свідомості носія певної культури, у нашому випадку, української та китайської. Так, ядерними реакціми на слово-стимул «смерть» серед українців (119 респондентів) виявилися такі: похорони (109), горе (98), могила (94), небо (90), цвинтар (79), кінець (78), втрата (78), коса (76), сум (71), народження (69); центральними реакціями – страх (57), біль (56), поминки (56), печаль (55), квіти (52), хвороба (51), таємниця (53), старість (54), лікарня (52), рай (51), невідворотність (49), перехід (47), пекло (41), інший вимір (39), життя (32), темрява (31), катастрофа (23), аварія (22), подорож (11), рак (10); периферійними реакціями –земля (8), вбивство (7), наркотики (5), війна (4), дощ (3), радість (2), справедливість (2), бджоли (1), компроміс (1), гори (1), сонце (1). Можемо побачити, що ядерну зону українців наповнють асоціації, що стосуються поховально-обрядового контексту та характерного для нього емоційного супроводу (переживання горя, сумування). Центральну зону заселяють менш однорідні поняття, групуючись навколого теми захворювання (хвороба, біль, лікарня, рак) та абстрактих категорій (перехід, інший вимір, пекло, рай, невідворотність, таємниця, темрява). Асоціації із переферійної зони найменш піддаються групуванню, містячи в собі різножанровий контекст, часто індивідуально-особистісний, вузько направлений. Так наприклад, у одного респондента смерть асоціюється із бджолами через його нетипову алергічну реакцію на їх жало. У іншого респондента масштаб асоціації значно ширший: смерть асоціється із сонцем, яке збільшуючись у розмірах рано чи пізно вибухне і призведе до знищення всього живого і неживого, всієї сонячної системи. Такого роду асоціація на наступному рівні узагальнення була включена до розуміння смерті через концепт остаточного кінця. Цікавим є факт, що асоціативний експеримент проводився у 2012 році, коли на території України не було ще жодних воєнних інтенцій у соціальному просторі. І як можемо побачити із асоціативно-семантичного поля українських респондентів, всього лише у 5 із 119 виникла асоціація війни зі смертю. У респондентів, які долучилися на пізніших етапах дослідження, починаючи з 2014 року асоціацій війни і пов’язаних із нею понять (зброя, вбивство, кров, політика тощо) у мовній свідомості стало значно більше. І можна припустити, що із зони периферії семантична одиниця «війна» стрімко перейшла у зону ядерних категорій, витісняючи менш значимі, актуалізовані поняття на конткрений момент життєвої історії особистості. Відповідно для представників китайської культури (52 респондента) ядерними реакціями виявилися такі: смерть, кончина – 46, смертна кара – 41, природа – 34, помирати, загинути – 32, похорони – 31, батьки, батько і мати – 29, старий, похилий - 20, захід – 22, народжуватися - 21; переродження – 17; мовчання, мовчати- 19, центральними - рай – 12, миттєва смерть, загибель – 11, смерть від хвороби – 15, труп, мертве тіло - 11, Бог смерті – 7, циркулювати, обертатися, рухатися по колу - 9, життя чи смерть, доля – 13, боятися, страх, жах – 14; периферійні – ядерна зброя (3), небажання відпускати те, що любиш (2), небажання йти від того, що любиш (1), залишити ім’я в історії (1), космос (1). Можемо побачити, що ядерну зону китайських респондентів наповнють асоціації, що стосуються безпосередньо самого факту (процесу) припинення життя (смерть, кончина, помирати, загинути), дихотомічні асоціації (життя, народження, переродження, циркуляція по колу) та асоціації, пов’язані зі старістю (старість, похилі люди, батьки). Центральну зону заселяють, як і у випадку з українськими респондентами, менш однорідні поняття, групуючись навколого теми тлінності тіла (труп, мертве тіло, смерть від хвороби, загибель) та абстрактих категорій (Бог смерті, доля). Що ж стосується асоціацій із переферійної зони, то у китайських респондентів переважають складнопідрядні слопосполучення, як наприклад «квіти, що зів’яли і не містять в собі життя (запаху)» або ж «небажання відпускати те, що любиш (до чого прив’язаний, що тримає тебе на землі)», як було з’ясовано при особистій бесіді мова йшла про небажання роз’єднуватися із сім’єю. Якщо в українських респондентів переважна більшість реакцій на слово-стимул «смерть» виникала у формі іменників, рідше прикметників і ще рідше дієслів. То серед асоціативних реакцій китайців дієслівна форма навпаки була нерідкістю. Така особливість може свідчити про те, що українці більш схильні оцінювати подію смерті через її значення, оцінку, а китайці через її призначення, функцію (дію), як наприклад, «покарати, народжуватися, циркулювати, закінчуватися, помирати». Якщо в українскому варіанті окремі слова-реакції потребували для прояснення їх походження і розуміння додаткового контексту, то у китайській мові значення ієрогліфів уже містили певний контекст, історію або сюжет, в який включена подія (ситуація) смерті. Другим завдання, що виріщувалося за допомогою асоціативного експерименту, було пов’язано з можливістю диференціювати сукупність різнорідних асоціацій, пов’язаних зі смертю і перекодувати їх значення відповідно приналежності до того чи іншого типу свідомості. Кожен із типів свідомості, якщо говорити постнекласичною мовою, є свого роду дискурсивним простором, в якому закладені певні концептуальні значення, смисли. Смисли не можуть задаватися жорстко або однозначно, вони мають певний діапазон рухливості, гнучкості, варіативності. Так, одне і те ж явище смерті може мати безліч значень і смислів, які люди використовують у повсякденному житті залежно від специфіки інтерпретацій. Такі інтерпретативні схеми в кожній культурі представлені у вигляді концептів – свого роду смислових утворень, в яких сконцентрований життєвий досвід людини. Кожен концепт смерті означує певну життєву реальність особистості, тим самим даючи змогу осмислювати, аналізувати і переживати момент зустрічі із нею по-своєму, не лише заданими культурними схемами реагування, а й особистісним способом. Таким чином ми наповнили кожен концепт смерті (виділені в теоретичній частині) своїм специфічним змістом (асоціаціями), які розкривають його значення та глибину. Кожна асоціація зі смертю маркувалася відповідно до приналежності (близькості) тому чи іншому типу свідомості (М- міфологічна, Ф – філософська, Р – релігійна, Х – художня, Н – наукова, Д – духовна). Міра близькості асоціації із концептом і рішення віднести її до конкретного типу свідомості визначалися через смислову спорідненість із виділеними у теоретичній частині концептами смерті. Так як категорізувати однозначно величезний спектр асоціативних значень достатньо складно, було здійснено ряд додаткових процедур. По-перше, відбиралися лише ті асоціації, які мали або очевидний зв’язок із концептом чи типом свідомості (наприклад, до концепту смерті як пізнання у межах філософської свідомості були зараховані такі асоціації зі смертю як пошук істини, непізнана реальність, таємниця, загадка, першопричина, невідомість, метафізика тощо) або у процеці прояснення смислового навантаження на поняття із самим респондентом. Наприклад, асоціацію одного із китайських респондентів «обіцянка» зі смертю можна трактувати по-різному і співвіднести одразу із конкретним концептом або типом свідомості важко. Проте, у процесі роз’яснення контексту вживання цього терміну як «необхідності дотримати слово»; «встигнути зробити (здійснити) те, що було обіцяне, заплановане за життя», це слово-реакцію ми відносимо до художньої свідомості, до концепту страху смерті як фону для цінності і блага життя. Така процедура взаємодії, побудована за принципом комунікативної компетентності, дозволила уникати подвійних трактувань і полегшила процедуру співвіднесення поняття із концептом. Так, наприклад, при роботі із китайськими асоціаціями ми враховували смислову неоднорідність і багатозначність китайського письма, особливу його чутливість до контексту вживання того чи іншого поняття. Тісна співпраця із самими респондентами дозволила уникнути багатозначності трактувань завдяки їх особистій участі у перекладі. Характерним для ланцюгового асоціативного експерименту є утворення асоціативних групп (смислових скупчень або смислових вузлів), які об'єднуються навколого однієї ідеї (слова), події чи процесу. Так, починаючи писати першу асоціацію на слово-стимул смерть, кожна наступна асоціація може вже стосуватися безпосередньо не смерті, а слова-реакції, що стоїть перед нею. Наведемо найбільш поширений приклад асоціативного ланцюга серед обох культур, що стосується обрядово-поховальної тематики: [слово стимул смерть] : [асоціативні реакції: похорон, кладовище, могила, квіти, поминки, горе, плач] або такий варіант [слово стимул смерть] : [асоціативні реакції: таємниця, загадка, космос, всесвіт, інший вимір]. Коли асоціативний ланцюг (з двох і більше слів) завершується, респондент знову повертається до слова-стимула і може або утворити новий ланцюг або самостійне автономне значення. Як правило, семантичні групи асоціацій мають спільний смисловий корінь (походження), що значно полегшує і пришвидує процес кодування великої кількості значень. Наприклад, семантична группа із таких слів-реакцій [похорон, церква, ладан, свічки, священник, поминки] одразу співідноситься із релігійним типом свідомості. У таблиці 2 наведено приклади асоціативних значень і їх приналежність до того чи іншого типу свідомості. жүктеу/скачать 1.46 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|