3.2. Культурологічні та соціально-психологічні аспекти ставлення до смерті в Україні та Китаї.
Використання розробленої нами анкети-опитувальника вирішувало такі дослідницькі завдання як визначення серед респондентів смислового навантаження на досліджуване явище, використання смислових конструкцій явища смерті, що транслює культура, та дослідження представленості страху смерті у особистому досвіді досліджуваного.
Анкета складається з трьох блоків: значення, культура, особистісний досвід. Обробка результатів дослідження проводилася методами описової статистики. Були узагальнені первинні результати, дані згруповані за їх значенням, виявлені центральні тенденції розподілу, застосовані методи розрахунку значущих відмінностей, визначено процентне співвідношення деяких показників, проведений відповідний графічний аналіз.
Розпочнемо аналіз з першого блоку, який розкриває осмислене, сформоване особистісне значення смерті для кожного із респондентів. На відміну від асоціативного експерименту, де асоціативні значення виникали спонтанно і були лише представленими, інколи взаємозаперечувальними, у свідомості людини смисловими фрагментами, то у цьому блоці потрібно було добре подумати і дати осмислену відповідь, що ж таке смерть, як людина розуміє цей феномен, яким чином позначає це явище. Таким чином, усі наведені визначення смерті ми згрупували за семаничною та смисловою подібністю, схожістю (орієнтиром для якого слугували виділені нами перед цим концепти смерті) у такі групи: випробування, частина природи, невідомість, перехід, фон для життя, кінець.
У наведеній тижче Таблиці 2. представлено наповненість виділених груп найвживанішими прикладами визначень смерті респондентами та відсоткова частка їх представленості для усієї вибіркової сукупності.
Таблиця 3.
Когнітивні значення смерті
Провідний концепт смерті
|
Приклади відповідей респондентів
|
%
|
|
Достарыңызбен бөлісу: |