На правах рукопису
жүктеу/скачать 1.46 Mb.
|
| Висновки до 2 розділу.
Підсумовуючи підготовчий етап перед проведенням емпіричного дослідження, можемо зазначити наступні положення. У процесі аналізу проблемних зон, які об’єднують значимі питання побудови та проведення емпіричного дослідження феномену смерті, виділено такі групи труднощів: змістові (суб'єктивність досвіду смерті, брак психологічної інтерпретації); методологічні (проблеми методичного інструментарію, ступінь важкості завдань, обмеженість емпіричної вибірки, етика процедури проведення дослідження, збалансування кількісного і якісного підходів); психологічні (психологічні захисти проти страху смерті, свідоме і несвідоме ставлення до смерті). З'ясовано, що застосування переважно якісного підходу у дослідженні нівелює ряд труднощів дослідницького процесу і дає можливість виходу на новий якісний рівень теоретизації, аналітико-синтетичних побудов та масштабних узагальнень. Дослідження страху смерті як способу організації життєвого досвіду особистості є більш ефективним, інформативним та екологічним за умови його побудови як якісного дослідження з елементами кількісних показників. У якості основної методологічної стратегії дослідження було обрано застосування якісних процедур контент-аналізу, що забезпечують методологічну гнучкість та наукову раціональність шляхом скоординованої систематизації та узагальнення якісних даних (можливості смислової конденсації у процесі кодування великого масиву значень смерті та інтерпретацій танатологічного досвіду). Емпіричне дослідження передбачало чотири етапи основного дослідження та заключний етап у формі зворотнього зв’язку. Проведений на першому етапі асоціативний експеримент з подальшою його обробкою дозволив виокремити серед мовних семантичних одиниць певні смислові коди смерті (концепти), які транслюють інтегроване у них знання про дійсність та співставити їх відповідно до виділених у теоретичній частині типів свідомості (міфологічна, релігійна, філософська, художня, наукова, духовна). Використані на основному етапі дослідження анкетування, письмовий наратив, шкала танатичної тривожності Д. Темплера, глибинне напівструктуроване інтерв’ю дали змогу зібрати широкий масив даних, на основі яких у результаті обробки і інтерпретації розв’язувалися наступні завдання: категоризація і формулювання основних параметрів оцінювання ситуації зіткнення зі смертю, побудова типології моделей страху смерті як способу організації життєвого досвіду, аналіз відповідності культурно-історичних особливостей концептуалізації смерті сучасним соціокультурним умовам, співставлення української та китайської вибірок. Заключний етап дозволив дотримуватися «техніки безпеки» з метою екологічного завершення дослідницького процесу, з’ясування загального психологічного стану досліджуваних, особливостей впливу тематики смерті на респондентів та у разі негативних переживань за необхідності надання психологічної підтримки. До вибіркової сукупності увійшло 254 особи. Відповідно до завдань дослідження на кожному етапі була задіяна різна за чисельністю вибірка: у асоціативному експерименті – 171 респондент (119 українців та 52 китайця), на етапі наповнення теоретичного конструкту «страх смерті як спосіб організації життєвого досвіду» емпіричними показниками – теоретична вибірка із застосуванням відбору максимальної варіації, критично важливих та екстремальних випадків. Для здійснення методу кейс-стаді були залучені найбільш яскраві та найчастіше повторювані приклади ситуацій зустрічі зі смертю. Було опрацьовано 367 текстів (анкетні дані, наратив, інтерв’ю, життєві сценарії). Близько 14 % респондентів були виведені із дослідження на різних етапах через відмову у подальшій участі. Обробка та інтерпретація результатів здійснювалася за допомогою якісного аналізу з елементами кількісних показників. Для перевірки та підвищення надійності інтерпретацій ми застосували теоретичну тріангуляцію, тріангуляцію даних, міжметодну тріангуляцію. жүктеу/скачать 1.46 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|