Рис. 3. Розподіл підгруп негативного значення смерті
Найпопулярнішими виявилися такі підгрупи значень:
«страждання рідних» (34%) – у підгрупу увійшли різноманітні варіації на теми страждання, болю від розлуки, горя і втрати, мук від неможливості щось змінити (поговорити, побачити того, хто пішов з життя), безпорадності і неможливості допомогти близькій людині, стану пригнічення у ситуації похорон;
«емоційно-депресивні стани» (29%): депресія, сумування, плач, крики, стони, істерики, паніка, відчуття пустоти, розгубленості та страху, небажання жити, невпевненість у майбутньому, руйнація планів, подавленість, безпорадність, втрата сил, емоційне виснаження тощо;
«умови (причини, контекст) смерті» (37%): суїцид, вбивство, насильство, смертельна хвороба, катастрофа, аварія, каліцтво, смерть молодих (дітей), раптова, несподівана смерть, муки під час умирання, війна, розстріли, зброя тощо.
Слід зазначити, що українські респонденти майже рівномірно представлені у всіх трьох підгрупах. Що ж стосується китайських респондентів, то наведені ними приклади негативного значення смерті здебільшого наповнювали третю підгрупу і зовсім рідко були зазначені категорії із другої підгрупи «емоційно-депресивних станів». Це може свідчити про таку культурну особливість українців як емоційність, чутливість, що проявляється і у емоційно експресивній представленості значень смерті. Також важливою особливістю української культури смерті є культура горювання, оплакування померлих, яка має відкритий, інколи навіть демонстративний характер. Китайські досліджувані були більш стриманими, спокійнішими у своїх відповідях, що може бути продиктоване їхньою культурною особливістю «тримати обличчя», не виносити інтимні переживання на зовнішнє споглядання, переживати більше в собі або ж у вузькому колі рідних і близьких (ця культурна особливість китайців ширше буде розкрита у блоці «Культура»).
Виділимо окремо негативні значення смерті, пов'язані з напруженою воєнною ситуацією в Україні. Особливо насиченою значеннями ця категорія стала у текстах досліджуваних після трагічних подій на Майдані (вибухи, зброя, груз 200, трупи, кров, смертельні поранення, повно свіжих могил, полон, катування, армія, ДНР, ЛНР, АТО, бойовики, військові, заручники, божевілля, політичний маразм, безвідповідальність, тиранія, диктатура тощо). До 2014 року (перші результати були отримані восени 2012, весною – влітку 2013) таких значень, пов’язаних зі смертю, у свідомості звичайного українця (студента) ще не було взагалі. Така разюча зміна соціально-політичних умов добре ілюструє вплив зовнішнього контексту на формування особистісних значень. Таким чином, актуальний для сьогодення контекст, в який занурена особистість, усвідомлює вона це чи ні, поступово інтеріоризується у свідомість і сприяє появі нових смислових зв’язків і конструкцій, пов’язаних з танатичною тематикою.
Для написання позитивних визначень смерті знадобилося більше часу на роздуми, відповіді на противагу негативним не виникали спонтанно. Позитивне значення смерті зазначило лише 42 українських респондента та 5 китайських. Інші ж писали, «що нема у смерті особливо нічого хорошого». Із загальної сукупності відповідей нами виділено дві такі підгрупи як «філософсько-абстрактні» (81%) та «побутово-практичні» (19%) значення.
Достарыңызбен бөлісу: |