Завдання:
1. Ознайомитися з типами сферичних крон. Коротко описати техніку формування розріджено-ярусної і ярусної крон.
2. Замалювати схеми формування розріджено-ярусної крони.
3. Засвоїти техніку формуючого обрізування сферичних крон та інших прийомів.
4. Виконати формування розріджено-ярусної і ярусної крон у саду на 2-6-річних деревах яблуні. Якщо заняття провадять у лабораторії, на модельних 2-річних деревах і 6-річних гілках слід позначити шпагатом місця обрізування, скелетні й обростаючі гілочки.
Контрольні питання
1. Як формуються сферичні і вільноростучі плоскі крони?
2. Що потрібно знати для формування комбінованої плоскої крони?
3. Чи впливає обрізання дерев на ріст і формотворчі процеси?
4. На які види поділяють формуюче обрізування?
5. Якими способами проводять укорочення однорічних приростів?
6. Які ще прийоми використовують при формуванні сферичних крон?
ФОРМУВАННЯ ПЛОСКИХ КРОН
Мета заняття: ознайомитися з конструкціями плоских крон та засвоїти техніку формування основних типів їх у саду.
Матеріали та обладнання. 2-4-річні дерева з площинними кронами, окремі гілки, шпагат, рейки, секатори, ножі садові, таблиці різних типів крон.
Загальні відомості та методичні вказівки. Плоскі крони за конструкціями та способами формування досить різноманітні. Пальмети прості і складні канделяброві, вазоподібні, Вер'є, кругова та інші становлять основу формового плодівництва. До формового плодівництва, крім плоских крон, належать різні кордони, піраміди (мал. 93). Інші типи плоских крон, зокрема, пальмета навскісна італійська, грузинська, Буше-Томаса, угорська, „розвітрений стяг”, пальмета вільноростуча, житомирська, з горизонтальними гілками, комбінована використовувались чи використовуються у практиці промислового інтенсивного плодівництва.
Навскісна італійська пальмета із змінами при формуванні, внесеними українськими вченими-садоводами, поширена на Україні. Формувати цю крону можна з однорічок у саду або ж перший ярус навскісних гілок закладати у розсаднику, а продовжувати й закінчувати формування у саду.
На відміну від сферичних крон, навскісна пальмета формується зміною положення у просторі пагонів та гілок. Це викликає зміни синтезу органічних, у тому числі фізіологічно активних речовин, розподілу елементів живлення, що впливає на інтенсивність наростання довжини пагонів та утворення частин крони. Так, при вертикальному положенні пагона чи гілки відбувається інтенсивний апікальний ріст, але розгалуджень, у тому числі плодоносних гілочок, утворюється мало (лише у верхній частині).
Мал. 93. Типи плоских крон плодових дерев:
А – кордони: 1 – вертикальний; 2 – хвилястий; 3 – сітчастий; 4 – горизонтальний:
а – одноплечий; б – двоплечий; в – триплечий; Б – пальмети: 1 – проста; 2,3 – складні канделяброві; 4, 5, 6 – Вер'є; 7 – вазоподібна шестигілкова; 8 – горизонтальна;
9 – навскісна; 10 – Буше-Томаса; 11 – драпо (стягоподібна); 12 – трикруазьйон Дельбара; 13 – Монтрей; 14 – грузинська
Згинання пагонів чи гілок до горизонтального або дуговидного положення послаблює ріст і сприяє утворенню плодових гілочок. Тому для послаблення росту пагони, непотрібні для скелета крони, згинають (мал. 94), гілки ярусів при сильному рості відхиляють до більш тупого кута, а при слабкому підтягують до більш вертикального положення.
Мал. 94. Формування навскісної пальмети:
А – способи згинання пагонів до горизонтального і дуговидного положення:
1 – підв'язуванням; 2 – переплетенням; 3 – підведенням під гілки; 4 – підв'язуванням окремих пагонів; 5 – підв'язуванням до дуговидно-пониклого положення; Б – формування пальмети: 1 – пальмета в кінці першої вегетації; 2 – відхилення скелетних гілок до потрібного кута; 3 – пальмета перед четвертою вегетацією до обрізування; 4 – після обрізування; 5 – в кінці п'ятої-шостої вегетації; 6 – після закінчення формування;
В – типи пальмет, що використовуються у виробництві: 1 – вільноростуча; 2 – віялоподібна;3 – кримська комбінована
Після висаджування однорічок у сад їх укорочують до 70 см на насіннєвих і до 60 см – на карликових підщепах. На штамбах 40-50 см заввишки бруньки видаляють. Коли з бруньок у зоні крони розвинуться пагони і виростуть 50 см завдовжки, два найсильніших в одній площині залишають, надавши їм відхилення кутом у 45-55°, а інші згинають. Рано навесні наступного року видаляють сильні зігнуті пагони, укорочують центральний провідник на 10-15 см вище від закладання навскісних гілок
2-го ярусу. Якщо ж він не досяг цієї висоти, його не укорочують. Протягом вегетації видаляють конкуренти пагонів подовження скелетних гілок, згинають гілки на провіднику і навскісних гілках (за винятком тих, що мають природне горизонтальне або близьке до нього положення). Закладають гілки 2-го ярусу в одній площині з гілками 1-го ярусу і на відстані 100 см від них (на карликових підщепах – 60 см, на напівкарликових – 80 см).
При слабкому рості центрального провідника цю операцію виконують на 3-й і навіть на 4-й рік. У наступні роки закладають 3-й ярус навскісних гілок на відстані 80-100 см від 2-го (у дерев на карликових підщепах – 50-60 см), видаляють конкуренти, згинають пагони непотрібні для скелета крони. Формують напівскелетні гілки другого порядку (їх вибирають на відстані 30 см одна від одної у напрямку міжрядь), за допомогою тимчасових або постійних опор (шпалер) регулюють ріст гілок ярусів, щоб вони були приблизно однакової довжини, надають відповідних кутів відхилення гілкам 2-го (55-60°) і 3-го ярусів (60-65°). Після закладання гілок 3-го ярусу центральний провідник укорочують на одну з бічних гілок. Дерево повинно бути не більше як 2,5-4 м заввишки з товщиною крони 2-3 м. Весняне обрізування зводиться до проріджування шляхом видалення на кільце приростів, які загущують крону, конкурентів.
Такий спосіб формування навскісної пальмети вимагає значних витрат деревини на рейки для регулювання кутів відхилення скелетних гілок та їхнього росту або встановлення шпалери із дроту та залізобетонних стовпів.
Формування навскісної італійської пальмети надто складне, вимагає великих затрат ручної праці, а тому неприйнятне для широкого виробництва.
Процес формування вільноростучої пальмети простіший. Згинання однорічних приростів зводять до мінімуму, забезпечують вільний ріст їх. Формують крону обрізуванням, здебільшого проріджуючим.
Крону складають 2-4 яруси навскісних гілок (по дві в кожному), розміщених в одній площині (мал. 94). У першому ярусі гілки відходять під кутом 45-50°, у кожному наступному кут відхилення збільшується на 5-7°. Висота штамба – 50-70 см. Відстань між ярусами у середньорослих сортів –
70-100, у слабкорослих – 50-60 см. Для встановлення кутів відхилення гілок та нахилу їх використовують розтяжки, тимчасові шпалери, хрестовини. Вище від 1-го ярусу гілки першого порядку на стовбурі можна закладати не ярусами, а поодиноко на відстані 30-50 см одна від одної. Провідники основних гілок ярусів, в яких кути відхилення не регулюють, та при інтенсивному рості їх укорочують на 1/3-1/4 довжини. На бічних сторонах гілок ярусів у напрямі міжрядь формують гілки другого порядку. На центральному провіднику між ярусами основних гілок формують обростаючі гілочки, укорочуючи сильні однорічні прирости до 20-40 см, а зайві у місцях загущення, на верхній стороні основних гілок, зокрема сильні вертикальні, вирізують на кільце біля їх основи. На 2-3-й рік після закладання останнього ярусу основних гілок центральний провідник укорочують на одну з бічних горизонтальних гілок.
Розроблено ряд модифікацій вільноростучої пальмети, які називають вільноростучими плоскими кронами. Вони відрізняються одна від одної деталями формування. Так, при формуванні харківської вільноростучої пальмети кути відхилення основних гілок 1-го ярусу регулюють за допомогою розтяжок із шпагату, який прив'язують до забитих у штамб цвяхів. Кути нахилу основних гілок збільшують укорочуванням їх на зовнішню бічну гілку, що росте в напрямі ряду. На основних гілках ярусів формують бічні гілки 2-го порядку через 40-50 см одна від одної, а в напрямку ряду під основними гілками 1-го ярусу закладають скелетні гілки 2-го порядку. Провідники основних і бічних гілок помірно вкорочують.
Житомирська пальмета відрізняться від інших типів плоских крон будовою і способом формування (мал. 95). Цю крону формують у середньо- і сильнорослих сортів яблуні і груші на насіннєвих і середньорослих вегетативних підщепах. Крона складається з трьох ярусів навскісних і трьох ярусів горизонтальних або дуговидних підтримуючих (регулюючих) гілок; взаємне розташування цих гілок забезпечує регулювання кутів відхилення і нахилу основних гілок ярусів та високу міцність крони, виключає потребу встановлення розтяжок, хрестовин тощо. Висота штамбу – 50 см, дерева – 3,5 м, товщина крони біля основи 1-го ярусу – 2,5-3 м.
Мал. 95. Формування плоскої крони без тимчасових опор і шпалер
(Житомирська пальмета):
1 – пальмета в кінці першої вегетації; 2 – в кінці другої; 3 – в кінці третьої; 4 – перед п'ятою вегетацією; 5 – в кінці п'ятої-шостої вегетації; 6 – після закінчення формування
Житомирську пальмету формують поєднанням укорочування, проріджування та згинання пагонів до горизонтального, дуговидного, дуговидно-пониклого положення. На однорічках у розсаднику чи в саду закладають 1-й ярус крони з двох суміжних чи розріджено розміщених гілок і центрального провідника. Якщо кути відхилення навскісних бічних гілок менше або більше, як 45-50°, над ними в одній площині формують дві підтримуючі гілки, які згинають до горизонтального або дуговидного положення. До них підв'язують навскісні гілки, регулюючи кути відхилення їх. У наступні роки ці гілки залишають як обростаючі, а при інтенсивному рості вирізують. Інші прирости вище цих гілок (крім слабких горизонтальних) згинають переплетенням до дуговидно-пониклого положення або видаляють.
Наступного року навесні після висаджування дворічок у сад бічні навскісні гілки вкорочують на 1/3-1/4 їхньої довжини так, щоб зрізи були на одному рівні, а центральний провідник – на 20 см довшим. Укорочуванням забезпечують ріст бічних гілок у напрямі ряду і вертикальне положення центрального провідника. Для цього гілку, верхня частина якої відхилилась від лінії ряду, вкорочують так, щоб вище від бічної бруньки, розміщеної в напрямі лінії ряду, чи бруньки, розміщеної з боку, протилежного відхиленню центрального провідника від вертикалі, залишався шипик 2-3 см завдовжки. Такий принцип укорочування провідників основних гілок застосовують протягом усього періоду формування крони.
Навесні третього року, бічні горизонтальні однорічні прирости на основних навскісних гілках, розміщені на відстані 20-30 см у напрямі міжрядь і ряду, ростуть вільно; сильні біля основи гілок. Гілки, розміщені на верхній стороні, згинають переплетенням і заведенням під інші гілки, до горизонтального, дуговидного і дуговидно-пониклого положення; якщо зігнути не можна – укорочують до 30-40 см, а при загущеному розміщенні вирізують. Видаляють конкуренти основних гілок і центрального провідника. На центральному провіднику на відстані 60-80 см від 1-го ярусу вибирають два горизонтальних чи з тупими кутами відхилення однорічні прирости для постійних підтримуючих гілок 1-го ярусу, яким дозволяють вільно рости. Сильні однорічні прирости згинають заведенням під інші гілки, переплетенням, а якщо не можна зігнути, укорочують до 25-30 см або вирізують (особливо в місцях загущення), слабкі горизонтальні залишають рости вільно. Провідники навскісних гілок 1-го ярусу не укорочують, якщо їхні верхівки знаходяться на одному рівні і ростуть в напрямі ряду. У противному разі їх укорочують на 1/4-1/5 довжини. Однорічний приріст подовження центрального провідника при вертикальному положенні не вкорочують, а при відхиленні верхівку зрізують на 1/4-1/5 його довжини, щоб забезпечити вертикальне положення. Деякі операції, зокрема виламування конкурентів, вибір підтримуючих гілок, згинання пагонів, можна провадити і в червні-серпні попереднього року.
Протягом третьої вегетації або у зимово-весняний період 4-го року вибирають дві основні навскісні гілки 2-го ярусу в одній площині з 1-м на відстані 100-120 см від його верхньої гілки і 20-40 см – від підтримуючих гілок 1-го ярусу. Кути відходження гілок 2-го ярусу мають становити 55-60°, у разі необхідності їх установлюють за допомогою тимчасових підтримуючих гілок. Якщо потрібно відрегулювати кути відходження і нахилу гілок 1-го ярусу, останні підв'язують у певному положенні до підтримуючих постійних гілок цього ярусу. На постійних підтримуючих гілках 1-го ярусу формують обростаючі гілки до 50-60 см завдовжки, залишаючи слабкі горизонтальні прирости, або згинають чи укорочують до 20-25 см однорічні прирости з гострими кутами відходження. Укорочені в попередньому році однорічні прирости на центральному провіднику, на яких утворилися бічні розгалуження, підрізують на нижній бічний слабкий горизонтальний приріст, щоб перетворити в обростаючу гілочку. Таким же чином формують короткі обростаючі гілочки і на 1-му ярусі. Якщо з укорочених у попередньому році приростів 1-го ярусу формують напівскелетні чи довгі (до 1-1,5 м) обростаючі гілки, їх укорочують (переводять) на один з верхніх горизонтальних приростів, що має активний ріст. Так формують молоді напівскелетні і обростаючі гілки протягом усього періоду формування крони, а також після його закінчення. Всі інші прийоми – аналогічні виконаним у попередньому році.
У зимово-весняний період 5-го року формують горизонтальні чи дуговидні постійні підтримуючі гілки до 2-го ярусу на відстані 60-70 см від його верхньої гілки, за допомогою яких регулюють кути відхилення і нахилу гілок цього ярусу. При цьому верхівки провідників гілок 2-го ярусу мають бути на одному рівні між собою та з верхівками пагонів подовження гілок 1-го ярусу, тобто забезпечується найбільш активний ріст нижнього ярусу. В разі необхідності провідники гілок 1-го і 2-го ярусів укорочують так, щоб зрізи були на одному рівні, а гілки росли в напрямі лінії ряду. Невиконання цього правила може привести до послаблення росту гілок 1-го ярусу. На гілках 2-го ярусу в напрямі міжрядь на відстані 20-25 см формують гілки другого порядку меншої довжини (до 80-100 см), ніж у 1-му ярусі. З цією метою однорічні прирости згинають або укорочують до 30-40 см, залишаючи рости вільно горизонтальні та прирости з тупими кутами відхилення. Видаляють конкуренти провідників, проріджують крону.
У п'яту, а при помірному рості пагонів – у шосту і навіть сьому вегетації чи у зимово-весняний період закладають гілки 3-го ярусу навскісних гілок на відстані 100 см від 2-го ярусу, а через 50-60 см від них – постійні підтримуючі гілки для цього ярусу. Кути відхилення основних гілок 3-го ярусу встановлюють у межах 60-70°. Центральний провідник при закладанні верхніх ярусів, як правило, укорочують сильніше – на 1/3-1/4 довжини, оскільки з віком дерева він дедалі більше відхиляється від вертикалі. На навскісних гілках ярусів формують гілки другого порядку – найдовші (до 1,5 м) у 1-му ярусі, найкоротші (60-80 см) – у 3-му ярусі. На підтримуючих гілках закладають обростаючі гілки до 50-60 см завдовжки. При формуванні крони застосовують правило переведення. Суть його полягає в тому, що якщо центральний провідник відхиляється від вертикального положення і має слабкий ріст пагона подовження, його укорочують на сильний конкурент, розміщений вертикально; коли після встановлення необхідних кутів відхилення основних навскісних гілок верхні частини їх значно відхиляються від лінії ряду або ростуть вертикально, їх укорочують на розташовану нижче бічну гілку по лінії ряду чи на нижню гілку відповідно до кута нахилу основної гілки. Провідники всіх ярусів навскісних гілок укорочують на 1/3-1/5 довжини, з тим щоб їхні верхівки були на одній горизонтальній лінії. Укорочення проводять також при відхиленнях до лінії ряду або пошкодженні борошнистою росою. У місцях загущення крону проріджують, видаляючи насамперед сильні гілки з гострими кутами та вертикальні. Якщо бічних гілок другого порядку недостатньо, їх формують з молодих однорічних приростів, у тому числі вертикальних, згинаючи заведенням у напрямі міжрядь чи укорочуючи. Після закладання всіх ярусів крони центральний провідник укорочують на одну з 2-річних горизонтальних гілок або над останньою підтримуючою гілкою на висоті 3-3,5 м. Усі інші операції виконують так само, як і в попередні роки.
Поліська вільноростуча пальмета подібна за будовою до житомирської, але формується укорочуванням однорічних приростів і гілок та проріджуванням – видаленням зайвих гілок на кільце. До 2-3-річного віку дерев досить обмежено застосовують пінцирування сильних пагонів та згинання однорічних приростів з метою закладання тимчасових і постійних підтримуючих гілок 1-го ярусу. В наступні роки для підтримуючих гілок вибирають пагони горизонтальні або з тупими кутами відхилення. Використовують також однорічні гілки з гострими кутами відхилення, наступного року їх укорочують на нижнє горизонтальне бічне розгалуження з інтенсивним чи помірним ростом, спрямоване по лінії ряду і розміщене над навскісними гілками основних ярусів. Для бічних гілок другого порядку на навскісних гілках ярусів вибирають пагони горизонтальні та з тупими кутами відхилення. Якщо їх немає, використовують бічні однорічні прирости з гострими кутами відхилення, які наступного року укорочують на нижній горизонтальний однорічний приріст. На центральному провіднику і підтримуючих гілках формують обростаючі гілки, укорочуючи до 25-30 см однорічний приріст (крім слабких і горизонтальних). Не укорочують, як правило, і провідники гілок другого порядку. Але, якщо вони набули вертикального положення і ростуть надто інтенсивно, їх переводять на нижній горизонтальний приріст у напрямі міжрядь чи ряду. Вертикальні однорічні прирости на навскісних та підтримуючих гілках укорочують до 20-25 см, а якщо крона загущена, вирізують. Усі інші прийоми аналогічні, як і при формуванні житомирської пальмети. Формуюче обрізування проводять у зимово-весняний період.
Вільноростучу поліську малооб’ємну плоску крону і подібну до неї за будовою комбіновану малооб’ємну плоску крону формують у середньо- і слабкорослих сортів зерняткових на середньорослих і напівкарликових клонових та насіннєвих підщепах. При формуванні цих крон не потрібні ні тимчасові, ні постійні опори. Строки формування, навіть при помірному рості пагонів, скорочуються до 4-5 років.
Крону складають два яруси навскісних і два яруси горизонтальних чи дуговидних підтримуючих гілок. Відстань між ярусами основних навскісних гілок – 100-140 см, кути відхилення 1-го ярусу – 45-55°, 2-го – 55-70°. Постійні підтримуючі гілки для 1-го ярусу закладають на відстані 80 см від основи його верхньої гілки, для 2-го – 50-60 см від першого. Висота штамба – 50 см, дерева – 2,5-2,8 м, товщина крони біля основи 1-го ярусу – 2,5-3 м, біля верхівки – 1,0-1,5 м (мал. 96).
Вільноростучу поліську малооб’ємну плоску крону формують лише обрізуванням з першого року після садіння дерев у сад – слабким укорочуванням і проріджуванням. Прирости подовження основних навскісних гілок і центрального провідника та прирости, з яких формуються обростаючі гілки, укорочують так само, як і у вільноростучої поліської пальмети. Особливістю формування є те, що на основних навскісних гілках закладають ненормовану кількість обростаючих гілок другого порядку до 1,5 м завдовжки і до 3-4 см завтовшки, яким укорочуючим обрізуванням з переведенням на горизонтальний нижній приріст надають горизонтального положення. Після закінчення формування у місцях загущення найстаріші гілки вирізують і замість них формують нові (обрізування на заміщення). Якщо гілок другого порядку недостатньо, старі укорочують до 50 см.
Мал. 96. Комбінована малооб'ємна плоска крона:
1 – штамб; 2 – основні навскісні гілки 1-го ярусу; 3 – центральний провідник;
4 – тимчасові підтримуючі гілки, залишені як обростаючі; 5 – постійні підтримуючі гілки; 6 – обростаючі гілки, зігнуті до дуговидно-пониклого положення; 7 – гілки другого порядку; 8 – основні гілки 2-го ярусу; 9 – плодові гілочки; 10 – підтримуючі гілки 2-го ярусу; 11 – гілка, на яку вкорочено центральний провідник
Комбіновану малооб’ємну плоску крону формують згинанням пагонів, заведенням під інші гілки, переплетенням, укорочуванням і проріджуванням їх. Укорочування провідників основних гілок виконують за принципом вільноростучої плоскої крони, а згинання – подібно до житомирської пальмети. На гілках основних ярусів формують ненормовану кількість обростаючих гілок другого порядку до 2-3 см завтовшки, вибираючи для них горизонтальні пагони або надаючи їм горизонтального положення згинанням та укорочуванням. Якщо верхні частини цих гілок набувають вертикального положення і схильні до надмірного росту, їх укорочують на нижнє горизонтальне розгалудження. Проріджування та інші операції по формуванню виконують аналогічно розглянутим раніше. Після закладання усіх ярусів центральний провідник укорочують на одну з горизонтальних дворічних гілок, у тому числі підтримуючих, на висоті
2-2,5 м. Малооб'ємні крони формують у зимово-весняний період. Операції видалення конкурентів, згинання пагонів у комбінованій кроні можна провадити і в червні-серпні.
Шпалерно-карликовий сад. Сорти яблуні на підщепі і груші на айві, що мають слабку якірність кореневої системи, вирощують на шпалері. Крони формують у вигляді вільноростучих пальмет з трьома ярусами, розміщеними на стовбурі в одній площині на відстані 50-60 см один від одного. Кожен ярус складається з двох гілок або вище від 1-го ярусу гілки розміщують розріджено, поодиноко. Кути відхилення гілок 1-го ярусу – 45-50°, 2-го – 50-60°, 3-го – 65-70°. Висота штамба – 40-50 см, дерева – 2,2-2,5 м, товщина крони впоперек ряду – до 1,5-2 м.
Формують крону укорочуванням, проріджуванням і згинанням пагонів та гілок.
При закладанні крони на однорічках трав'янисті пагони на штамбах видаляють, у кінці червня – в липні вибирають два сильні пагони на
висоті 40-50 см для 1-го ярусу, нижче від них – ще 2 допоміжні і верхній вертикальний – центральний провідник, а решту згинають підв'язуванням до шпалери.
Наступного року 1-му ярусу надають кут відхилення 45-50°, нижчі допоміжні гілки відхиляють до горизонтального положення, підв'язуючи до дроту, інші вирізують. Центральний провідник на відстані 60-70 см від верхньої гілки 1-го ярусу укорочують на 1/3-1/4 довжини, укорочують і провідники 1-го ярусу. Протягом вегетації вибирають пагін подовження центрального провідника, дві гілки для 2-го ярусу, інші сильні згинають до горизонтального положення.
Навесні 3-го року центральний провідник укорочують на висоті 3-го ярусу, а подовження основних гілок – на 1/4 їхньої довжини, вирізують допоміжні гілки нижче від 1-го ярусу, встановлюють кути відхилення гілок 1-го і 2-го ярусів. Протягом вегетації закладають 3-й ярус основних гілок, інші пагони згинають, підв'язуючи до шпалери.
У кінці вегетації або на 4-й рік надають кут відхилення 3-му ярусу, проріджують крону. Після закінчення формування центральний провідник обмежують укорочуванням, щоб дерево було не більш, як 2-2,5 м заввишки.
Завдання:
1. Ознайомитися з типами плоских крон. Коротко описати техніку формування вільноростучої пальмети або однієї з її модифікацій, замалювати схеми крон різного періоду формування.
2. Відхилити гілки ярусів крони до потрібних кутів, пригнути непотрібні для скелета крони прирости до горизонтального або дуговидного положення. Вибрати на 2-4-річних деревах навскісні гілки для 1, 2, 3-го ярусів, сформувати гілки другого порядку.
При проведенні занять у лабораторії на моделях деревах або частинах їх позначити шпагатом скелетні гілки ярусів, гілки другого порядку на них: прирости, які слід згинати, видаляти на кільце, укорочувати; змінювати кут відхилення основних чи обростаючих гілок.
Контрольні питання
1. Як формуються плоскі крони?
2. Назвіть види плоских крон.
3. Що таке пальмета?
4. Які види пальмет Ви знаєте?
5. Дайте характеристику навскісної італійської пальмети.
6. Чим відрізняється навскісна пальмета від сферичної крони?
7. Як формується вільноростуча пальмета?
8. Що таке вільноростучі плоскі крони?
9. Що таке поліська вільноростуча пальмета і як вона формується?
Достарыңызбен бөлісу: |