Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
§ 2 Філософія українського Відродження та
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| § 2
Філософія українського Відродження та Просвітництва Відродження, або Ренесанс — це соціальний і ідейний рух упро- довж ХIV-ХVІ століть у європейських країнах, який був спрямова- ний проти християнсько-схоластичної культури середньовіччя і став перехідним періодом між середньовічною культурою і культу- ри Нового часу. В Україну Відродження прийшло з північної Євро- пи, де воно відбувалося у формі реформації, тобто у формі релігій- них перетворень у дусі протестантизму. Реформація поширилась спочатку на Річ Посполиту, а звідти перекинулась і на Україну. Ос- новними вимогами протестантського руху були такі: обмеження привілеїв католицького духовенства, встановлення простих і зро- зумілих церковних обрядів, контроль мирян за діяльністю церкви, відокремлення церкви від держави. Усе це і визначило основні риси філософії Відродження в Україні (схема 4.2). Послаблення духовного диктату католицизму в Україні дало поштовх до розвитку науки та культури, появи світської освіти. У цей час зростає інтерес до соціально-політичної тематики, з'являються нові переклади творів Платона, Арістотеля, Демокріта, Епі-кура, поширюються і відомі ще за часів Київської Русі збірки апок- рифічних праць письменників Візантії — «Бджола», «Прологи» та інші, а також оригінальні роботи Климента Смолятича, Кирила Ту- ровського, Феодосія Печерського, перших київських митрополитів. У цей період почали поширюватись в Україні ідеї гуманізму. Се- ред найвизначніших українських гуманістів слід назвати Юрія Дро- гобича (1450-1494), Станіслава Орловського (1513-1566), Павла Схема 4-2. Основні риси українського Ренесансу ХУ-ХУІІ століть Русина (1470-1517) та інших вчених, поетів, громадських діячів. Кожен з них тією чи іншою мірою усвідомлював належність до своєї нації і дбав про рідну культуру незалежно від своєї гуманістичної діяльності. Велике значення для відродження української культури мало виникнення книгодруку старослов'янською мовою. Значна заслуга в цьому належить Франциску Скорині (бл. 1490-1551 рр) — ве- ликому слов'янському просвітителю. Скорина переклав з латині та грецької зрозумілою простим людям старослов'янською мовою низку богословських книг, що з'явилися в 1517—1519 роках. Серед них були Псалтир, Біблія, «Апостол» та інші. На початку 20-х років він заснував першу у великому князівстві Литовську друкарню. Пізніше освітнє діло Ф. Скорини продовжив Іван Федоров (бл. 15Ю-1583 рр), засновник книгодруку в Україні та Росії. Саме він у 1564 році в Москві разом з П. Мстиславцем видав першу російську друковану книгу «Апостол», а в 1573 році у Львові вийшла перша слов'янська «Азбука» та нове видання «Апостола». У 1580- 1581 роках Федоров працював в Острозі, де й видав першу повну українську Біблію. Поява в Україні значної кількості високоосвічених людей, формування книгодрукарської бази створили передумови вирішення наступного завдання Ренесансу — поширення освіти, науки та культури серед усіх прошарків населення. І це завдання почало успішно вирішуватися в другій половині XVI століття. Почалося активне заснування в містах та селах нових народних шкіл. Крім того, перед просвітителями України постало ще одне важливе завдання — створення вищої школи. Тільки вона була в змозі створити справді великі прошарки народної інтелігенції„вчителів, письменників, духовних пастирів, здатних підняти українську культуру на новий щабель і зберегти український народ від асиміляції. Засновником першого вищого навчального закладу в Україні був князь, київський воєвода Костянтин Острозький (1526-1608). Цей заклад був заснований на Волині 1576 року і дістав ім'я свого засновника — Острозька колегія. До колегії князь запросив відомих українських та іноземних вчених, фахівців з різних галузей знань. Нарівні з богословськими дисциплінами, іноземними мовами, астрономією, математикою, фізикою та іншими предметами вивчалася філософія. Острозький культурно-освітній центр своєю діяльністю зробив значний внесок у розвиток філософської думки в Україні. В ньому культивувалось розуміння філософії як мудрості з характерними пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом. Тут відстоювалися життєздатності традицій слов'янської писемності, розвивалися реформаційні та ренесансно- гуманістичні ідеї. Філософськими ідеями позначені твори українського релігійного полеміста Герасима Смотрицького (помер у 1594 р.)> першого ректора Острозької школи. В його праці «Ключі царства небес- ного» (1587) знаходимо характеристику кругообігу подій у світі. Видатним українським письменником та релігійним митцем був молодший сучасник Г. СмотрицькогоІван Вишенський (1550-1620). Свій палкий темперамент Іван Вишенський повною мірою виявив у боротьбі проти посилення в Україні католицьких та уніатських впливів. Монах-аскет усім серцем вболівав за свою вітчизну, палко виступав проти егоїзму, продажності панівних верхів населення, картав пихатість панів, неуцтво владик, заступався за пригнічені народні маси, але вихід з цих проблем він вбачав у повороті до старих традицій і рішуче виступав проти реформ у суспільстві, проти світської філософії. До блискучої плеяди релігійних полемістів належать також За- харій Копистенський (помер у І 62 7р.) та Стефан Зизаній (бл. 1570-1621 рр.) — гарячі та палкі захисники українського православ'я. Своїми промовами в церквах та міщанських домах, на ярмар- ках та битих шляхах вони привертали до себе простий люд. У боротьбі проти наступу католицизму Зизаній використовував навіть протестантську теорію про «папу- антихриста», за що був засуджений уніатським собором, але виправданий православ'ям. Прихильники католицизму та уніатства бачили в ньому серйозного супротивника і навіть замахувалися на його життя. Визначним релігійним філософом того часу в Україні був Кирило Ставровецький (помер у 1646 р,), перу якого належать такі твори: «Зерцало Богословія», «Вчительське Євангеліє», «Перло багатоцінне». В них проглядається цілісний світогляд і намагання його наукового висловлення. Погляди Ставровецького дуалістичні. Він різко протиставляє невидимий світ (Бога) видимому. На його думку, видимий світ складається з 4 елементів, кожному з яких, як і в Арістотеля, відводиться своє особисте місце у світі: у центрі розташовується Земля, навколо неї — Повітря та Вода, зовнішню сферу становить Вогонь. З усього сказаного можна зробити висновок, що в XVI столітті в Україні виникла професійна філософія. Однак, на думку дослідника історії філософії в Україні Д. Чижевського, «самостійної філософської творчості цей період не дав. Але саме засвоєння хоч якихось основ філософської науки, традицій філософського навчання, філософського мислення само по собі є великою цінністю». Такі основні риси українського Ренесансу ХV-ХVII століть. Поява до початку XVIII століття в Україні елементів капіталістичних виробничих відносин мала вплив і на духовне життя суспільства, зумовивши розвиток ідей Просвітництва. жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|