ПАЙ (тур. рау — частина, частка) — майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передання кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Визначення поняття П. міститься у Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію" (1997).
ПАРИТЕТ (нім. Рагіші, від лат. рагітаз — рівний) — принцип рівного представництва сторін; рівність, однакове положення, рівноправність сторін.
ПАРОНІМІЯ (гр. рага — біля, повз + опута — ім'я) — близькі за звучанням, але різні за значенням слова, які в разі використання їх у законі можуть призвести до суперечностей, помилок.
ПАСИВ (лат. раззіуих — пасивний) — 1) частина бухгалтерського балансу, що відображає джерело утворення коштів підприємств, організацій та їх призначення (власні резерви, позики інших установ тощо); 2) перевищення закордонних витрат над надходженнями з-за кордону; 3) дефіцит платіжного балансу; 4) те, що становить негативну сторону якогось явища.
ПАСИВНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО - право бути обраним. Див. Виборче право.
ПАСИНОК (ПАДЧЕРКА) - дитина батька (матері) від попереднього шлюбу стосовно нерідної матері (мачухи) — дружини батька або нерідного батька (вітчима) — чоловіка матері. Неповнолітні П. мають перебувати на вихованні та утриманні вітчима (мачухи) лише в тому
— 187 —
ПАТЕНТ
ПЕНСІЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
разі, коли не мають батьків або не можуть отримувати від них достатніх коштів на своє проживання. П. зобов'язані утримувати непрацездатних мачуху (вітчима), що потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка або дружини, батьків або повнолітніх дітей. Проте суд має право звільнити П. від обов'язку утримувати мачуху (вітчима), якщо останні належним чином не виконували своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх П. або якщо вони виховували їх протягом нетривалого часу. Див. також Мачуха.
ПАТЕНТ (лат. раїепз — відкритий, явний) — 1) документ, що видається компетентним органом і засвідчує визнання заявленого об'єкта винаходом (промисловим зразком, корисною моделлю), пріоритет винаходу, авторство й виключне право на винахід; 2) у ряді країн назва спеціального дозволу на певні види підприємницької діяльності (як правило, індивідуальної). Купівля такого П. звільняє підприємця від сплати податків на певний період (згідно з законодавством); 3) в Україні торговельний П. — це свідоцтво, що видається податковими інспекціями суб'єктам підприємницької діяльності на заняття певними видами діяльності: торгівлю, купівлю-продаж валютних цінностей, ігровий бізнес та надання послуг. Розрізняють короткостроковий, пільговий і спеціальний П.
ПАТЕНТНА ЧИСТОТА — здатність об'єктів експорт) (машин, приладів, інших об'єктів техніки, продукції), створених з використанням винаходів, корисних моделей чи промислових зразків, не порушувати патентні права інших патентовласників у країні експорту. Патентно чистими є ті конструкції, машини й т. п., котрі не підпадають під дію патентів, які мають чинність у країні експорту. П. ч. об'єктів експорту визначається їхніми розробниками та виробниками шляхом спеціальної патентної експертизи, яка встановлює, чи не підпадає дана продукція під дію патентів тієї країни, куди має поставлятися. Визначення П. ч. запобігає порушенню патентних прав інших патентовласників. Порушення патентних прав тягне за собою такі санкції, як накладення арешту на товари, закриття виробництва та ін.
ПАТЕНТНЕ ПРАВО — галузь законодавства, норми якого регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною й використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, визначають систему охорони прав на них видачею патентів. П. п. є складовою законодавства про інтелектуальну власність.
ПАТЕНТОЗДАТНІСТЬ — спроможність результату науково-технічної діяльності одержувати правову охорону від держави, тобто бути визнаним як винахід, корисна модель, промисловий зразок. За законодавством окремих країн умови П. для одних і тих самих об'єктів промислової власності визначаються по-різному. Тому трапляється, що один і той самий винахід в одній країні визнається патентоздатним, а в іншій — ні, в одній країні йому правова охорона надається, а в іншій — у такій охороні відмовляють.
ПАТРОНАТ — (лат. раігогш$ — покровитель) — форма виховання дітей, котрі втратили батьків і передаються на виховання в сім'ї громадянам за договором, який укладається, як правило, між органом освіти та особою, що бере дитину на виховання. Патронажному вихователеві виплачується відповідна винагорода, а він зобов'язується утримувати дитину як члена своєї сім'ї. Патронажний вихователь є опікуном взятої на виховання дитини.
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД — позабюджетний цільовий фонд, що формується з відрахувань підприємств, організацій, з яких потім виплачуються пенсії громадянам.
ПЕНСІЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ - різновид пенсії, що призначається окремим категоріям громадян, які відпрацювали встановлену кількість років за певним фахом. П. за в. р. призначається окремим категоріям працівників авіації та льотно-випробувального складу; робітникам локомотивних бригад і окремим категоріям працівників, які безпосередньо здійснюють, перевозять і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті і в метро; працівникам шахт, рудних кар'єрів; деяким категоріям артистів театрів, інших театрально-видовищних закладів;
ПЕНСІЯ ЗА ВІКОМ
ПЕНСІЯ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА
працівникам освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, які працюють у будинках-інтернатах, та ін.
ПЕНСІЯ ЗА ВІКОМ — щомісячні грошові виплати чоловікам після досягнення ними 60 років і при стажі роботи не менш як 25 років; жінкам — після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менш як 20 років. Крім того, чинне законодавство встановлює пільги щодо пенсійного забезпечення для деяких категорій осіб. Пільгові умови на П. за в. мають: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, а також з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (чоловіки — по досягненні 50 років і при стажі роботи не менш як 20 років, з них не менш як 10 років на зазначених роботах; жінки — по досягненні 45 років і при стажі роботи не менш як 15 років, з них не менш як 7 років і 6 місяців на зазначених роботах); працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з: шкідливими й важкими умовами праці, — за списком № 2, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і результатами атестації робочих місць (чоловіки — після 55 років і при стажі роботи не менш як 25 років, з них не менш як 12 років і 6 місяців на зазначених роботах; жінки — після 50 років і при стажі роботи не менш як 20 років, з них не менш як 10 років на зазначених місцях). Є й інші пільги.
ПЕНСІЯ ЗА НЕПОВНОГО СТАЖУ - пенсія, що призначається громадянам, які не мають достатнього стажу роботи для одержання повної пенсії. Є три види П. за н. с: за віком; у разі інвалідності; у разі втрати годувальника. Пенсія за віком за неповного стажу призначається, якщо особи.за віком мають право на пенсію, але в них стаж роботи недостатній для повної пенсії. Для них пенсія встановлюється у розмірі, пропорційному напрацьованому стажеві роботи, але не менш як 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пенсія у разі інвалідності внаслідок загального захворювання особам, що не мають повного стажу, призначається в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше від соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності.
Членам сім'ї у разі втрати годувальника, який помер унаслідок загального захворювання і не мав достатнього стажу для призначення повної пенсії по інвалідності, призначається пенсія за неповного стажу в розмірі, пропорційному фактичному стажу роботи годувальника. У такому випадку пенсія на кожного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою від соціальної пенсії, що встановлена для відповідної категорії непрацездатних. До П. за н. с. можуть нараховуватися надбавки, встановлені законодавством.
ПЕНСІЯ ПЕРСОНАЛЬНА - встановлювалась в СРСР особами, які мали особливі заслуги перед державою в галузі революційної, державної, суспільної і господарської діяльності чи в галузі культури, науки, техніки, а у випадку смерті цих осіб — членам їхніх сімей. Існували П. п. союзного, республіканського та місцевого значення. Персональні пенсіонери та члени їхніх сімей користувалися рядом пільг, зокрема житлова площа оплачувалась у розмірі 50 % від квартирної плати, 50 % становила для них плата за газ, електроенергію, воду; вони отримували спеціалізовану медичну допомогу, за ліки за рецептами сплачували 20 % їх вартості.
ПЕНСІЯ ПО ІНВАЛІДНОСТІ - різновид пенсії, що призначається у зв'язку з інвалідністю. Умови визначення П. по і. залежать від причин, що призвели до інвалідності. П. по і. внаслідок трудового каліцтва чи професійної хвороби призначається незалежно від тривалості загального трудового стажу. П. по і. внаслідок загального захворювання громадянам, що стали інвалідами ■ до 20 років, також призначається незалежно від тривалості загального трудового стажу. В інших випадках для призначення П. по і. внаслідок загального трудового захворювання необхідний трудовий стаж до часу настання інвалідності: громадянам віком до 23 років — не менше одного року; віком 23 роки і більше — один рік зі збільшенням його на чотири місяці за кожний повний рік віку, починаючи з 23 років, але не більше ніж 15 років.
ПЕНСІЯ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА - різновид пенсії, що призначається непрацездатним членам сім'ї померлого, які були на його утриманні. Дітям призначається незалежно від того, чи були вони на утри-
191 з=*==
ПЕНЯ
манні годувальника. Якщо батьки й чоловік (дружина» померлого не були на його утриманні, але згодом втратили джерело засобів до існування, вони мають право на пенсію. Учні, студенти, стажисти мають право на пенсію на весь період навчання, але не довше ніж до 23-річного віку.
Усиновителі мають право на пенсію нарівні з батьками, а усиновлені — нарівні з дітьми. За неповнолітніми, якщо вони мають право на П. у р. в. г., воно зберігається, якщо їх і всиновлюють. Зберігається право на таку пенсію за вітчимом і мачухою, якщо вони утримували померлого пасинка чи падчерку не менш як 5 років. Якщо пасинок і падчерка не отримували аліментів, вони мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. П. у р. в. г., яка призначена після смерті одного з подружжя, зберігається і при новому одруженні.
Сім'ї померлого пенсіонера чи сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсія призначається незалежно від його стажу роботи. Якщо годувальник помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, що не пов'язане з роботою. П. у р. в. г. призначається за умови, що годувальник на день смерті мав стаж, необхідний для призначення пенсії у разі інвалідності. П. у р. в. г. призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі ЗО відсотків заробітку годувальника, але не менше від соціальної пенсії, визначеної для відповідної категорії непрацездатних. На круглих сиріт, а також на дітей померлої одинокої матері призначається пенсія не менше двократного розміру соціальної пенсії. Сім'ям, котрі виховують дітей, що втратили обох батьків, пенсія нараховується із загальної суми заробітків обох батьків.
ПЕНЯ (лат. роепа — покарання) — вид покарання, який застосовується за порушенням строку платежів у цивільно-правових і фінансово-правових відносинах.
ПЕРЕВЕДЕННЯ БОРГУ — передбачена нормами Цивільного кодексу зміна сторін у зобов'язанні внаслідок переведення боржником свого боргу на іншу особу. Суттєвою умовою є згода кредитора на зміну боржника. П. б. має бути основане на угоді, укладеній у простій письмовій формі. Новий боржник вправі висувати проти
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
вимоги кредитора всі заперечення, основані на відносинах між кредитором і первісним боржником. П. б. тягне за собою припинення поруки і встановленої третьою особою застави у разі, якщо поручитель або заставодавець не дістали згоди відповідати за нового боржника.
ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ - доручення працівникові на роботу, не обумовлену трудовим договором, із зміною спеціальності, кваліфікації або посади. П. на і. р. допускається лише за згодою працівника на зідміну від переміщення, не пов'язаного зі зміною спеціальності, кваліфікації, посади. Розрізняють тимчасові та постійні переведення.
ПЕРЕВЕЗЕННЯ — цивільно-правовий договір перевезення пасажирів, багажу та вантажів. За договором П. пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу — також доставити багаж до пункту призначення й видати його уповноваженій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу — й за провіз багажу. За договором П. вантажів транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення й видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за П. вантажу встановлену плату. Укладання договору П. вантажів підтверджується складанням і видачею відправнику транспортної накладної. Укладання договору П. пасажирів посвідчується білетом, а здача багажу — багажною квитанцією. Розрахунки за П. здійснюються на підставі транспортних тарифів. Перевізник відповідає за втрату, нестачу й пошкодження прийнятого до П. вантажу і багажу, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини. Строк пред'явлення претензій до перевізника — 6 місяців, а претензій про сплату штрафів і премій — 45 днів. Позов до перевізника може бути пред'явлений лише з дотриманням претензійного порядку.
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ '— умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. П. в. або с. п. карається у кримінальному
ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ
ПЕРЕРВИ В РОБОТІ
порядку, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюва-ним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, а також якщо супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.
ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ -
ситуація, коли особа, перебуваючи в стані необхідної оборони, тобто здійснюючи насильницькі дії з метою захисту інтересів чи прав своїх, інших осіб, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, перевищує її межі. П. м. н. о. визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
ПЕРЕВІРКА — обстеження й вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їхніх підрозділів. Результати П. оформляються довідкою чи доповідною запискою.
ПЕРЕГЛЯД ВИРОКУ — в результаті перевірки вироку в апеляційному суді вирок може бути залишено без змін, а апеляція — без задоволення; скасовано і справу повернуто на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; скасовано, а справу закрито, змінено; постановлено свій вирок. П. в. може бути здійснено і в суді касаційної інстанції з тими ж результатами, крім постановлення свого вироку.
ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС - див. Індосамент.
ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ - діяльність у період виборчої кампанії з метою спонукати виборців голосувати "за" чи ''проти" кандидатів на виборні посади (Президента України, народного депутата України, депутата місцевої ради), або "за" чи "проти" виборчих списків від політичних партій, виборчих блоків партій, або "проти" всіх кандидатів чи виборчих списків. П. а. може здійснюватись різними способами: усно (бесіди з виборцями, виступи на зборах, мітингах тощо), письмово (у листівках, плакатах), за допомогою засобів масової інформації (публікації, інтерв'ю, участь у теле- та радіодебатах тощо).
ПЕРЕДДОГОВІРШ СПОРИ — спори, що виникають
при укладенні, зміні чи розірванні господарських дого-
ворів. Справи щодо П. с. підвідомчі господарському суду. Порядок врегулювання розбіжностей у П. с. регламентуються господарським процесуальним законодавством.
ПЕРЕДОВІРА — передання особою, якій видано доручення, права на вчинення всіх або окремих дій, на які її уповноважено, іншій особі. Угода, укладена особою, що діє на підставі П., створює права та обов'язки для довірителя, а не для особи, що передала свої повноваження. Умовою П. має бути нотаріально посвідчене доручення. Строк його дії не може перевищувати строку дії основного доручення, на підставі якого воно видане. Особа, яка передала повноваження за П. іншій особі, повинна сповістити про це того, хто видав доручення, і надати йому необхідні відомості про особу, якій передано повноваження. У разі невиконання цього зобов'язання відповідальність за дії особи, на яку зроблено П., несе особа, що передала повноваження.
ПЕРЕКАЗНЙЙ ВЕКСЕЛЬ (тратта) - вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж. Документ, який містить нічим не обумовлений наказ векселедавця (трасанта) платникові (трасату) сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей в обумовлений строк. Платником по П. в., як правило, є не векселедавець, а третя особа (банк), яка шляхом акцепту приймає на себе безумовне зобов'язання здійснити платіж.
ПЕРЕКЛАДАЧ — у досудовому й судовому процесі особа, що володіє мовами, необхідними для перекладу письмових документів чи виступів учасників процесу.
ПЕРЕРВИ В РОБОТІ — час відпочинку, який встановлюється протягом робочого дня, але не пізніше ніж за 4 години після початку роботи. П. в р. надаються: а) для відпочинку та споживання їжі тривалістю не більш як дві години (тривалість перерви, а також час її початку та кінця визначаються Правилами внутрішнього трудового розпорядку). Час обідньої перерви не входить до робочого часу; б) для зігрівання під час роботи на відкритому повітрі в холодну пору року. Ці перерви входять у робочий час; в) для відпочинку на вантажно-розвантажувальних роботах. Такі перерви зараховуються до робочого
ПЕРЕХОВУВАННЯ
підозрюваний
часу; г) для годування дитини матерям, які мають дітей віком до одного року, крім загальної перерви для відпочинку та споживання їжі, кожні три години тривалістю не менш як ЗО хв кожна. За бажанням матері допускається поєднання перерв і додавання їх до обідньої перерви або скорочення робочого дня на час перерв, наданих для годування. Перерви, що надаються матерям, зараховуються до робочого часу та оплачуються за середнім заробітком.
ПЕРЕХОВУВАННЯ — у кримінальному праві суспільно небезпечна діяльність, що полягає в активних діях, спрямованих на приховування злочинця, а також знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом. Законодавець виділяє як самостійний злочин заздалегідь не обіцяне П. тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Якщо ж П. обіцяне заздалегідь, тобто тоді, коли виконавець готується до злочину або здійснює замах на нього, то діяльність переховувача розглядається як співучасть у злочині у формі пособництва.
ПЕРША СУДОВА ІНСТАНЦІЯ - суд, який розглядає справи безпосередньо по суті, виносить рішення чи вироки. Районні (міські) суди та військові суди гарнізонів є судами П. с. і. Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя є судами П. с. і. у справах про злочини проти основ національної безпеки України та про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
ПИСЬМОВІ ДОКАЗИ — матеріальні об'єкти, в яких відомості про факти, що мають значення для справи, здобувають із змісту,' зафіксованого за допомогою певних знаків. Це протоколи, довідки, свідоцтва, сертифікати, дорожні знаки, телеграфні стрічки, стенограми тощо, тобто всі документи будь-якого способу виготовлення, якщо вони не мають ознак речового доказу, нааежать до категорії П. д. Усі додатки до протоколів слідчих і судових дій є П. д., оскільки такими є самі протоколи. Виокремлення з системи доказів П. д. має теоретичне і практичне значення у відмежуванні речових доказів, які
мають особливий статус у судочинстві. В цивільному процесі П. д. — самостійне джерело доказів.
ПІДАКЦИЗНІ ТОВАРИ — законодавчо визначений перелік товарів (високорентабельних, монопольних), на які встановлюються специфічні акцизи.
ПІДБУРЮВАННЯ — одна із форм співучасті у скоєнні злочину. П. полягає у схилянні кого-небудь до вчинення злочину. Діяльність підбурювача характеризується тим, що він шляхом умовлянь, обіцянок, погроз, підкупу тощо схиляє іншого співучасника до вчинення злочину.
ПІДВІДОМЧІСТЬ — розподіл компетенції між окремими юрисдикційними органами. Кожний державний орган чи організація можуть розглядати й вирішувати тільки ті питання, які віднесені до їх повноважень законодавчими чи іншими нормативними правовими актами, тобто діяти виключно в межах власної компетенції.
ПЩЗАКОННИЙ АКТ — правовий акт компетентного органу державної влади чи уповноваженого державою іншого суб'єкта, що приймається на основі і для виконання законів. До П. а. належать Укази Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, акти Національного банку України, міністерств, державних комітетів та інших органів виконавчої влади, рішення судів, акти органів місцевого самоврядування.
ПЩНАЙОМ, договір піднайму житлового приміщення —
договір, за яким наймач за згодою наймодавця та членів своєї сім'ї передає на певний термін частину чи все найняте ним приміщення в користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житловим приміщенням. Відповідальним перед наймодав-цем залишається наймач. Договір П. може бути укладений за умови дотримання вимог законодавства про норму житлової площі на одну людину.
ПІДОЗРЮВАНИЙ — у кримінальному процесі особа, яка затримана за підозрою у вчиненні злочину або до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого. Час перебування особи в становищі підозрюваного не може перевищувати 13 діб: затримання до 72 годин і запобіжний захід до 10 діб. П.
ПІДПИСКА ПРО НЕВИЇЗД
ПІДСУДНИЙ
як самостійна процесуальна фігура має широке коло прав, серед яких є права мати захисника, побачення з ним до першого допиту, знати, в чому його підозрюють і давати показання, подавати докази, заявляти клопотання, подавати скарги та ін.
Достарыңызбен бөлісу: |