О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник
жүктеу/скачать 1.67 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ПІДСЛІДНІСТЬ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
- ПЛАГІАТ
- ПОБОЇ
- ПОВЕРНЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ
- ПОВНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ВІДАННЯ
- ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
- ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
- ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРАВ
ПІДПИСКА ПРО НЕВИЇЗД - у кримінальному процесі запобіжний захід, що полягає у взятті в підозрюваного чи обвинуваченого письмового зобов'язання не залишати місця проживання чи тимчасового перебування без дозволу особи, що веде дізнання, слідчого, прокурора, суду. Якщо П. про н. порушується, до підозрюваного чи обвинуваченого застосовується суворіший запобіжний захід. ПІДРОБЛЕННЯ — умисне виготовлення з метою збуту і збут, використання фальшивих грошових знаків, цінних паперів, знаків поштової оплати, проїзних квитків, номерів агрегатів транспортних засобів, документів, що надають комусь права або звільняють від обов'язків, штампів, печаток, бланків. П. такого типу є кримінально караними діяннями. Див. також Службове підроблення. ПІДРЯД — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (підрядчик) зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу на замовлення іншої сторони (замовника) з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Якщо інше не встановлено законом або договором, підрядчик зобов'язується виконати роботу з своїх матеріалів і своїми засобами. При цьому підрядчик несе відповідальність за доброякісність матеріалів. Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалів замовника, підрядчик відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Якщо із закону або договору П. не випливає обов'язок підрядчика виконати передбачену роботу самостійно, він наділений правом притягнути до виконання своїх обов'язків інших осіб (субпідрядчиків). В цьому випадку підрядчик виступає генеральним підрядчиком. У договорі П. встановлюються початковий і кінцевий строки виконання роботи. Якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або умовами договору, підрядчик несе відповідальність за порушення як початкового, так і кінцевого строку виконання робіт (якщо до- говором передбачені проміжні строки, — то й зазначених строків). Ризик випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів бере на себе сторона, що надала матеріали. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові. Строки пред'явлення позовів про виявлені недоліки: для недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи, — 3 роки; з приводу прихованих недоліків в іншому майні — 1 рік; з приводу явних недоліків — 6 місяців. За наявності в роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків. За наявності поважних причин замовник вправі в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору П., сплативши підрядчикові винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, що підрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.
ПОВІРЕНИЙ ляти відводи і клопотання, подавати докази, виступати з останнім словом, оскаржувати вирок та ухвалу суду. Явкі П. до суду є обов'язковою. Після винесення обвинувального вироку П. стає засудженим. ПІДСУДНІСТЬ — це сукупність установлених законом ознак, за якими визначається суд, що має розглядати дану справу. її значення полягає у правильному розподілі між судами справ, що підлягають розгляду по першій судовій інстанції. Розрізняють види П.: родову (предметну), територіальну (місцеву) і спеціальну (у кримінальному процесі). Родова П. означає віднесення розгляду справи залежно від виду злочину або характеру цивільної справи. Територіальна П. розмежовує компетенцію між однорідними судами (напр., кримінальні справи розглядаються за місцем їх скоєння, цивільні — за місцем проживання відповідача). Спеціальна — це П. спеціальним судам, напр. військовим. ПІЛЬГИ — переваги, додаткові права, що надаються певним категоріям громадян або організаціям, підприємствам, регіонам (часткове чи повне звільнення від сплати певних податків, платежів тощо). ПІСЛЯПЛАТА — плата за отриманий товар; застосовується, як правило, при отриманні товарів через відділи зв'язку (напр., за отриману бандероль, посилку на пошті) за місцем перебування платника. П. здійснюється за готівку. Платниками виступають як громадяни, так і юридичні особи. ПЛАГІАТ (лат. р1а§іо — викрадаю) — навмисне привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва у повному обсязі або у значній частині. ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ - комбінований розрахунковий документ, який містить вимогу постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) (минаючи банк) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Оплату П. в.-д. здійснює банк, що обслуговує покупця (платника). Банк повинен прийняти до оплати П. в.-д. в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника. Якщо платник відмовляється оплатити П. в.-д., він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержувачу коштів у порядку та в строки, зазначені в договорі. Договором може бути також передбачена і відповідальність платника за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасне подання платіжних документів у банк. ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ — розрахунковий документ, у якому міститься доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунку на рахунок іншого суб'єкта розрахункових зідносин. П. д. приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. Розрахунки П. д. здійснюються: за фактично відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; в порядку попередньої оплати; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств та ін. ПЛЕБІСЦИТ (лат. рІеЬізсіїїіт — рішення народу) — всенародне опитування, виявлення думки населення щодо зміни, зокрема, державної території. П. здійснюється також із найважливіших питань суспільного і державного життя. ПЛЕНУМ (лат. ріепшп — повне) — збори в повному складі членів виборного керівного органу якоїсь організації. Пленум Верховного Суду України — вищий орган Верховного Суду України, який розглядає питання, віднесені до повноважень Верховного Суду Конституцією і законами України. ПОБОЇ — кримінально каране діяння у вигляді багаторазових ударів, що завдаються потерпілому з метою завдання йому фізичного болю. ПОБУТОВА ТРАВМА — ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку в побуті. ПОВЕРНЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ - повернення відповідачу всього, що було з нього стягнуто на користь позивача за скасованим рішенням. Настає у разі скасування в установленому порядку зверненого до виконання рішення суду з майнового спору. Про П. в. р. вказується в новому рішенні суду про відмову в позові цілком або частково або в ухвалі про припинення провадження по справі або залишенні позову без розгляду. ПОВІРЕНИЙ — 1) сторона в договорі доручення. В обов'язки П. входить виконання від імені та за рахунок ПОВІСТКА ПОДАННЯ іншої сторони певних юридичних дій (напр., купівля-продаж); 2) тимчасовий або постійний дипломатичний представник. ПОВІСТКА — письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу (військкомату, суду), а також до слідчого чи прокурора. П. адресується конкретній особі з зазначенням адреси установи, що викликає, місця і часу явки, процесуальної дії, з приводу якої викликається особа, попередження про наслідки неявки. ПОВІТРЯНЕ ПРАВО — сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з використанням повітряного простору і встановлюють режим повітряних сполучень у державі, а як галузь міжнародного права — відносини у міждержавних повітряних сполученнях. ПОВНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ВІДАННЯ - похідне право від права власності, що передбачає можливість володіння, користування та розпорядження закріпленим на цьому титулі майном на розсуд суб'єкта цього права (підприємства), але в межах закону і затвердженого власником майна статуту підприємства. Обсяг правомочнос-тей суб'єктів права П. г. в. є вужчим порівняно з правом власності, але ширшим порівняно з правом оперативного управління. ПОВНЕ ТОВАРИСТВО — товариство, учасники якого (повні учасники) відповідно до укладеного між ними засновницького договору ведуть підприємницьку діяльність від імені товариства й солідарно відповідають за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить. Особа може бути учасником тільки одного П. т. Його учасники не мають права без згоди інших учасників від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб вчиняти право-чини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності П. т. Учасник П. т., яке було створене на не-визначений строк, може в будь-який момент вийти з нього, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці. ПОВНОЛІТТЯ — юридична категорія встановленого законом віку, з досягненням якого настає дієздатність громадянина, а також виникають права та обов'язки. В Україні П. настає з 18 років. ПОВТОРНІ ВИБОРИ — вибори народних депутатів України, які проводяться у випадках, коли після проведених виборів неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, а саме у разі: визнання в окрузі виборів недійсними; визнання в окрузі виборів такими, що не відбулися; визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата. ПОГАШЕННЯ СУДИМОСТІ - визнання раніше засудженої особи такою, що не має судимості, у встановлених законом випадках і умовах. Це звільняє особу від низки передбачених законом обмежень прав, пов'язаних із судимістю. П. с. випливає з закону, і тому ніякого документа для засвідчення цього факту не вимагається. ПОГОДЖУВАЛЬНА КОМІСІЯ - у парламентській практиці особливий орган, утворений спільно палатами двопалатного парламенту для вирішення питань у разі виникнення розбіжностей між палатами. Це один із методів т. з. погоджувальної процедури. Рішення П. к. мають рекомендаційний характер. ПОГРОЗА — виявлення усно, письмово, жестом, демонстрацією зброї тощо наміру вчинити певний злочин за наявності реальних підстав побоюватися виконання такої П. Вона є одним із видів психічного насильства над особою, і як така П. може бути не лише самостійним злочином (напр., П. вчинити вбивство), а й способом скоєння інших злочинів (напр., розбою, зґвалтування). ПОДАННЯ — 1) П. прокурора — акт прокурорського нагляду з вимогою усунути порушення закону, причини цих порушень та умови, що їм сприяють. П. вносить прокурор, його заступник до державного органу, громадської організації чи посадової особи, які мають повноваження щодо усунення порушень закону. Не пізніше як за місячний строк орган чи посадова особа, куди було направлене П., повинні вжити заходів для припинення порушення закону. Якщо П. подано до колегіального органу, то прокурора необхідно поінформувати про день засідання, на якому слухатиметься порушене питання. У розгляді П. мають право брати участь прокурор, його заступник; 2) П. слідчого — документ, складений слідчим на основі доказів, зібраних у ході досудового слідства, який містить ПОДАТКИ ПОДІЛ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ інформацію про причини та умови, що призвели до злочину; про осіб, які сприяли ситуації, що призвела до злочину; про обставини, виявлені паралельно в ході досудового слідства; про потерпілих і свідків, чия діяльність у зв'язку зі злочином потребує громадських чи правових заходів, тощо. ПОДАТКИ — обов'язкові, індивідуально безвідплатні, нецільові, безповоротні, безумовні платежі юридичних і фізичних осіб, що встановлені органом законодавчої влади або органом місцевого самоврядування, для зарахування в державний чи місцевий бюджет у точно визначених розмірах і термінах податковим правом. П. покликані виконувати фіскальну й регулюючу функції. Мета фіскальної функції — поповнювати доходну частину бюджету шляхом залучення податкових платежів. Регулююча функція полягає в застосуванні державою податкового механізму (пільг, ставок) з метою стимулювання окремих видів діяльності платника чи, навпаки, зробити їх невигідними (напр., підвищити податкові ставки). П. класифікуються: залежно від суб'єкта — з юридичних осіб, з фізичних осіб, змішані; від форми обкладання — прямі й непрямі; від об'єкта обкладання — на доходи і на майно; від території дії — загальнодержавні й місцеві. ПОДАТКИ І ЗБОРИ МІСЦЕВІ - встановлюються на місцях за рішеннями органів місцевого самоврядування, і зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Підставою для стягнення П. і з. м. є Закон України «Про систему оподаткування», який встановлює вичерпний перелік П. і з. м. Законодавством установлено два місцевих податки (податок з реклами і комунальний податок) та різні збори (готельний, ринковий, збір за видачу ордера на квартиру тощо). Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, в межах установлених розмірів ставок. ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ - документ, що подається платником податків до контрольного органу у строки та за формою, встановленою законодавством, на нідставі якого здійснюються нарахування та оплата податку. ПОДАТКОВА ЗАСТАВА - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. П. з. виникає в силу закону. При П. з. орган стягнення має першочергове право в разі невиконання забезпеченого П. з. податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ - непрямий податок на товари і послуги, сучасна форма універсального акцизу, який установлюється щодо знову створеної у платника вартості. ПОДАТОК НА ПРОМИСЕЛ — податок, який сплачують громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний (не більше чотирьох разів протягом календарного року) продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів. Механізм справляння цього податку визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. "Про податок на промисел" (зі змінами і доповненнями). Об'єктом оподаткування виступає сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначаються платниками в декларації, поданій до державної податкової інспекції за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання, — за місцем продажу товарів. Ставка П. на п. встановлюється в розмірі 10 % указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної зарплати. У разі збільшення терміну продажу товарів до 7 календарних днів ставка податку подвоюється. ПОДІЛ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ - зміна дого вору найму житлового приміщення в будинках державного, комунального або громадського фондів, за якими член сім'ї наймача має право за згодою інших членів сім'ї, що проживають разом із ним, вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що
ПОДІЛ МАЙНА припадає на нього, можна виділити у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам, зазначеним у законодавстві. Якщо члени сім'ї не дають на це згоди, спір вирішується в судовому порядку. П. ж. п. в будинках ЖБК допускається тільки при розділі паю між колишнім подружжям, якщо пай є спільною власністю подружжя і якшс кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване житлове приміщення в займаній ними квартирі. Поділ проводиться за згодою між ними, а в разі спору — за рішенням суду. ПОДІЛ МАЙНА — спосіб припинення права спільної власності на майно співвласників. Майно ділиться, як правило, в натурі, якщо це можливо без завдавання шкоди відповідним господарським об'єктам. Майно, яке є спільною власністю подружжя, ділиться порівно. В окремих випадках суд може відступити від цього правила, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини згідно з чинним законодавством. Поділ спадкового майнг відбувається за згодою спадкоємців згідно з належними їм частками. ПОДІЯ — один із видів юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення правовідношень. Це, напр.. землетрус, народження, смерть, тобто явища, що відбуваються незалежно від волі людини. У таких випадках має значення не те, що спричинило П., а те, як вона вплинула на певні відносини. Залежно від того й особа, котра завдала шкоди, може бути звільнена від цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. ПОДРУЖЖЯ — особи, що перебувають у шлюбі між собою. Юридично оформленим є шлюб, зареєстрований між чоловіком і жінкою в державних органах реєстрації актів громадянського стану. Особисті й майнові права та обов'язки П. регулюються нормами сімейного, цивільного законодавства, а також договорами, що укладаються П. між собою. Стосунки між П. будуються на засадах рівності. Нормами сімейного права не допускається обмеження прав жодного із П. за ознакою походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання тощо. П. має сприя- ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ ти благополуччю та укріпленню родини, дбати про благоустрій і розвиток своїх дітей. При укладенні шлюбу П. за своїм бажанням обирає прізвище одного з П. як їх спільне прізвище, або кожен з них зберігає дошлюбне прізвище, або може приєднати до свого прізвища прізвище іншого з П. Зміна прізвища одним із П. не тягне за собою зміну прізвища іншим з П. У разі розірвання шлюбу П. має право залишити спільне прізвище або поновити свої дошлюбні прізвища. Кожен з П. вільний у виборі роду занять, професії, місця перебування та житла. Майно, нажите під час шлюбу, є спільною власністю П. Законодавством передбачене право на укладення П. шлюбного контракту, а також угод щодо спільного майна з третіми особами. Умови таких угод, які передбачають обмеження прав одного з П. або їх дітей, є недійсними, а самі угоди не тягнуть юридичних обов'язків щодо виконання ні для П., ні для третіх осіб. ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ - у сімейному праві санкція за неправомірну поведінку батьків стосовно дитини, що спрямована на захист інтересів дитини. Встановлюється вичерпний перелік підстав для П. б. п., яке має безстроковий характер. Провадиться тільки в судовому порядку. Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають усі права, що грунтуються на факті спорідненості з дитиною, стосовно якої вони позбавлені батьківських прав. Проте П. б. п. не звільняє батьків від обов'язків щодо утримання дітей. П. б. п. як додаткова міра покарання у кримінальному праві скасована. ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ — у кримінальному праві вид покарання, що полягає у примусовій ізоляції засудженого від суспільства та в поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. П. в. встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років. Це положення поширюється і на неповнолітніх, але до П. в. на строк до 15 років вони можуть бути засуджені лише за скоєння особливо тяжкого злочину, поєднаного з умисним позбавленням людини життя. ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ - у кримінальному праві одне з покарань, яке призначається за скоєні злочини, характер яких свідчить про немож- 207
ПОКАЗАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІ  ливість збереження за особою права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. П. п. о. п. п. або з. п. д. може бути основним покаранням і додатковим. Термін П. п. о. п. п. або з. п. д. не може перевищувати п'яти років, а як додаткової міри покарання — трьох років.
ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРАВ - один із видів адміністративних стягнень, яке застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом (напр., управління транспортними засобами, полювання). П. с. п. не застосовується, коли користування цими правами є життєвою необхідністю для громадянина (напр., промислове полювання, управління транспортом інвалідами). ПОЗИВАЧ — особа, що звернулася до суду, господарського суду чи третейського суду за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу. У цивільному процесі П. — громадянин або юридична особа. яка вважає свої права порушеними і на захист прав якої порушено цивільну справу. ПОЗИКА — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позич&пьник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей тих самих роду і якості. За цивільним законодавством договір П. вважається укладеним з моменту передання об'єкта договору. Договір П. має укладатися в письмовій формі, якщо П. перевищує встановлений законом мінімум. На підтвердження П. може бути надана розписка позичальника або інший документ, що посвідчує передачу йому позикодавцем певної суми (речей). Позичальник має право заперечувати договір П. за його безгрошевістю, доводячи, що гроші або речі насправді не одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж зазначено в договорі. При укладанні договору П. в письмовій формі заперечення його за безгрошевістю шляхом показань свідків не допускається, за винятком випадків кримінально караних дій. Позичальник зобов'язаний повернути одержану в П. суму грошей або кількість речей у строк і в спосіб, передбачений у договорі П.
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|