Офіційний вісник Європейських Співтовариств



бет24/27
Дата19.07.2016
өлшемі3.84 Mb.
#209359
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27
Глава 1: Загальні положення

Стаття 1.01 Сфера застосування

Стаття 1.02 Призначення радіолокаційного обладнання

Стаття 1.03 Випробування для затвердження

Стаття 1.04 Заявка на випробування для затвердження

Стаття 1.05 Затвердження типу

Стаття 1.06 Маркування установки та номер затвердження

Стаття 1.07 Письмова заява виробника

Стаття 1.08 Зміни у затвердженій установці

Глава 2: Загальні мінімальні вимоги до радіолокаційного обладнання

Стаття 2.01 Конструкція

Стаття 2.02 Паразитне випромінювання та електромагнітна сумісність

Стаття 2.03 Експлуатація

Стаття 2.04 Інструкція з експлуатації

Стаття 2.05 Випробування при встановленні та експлуатаційні випробування

Глава 3: Мінімальні експлуатаційні вимоги до радіолокаційного обладнання

Стаття 3.01 Готовність радіолокаційної установки до роботи

Стаття 3.02 Розподільча здатність

Стаття 3.03 Шкали дальності

Стаття 3.04 Маркер змінної дальності

Стаття 3.05 Курсова риса

Стаття 3.06 Зміщення відносно центру

Стаття 3.07 Шкала пеленга

Стаття 3.08 Пристрої пеленгації

Стаття 3.09 Пристрої для зниження відбиттів від хвиль та від дощу

Стаття 3.10 Зниження перешкод від інших радіолокаційних установок

Стаття 3.11 Сумісність з радіолокаційними маяками

Стаття 3.12 Регулювання підсилення

Стаття 3.13 Настроювання частоти

Стаття 3.14 Лінії навігаційної орієнтації та інформація на екрані

Стаття 3.15 Чутливість системи

Стаття 3.16 Слід цілі

Стаття 3.17 Допоміжні індикатори

Глава 4: Мінімальні технічні вимоги до радіолокаційного обладнання

Стаття 4.01 Експлуатація

Стаття 4.02 Відображення

Стаття 4.03 Характеристики радіолокаційного зображення

Стаття 4.04 Колір відображення

Стаття 4.05 Швидкість оновлення зображення та час світіння

Стаття 4.06 Лінійність відображення

Стаття 4.07 Точність вимірювань дальності та азимутальних вимірювань

Стаття 4.08 Характеристики антени та спектр випромінювання

Глава 5 Умови випробування та методи випробування радіолокаційного обладнання

Стаття 5.01 Безпечність, несуча здатність та розсіювання перешкод

Стаття 5.02 Паразитні випромінювання та електромагнітна сумісність

Стаття 5.03 Процедура випробування

Стаття 5.04 Вимірювання для антени

Доповнення 1 Кутова розподільча здатність за дальності до 1200 м включно

Доповнення 2 Випробувальне поле для визначення розподільчої здатності радіолокаційної установки

ГЛАВА 1


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.01

Сфера застосування

Ці положення встановлюють мінімальні технічні й експлуатаційні вимоги до радіолокаційного обладнання, що використовується для навігації на суднах внутрішніх водних шляхів, а також умови випробування на предмет відповідності цим мінімальним вимогам. Внутрішньоводне обладнання ECDIS, яке можна використовувати у режимі навігації, вважається навігаційним радіолокаційним обладнанням у значенні цих положень.



Стаття 1.02

Призначення радіолокаційного обладнання

Радіолокаційне обладнання має спрощувати навігацію судна, надаючи зрозуміле радіолокаційне зображення його місцезнаходження відносно буїв, берегових ліній та навігаційних споруд, а також дозволяючи чітко та вчасно розпізнавати інші судна та перешкоди, що виступають над поверхнею води.



Стаття 1.03

Випробування для затвердження

Радіолокаційна установка не може бути встановлена на судні, доки за допомогою типового випробування не буде встановлено, що така установка відповідає мінімальним вимогам, встановленим у цих положеннях.



Стаття 1.04

Заявка на випробування для затвердження

  1. Заявка на типове випробування радіолокаційної установки подається компетентному органу з проведення випробувань однієї з держав-членів.

Про компетентні органи з проведення випробувань повідомляють Комітету.

  1. Кожна заявка супроводжується такими документами:

  1. дві копії детального технічного опису;

  2. два повних комплекти документів зі встановлення та експлуатації;

  3. дві копії детального посібника з експлуатації; та

  4. дві копії зведеного посібника з експлуатації.

  1. За допомогою випробувань заявник встановлює або за його запитом встановлюють, чи відповідає радіолокаційна установка мінімальним вимогам цих положень.

Результати випробування та звіти про вимірювання по горизонтальній та вертикальній діаграмі випромінювання антени додаються до заявки.

Ці документи, а також інформація, одержана під час випробування, зберігаються компетентним органом з проведення випробувань.



  1. Для потреб випробування для затвердження «заявник» означає будь-яку юридичну чи фізичну особу, під назвою (ім’ям), торговою маркою чи будь-якою іншою формою ідентифікації якої виробляється чи реалізується обладнання, надане для випробування.

Стаття 1.05

Затвердження типу

  1. Якщо установка пройшло типове випробування, компетентний орган з проведення випробувань видає сертифікат відповідності.

Якщо установка не задовольняє мінімальні вимоги, заявника повідомляють у письмовій формі про причини відхилення його заявки.

Затвердження надається компетентним органом.

Компетентний орган повідомляє Комітет про затверджені ним радіолокаційні установки.


  1. Кожен орган з проведення випробувань має право у будь-який час обрати установку з виробленої серії для здійснення огляду.

Якщо під час такого огляду в установці виявлено дефекти, затвердження типу може бути скасоване.

Затвердження типу скасовується органом, який видав його.



  1. Затвердження типу є дійсним протягом 10 років та може бути оновлене за запитом.

Стаття 1.06

Маркування установки та номер затвердження

  1. На кожному компоненті установки мають бути нанесені незмивною фарбою назва виробника, торгова марка обладнання, тип установки та серійний номер.

  2. Номер затвердження, присвоєний компетентним органом, має бути нанесений на пристрій відображення незмивною фарбою таким чином, щоб він був чітко видимим після встановлення установки.

Склад номера затвердження:

e-NN-NNN


(е - Європейський Союз

NN - код країни затвердження, де

1 = Німеччина 18 = Данія

2 = Франція 20 = Польща

3 = Італія 21 = Португалія

4 = Нідерланди 23 = Греція

5 = Швеція 24 = Ірландія

6 = Бельгія 26 = Словенія

7 = Угорщина 27 = Словаччина

8 = Республіка Чехія 29 = Естонія

9 = Іспанія 32 = Латвія

11 = Велика Британія 36 = Литва

12 = Австрія 49 = Кіпр

13 = Люксембург 50 = Мальта

17 = Фінляндія

NNN - тризначне число, що визначається компетентним органом).



  1. Номер затвердження використовується лише разом з відповідним затвердженням.

Заявник зобов’язаний нанести та пред’являти на вимогу номер затвердження.

  1. Компетентний орган невідкладно повідомляє Комітет про присвоєний номер затвердження.

Стаття 1.07

Письмова заява виробника

Кожна установка супроводжується письмовою заявою виробника про те, що вона відповідає чинним мінімальним вимогам та що вона є в усіх відношеннях ідентичною установці, що надається для випробування.



Стаття 1.08

Зміни у затвердженій установці

  1. Внесення будь-якої зміни до вже затвердженої установки тягне за собою скасування затвердження типу. Якщо планується внесення змін, компетентному органу з проведення випробувань слід надати детальну інформацію про них.

  2. Компетентний орган з проведення випробувань приймає рішення щодо того, чи затвердження все ще застосовується, чи необхідно провести огляд або нове типове випробування.

Якщо надається нове затвердження, присвоюється новий номер затвердження.

ГЛАВА 2


ЗАГАЛЬНІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

Стаття 2

Конструкція

  1. Радіолокаційна установка має бути придатною для експлуатації на суднах внутрішніх водних шляхів.

  2. Конструкція радіолокаційної установки має відповідати сучасному стану справ у науці й техніці, як в механічному, так і в електричному плані.

  3. За відсутності будь-якого конкретного положення у Додатку ІІ до цієї Директиви або у цих положеннях до джерела живлення, безпечності, взаємних перешкод від суднового обладнання, безпечної відстані до компасів, стійкості до атмосферних впливів, механічної міцності, впливів на навколишнє середовище, випромінювання низькочастотного шуму та маркувань радіолокаційної установки застосовуються вимоги та методи випробування, наведені у публікації ІЕС 945 «Загальні вимоги до морського навігаційного обладнання».

Окрім цього, застосовуються вимоги Регламенту радіозв’язку ITU. Установка має задовольняти усі вимоги цих положень щодо відображення на екрані радіолокаційної установки за навколишньої температури від 0°С до 40°С.

Стаття 2.02

Паразитне випромінювання та електромагнітна сумісність

  1. У частотному діапазоні від 30 до 2000 МГц напруженість поля паразитного випромінювання не повинна перевищувати 500 мкВ/м.

У частотних діапазонах від 156 до 165 МГц, від 450 до 470 МГц та від 1,53 до 1,544 ГГц напруженість поля не має перевищувати 15 мкВ/м. В ході випробування ці значення напруженості поля застосовуються на відстані 3 метри від установки.

  1. Установка, що випробовується, має відповідати мінімальним вимогам за напруженості електромагнітного поля до 15 В/м у безпосередній близькості від неї у частотному діапазоні від 30 до 2000 МГц.

Стаття 2.03

Експлуатація

  1. Установка не повинна мати більше органів управління, аніж потрібно для належної експлуатації.

Конструкція, маркування та операції з органами управління мають бути такими, що уможливлюють їх просте, однозначне та швидке функціонування. Їх розташування має бути таким, щоб унеможливлювалися помилки при роботі з ними.

Органи управління, не потрібні при нормальній експлуатації, не мають знаходитися під рукою.



  1. Усі органи управління та індикатори повинні мати символи та/чи маркування англійською. Символи мають відповідати вимогам Рекомендації IMO № А.278 (VIII) «Символи для органів управління на морському навігаційному радіолокаційному обладнанні» або вимогам, що містяться у публікації ІЕС 417; усі цифри та літери мають бути щонайменше 4 мм заввишки.

Якщо може бути продемонстровано, що цифри та літери 4 мм заввишки не є можливими з технічних причин, та якщо для потреб експлуатації прийнятними є менші цифри та літери, дозволяється зменшення до 3 мм.

  1. Установка має бути спроектована таким чином, щоб помилки при роботі з нею не спричиняли вихід її з ладу.

  2. Будь-які функції, що не охоплюються мінімальними вимогами, як-от пристрої для приєднання до іншого обладнання, мають бути такими, щоб установка відповідала мінімальним вимогам за всіх умов.

Стаття 2.04

Інструкція з експлуатації

  1. Кожна установка має супроводжуватися детальним посібником з експлуатації. Він має бути наявний голландською, англійською, французькою та німецькою мовами та має містити таку інформацію:

  1. приведення в дію й експлуатація;

  2. технічне обслуговування;

  3. загальні вказівки щодо безпеки (чинники, небезпечні для здоров’я, приміром, вплив на кардіостимулятори тощо електромагнітного випромінювання);

  4. вказівки щодо правильного технічного встановлення.

  1. Кожна установка має супроводжуватися зведеним посібником з експлуатації у довговічній формі.

Він має бути наявний голландською, англійською, французькою та німецькою.

Стаття 2.05

Випробування при встановленні та експлуатаційні випробування

Випробування при встановленні, випробування при заміні та експлуатаційні випробування мають проводитися відповідно до вимог частини V.

ГЛАВА 3

МІНІМАЛЬНІ ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО РАДІОЛОКАЦЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

Стаття 3.01

Готовність радіолокаційної установки до роботи

Після запуску з холодного стану радіолокаційна установка має працювати на повну потужність через чотири хвилини. Після проходження цього проміжку часу має бути забезпечена можливість переривання та миттєвого приведення в дію передачі.

Має бути забезпечена можливість управління радіолокаційною установкою та паралельного спостереження за пристроєм відображення однією особою.

Якщо панель управління є окремим блоком, вона має містити усі органи управління, що використовуються безпосередньо для радіолокаційної навігації.

Безпровідні пристрої дистанційного управління не дозволяються.

Має бути забезпечена можливість зчитування інформації з пристрою відображення в умовах значної навколишньої освітленості. За необхідності мають бути наявні належні зорові пристрої, які можна легко прикріплювати та знімати.

Має бути забезпечена можливість використання зорових пристроїв особами, які носять окуляри.

Стаття 3.02

Розподільча здатність


  1. Кутова розподільча здатність

Кутова розподільча здатність пов’язана зі шкалою дальності та відстанню. Необхідна мінімальна розподільча здатність для малих дальностей, до 1200 м включно, наведена у Доповненні 1.

Під мінімальною розподільчою здатністю розуміють мінімальну азимутальну відстань між двома стандартними відбивачами (див. частину 2 статті 5.03), за якої вони показані чітко відокремленими на екрані радіолокаційної установки.



  1. Мінімальна дальність та розподільча здатність за дальністю

Стандартні відбивачі, розташовані на відстані 15 м один від одного на тому самому пеленгу, мають бути показані чітко відокремленими на екрані радіолокаційної установки на усіх відстанях від 15 м до 1200 м за шкали дальності до 1200 м включно.

  1. Функції, що можуть спричиняти погіршення розподільчої здатності, не повинні бути переключуваними за шкали дальності до 2000 м.

Стаття 3.03

Шкали дальності

  1. Радіолокаційна установка повинна мати такі послідовно переключувані шкали та кола дальності:

Шкала дальності 1 500 м; одне коло кожні 100 м

Шкала дальності 2 800 м; одне коло кожні 200 м

Шкала дальності 3 1200 м; одне коло кожні 200 м

Шкала дальності 4 1600 м; одне коло кожні 400 м



Шкала дальності 5 2000 м; одне коло кожні 400 м

  1. Дозволяються інші послідовно переключувані шкали дальності.

  2. Обрана шкала дальності, відстань між колами дальності та відстань маркера змінної дальності вказуються у метрах чи кілометрах.

  3. Ширина кіл дальності та маркера змінної дальності за нормальної яскравості не повинні перевищувати 2 мм.

  4. Відображення субсекторів та збільшення не дозволяються.

Стаття 3.04

Маркер змінної дальності

  1. Радіолокаційна установка повинна мати маркер змінної дальності.

  2. Має бути забезпечена можливість встановлення маркера дальності на будь-яку відстань протягом восьми секунд.

  3. Відстань, на яку встановлений маркер змінної дальності, не повинна змінюватися після переключення на інші шкали дальності.

  4. Дальність має бути відображена три- чи чотиризначним числом.

Точність для дальностей до 2000 м має становити до 10 метрів. Радіус маркера дальності має відповідати значенню, що відображується.

Стаття 3.05

Курсова риса

  1. Курсова риса має проходити від точки на екрані радіолокаційної установки, що відповідає положенню антени, до краю екрану радіолокаційної установки.

  2. Ширина курсової риси на краю екрану радіолокаційної установки має становити не більше 0,5°.

  3. Радіолокаційна установка повинна мати регулювальний пристрій для усунення будь-якої азимутальної кутової похибки в основі антени.

  4. Після усунення кутової похибки та приведення в дію радіолокаційної установки відхилення курсової риси від кільової лінії не має перевищувати 0,5°.

Стаття 3.06

Зміщення відносно центру

  1. Для розширеної передньої оглядовості має бути забезпечена можливість зміщення радіолокаційного зображення відносно центру за шкал дальності, зазначених у частині 1 статті 3.03.

Зміщення відносно центру має давати виключно розширення передньої оглядовості та має бути регульованим до щонайменше 0,25 та щонайбільше 0,33 ефективного діаметру екрану.

  1. При дальності з розширеною передньою оглядовістю кола дальності мають бути розширені, а маркер змінної дальності має бути регульованим та зчитувальним аж до максимальної відображуваної дальності.

  2. Дозволяється фіксоване розширення відображуваної дальності відповідно до частини 1, за умови, що для центральної частини радіолокаційного зображення значення ефективного діаметру є не меншим за значення, встановлене у частині 1 статті 4.03, та що шкала пеленга побудована таким чином, що пеленг можна брати відповідно до статті 3.08.

У цьому випадку пристрій зміщення відносно центру, зазначений у частині 1, не потрібен.

Стаття 3.07

Шкала пеленга

  1. Радіолокаційна установка повинна мати шкалу пеленга на краю екрану.

  2. Шкала пеленга має бути поділена на щонайменше 72 частини, кожна з яких відповідає 5 градусам. Позначки градуювання, що йдуть через кожні 10 градусів, мають бути довшими за позначки, що йдуть через кожні 5 градусів.

Позначка 000 на шкалі пеленгу має знаходитися посередині верхнього краю екрану.

  1. Шкала пеленгу має бути позначена тризначними числами від 000 до 360 градусів у напрямку за годинниковою стрілкою. Нумерація має бути здійснена арабськими цифрами через кожні 10 чи кожні 30 градусів.

Число 000 може бути замінене чітко видимою стрілкою.

Стаття 3.08

Пристрої пеленгації

  1. Дозволяються пристрої для взяття пеленга цілей.

  2. Якщо такі пристрої наявні, вони мають бути спроможні брати пеленг будь-якої цілі протягом приблизно 5 секунд, з максимальною похибкою ± 1 градус.

  3. Якщо використовується електронна лінія пеленга, вона має:

  1. бути відмінною від курсової риси;

  2. відображатися як квазінеперервна;

  3. бути такою, що вільно обертається на 360 градусів ліворуч і праворуч;

  4. бути найбільше 0,5 градусів завширшки на краю екрану;

  5. йти від нульової точки до шкали пеленга;

  6. та завершувати три- чи чотиризначне десяткове значення координати.

  1. Якщо використовується механічна лінія пеленга, вона повинна:

  1. бути такою, що вільно обертається на 360 градусів ліворуч і праворуч;

  2. йти від позначеної нульової точки до шкали пеленга;

  3. не мати жодних додаткових маркувань; та

  4. бути побудована таким чином, щоб значення луна-сигналів не приглушувалися, якщо в цьому немає потреби.

Стаття 3.09

Пристрої для зниження відбиттів від хвиль та від дощу

  1. Радіолокаційна установка повинна мати пристрої з ручним управлінням для зниження відбиттів від хвиль та від дощу.

  2. Орган управління подавленням відбиттів від хвиль (управління чутливістю в часі – STC) за максимальної уставки має функціонувати на відстані до приблизно 1200 м.

  3. Радіолокаційна установка не повинна мати автоматичних пристроїв для зниження відбиттів від хвиль та дощу.

Стаття 3.10

Зниження перешкод від інших радіолокаційних установок

  1. Має бути наявний переключуваний пристрій для зниження перешкод від інших радіолокаційних установок.

  2. При роботі цього пристрою не повинно подавлятися відображення корисних цілей.

Стаття 3.11

Сумісність з радіолокаційними маяками

Сигнали від радіолокаційних маяків відповідно до Резолюції ІМО А.423 (ХІ) мають чітко відображатися при вимкненому органі управління подавленням відбиттів від дощу (мала постійна часу – FTC).



Стаття 3.12

Регулювання підсилювання

Діапазон регулювання підсилювання має бути таким, щоб за мінімальної уставки подавлення відбиттів від хвиль рух поверхні води був чітко видимим та щоб потужні радіолокаційні луна-сигнали з площею, еквівалентною 10 000 м2, могли бути відсічені на будь-якій відстані.



Стаття 3.13

Настроювання частоти

Пристрій відображення повинен мати індикатор настроювання. Шкала настроювання має бути щонайменше 30 мм завдовжки. Індикатор повинен функціонувати за будь-якої дальності, навіть без радіолокаційних луна-сигналів. Індикатор має функціонувати так само добре і при активації підсилення чи подавлення луна-сигналів у безпосередній близькості від судна.

Має бути наявний орган управління для коригування настройки.

Стаття 3.14

Лінії навігаційної орієнтації та інформація на екрані


  1. На екрані радіолокаційної установки можуть накладатися лише курсова риса, лінії пеленга та кола дальності.

  2. Окрім радіолокаційного зображення та інформації про роботу радіолокаційної установки, може відображатися лише навігаційна наведена нижче навігаційна інформація:

  1. кутова швидкість;

  2. поступальна швидкість судна;

  3. положення руля напрямку;

  4. глибина води;

  5. компасний курс.

  1. Уся екранна інформація, за винятком радіолокаційного зображення, має відображатися квазістатистично, а швидкість оновлення має відповідати експлуатаційним вимогам.

  2. Вимоги щодо відображення та точності навігаційної інформації мають бути аналогічними до вимог, застосовних до основного обладнання.

Стаття 3.15

Чутливість системи

Чутливість системи має бути такою, щоб стандартний відбивач на відстані 1200 м чітко відображувався на радіолокаційному зображенні при кожному оберті антени. У випадку відбивача з площею 1 м2 співвідношення кількості обертів антени з радіолокаційним луна-сигналом за конкретний проміжок часу та загальної кількості обертів антени за той самий проміжок часу, виходячи зі 100 обертів (імовірність появи позначки цілі при скануванні), має бути не меншим за 0,8.



Стаття 3.16

Слід цілі

Попередні позиції цілей мають відображатися за допомогою сліду.

Відображення сліду цілі має бути квазіпостійним, а його яскравість має бути меншою за яскравість відповідної цілі; слід цілі та радіолокаційне зображення мають бути однакового кольору. Час світіння сліду повинен бути регульованим відповідно до експлуатаційних вимог, але не має перевищувати час 2 обертів антени.

Слід цілі не повинен погіршувати радіолокаційне зображення.



Стаття 3.17

Допоміжні індикатори

Допоміжні індикатори мають відповідати усім вимогам, застосовним до навігаційного радіолокаційного обладнання.





Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет