150 У назві використано мотив сатиричного твору англійського письменника XVIII століття Олівера Гольдсміта “Громадянин світу, або Листи китайського філософа, що мешкає в Лондоні, своїм друзям на Сході” (1762).
151 Правила пасажирських перевезень по Тихому океану та Середземному морю (Видавець).
152 Першій це вдалося. – Прим. видавця.
153 Рід Чарльз (1814 – 1884) – англійський письменник.
154 Колфакс Шюйлер (1823 – 1885) – віце-президент США під час першого президентства Гранта (1869 – 1872).
155 “Чорний хитрун” – низькопробний музичний огляд, що демонструвався в одному з нью-йоркських театрів того часу.
156 Йдеться про репортажі-містифікації Твена, про що він сам розповідає в творах “Скам'яніла людина” та “Мій кривавий злочин”.
157 Стенлі Генрі Мортон (1841 – 1904; справжнє ім'я та прізвище – Джон Роулендс) – англійський дослідник Африки. У сімнадцять років переїхав з Англії до США, брав участь у Громадянській війні. Повернувшись у 1872 р. в Європу з експедиції до Африки, виступав за колонізацію Африки європейцями.
158 Савонарола (1452 – 1498) – італійський монах-домініканець, безстрашний викривач церковних і політичних звичаїв. Був спалений на вогнищі як єретик.
159 Мерілл – шериф округу Керол, штат Джорджія; Белот – шериф з Принстона, штат Індіана. Вони приборкували юрби лінчувальників лише завдяки тому, що були усім відомі, як люди непохитно мужні. (Прим. Марка Твена).
160 Хобсон Річмонд Пірсон – офіцер флоту США, який під час іспано-американської війни 1898 року затопив вугільне судно “Меррімак” біля входу в бухту Сантьяго (Куба), у сподіванні закрити в бухті іспанський флот.
161 Ці цифри не вигадані, вони правильні й достовірні. Джерелом для них послужили офіційні звіти місіонерів, що перебувають у Китаї. Див. книгу д-ра Моррісона про його подорож до Китаю; він наводить ці цифри з посиланням на джерела. Кілька років він був пекінським кореспондентом лондоської “Таймс” і перебував у Пекіні під час облоги. (прим. Марка Твена).
162 Іст-Сайд – район Нью-Йорка, у той час населений переважно біднотою.
163 “Боксери” – учасники повстання 1901 року в Китаї. Це повстання, породжене ненавистю китайського народу до іноземних держав, що поділили Китай на “сфери впливу” та зазіхали на його суверенітет, було жорстоко придушено об’єднаними військовими силами Англії, Японії, Франції, Німеччини та царської Росії.
164 ...підручник історії Маколема – вигадка Твена (див. його памфлет “Моїм критикам-місіонерам”).
165 ...ця війна... – англо-бурська війна 1899 – 1902 років, розв’язана англійським імперіалізмом протии південно-африканських республік з їхніми найбагатшими золотими та діамантовими розсипами.
166 ...наш Головний Гравець... – президент США Мак-Кінлі.
167 “постріл на весь світ”... – слова з вірша американського поета Емерсона “Конкордський гімн”, в якому він оспівував перших борців за американську незалежність.
168 Д’юї – американський адмірал Джон Д’юї (1837 – 1917) під час іспано-американської війни командував військово-морськими силами США і в травні 1898 року потопив іспанський флот у Манільській бухті на Філіппінах.
169 Агінальдо Еміліо – керівник філіппінського повстання проти іспанського панування, з 1899 року – президент Філіппінської республіки; у 1901 році його оманою захопили в полон американці, і він змушений був капітулювати (про нього див. памфлет “На захист генерала Фанстона”).
170 ...відкупити в Іспанії обидві ці примари. – Згідно з Паризьким миром (грудень 1898 р.) Іспанія “відступилася” від Філіппінів на користь США.
171 Заколотники! Це дивне слово треба як-небудь промимрити, щоб Людина, Що Ходить у Пітьмі, не розібрала його! (Прим. авт.).
172 Кітченер Гораціо (1850 – 1916) – англійський маршал. У 1898 році, командуючи англо-єгипетською армією, жорстоко придушив народний рух у Судані; під час англо-бурської війни командував англійською армією в Південній Африці.
173 Макартур Артур (1845 – 1912) – один з генералів американської армії на Філіппінах. Після захоплення американцями Філіппінів був там військовим губернатором.
174 Громадянська комісія – американська комісія, що складалася з бізнесменів і професорів, була послана на Філіппіни після їх приєднання до США для встановлення контакту з представниками філіппінського капіталу.
175 Крокер Річард – один з верховодів нью-йоркської організації демократичної партії, якого Твен у тому ж 1901 році публічно звинуватив у корупції.
176 Мається на увазі архієпископ ексетерський Голль (Hall, 1574 – 1656). Він був палким захисником єпископату проти пресвітеріан і написав, між іншим, “Про божественне право єпископату” – Episcopacy by Divine Right. Мільтон неодноразово полемізував з Голлем.
177 Мільтон має на увазі Areopagitikos Ісократа (436 – 388 рр. до н.е.) – промову, з якою останній звернувся до ареопагу і радив йому відновити конституцію Солона.
178 “Тонкий комплімент собі й парламентові”, – зауважує англійський видавець прозаїчних творів Мільтона.
179 У революційну епоху шлюби здійснювались громадянським порядком і окрім дозволу з боку духовенства. Великопістні дозволи – дозволи куштувати в деякі дні посту рибну їжу.
180 Архілох жив у VІІ ст. до н.е. Один з найвеличніших грецьких ліриків; найбільш яскравий представник ямбічної поезії; автор численних еротичних пісень. Згаданий кількома рядками вище Талет також жив у VІІ ст.; був поетом і музикою.
181 Карнеад Киренський (215 – 130 рр. до н.е.) у 156 р., разом зі стоїком Діогеном і перипатетиком Крітолаєм, був у Римі, де й справив сильне враження своїм умінням доводити протилежні тези з однаковою силою.
182 Падре Паоло Сарні (1552 – 1625) – італійський історик і публіцист. Написав, між іншим, “Історію Тридентського собору”.
183 “Quo veniam daret fkatum crepitumque ventris in convivio emittendi” (Sueton in Claudio). – Milton.
184 Нехай друкується (лат.).
185 Площі (лат.).
186 У часи Мільтона головне завідування цензурою зосереджувалось у руках архиєпископа кентерберійського та єпископа лондонського. Це і має на увазі Мільтон, говорячи про двох владних іmprimatur’ів.
187 Мільтон тому так називає Тридентський собор, що на ньому були піддані анафемі вчення протестантизму.
188 Раймунд Луллій (1235 – 1315) народився у Пальмі, головному місті острову Майорки. Хитра алхімія, про яку говорить Мільтон, це – Ars magna Luliil, щось на зразок машини для фабрикації думок: Луллій вигадав систему кіл, на яких була позначена відома кількість основних понять; під час обертання кіл ці поняття повинні були утворювати між собою словосполучення, породжуючи, таким чином, усе нові й нові поняття.
189 Це були: Еніменід-крітянин (Послання до Тіта – 1, 12), Арат (Діяння – ХVІІ, 28) та Єврипід, по інших – Менандр (1 До коринфян – ХV, 33).
190 Аполлінарії, Старший і Молодший – останній був з 362 р. єпископом лаодокійським в Сірії, – написали епічні поеми на старозаповітні сюжети, а також діалоги на новозаповітні.
191 Героєм приписуваної Гомеру комічної поеми Маргіт був матусин синок із заможної родини, котрий потрапляє в комічне становище, тому що береться за все, нічого не вміючи. Морганте – велетень, герой комічної поеми “Morgante Maggoire”, написаної італійським поетом Пульчі (1432 – 1487).
192 Мається на увазі поема Спенсера (1553 – 1599) Fairy Queen. – Ч.ІІ. – Пісня 7.
194 Ареццо був батьківщиною італійського поета П’єтро Аретіно (1492 – 1557), котрий вів розпусне життя і був відомий своїми скандальними віршами та уїдливими сатирами, спрямованими проти сильних світу сього. Був названий бичом правителів.
195 Мабуть, мається на увазі кардинал Уолсі (Walsey), який за Генріха VІІІ у званні лорда-канцлера самовладно управляв Англією.
196 Арміній (Яков Гармсен) був у 1587 р. проповідником в Амстердамі. Читаючи, з метою спростування, твір Коригента, котрий заперечував вчення Кальвіна про благодать, Арміній сам був переконаний доказами свого противника.
197 Іншими словами, на думку Мільтона, “Держава” та “Закони” Платона – безплідні утопії, які гідні лише забуття. Думка, зрозумло, безпідставна.
198 “Аркадія” – улюблена назва багатьох ідилічних романів. Монтемайор – іспанський письменник (1520 – 1561), автор знаменитого роману “Діана”, який поклав початок ідилічному роману.
199 Мається на увазі Mercurius Aulicus, що видавався Біркенхедом у 1642 – 1645 рр. регулярно, а потім – дивлячись за обставинами. Видання мало на меті підносити короля, його друзів і генералів і ганьбити та висміювати прибічників парламенту.
200 Ферула – дерев’яна чи шкіряна лінійка, якою в давнину карали школярів.
201 Імовірно, мається на увазі посмертне видання Institiles знаменитого юриста Кока, уперше надруковане в 1641 р.
202 Тобто Цицерона, одна з промов якого спрямована проти Верреса.
203 Лоретто – місто в італійській провінції Анкона. Відоме місце паломництва. У соборі знаходиться так званий “святий дім”, в якому начебто жила св. Діва і який у 1295 р. було перенесено сюди з Назарету.
204 Біблійний словник – словник біблійних висловів із вказівкою, де їх можна відшукати. “Гармонія” – одна з назв гармоністики богослівської науки, мета якої – зведення оповідей чотирьох євангелістів в одне зв’язне ціле. “Катени” – зведення тлумачень кількох святих отців на одну чи кілька книг Святого Письма.
205 Осіріс – єгипетське божество, якому пклонялися переважно як богові підземного світу. За оповіданням Плутарха, він був убитий своїм злим братом Тифоном, який діяв разом з іншими 72 богами. Його тіло було покладено в домовину і кинуто в Ніл. Одначе Ізіда, дружина Осіріса, відшукала тіло. Тоді Тифон розрубав його на 14 частин і розкидав по всьому Єгипту, Ізіда ж знову відправилась на розшуки.
206 Синтагма – канонічний збірник, що містить правила соборів і св. отців церкви у формі догматичних положень.
207 Очевидно, що “давні та грунтовні письменники” в цьому випадку помилялися.
208 Герцинська пустеля, Hercynia silva, Harzwald – ліс, що вкривав значну частину Німеччини між Рейном і Віслою.
209 Нобль – старовинна англійська монета. Данегельт – тяжкий податок, що накладався на британців данськими норманнами під час нападів. Згодом ця назва зберіглася за надзвичайними податками, які стягувались для потреб національної оборони.
210 Лорд Брук – англійський державний діяч. Народився у 1554 р. За Єлизавети та Якова займав різні вищі посади. Був убитий в 1628 р. Він був рішучим противником єпископальної церкви.
211 Шкідливі книги – книги роялістичного змісту. Так, принаймні, розуміє це місце відомий знавець Мільтона – Stern.
212 Позорище – зрелище.
213 Видок – начальник сыскной парижской полиции. После оставления службы выпустил книгу, в которой рассказал о своей секретной службе сыщика.
214 К. Де ла Винь (1783 – 1843) – французский поэт.
215 Б. Констан (1787 – 1830) – французский писатель.
217 Впервые было опубликовано в “Русском богатстве” (1895. – № 11). В 1892 г. на полпути между удмуртским селом Старый Мултан и русской деревней был обнаружен труп нищего – старика Матюнина. Полицейские, воспользовавшись этим, обвинили вотяков (удмуртов) в ритуальном человеческом жертвоприношении. Дважды суд в Сарапуле и Елабуге заканчивался обвинительным приговором жителям села Старый Мултан. Короленко с помощью печати (“Русские ведомости”, “Русское богатство”) добился пересмотра дела в 1896 г. и полного оправдания подсудимых.