заперечує цілком або частково можливість

пізнання сутності дійсності. Проте помилковим є 
уявлення про агностицизм як про вчення, яке заперечує 
пізнання взагалі. Агностики вважають, що пізнання 
можливе лише як знання про явища або про власні відчуття. 
Головною ознакою агностицизму є заперечення можливості 
пізнання саме сутності дійсності, яка прихована за 
видимістю. В історії філософії простежуються такі 
форми агностицизму (схема 8.1).
1. Скептицизм давньогрецьких філософів (Піррон, 
Енесідем, 
Секст Емпірик та ін.). Представники цього напрямку 
стверджували: 
істинність або хибність майже всіх положень 
однаковою мірою 
може бути доведена чи заперечена. Однозначно твердити, 
що люд 
ство здобуває достовірні знання, не можна. Скептицизм не 
запере 
чує можливості існування знань, він лише підкреслює їх 
видимість 
і вірогідність, суб'єктивність.
„
2. Агностицизм Давида Юма. Англійський філософ 
Нового часу 
стверджував, що наші знання ми отримуємо з досвіду. А в 
досвіді ми 
маємо справу тільки з відчуттями, тому, крім них, ми 
нічого знати 
не можемо. Отже, концепції Д. Юма притаманний сумнів 
щодо за 
перечення реальності як об'єкта наукового дослідження.
З-АгностицизмІммануїш Канта. На відміну від Юма, 
німецький філософ визнавав існування матеріальних 
речей поза нашою свідомістю, але вважав, що їх сутність 
мов замкнута в собі. Вона прихо
Схема 8.1. Історичні форми агностицизму

вана від нас і пізнати її неможливо. Для вираження цієї 
думки Кант увів поняття «речі в собі». Поет Таллер позицію 
Канта висловив таю
Природьі внутреннюю суть 
Познать бессилен род 
людской. Он счастлив, если 
видит путь К знайомству с 
внешней скорлупой. 
4-АгностицизмЕрнстаМаха іРіхардаАвенаріуса. Вони є 
засновниками напрямку у філософії, який дістав назву 

жүктеу/скачать 7 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: