власності і утворення нового соціального ладу Маркс вважав со-
ціалістичну революцію.
5. Важливе місце в філософії марксизму посідає проблема прак
тики. Вона трактується як матеріальна предметно-чуттєва, ціле
спрямована діяльність людини, завдяки якій змінюється природний
і суспільний світ, у тому числі і сама людина. Вищим рівнем практи
ки Маркс і Енгельс вважали революційну зміну суспільних відносин.
Революційна практика пролетаріату і широких народних мас мала
бути тим важелем, за допомогою якого ця філософська теорія мог
ла реалізуватися.
6. Важливою характеристикою марксистської філософії є її
атеїзм. У цьому вченні релігія піддається нищівній критиці. Для цьо
го використовуються досягнення науки і надбання попередньої
філософії, насамперед французьких просвітителів XVIII століття та
вчення Людвіга Фейєрбаха.
Особливий вплив марксистська філософія мала на діячів росій-
ського
революційного руху, передусім на
Володимира Леніна (1870-
1924) — творця більшовизму. Внаслідок історичних реалій, що
скла-
лися в царській імперії в жовтні 1917 року, Ленін £його соратники
реалізували марксизм на практиці. Так виникла нова пролетарсько-
робітнича держава — СРСР. Однак реальна практика соціалізму, зок-
рема
диктатура пролетаріату, виявилася зовсім не такою, якою вона
уявлялася її творцям. У результаті соціалістичного
будівництва утво-
рилося не суспільство соціальної справедливості та рівності, як пе-
редбачали
основоположники марксизму, а суспільство з тоталітар-
ним режимом на чолі з купкою вибраних правителів,
які вважали
себе «вірними продовжувачами справи марксизму-ленінізму».
. Практичне втілення марксизму в Росії поклало початок 73-річної
побудови «комуністичного раю» на землі. Це будівництво розкололо
віт на дві ворожі, протилежні за ідеологією суспільно-політичні сис-
теми. Догматизоване марксистське вчення стало офіційним філо-
софським вченням у новоутвореній країні робітників і селян. Марк-
систська філософія перетворилася з галузі культури на ідеологічний
югехізис соціалізму і комунізму. Філософські системи, що відрізнялися
від марксистських, оголошувалися хибними, ненауковими, а їх при-
вмьники — ворогами народу та існуючої державної системи. Захід
не сприйняв основоположних ідей марксизму. Крім Росії, марксизм
ніде не перетворився ні на більшовизм, ні на сталінізм. На Заході
еволюція марксизму була зовсім іншою, із нього виросла
єтропейська соціал-демократія. Зауважимо: марксизм ніколи не був
на
Заході державною ідеологією, а освоювався як важлива складо-df
Достарыңызбен бөлісу: