б) вихід пролетаріату на політичну арену. Експлуатація капіта
лістами найманих робітників призвела до зростання незадоволен
ня станом справ, страйків, виступів проти економічного стану;
в) потреба робітничого класу в науковій теорії. Такою теорією і
став марксизм. Він
виникає у вигляді системи ідей, принципів, те
орій, яка прагне дати відповіді на філософські запитання: чи може
бути суспільство справедливим; які перспективи розвитку суспіль
ства та ін.
Отже, марксистська філософія виникла як відповідь на запит
нової історичної епохи.
2.
Природничо-наукові передумови. Особливе
місце тут на-
лежить трьом великим відкриттям. Це:
а) закон збереження і перетворення енергії. Згідно з цим зако ном
певна кількість руху в одній його формі (механічній, тепловій іт. д.)
перетворюється на рівну їй кількість руху в якійсь іншій формі. Закон
став науковим підґрунтям філософських висновків про не-
створюваність і незнищенність
матерії та руху;
б) клітинна структура живого, рослин і тварин. Це дозволило
зробити філософський висновок про єдність усіх живих організмів
і про те, що основою цієї єдності є клітина;
в) створення еволюційної теорії. У філософському аспекті ця
теорія аргументувала ідею безперервності еволюції органічного
світу, закономірності виникнення людини як найвищого прояву
природи.
Успіхи природознавства, великі відкриття
дали Карлу Марксу і
Фрідріху Енгельсу певний матеріал для філософських узагальнень,
для створення нового світогляду.
З-
Теоретичні джерела. Головними, безпосередніми і найваж-
ливішими були такі джерела:
а) німецька класична філософія (особливо праці Г. Гегеля і Л. Фей-
єрбаха). Карл Маркс і Фрідріх Енгельс критично сприйняли й зас
тосували на нових засадах гегелівське вчення про діалектику як те
орію розвитку і філософський метод. По-новому трактуються також
філософські ідеї Фейєрбаха, зокрема його антропологічний мате
ріалізм;
б) англійська політична економія. Карл Маркс, переробивши
кращі досягнення прогресивних буржуазних економістів Адама
Єміта і Давида Рікардо, обґрунтував закономірності розвитку капі
талізму;
в) французький утопічний соціалізм. У соціалістів-утопістів
Сен-Сімона, Шарля Фур'є та ін. Маркс і Енгельс сприйняли ідеї со
ціалізму.
Свої філософські погляди Карл Маркс і Фрідріх Енгельс викла-
ли в таких наукових працях — Маркс: «До критики гегелівської
філософії права» (1843), «Тези про Фейєрбаха» (1845), «До критики
політичної економії» (1859), «Капітал» (1867,1885, 1894); Енгельс
«Становище робітничого класу в Англії» (1845), «Походження сім'ї,
приватної власності і держави» (1884), «Анти-Дюрінг» (1878), «Діа-
лектика природи» (1882), «Людвіг
Фейєрбах і кінець класичної
німецької філософії» (1886); Маркс і Енгельс: «Святе сімейство»
(1856), «Маніфест Комуністичної партії» (1848).
У чому ж полягала
новизна філософських поглядів Марк-
Достарыңызбен бөлісу: