Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


§ 2 Філософія українського Відродження та



Pdf көрінісі
бет59/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

§ 2
Філософія українського Відродження та 
Просвітництва
Відродження, або Ренесанс — це соціальний і ідейний рух упро-
довж ХIV-ХVІ століть у європейських країнах, який був спрямова-
ний проти християнсько-схоластичної культури середньовіччя і 
став перехідним періодом між середньовічною культурою і культу-
ри Нового часу. В Україну Відродження прийшло з північної Євро-
пи, де воно відбувалося у формі реформації, тобто у формі релігій-
них перетворень у дусі протестантизму. Реформація поширилась 
спочатку на Річ Посполиту, а звідти перекинулась і на Україну. Ос-
новними вимогами протестантського руху були такі: обмеження 
привілеїв католицького духовенства, встановлення простих і зро-
зумілих церковних обрядів, контроль мирян за діяльністю церкви, 
відокремлення церкви від держави. Усе це і визначило основні риси 
філософії Відродження в Україні (схема 4.2).
Послаблення духовного диктату католицизму в Україні дало 
поштовх до розвитку науки та культури, появи світської освіти. У цей 
час зростає інтерес до соціально-політичної тематики, з'являються 
нові переклади творів Платона, Арістотеля, Демокріта, Епі-кура, 
поширюються і відомі ще за часів Київської Русі збірки апок-
рифічних праць письменників Візантії — «Бджола», «Прологи» та 
інші, а також оригінальні роботи Климента Смолятича, Кирила Ту-
ровського, Феодосія Печерського, перших київських митрополитів.
У цей період почали поширюватись в Україні ідеї гуманізму. Се-
ред найвизначніших українських гуманістів слід назвати Юрія Дро-
гобича (1450-1494), Станіслава Орловського (1513-1566), Павла


Схема 4-2. Основні риси українського Ренесансу ХУ-ХУІІ 
століть 
Русина (1470-1517) та інших вчених, поетів, громадських 
діячів. Кожен з них тією чи іншою мірою усвідомлював 
належність до своєї нації і дбав про рідну культуру незалежно 
від своєї гуманістичної діяльності.
Велике значення для відродження української 
культури 
мало 
виникнення 
книгодруку 
старослов'янською мовою. Значна заслуга в цьому 
належить Франциску Скорині (бл. 1490-1551 рр) — ве-
ликому слов'янському просвітителю. Скорина переклав з 
латині та грецької зрозумілою простим людям 
старослов'янською мовою низку богословських книг, що 
з'явилися в 1517—1519 роках. Серед них були Псалтир, 
Біблія, «Апостол» та інші. На початку 20-х років він 
заснував першу у великому князівстві Литовську 
друкарню.
Пізніше освітнє діло Ф. Скорини продовжив Іван 
Федоров (бл. 15Ю-1583 рр), засновник книгодруку в 
Україні та Росії. Саме він у 1564 році в Москві разом з П. 
Мстиславцем видав першу російську друковану книгу 
«Апостол», а в 1573 році у Львові вийшла перша 
слов'янська «Азбука» та нове видання «Апостола». У 1580-
1581 роках Федоров працював в Острозі, де й видав першу 
повну українську Біблію.


Поява в Україні значної кількості високоосвічених 
людей, формування книгодрукарської бази створили 
передумови вирішення наступного завдання Ренесансу — 
поширення освіти, науки та культури серед усіх 
прошарків населення. І це завдання почало успішно 
вирішуватися в другій половині XVI століття. Почалося 
активне заснування в містах та селах нових народних шкіл. 
Крім того, перед просвітителями України постало ще одне 
важливе завдання — створення вищої школи. Тільки вона 
була в змозі створити справді великі прошарки народної 
інтелігенції„вчителів, письменників, духовних пастирів, 
здатних підняти українську культуру на новий щабель і 
зберегти український народ від асиміляції.
Засновником першого вищого навчального закладу в 
Україні був князь, київський воєвода Костянтин 
Острозький (1526-1608). Цей заклад був заснований на 
Волині 1576 року і дістав ім'я свого засновника — 
Острозька колегія. До колегії князь запросив відомих 
українських та іноземних вчених, фахівців з різних 
галузей знань. Нарівні з богословськими дисциплінами, 
іноземними мовами, астрономією, математикою, фізикою 
та іншими предметами вивчалася філософія.
Острозький 
культурно-освітній 
центр 
своєю 
діяльністю зробив значний внесок у розвиток 
філософської думки в Україні. В ньому культивувалось 
розуміння філософії як мудрості з характерними 
пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом. 
Тут відстоювалися життєздатності традицій слов'янської 
писемності, розвивалися реформаційні та ренесансно-
гуманістичні ідеї.
Філософськими 
ідеями 
позначені 
твори 
українського 
релігійного 
полеміста 
Герасима 
Смотрицького (помер у 1594 р.)> першого ректора 
Острозької школи. В його праці «Ключі царства небес-
ного» (1587) знаходимо характеристику кругообігу подій 
у світі.
Видатним українським письменником та релігійним 
митцем був молодший сучасник Г. СмотрицькогоІван 
Вишенський (1550-1620). Свій палкий темперамент Іван 
Вишенський повною мірою виявив у боротьбі проти 
посилення в Україні католицьких та уніатських впливів. 
Монах-аскет усім серцем вболівав за свою вітчизну, палко 
виступав проти егоїзму, продажності панівних верхів 
населення, картав пихатість панів, неуцтво владик, 
заступався за пригнічені народні маси, але вихід з цих 
проблем він вбачав у повороті до старих традицій і рішуче 
виступав проти реформ у суспільстві, проти світської 
філософії.
До блискучої плеяди релігійних полемістів належать 
також За-
харій Копистенський (помер у І 62 7р.) та 
Стефан Зизаній (бл. 
1570-1621 рр.) — гарячі та палкі 
захисники українського православ'я. Своїми промовами в 
церквах та міщанських домах, на ярмар-


ках та битих шляхах вони привертали до себе простий 
люд. У боротьбі проти наступу католицизму Зизаній 
використовував навіть протестантську теорію про «папу-
антихриста», за що був засуджений уніатським собором
але 
виправданий 
православ'ям. 
Прихильники 
католицизму та уніатства бачили в ньому серйозного 
супротивника і навіть замахувалися на його життя.
Визначним релігійним філософом того часу в Україні 
був Кирило Ставровецький (помер у 1646 р,), перу якого 
належать такі твори: «Зерцало Богословія», «Вчительське 
Євангеліє», «Перло багатоцінне». В них проглядається 
цілісний світогляд і 
намагання 
його 
наукового 
висловлення. Погляди Ставровецького дуалістичні. Він 
різко протиставляє невидимий світ (Бога) видимому. На його 
думку, видимий світ складається з 4 елементів, кожному з 
яких, як і в Арістотеля, відводиться своє особисте місце у 
світі: у центрі розташовується Земля, навколо неї — 
Повітря та Вода, зовнішню сферу становить Вогонь.
З усього сказаного можна зробити висновок, що в XVI 
столітті в Україні виникла професійна філософія. Однак, на 
думку дослідника історії філософії в Україні Д. 
Чижевського, «самостійної філософської творчості цей 
період не дав. Але саме засвоєння хоч якихось основ 
філософської науки, традицій філософського навчання, 
філософського мислення само по собі є великою 
цінністю».
Такі основні риси українського Ренесансу ХV-ХVII 
століть.
Поява до початку XVIII століття в Україні елементів 
капіталістичних виробничих відносин мала вплив і на 
духовне життя суспільства, зумовивши розвиток ідей 
Просвітництва.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет