Схема 4-2. Основні риси українського Ренесансу ХУ-ХУІІ
століть
Русина (1470-1517) та інших вчених, поетів, громадських
діячів. Кожен з них тією чи іншою мірою усвідомлював
належність до своєї нації і дбав про рідну культуру незалежно
від своєї гуманістичної діяльності.
Велике значення
для відродження української
культури
мало
виникнення
книгодруку
старослов'янською мовою. Значна заслуга в цьому
належить
Франциску Скорині (бл. 1490-1551 рр) — ве-
ликому слов'янському просвітителю. Скорина переклав з
латині та грецької зрозумілою простим людям
старослов'янською мовою низку богословських книг, що
з'явилися в 1517—1519 роках. Серед них були Псалтир,
Біблія, «Апостол» та інші. На початку 20-х років він
заснував першу у великому князівстві Литовську
друкарню.
Пізніше освітнє діло Ф. Скорини продовжив
Іван
Федоров (бл. 15Ю-1583 рр),
засновник книгодруку в
Україні та Росії. Саме він у 1564 році в Москві разом з П.
Мстиславцем видав першу російську друковану книгу
«Апостол», а в 1573 році у Львові вийшла перша
слов'янська «Азбука» та нове видання «Апостола». У 1580-
1581 роках Федоров працював в Острозі, де й видав першу
повну українську Біблію.
Поява в Україні значної кількості високоосвічених
людей, формування книгодрукарської бази створили
передумови вирішення наступного завдання Ренесансу —
поширення освіти, науки та культури серед усіх
прошарків населення. І це завдання почало успішно
вирішуватися в другій половині XVI століття. Почалося
активне заснування в містах та селах нових народних шкіл.
Крім того, перед просвітителями України постало ще одне
важливе завдання — створення вищої школи. Тільки вона
була в змозі створити справді великі прошарки народної
інтелігенції„вчителів,
письменників, духовних пастирів,
здатних підняти українську культуру на новий щабель і
зберегти український народ від асиміляції.
Засновником першого вищого навчального закладу в
Україні був князь, київський воєвода
Костянтин
Острозький (1526-1608). Цей заклад був заснований на
Волині 1576 року і дістав ім'я свого засновника —
Острозька колегія. До колегії князь запросив відомих
українських та іноземних вчених, фахівців з різних
галузей знань. Нарівні з богословськими дисциплінами,
іноземними мовами,
астрономією, математикою, фізикою
та іншими предметами вивчалася філософія.
Острозький
культурно-освітній
центр
своєю
діяльністю зробив значний внесок у розвиток
філософської думки в Україні. В ньому культивувалось
розуміння філософії як мудрості з характерними
пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом.
Тут відстоювалися життєздатності традицій слов'янської
писемності, розвивалися реформаційні та ренесансно-
гуманістичні ідеї.
Філософськими
ідеями
позначені
твори
українського
релігійного
полеміста
Герасима
Смотрицького (помер у 1594 р.)> першого ректора
Острозької школи. В його праці «Ключі царства небес-
ного» (1587) знаходимо характеристику кругообігу подій
у світі.
Видатним українським письменником та релігійним
митцем був молодший сучасник Г. Смотрицького
Іван
Вишенський (1550-1620). Свій
палкий темперамент Іван
Вишенський повною мірою виявив у боротьбі проти
посилення в Україні католицьких та уніатських впливів.
Монах-аскет усім серцем вболівав за свою вітчизну, палко
виступав проти егоїзму, продажності панівних верхів
населення, картав пихатість панів, неуцтво владик,
заступався за пригнічені народні маси, але вихід з цих
проблем
він вбачав у повороті до старих традицій і рішуче
виступав проти реформ у суспільстві, проти світської
філософії.
До блискучої плеяди релігійних полемістів належать
також
За-
харій Копистенський (помер у І 62 7р.) та
Стефан Зизаній (бл.
1570-1621 рр.) — гарячі та палкі
захисники українського православ'я. Своїми промовами в
церквах та міщанських домах, на ярмар-
ках та битих шляхах вони привертали до себе простий
люд. У боротьбі проти наступу католицизму Зизаній
використовував навіть протестантську теорію про «папу-
антихриста», за що був
засуджений уніатським собором,
але
виправданий
православ'ям.
Прихильники
католицизму та уніатства бачили в ньому серйозного
супротивника і навіть замахувалися на його життя.
Визначним релігійним філософом того часу в Україні
був
Кирило Ставровецький (помер у 1646 р,), перу якого
належать такі твори: «Зерцало Богословія», «Вчительське
Євангеліє», «Перло багатоцінне». В них проглядається
цілісний світогляд і
намагання
його
наукового
висловлення. Погляди Ставровецького дуалістичні. Він
різко протиставляє невидимий світ (Бога) видимому. На його
думку, видимий світ складається з 4 елементів, кожному з
яких, як і в Арістотеля, відводиться своє особисте місце у
світі: у центрі розташовується Земля, навколо неї —
Повітря та Вода, зовнішню сферу становить Вогонь.
З усього сказаного можна зробити висновок, що в XVI
столітті в Україні виникла професійна філософія. Однак, на
думку дослідника історії філософії в Україні Д.
Чижевського, «самостійної філософської творчості цей
період не дав. Але саме
засвоєння хоч якихось основ
філософської науки, традицій філософського навчання,
філософського мислення само по собі є великою
цінністю».
Такі основні риси українського Ренесансу ХV-ХVII
століть.
Поява до початку XVIII століття в Україні елементів
капіталістичних виробничих відносин мала вплив і на
духовне життя суспільства, зумовивши розвиток ідей
Просвітництва.
Достарыңызбен бөлісу: