часток — атомів. Отже, з
погляду античних філософів,
матерія — це те, з чого складаються всі речі. Звичайно, це
були лише здогадування древніх мудреців, і їх
матеріалізм мав наївний характер, оскільки теоретичні
висновки були результатом
споглядального ставлення до
дійсності, наслідком відсутності експериментального
вивчення природи.
Другий етап розвитку уявлень про матерію
характерний для
філософії Нового часу (ХVII-ХІХ ст.).
Поняття матерії в той час ототожнювалося з фізичним
поняттям «речовини» як
суми певних незмінних
властивостей. Так, наприклад, англійські матеріалісти
Ф. Бекон, Т. Гоббс до них відносили протяжність,
непроникність, вагу, фігуру та ін.
Іноді поняття матерії
взагалі ототожнювалося з однією, так би мовити,
«першовластивістю», наприклад з протяжністю або масою
{Р.Декаргп, І. Ньютон). Таке визначення не суперечило
науковій картині світу до кінця XIX століття. Сама форма
матеріалізму на цій основі
дістала назву метафізичного,
або механістичного, оскільки базувалася не тільки на
теоретичних даних фізики,
але й була світоглядною і
методологічною основою наукових пошуків.
Метафізичний світогляд був підірваний великими
відкриттями, які з'явились на межі ХІХ-ХХ століть.
Відкриття радіоактивності відкинуло позицію про
непроникність атома, відкриття електрона зняло тезу про
його неподільність, відкриттям рентгенівського ви-
промінювання була доведена
можливість перетворення
речовини в поле. Була установлена змінність маси тіл
залежно від швидкості. Все це настільки розходилося зі
звичними уявленнями про властивості фізичних тіл, що
деякі природознавці розгубилися. Вони стали тлумачити,
наприклад, радіоактивний розпад атомів як «зникнення»
матерії, перетворення матерії в енергію.
Насправді
матерія не зникла, а розвіялися старі уявлення про неї. Це
була спроба приписати матерії в цілому якості, що
властиві лише окремим її видам.
Третій етап розвитку уявлень про матерію
характерний для
філософії XX століття. На перше
місце в розумінні матерії виходить не природознавчий, а
філософський аспект. Це погляд на матерію як на сутність
— субстанцію, що лежить в
основі внутрішньої єдності
усього розмаїття явищ і предметів. Тут матерія
розглядається як об'єктивна реальність.
Сучасне поняття «матерія» має конкретний зміст і
охоплює вужчий клас об'єктів порівняно з категорією
«буття». Поширеним її визначенням є таке.
Матерія —
Достарыңызбен бөлісу: