Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет72/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

матерії (схема 5.5):
механічна — це просторове переміщення різних тіл: 
рух най-дрібніших часток, рух великих тіл, включаючи і 
космічні об'єкти;
фізична — охоплює електромагнетизм, гравітацію, 
теплоту, світло, звук, зміну агрегатного стану речовини;
хімічна — включає різні хімічні реакції, процеси 
хімічного синтезу в неорганічній та органічній природі;
біологічна — це різноманітні біологічні процеси в 
живих організмах;
соціальна — охоплює різні суспільні зміни, а також 
процеси мислення.
Хоча кожна форма руху є відносно самостійною, але 
всі вони пов'язані між собою. Більш складна форма руху 
виникає на основі попередніх, простіших, є їх синтезом, але 
не зводиться до них як простої суми. Так, біологічна форма 
руху виникає на основі більш простих фізико-хімічних форм 
руху, включає їх в себе як свою умову і є якісно новою 
формою руху порівняно з попередніми. Подібно до цього і 
соціальна форма руху — виникнення і розвиток людського 
суспільства — включає біологічну і всі попередні форми 
руху, як свою умову, але вони не зводяться до її суми, а є 
якісно новою формою руху.


Схема 5-5- Класифікація форм руху 
Правильне 
розуміння 
взаємовідношень 
між 
формами руху має велике значення для наукового 
пізнання 
складних 
об'єктів 
і 
процесів, 
що 
характеризується взаємодією різних форм руху матерії.
На сучасному етапі розвитку науки приведена вище 
класифікація форм руху вимагає доповнення і уточнення. 
Розвиток хімії, фізики, біології, поява комплексних наук не 
дозволяють 
говорити 
про 
одне 
розуміння 
багатоманітності форм руху матерії. Через те виникають 
нові класифікації, наприклад називають інформаційно-
кібернетичний, астрономічний внутрішньогалактичний, 
міжгалактичний рух тощо.
Такими є основні завдання філософії у висвітленні 
проблеми руху матерії.
Ще однією невід'ємною частиною вчення про 
матерію є вчення про простір і час. Що ж таке простір 
і час? У якому співвідношенні перебувають вони з 
матерією?


В історії філософії можна виокремити два підходи до 
розв'язання 
цих 
питань. 
Перший 
називають 
субстанціальною концепцією-. простір і час розуміють як 
особливі субстанції, які існують поряд з матеріальною і 
незалежно від неї (Декарт, Епікур, Ньютон). На-
приклад, Ньютон вважав, що є абсолютний простір, не 
залежний від небесних тіл, тобто порожнеча або пустота. 
Разом з абсолютним простором існує абсолютний час. 
Таке розуміння простору і часу спостерігається в XVII 
столітті і домінує до XIX століття.
Другу 
концепцію 
називають 
реляційною. 
ЇЇ 
прихильники (Аріс-тотель, Г. В.Лейбніц, Г. В. Ф. Гегель) 
вважали, що простір і час — не особливі субстанційні 
сутності, а форми існування матеріальних об'єктів. 
Реляційна концепція у філософському плані була сприйня-
та і розвинута діалектичним матеріалізмом, а у 
природничонауко-вому плані — релятивістською фізикою, 
і в наш час, вона найбільш повно відповідає рівню 
розвитку природознавства.
Згідно з реляційною концепцією, простір і час 
постають загальними принципами організації будь-якого 
об'єкта дійсності. Доповнюючи один одного, простір і 
час функціонують як універсальні форми організації 
всього розмаїття нескінченного світу. Кожне ма-
теріалізоване тіло має об'ємні характеристики: і довжину, і 
ширину, і висоту. Воно співіснує також з іншими тілами, що 
його оточують, займає своє місце в певній, більш глобальній, 
системі. Саме співіснування і місцезнаходження предмета 
відображається в понятті «простір». 
Отже, простір — це 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет