Лiтературознавчих


Дражни лка, або Прозива лка



Pdf көрінісі
бет28/80
Дата30.03.2024
өлшемі1.44 Mb.
#497047
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   80
Словник-довідник літературознавчих термінів

Дражни лка, або Прозива лка (англ. teaser – задира) – 
короткий глузливий вірш, що висміює ту чи іншу якість 
людини, а іноді просто прив’язаний до імені. Д. перейшли до 
дітей із дорослого середовища і виросли із прізвиськ та 
кличок, до яких пізніше додавалися римовані рядки, які 
трансформувалися у Д. Сучасні Д. можуть не тільки пов’язу-
ватися з ім’ям, але й висміювати які-небудь негативні риси 
характеру: боягузтво, лінь, жадібність тощо. Д. відображають 
не тільки дитячий побут або ставлення до навколишнього 
світу, але й стосунки між дітьми. Д. – сатиричний жанр. 
Ефект Д. розраховано на багатократне докучливе повторення 
одних і тих же римованих рядків. Н-д: 
Юрко-бурко 
Розлив молоко 
Його мати ложкою, 
А він дриґа ножкою. 

Дражнилка – короткий глузливий вірш, що висміює 
будь-яку якість людини або просто прив’язаний до імені. 
Дра ма (грец. drama–дія) – один із трьох основних родів 
літератури, який відображає життя в діях. Д. у вузькому 
значенні – один із основних жанрів драматургії; літературний 
твір, побудований у формі діалогу чи полілогу дійових осіб 
без авторської мови. Д. призначено для сценічного вико-
нання, орієнтовано на видовищну виразність. Це п’єса з 
гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, 
який розвивається в постійній напрузі. 
 
 


~
41~ 
Драматургі я (грец. dramaturgein – складати драму) – 
сукупність драматичних творів окремого письменника
країни чи народу, епохи. Потужний розвиток української 
Д. відбувся протягом кінця ХІХ – початку ХХ ст. Найвідо-
міші представники української Д.: І. Карпенко-Карий, 
М. Старицький, 
Леся 
Українка, 
Олександр 
Олесь, 
В. Винниченко та ін. 
Ду ма – ліро-епічний, віршований твір української 
словесності, особливий різновид епічних пісень про події з 
життя козаків ХVI-XVII ст., переважно часів визвольної 
боротьби українського народу, про його побут і моральні 
переконання. У широкий обіг термін «дума» увів на початку 
ХІХ ст. М. Максимович. Д. виконувались кобзарями-
лірниками в речитативно-розповідній манері в супроводі 
кобзи чи бандури. Д. поділяються на дві групи: історичні й 
побутові. Історичні Д. відтворюють героїчну боротьбу 
українського народу проти своїх поневолювачів (турків, 
татар). Н-д, «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Плач 
невольників», «Втеча трьох братів з города Азова». Побутові 
Д. відтворюють питання моралі, родинних стосунків, 
соціальної несправедливості. Н-д, «Удова і три сини», «Брат і 
сестра». Мотиви Д. широко використовували відомі 
українські письменники: Т. Шевченко, Є. Гребінка, П. Куліш, 
І. Франко, 
М. Рильський, 
П. Тичина, 
А. Малишко, 
Л. Костенко, композитори та художники.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   80




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет